National Repository of Academic Texts

Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

30 вересня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проект змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», якими має бути розширено функції Національної ради з питань розвитку науки і технологій на сферу інновацій.

Необхідність внесення змін пов’язана із недоліками поточного стану політики у сфері інноваційної діяльності. Наразі вона формується 4-ма центральними органами – Міністерством освіти і науки, Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Це не дозволяє забезпечити системний підхід до розроблення та реалізації політики у сфері інноваційної діяльності, включаючи формування та реалізацію заходів щодо підтримки інноваційної діяльності у кожній сфері окремо.

Пропонується розширити функції Національної ради з питань розвитку науки і технологій на сферу інноваційної діяльності. Це, на переконання МОН, дозволить упровадити системний підхід до формування політики у сфері інноваційної діяльності, забезпечить розвиток та ефективну взаємодію елементів національної інноваційної екосистеми, яка зможе стати рушієм прискореного економічного зростання.

Також пропонується набір критеріїв оцінювання ефективності інноваційної діяльності:
– частка інноваційних підприємств у загальній кількості підприємств;
– частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції;
– обсяг коштів, виділених на підтримку та розвиток інноваційної діяльності;
– місце України в світових рейтингах, пов’язаних з інноваціями.

Зауваження та пропозиції можна подати до 14 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/39XgGmb, https://bit.ly/3mhf8ZV, https://bit.ly/3mhDhjh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text, https://bit.ly/3F4FBCK

2021-09-30

Декарбонізація крок за кроком: від складного до простого

У вересні 2021 року Група інституціональних інвесторів зі зміни клімату (The Institutional Investors Group on Climate Change/IIGCC) за підтримки Ініціативи інституціональних інвесторів Transition Pathway Initiative (TPI) та Climate Action 100+ (CA 100+) опублікувала «Чистий нульовий стандарт для компаній нафтогазової галузі».

У стандарті представлено план дій для досягнення кліматичних цілей в частині декарбонізації та практичні поради з його виконання.

Зокрема, план дій для соціально відповідальної компанії передбачає послідовну реалізацію наступних кроків:
– постановка мети щодо досягнення нульових викидів до 2050 р. або раніше;
– визначення проміжних цілей зі зниження викидів, а саме: скорочення операційних викидів до мінімуму; скорочення викидів дочірніх компаній; скорочення участі в вуглецевоємних проєктах; зниження обсягів власної вуглецевоємної продукції; зниження участі у торгівлі викопним паливом; усунення залишкових викидів; нарощування продаж чистої енергії;
– розроблення стратегії з декарбонізації;
– приведення у відповідність з цілями Паризької угоди своїх капітальних вкладень;
– розкриття інформації про участь у політиці зі збереження клімату включно із діяльністю у публічних інститутах, корпоративних асоціаціях;
– здійснення цільового управління кліматичними аспектами (розподіл функцій щодо клімату серед менеджменту компанії, визначення внутрішніх індикаторів прогресу з кліматичних питань тощо);
– вимірювання впливу переходу компанії на безвуглецеве виробництво;
– розкриття кліматичної інформації відповідно до встановлених стандартів.

Керівництво IIGCC націлене на сприяння компаніям щодо виконання ними необхідних критеріїв, а також на розширення кола компаній, які ставлять собі за мету нульові викиди.

Детальніше: https://bit.ly/3imbXz6, https://sciencebasedtargets.org/, https://www.transitionpathwayinitiative.org/, https://www.climateaction100.org/progress/net-zero-company-benchmark/, https://influencemap.org/

Фото: IIGCC

2021-09-30

Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

Його започатковано 14 травня 1998 року Указом Президента України № 471/98 «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» на підтримку ініціативи бібліотечної громадськості.

В указі зазначається, що бібліотеки України роблять значний внесок у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури. Існує необхідність подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

За даними онлайн-сервісу «Бібліотека для тебе / Library for you» в Україні налічується 8 Національних бібліотек, 15658 публічних бібліотек, 15543 освітянських бібліотек усіх рівнів, 189 бібліотек закладів вищої освіти та 921 інша бібліотека. До послуг 19 млн. користувачів бібліотек, які за рік здійснюють 403 млн. відвідувань, у публічних бібліотеках відвідувачам доступні 11974 комп’ютери, підключені до мережі інтернет.

У рамках Всеукраїнського дня бібліотек кожного року проводяться заходи, спрямовані на підвищення ролі книги у суспільно-політичному та історико-культурному житті населення України, а також на вирішення проблем розвитку бібліотечної справи.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471/98#Text, https://lib4you.org.ua/, https://ula.org.ua/news/4889-vseukrainskyi-den-bibliotek-nashe-spilne-sviato

Фото: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Український інститут книги

2021-09-30

Перший український павільйон на Web Summit

30 вересня 2021 року відбудеться прес-конференція «Перший український павільйон на Web Summit».

30 вересня 2021 року відбудеться прес-конференція «Перший український павільйон на Web Summit».

Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.

Захід присвячений участі України на Web Summit 2021 у Лісабоні, якій відбудеться у листопаді поточного року. Вперше Україна буде представлена на одній із наймасштабніших світових технологічних конференцій. Web Summit — це 4-денний захід, що об’єднує 300 світових спікерів, 70 тис. відвідувачів зі 160 країн світу та понад 1000 інвесторів.

Під час прес-конференції планується обговорити наступні питання:
– формат участі України, ініціатива об’єднання екосистем;
– український павільйон на Web Summit;
– Web Summit як унікальна можливість покращення міжнародного іміджу країни;
– як бізнес працює над формуванням та просуванням технологічної України;
– інноваційні проєкти, хмарні рішення: що пропонує світу Україна сьогодні та які проєкти готуються до запуску в найближчі роки.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3CWVYiW, https://bit.ly/3ohUuvq

Фото: Мінцифра

2021-09-29

Інновації мікрокредитування у вищій освіті

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Інновації мікрокредитування у вищій освіті. Хто, що і чому?», підготовлений директоратом з освіти та професійним навичкам ОЕСР.

Документ є частиною серії «Перспективні освітні політики ОЕСР».

Дослідження пропонує нові емпіричні дані щодо пропозицій мікрокредитів в різних юрисдикціях ОЕСР та надає інформацію про витрати і переваги програм короткострокового навчання, пропонованих закладами вищої освіти.

У звіті висвітлені наступні питання, які стосуються аналізу поточного стану та перспектив і політики у галузі освіти:
– спостерігається зростаючий інтерес учнів до мікрокредитів;
– у вищих навчальних закладах термін «мікроконтроль» не отримав широкого розповсюдження;
– заклади вищої освіти пропонують широкий спектр короткострокового навчання за програмами, які відповідають критеріям програм мікрокредитування;
– заклади вищої освіти розробляють короткі програми з фундаментальних наук і професійної освіти;
– онлайн-надання мікрокредитів з використанням платформи цифрового навчання стають стає все більш важливим каналом упровадження програм мікрокредитування і пандемія COVID-19 прискорила цей процес;
– учні, які користуються програмами мікрокредитування від ЗВО, – більш освічені, більш кваліфіковані й мають більш високий рівень фінансової та соціальної підтримки від роботодавців;
– інформація про мікрокредитування обмежена, однак доступні для ознайомлення дослідження свідчать, що коротші програми дійсно забезпечують тимчасове зростання ринку праці, а накопичення мікрокредитів може поліпшити перспективи на ринку праці.

Детальніше: https://bit.ly/2Y6An90, https://bit.ly/2WBp9sg, https://doi.org/10.1787/5cc2d673-en

Фото: скріншот

2021-09-29

Як поліпшити охорону здоров’я за допомогою прогнозної аналітики

Wiley представляє інформацію зв’язок між охороною здоров’я та прогнозною аналітикою, презентуючи книгу «Використання прогнозної аналітики для поліпшення результатів охорони здоров’я».

Книга містить детальний огляд тематичних досліджень, в яких використовується прогнозна аналітика та інші математичні методи з метою покращення результатів лікування пацієнтів та економії ресурсів. Відмінною рисою публікації є акцент на використанні прогностичної аналітики для пояснення, розширення та перевірки теорії догляду за пацієнтами.

Прогнозна аналітика є інноваційним підходом до вирішення питань як, коли та навіщо покращувати якість медичної допомоги, та у який спосіб це робити. Дослідження охоплює проблеми від персонального рівня, окремого медичного закладу й до системи охорони здоров’я в цілому, що підкреслює широкі можливості прогнозної аналітики.

Книга фактично являє собою посібник, у якому показано, як використовувати існуючу теорію та інструменти для досягнення бажаних позитивних результатів. За допомогою розроблених рекомендацій можуть бути створені моделі:
– ранжування пацієнтів за станом їхнього здоров’я та планування щоденного догляду за найбільш вразливими групами;
– підбору та розстановки медичного персоналу необхідного рівня підготовки;
– догляду за пацієнтами, які зменшують ризики розповсюдження серед них інфекцій;
– тестування рівня знань і досвіду практикуючих лікарів, що зменшить рецидиви серед пацієнтів;
– оцінювання терапевтичного ефекту альтернативних методів лікування для пацієнтів і зворотного зв’язку з лікарями, які ними користуються;
– виявлення здатності менеджерів до створення сприятливих умов для професійного зростання медичного персоналу, що в кінцевому підсумку скорочує час хвороби та зменшує витрати на лікування.

Використання прогнозної аналітики для покращання результатів у сфері охорони здоров’я може бути надзвичайно корисним керівникам, дослідникам і співробітникам закладів охорони здоров’я, які займаються питаннями підвищення якості медицини.

Детальніше: https://bit.ly/3A3MrEI, https://bit.ly/3D6lwdr, https://bit.ly/3zY9cdi

Фото: скріншот

2021-09-29

Географія світових інновацій у 2021 році

21 вересня 2021 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила щорічний звіт «Глобальний інноваційний індекс 2021: дослідження через призму кризи COVID-19».

Звіт, в якому порівнюється інноваційна діяльність 132 країн, містить основні висновки стосовно географії інновацій у світі станом на 2021 рік.

Високі місця у рейтингу впродовж останніх п’яти років постійно посідають декілька країн з високим рівнем доходу – Швейцарія, Швеція, США та Велика Британія. Вперше до кращої п’ятірки у 2021 році ввійшла Республіка Корея. Низка країн з середнім рівнем доходу, серед яких Китай, Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, поліпшують свої показники, наближаючись до лідерів, а до числа 15 провідних економік світу увійшли ще 4 азіатські країни: Сінгапур (8 місце), Китай (12), Японія (13) і Гонконг, Китай (14).

Як і раніше, спостерігається нерівномірна зміна інновацій у регіональному розрізі. Лідерами залишаються, маючи значну перевагу, представники Північної Америки та Європи. Регіоном, який наближається до лідерів, є Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія, інноваційна діяльність яких за останні 10 років набула потужної позитивної динаміки.

Серед країн із середнім рівнем доходу лише Китай входить до 30 кращих, займаючи 12 місце. Ще 9 країн потрапили до 50 чільних економік світу: Болгарія (35 місце), Малайзія (36), Туреччина (41), Таїланд (43), В’єтнам (44), Російська Федерація (45), Індія (46), Україна (49) і Чорногорія (50). Проте, лише Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, успішно доповнюючи свої внутрішні інновації міжнародною передачею технологій, стабільно покращують свої позиції у світовому рейтингу інноваційності.

Що стосується України, то вона посідає 49 місце у світовому рейтингу, 3 місце – серед країн з середнім рівнем доходу та 32 місце в Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3uBqOue, https://bit.ly/3FaClpo, https://bit.ly/3BahjEQ

Фото: ВОІВ

2021-09-29

Громадське обговорення проекту умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році

27 вересня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти на 2022 рік.

Ураховуючи попередній досвід організації вступної кампанії, МОН намагається створити нові можливості для спрощення процедури подачі заяв для вступу, використовуючи сучасні цифрові підходи.

Представлені на розгляд пропозиції полягають у наступному:
– розширено можливості для додаткового набору на контракт бакалаврів за денною формою навчання;
– удосконалено розподіл обсягу державного замовлення за галузями знань, міжгалузевими, підгалузевими групами;
– скорочено перелік паперових копій документів для тих, хто користується такою формою подачі заяви;
– єдине фахове вступне випробування в магістратуру з використанням технологій ЗНО заплановано для спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини»;
– змінено перелік обов’язкових предметів для ряду спеціальностей, посилено роль математики під час вступу до ЗВО;
– для вступників на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров’я» замість фахового випробування будуть використовуватись результати інтегрованого іспиту КРОК-М;
– у 2022 році для вступу прийматимуть сертифікати ЗНО 2019, 2020, 2021 та 2022 років;
– вступники зможуть подавати до п’яти заяв на місця державного та регіонального замовлення та до тридцяти заяв на небюджетні конкурсні пропозиції.

Усі запропоновані зміни та нововведення мають забезпечити розвиток системи вищої освіти в цілому та підвищення конкурентоздатності університетів.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/27/Umovi.VO.01.2022.27.09.docx, https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/27/Forma.propoz.Umovy.VO.01.2022.27.09.docx, https://bit.ly/3kKM9OC, https://bit.ly/3kKMiSa

Фото: МОН

2021-09-28

Щорічний рейтинг університетів U-Multirank 2021

21 вересня 2021 року рейтинговою агенцією U-Multirank оприлюднено 8-й щорічний рейтинг університетів світу.

21 вересня 2021 року рейтинговою агенцією U-Multirank оприлюднено 8-й щорічний рейтинг університетів світу.

Багатовимірне ранжування університетів здійснює консорціум європейських дослідницьких центрів під егідою Європейської Комісії.

Основною метою рейтингу U-Multirank у цьому році стало формування об’єктивного уявлення про різні сфери діяльності університетів за тридцятьма показниками. Джерелами інформації слугували міжнародні бібліометричні та патентні бази, національні бази даних, результати опитувань студентів, а також відомості, надані самими університетами.

У рейтингу представлені 79 українських університетів.

З них до топ-25 університетів світу за показником «Інноваційні форми оцінювання» в медицині увійшли Дніпровський державний медичний університет, Сумський державний університет та Запорізький державний медичний університет увійшли.

Три українські університети мають більше десяти балів у топ-групах: Харківський національний університет радіоелектроніки (16), Сумський національний аграрний університет (13) та Сумський державний університет (12).

За «Індексом співробітництва у сфері вищої освіти» до топ-25 університетів світу увійшли такі вітчизняні ЗВО:
– Міжрегіональна академія управління персоналом («Мобільність студентів»);
– Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Національний університет «Львівська політехніка» («Спільні міжнародні публікації»);
– Національний університет «Львівська політехніка» та Запорізький державний медичний університет («Спільні публікації з промисловими партнерами»).

Детальніше: https://bit.ly/2WlgutT, https://bit.ly/3odCjH9

Фото: скріншот

2021-09-28

Як допомогти студентам обрати цифрові інструменти та ресурси

EBSCO пропонує ознайомитись із рекомендаціями щодо вибору студентами та аспірантами ефективних цифрових інструментів і ресурсів.

При проведенні досліджень здобувачі вищої освіти переважно користуються популярними пошуковими системами мережі інтернет. Вони можуть бути швидкими, але не завжди є ефективним способом знайти достовірну інформацію з надійних джерел.

EBSCO надає широкий спектр реферативних та повнотекстових загальнодоступних баз даних від відомих інформаційних постачальників, звертає увагу на декілька ключових моментів. Необхідно з обережністю використовувати інформацію з веб-сайтів, запропонованих пошуковими системами. Це пов’язано із тим, що дані для академічних досліджень мають бути верифіковані та валідовані. Інформацію, знайдену в інтернеті потрібно перевірити на точність, вона не має бути упередженою, застарілою.

Щоб забезпечити доступ до надійних ресурсів, EBSCO пропонує використовувати бібліотечні ресурси, скориставшись перевагами інструменту бібліотечного сайту Stacks Library Websites.

Детальніше: https://bit.ly/3AMjMp3, https://bit.ly/3m5UzQ1

Фото: EBSCO

2021-09-27