Українським науковцям, які працюють над перспективним проектом і хочуть розширити базу для його розвитку, пропонують взяти участь у конкурсі на отримання стипендії «Дії Марії-Склодовської-Кюрі (ДМСК)».

 ДМСК – європейська програма досліджень, яка фінансується Європейським Союзом. Проект створений для підтримки науковців та розвитку їх науково-дослідницької діяльності.

 Отримання стипендії ДМСК надає ученим можливість втілювати і розвивати власні дослідження у сприятливих умовах. Платформою для наукової роботи виступають провідні дослідницькі центри, університети, приватні компанії тощо. Одним із важливих складників програми є міжнародна мобільність її учасників.

За умовами програми ДМСК, науковці отримають стипендію, яка покриватиме витрати на реалізацію проектів, проживання, робочі поїздки та супутні видатки. Важливо, що отримувачем грантових коштів буде приймаюча інституція, а не конкретний вчений. Програма також передбачає можливість подачі заявки українських науковців на Всесвітню стипендію. Податися на конкурс можуть науковці, які досліджують різні галузі – від фізики та лінгвістики до медичних наук.

 Детальніше – http://ec.europa.eu/…/mar…/actions/individual-fellowships_en

2019-04-27

Відповідно до розпорядження Президії НАН України від 25.03.2019 №195 «Про підсумки виконання проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України та організацію чергового конкурсу проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України» Комісія по роботі з науковою молоддю НАН України оголосила конкурс проектів НДР молодих учених НАН України на 2019-2020 роки.

Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx…

2019-04-20

МОН змінює порядок атестації наукових працівників – він буде більш демократичним та об’єктивним. Вчених оцінюватимуть за конкретними показниками, з’являються «запобіжники» щодо впливу на атестацію керівника установи та безпосереднього керівника науковця, стають жорсткішими вимоги до академіків.

Відповідна постанова була прийнята 3 квітня 2019 року під час засідання Кабінету Міністрів України.

«Зміни, які ми зараз приймаємо, назріли давно. В руках керівників установ в процесі атестації наукових працівників було зосереджено забагато повноважень, що робило вчених залежними від думки та ставлення однієї людини. Така монополія є неприпустимою. Тому ми передали частину цих повноважень вченій раді установи», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вчені ради тепер долучені до визначення складу атестаційних комісій, затверджують результат атестації, встановлюють періодичність атестації для кожної посади (3, 4 або 5 років), а також затверджують для кожної наукової посади атестаційну форму.

Важливо, що віднині є чіткі критерії, які мають бути обов’язково відображені в цій формі, – попри галузь, тип посади, відомчу належність. Це, зокрема, якість наукових результатів (публікації, патенти, участь в проектах), викладацька діяльність, національна та міжнародна співпраця, підвищення кваліфікації, мобільність, популяризація науки тощо. Вперше виставлена єдина для всіх, конкретна рамка показників для оцінки роботи науковця – керівник більше не зможе прописувати їх на свій розсуд. Всі вимоги також мають піддаватися документальному підтвердженню.

Положення суттєво зменшує залежність результатів атестації науковця не лише від керівника установи, а й від його безпосереднього керівника. Так, раніше він мав погоджувати атестаційну форму та звіт працівника. Відтепер формат погодження змінено на ознайомлення, щоб навіть у разі конфлікту між вченим та його безпосереднім керівником атестаційна справа мала змогу дійти до розгляду атестаційної комісії.

Інша актуальна зміна стосується переліку осіб, які не підлягають атестації. Зокрема, прибрані «привілеї» для академіків та членів-кореспондентів, які займають наукові посади. Раніше ж вони могли уникати атестації, посилаючись лише на свій поважний статус.

Детальніше: https://bit.ly/2FKi2Bi, – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2019-%D0%BF

2019-04-18

У МОН запустили експеримент: ті здобувачі ступеня доктора філософії, що навчаються вже за новими PhD-програмами, зможуть захищатися в спеціально створених під це разових вчених радах. 

Ця процедура має низку важливих змін порівняно з нинішньою атестацією кандидатів наук. Це стосується і самого порядку захисту, і вимог до здобувачів та членів рад, їхньої роботи тощо. Водночас, багато уваги приділяється й питанням дотримання принципів академічної доброчесності, адже не секрет, що зараз Україна переживає певну кризу в цьому питанні», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич.

Зокрема, визначено, що порушенням академічної доброчесності є не тільки плагіат, тобто наявність запозичень без посилань на джерело, а й самоплагіат, фабрикації та фальсифікації. Якщо такі порушення виявлять, то здобувач не отримає ступінь доктора філософії і буде позбавлений права повторно захищати цю ж дисертацію.

Важливо також, що якщо плагіат буде виявлений не вченою радою, а вже на етапі розгляду її рішення атестаційною колегією МОН, то наукового керівника можуть на 2 роки позбавити права брати участь у підготовці здобувачів, а голову та членів ради – на 2 роки брати участь в атестації здобувачів.

Окрім того, що захист дисертації має бути публічним та записуватися на аудіо (як є зараз), для експерименту з атестації докторів філософії впроваджується ще й відеофіксація захисту. Запис має розміщуватися на сайті вишу або наукової установи не пізніше, ніж на наступний робочий день після засідання. У відкритому доступі він повинен зберігатися не менше 3 місяців від набрання чинності наказу про видачу диплома доктора філософії.

Під час засідання Ради проректорів в.о. заступника директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН Михайло Голубєв також докладно розказав про інші особливості реалізації експерименту з присудження доктора філософії.

Постанова Уряду, яка дала старт експерименту, була прийнята 6 березня 2019 року. Передусім разові вчені ради відрізнятимуться від постійно діючих тим, що створюватимуться безпосередньо для розгляду конкретної роботи. 

Детальніше: https://www.facebook.com/UAMON/videos/567838443715510/,
https://mon.gov.ua/…/%D0%9D%D…/2019/03/28/eksperimentphd.pdf

2019-04-17

Українських науковців та дослідників запрошують подати заявку на конкурс Green Talents. Відібрані кандидати зможуть, зокрема, долучитися до щорічного наукового форуму, який присвятять досягненню цілей сталого розвитку. Захід відбудеться у Берліні за участі провідних наукових експертів.

Податися на конкурс можуть магістранти, аспіранти, докторанти і постдоки, а також молоді фахівці, які пропрацювали за фахом не більше 3-х років (без урахування досвіду роботи під час навчання). Крім того, кандидати повинні володіти англійською мовою на високому рівні (вище середнього). Заявки не прийматимуться від громадян Німеччини або осіб, які постійно проживають в цій країні.

Заявки приймають до 22 травня 2019 року.

Детальніше – www.greentalents.de

2019-04-16