Search results found:

posts - 6078

pages - 608

МОН проводить опитування щодо запровадження програми постдокторантури

Міністерство освіти і науки України запрошує науковців, представників громадських об’єднань та окремих експертів долучитися до опитування щодо запровадження програми постдокторантури у закладах вищої освіти та наукових установах.

Міністерство освіти і науки України запрошує науковців, представників громадських об’єднань та окремих експертів долучитися до опитування щодо запровадження програми постдокторантури у закладах вищої освіти та наукових установах.

Ця інформація допоможе фахівцям МОН розробити якісний документ для розвитку професійної кар’єри вченого в Україні – Положення про програму постдокторантури у вишах та наукових установах. 

Проєкт документа містить Положення про програму постдокторантури в закладах вищої освіти та наукових установах. Ним визначається порядок організації, фінансування та реалізації в закладах вищої освіти та наукових установах програм постдокторантури, спрямованих на поглиблення наукових знань, здійснення наукової, науково-технічної діяльності, вирішення наукових та прикладних задач за спеціалізованою темою під керівництвом провідного вченого. 

Під постдокторантурою розуміється наукова програма у закладах вищої освіти та наукових установах, що передбачає проведення постдокторантами оригінальних досліджень, отримання ними наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях. 

Метою програми постдокторантури є надання додаткових можливостей працевлаштування та професійного зростання вченим на початку наукової кар’єри (12 років з моменту отримання наукового ступеня доктора філософії або кандидата наук) (далі – постдокторант) та здійснення ними передових фундаментальних і прикладних наукових досліджень, шляхом залучення до закладів вищої освіти та наукових установ на конкурсній основі найбільш талановитих молодих дослідників.

Нормативний строк перебування у постдокторантурі становить два роки.  

Постдокторант під час перебування в постдокторантурі призначається на посаду наукового співробітника керівником закладу вищої освіти, наукової установи за результатами конкурсного відбору.

Для постдокторанта вченою (науковою, науково-технічною) радою закладу вищої освіти, наукової установи (далі – Вчена рада) затверджується індивідуальний план наукового, науково-технічного дослідження та призначається науковий консультант з числа наукових або науково-педагогічних працівників з науковим ступенем доктора наук. 

Постдокторант – переможець конкурсного відбору, який в установленому порядку приймається до закладу вищої освіті, наукової установи на посаду наукового співробітника за програмою постдокторантури.

Виконання наукового, науково-технічного дослідження за рахунок отриманого грантового фінансування постдокторантом здійснюється у постдокторантурі в закладах вищої освіти, що віднесені за результатами проходження державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності до категорій А, Б та наукових установах, які успішно пройшли державну атестацію за науковим напрямом. 

Допуск до постдокторантури здійснюється на конкурсній основі відповідно до пропонованого проекту Положення.

До участі в програмі постдокторантури запрошуються вчені, які відповідають наступним критеріям:

– наявність наукового ступеня кандидата наук, доктора наук або ступеня PhD., отриманого не пізніше 12 років до початку конкурсного відбору; 

– вільне володіння англійською мовою (сертификат IELTS не нижче 6.0 для громадян України); 

– наявність не менше трьох публікацій у міжнародних рецензованих виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus або Web of Science (перший і другий квартилі) та які не є перекладами з інших мов, опублікованих не пізніше ніж за три роки до початку конкурсного відбору.

До участі в конкурсному відборі не допускаються особи, які раніше були переможцями програм постдокторантури. 

З документом можна ознайомитись за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1TSkaX_hdgaSWRlFKEdnmwegTnlFGAbP7FHS82HXc23I/edit 

Надати відповіді на запитання анкети можна до 29 листопада 2019 року за посиланням: https://forms.gle/2j6toEgRjQnB3ppu6.

Детальніше: https://bit.ly/2OfPi7B 

2019-11-15
Share
Засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація»

Засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація»

12 листопада 2019 року в Державній науково-технічній бібліотеці України відбулось засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація». 

12 листопада 2019 року в Державній науково-технічній бібліотеці України відбулось засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація». 

На засіданні було розглянуто результати діяльності ТК-144 за поточний рік визначено робочу програму на майбутнє, вирішено низку організаційних питань. 

Членами комітету підтримано пропозицію щодо розміщення секретаріату ТК-144 «Інформація і документація» на базі ДНТБ України. Учасників засідання було проінформовано про те, що до комітету прийнято шість нових членів.

ТК-144 «Інформація і документація» було створено відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) від 10.12.2001 № 608. Перше організаційне засідання ТК-144 відбулося 20.06.2002 р.

Згідно з Положенням «Про Технічний Комітет стандартизації ТК-144 «Інформація і документація» до повноважень ТК-144 належать:

а) участь у роботі відповідних ТК міжнародних і регіональних організацій стандартизації відповідно до положень цих організацій;

б) розроблення і погодження проектів національних нормативних документів (НД);

в) участь у формуванні Програми робіт з національної стандартизації;

г) формування Програми роботи ТК-144;

д) перевірка і перегляд національних НД, розробниками яких є ТК-144;

е) погодження і надання пропозицій щодо скасування та відновлення дії національних НД;

є) надання роз’яснень щодо положень національних НД, об’єкти стандартизації яких належать до сфери діяльності ТК-144;

ж) надання повідомлень торговим партнерам України щодо проектів національних НД.

ТК-144 має право:

а) створювати та вести фонди НД для інформаційного забезпечення своєї діяльності;

б) надавати науково-методичну і консультативну допомогу іншим суб’єктам стандартизації, користувачам національних НД та споживачам;

в) організовувати та проводити семінари, науково-практичні конференції тощо;

г) видавати і розповсюджувати власні інформаційні матеріали та документи, що стосуються його діяльності;

д) запитувати й одержувати в установленому порядку від Мінекономрозвитку України, та національного органу стандартизації інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього повноважень;

е) співпрацювати в суміжних сферах діяльності з іншими ТК;

є) співпрацювати з фізичними та юридичними особами для виконання покладених на нього повноважень;

ж) отримувати консультативну допомогу провідних науковців та фахівців.

Сфера діяльності ТК-144 розповсюджується на закріплені об’єкти стандартизації, визначені кодами згідно з ДК 004-2008, а саме: 01.140.10 «Письмо та транслітерування»; 01.140.20 «Інформатика»; 01.140.30 «Організаційно-розпорядча, торговельна та виробнича документація»; 01.140.40 «Видавнича справа»; 35.040 «Набори знаків і кодування інформації»; 32.240.30 «Застосування інформаційних технологій в інформаційній діяльності, документуванні та видавничій справі».

Для участі у міжнародній стандартизації ТК-144 надано статус спостерігача (О-члена) Міжнародного технічного комітету ISO/TC 46 «Information and documentation».

Колективними членами ТК-144 «Інформація і документація» є:

– Державна науково-технічна бібліотека України;

– Український інститут науково-технічної експертизи та інформації;

– Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості;

– Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;

– Технічний центр НАН України;

– Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України;

– ТОВ «Науковий інститут системних досліджень»;

– ТОВ «Інститут програмних систем» НАН України;

– Інститут української мови НАН України;

– Український мовно-інформаційний фонд НАН України;

– Інститут мовознавства імені О.О. Потебні;

– Інститут проблем математичних машин та систем НАН України;

– Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України;

– Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (ТК-40 “Страховий фонд документації”);

– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;

– Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського;

– Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»

Детальніше: https://www.facebook.com/Technicallibrary/,

https://undiasd.archives.gov.ua/index.php?m=363

Фото: Oleksandr Garanin

2019-11-14
Share
Стартував пілотний проєкт із впровадження дуальної освіти

Стартував пілотний проєкт із впровадження дуальної освіти

44 заклади фахової передвищої та вищої освіти втілюватимуть експеримент із впровадження дуальної освіти. Він триватиме до 2023 року. За цей час разом із роботодавцями будуть напрацьовані оптимальні способи використання такої форми освіти, а результати будуть покладені в основу нових правил, за якими система діятиме у майбутньому.

44 заклади фахової передвищої та вищої освіти втілюватимуть експеримент із впровадження дуальної освіти. Він триватиме до 2023 року. За цей час разом із роботодавцями будуть напрацьовані оптимальні способи використання такої форми освіти, а результати будуть покладені в основу нових правил, за якими система діятиме у майбутньому.

Дуальна освіта безпосередньо залучає студента до виробничого процесу і не має нічого спільного з просто «гарно організованою практикою». У такий спосіб учень може одразу закріплювати теоретичні знання на практиці, опановувати особливості професії на підприємстві. Учасниками експерименту стали роботодавці різних напрямів: ІТ-компанії, конструкторські бюро, банки, промислові, харчові та аграрні підприємства.

Нині законодавче поле щодо дуальної освіти знаходиться на стадії формування. Адже вперше таке поняття як дуальна освіта з’явилось у 2017 році в Законі «Про освіту».

Щоб нова нормативна база була ефективною та дієвою, МОН потрібно напрацювати кілька моделей, які, зокрема, регулюватимуть взаємодію університетів, роботодавців та студентів. До експерименту долучений широкий перелік закладів, які відпрацьовуватимуть різноманітні формати співпраці з роботодавцями. Про це повідомив генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Олег Шаров.

Детальніше: https://bit.ly/376C1qN

Фото: прес-служба МОН

2019-11-14
Share

МОН закликає подавати анкети кандидатів для вступу до експертних груп з оцінювання ефективності закладів вищої освіти

У 2019 році Міністерство освіти і науки України проведе державну атестацію закладів вищої освіти, які входять до сфери Міністерства освіти і науки.

У 2019 році Міністерство освіти і науки України проведе державну атестацію закладів вищої освіти, які входять до сфери Міністерства освіти і науки.

Підстава – Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 652 «Деякі питання державної атестації вищих навчальних закладів у частині їх наукової діяльності (Науково-технічна) діяльність.

Зважаючи на це, МОН оголошує додаткову реєстрацію кандидатів на включення в якості майбутніх членів експертних груп для оцінювання ефективності наукової діяльності ЗВО.

Детальніше: https://bitly.su/anGPI8t

2019-11-14
Share
Відкрито тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel

Відкрито тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel

Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня  2019 року надає  тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.

Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня  2019 року надає  тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.

Ця компанія є світовим інформаційним лідером та з 2001 р. зосередила свою діяльність виключно на інтелектуальній власності. Її база даних містить більш понад 100 млн документів (патенти, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки) та 54 млн патентних родин від різних патентних відомств з усього світу.

Особливості цієї бази є те, що вона має:

 – потужну пошукову систему;

– широкий набір аналітичних інструментів, за допомогою яких можна порівнювати патенти, будувати та персоналізувати графіки;

– анотації англійською мовою з можливістю автоматичного перекладу на інші мови;

– детальну інформацію про патентні родини, включаючи  список країн, де патент був виданий, юридичний статус, причини припинення чинності тощо.

Детальніше: https://bitly.su/NUzO

2019-11-14
Share
Серія вебінарів  «Освіта та навички» (огляд навичок дорослих)

Серія вебінарів «Освіта та навички» (огляд навичок дорослих)

15 листопада 2019 р.  відбудеться черговий вебінар із серії «Освіта та навички», який проведе Андреас Шлейхер, директор Дирекції з освіт ОЕСР. Він представить результати обстеження навичок дорослих, представлені у доповіді ОЕСР щодо заключної фази 1-го циклу обстеження.

15 листопада 2019 р.  відбудеться черговий вебінар із серії «Освіта та навички», який проведе Андреас Шлейхер, директор Дирекції з освіт ОЕСР. Він представить результати обстеження навичок дорослих, представлені у доповіді ОЕСР щодо заключної фази 1-го циклу обстеження.

Після технологічної революції, яка почалася в останні десятиліття 20-го століття, попит на ринку праці для обробки інформації та інших висококваліфікованих когнітивних і міжособистісних навичок істотно зростає. Обстеження дорослих навичок (PIAAC) було розроблено, щоб сформувати уявлення про наявність окремих з цих ключових навичок в суспільстві та усвідомлення того, як вони використовуються на роботі і в побуті. Це – перше у своєму роді дослідження, де безпосередньо вимірюється рівень володіння декількома навичками обробки інформації, а саме: грамотність та вміння вирішувати проблеми у насиченому технологіями середовищі.

Звіт розширює аналітичні матеріали попередніх досліджень  по PIAAC, включаючи дані шести країн (Еквадор, Угорщина, Казахстан, Мексика, Перу і США), які провели опитування у 2017-18 рр. Було з’ясовано, що погані навички сильно обмежують доступ людей до більш високооплачуваної роботи, їхній добробут, а розподіл навичок має суттєві наслідки для розподілу в суспільстві вигід від економічного зростання.

Детальніше: https://bit.ly/2NLxmTs, https://bit.ly/370GxHj

2019-11-14
Share
Науковці зможуть вивчати структуру тканин та клітин

Науковці зможуть вивчати структуру тканин та клітин

У центрі колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО) Харківського національного університету ім. В. Каразіна з’явився унікальний прилад – флуоресцентний мікроскоп. Він коштує понад 1 млн. гривень, які були виділені в межах проєкту Міністерства освіти і науки зі створення мережі ЦККНО в різних регіонах країни.

У центрі колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО) Харківського національного університету ім. В. Каразіна з’явився унікальний прилад – флуоресцентний мікроскоп. Він коштує понад 1 млн. гривень, які були виділені в межах проєкту Міністерства освіти і науки зі створення мережі ЦККНО в різних регіонах країни.

Два роки поспіль МОН впроваджує цей проєкт на базі українських вишів за кошти державного бюджету. Зараз все ж існує 14 таких центрів, кожен з яких орієнтований на певний напрям досліджень. Центри оснащуються сучасним науковим обладнанням, доступ до якого мають не лише дослідники одного вишу, а й інших університетів та закладів.

Вже функціонують Центри колективного користування:

– ЦКК клітинної біології та біоенергетики

– ЦКК матеріалознавства інтерметалічних сполук

– ЦККНО «Інноваційна геоенергетика»

– ЦККНО «Лабораторія біобезпеки, якості харчової продукції та безпеки харчування»

– ЦККНО «Лабораторія екологічного землеробства та природокористування»

– ЦККНО «Лабораторія експерементальної та прикладної фізики»

– ЦККНО «Лабораторія матеріалознавства геліоенергетичних, сенсорних та наноелектронних систем»

– ЦККНО «Лабораторія мікро— і наносистем, новітніх матеріалів та технологій»

– ЦККНО «Університетський консорціум»

Детальніше: https://bitly.su/iho1jiOW, https://bit.ly/2Kt1ctE

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5af/98b/f75/5af98bf759c13278528722.pdf

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5cb/6ef/b94/5cb6efb94941a370566344.pdf

Фото: ХНУ ім. В. Каразіна

2019-11-14
Share
Конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України

Конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України

З метою виконання постанови Президії НАН України від 21 березня 2018 року № 103 «Про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біологічні ресурси і новітні технології біоенергоконверсії» оголошується конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і біоенергетика» на 2020–2022 рр.

З метою виконання постанови Президії НАН України від 21 березня 2018 року № 103 «Про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біологічні ресурси і новітні технології біоенергоконверсії» оголошується конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і біоенергетика» на 2020–2022 рр.

Основною метою Програми є залучення нових біологічних ресурсів для отримання різних видів біопалив, розроблення та впровадження технологічних рішень щодо отримання рідких видів біопалив (біоетанол другого покоління, біобутанол, біодизель, авіаційне біопаливо та біонафта), біогазу, а також ефективного використання твердих видів палив за рахунок практичного запровадження сучасних технологій біоенергоконверсії для подолання енергозалежності України від третіх країн.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5703

2019-11-13
Share
Про розвиток університетської науки

Про розвиток університетської науки

13 листопада 2019 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування пройшло виїзне засідання Міністерства освіти і науки України. Серед його учасників – заступники міністра Юрій Полюхович та Єгор Стадний, генеральний директор директорату науки Дмитро Чеберкус, проректори з наукової роботи та очільники наукових підрозділів з понад 40 провідних університетів України.

13 листопада 2019 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування пройшло виїзне засідання Міністерства освіти і науки України. Серед його учасників – заступники міністра Юрій Полюхович та Єгор Стадний, генеральний директор директорату науки Дмитро Чеберкус, проректори з наукової роботи та очільники наукових підрозділів з понад 40 провідних університетів України.

Перший заступник міністра освіти і науки Юрій Полюхович, звертаючись до учасників із вступним словом, розповів про нову стратегію МОН щодо розвитку та підвищення ефективності провадження наукової діяльності у ЗВО, стан імплементації нормативних актів щодо формування європейського дослідницького простору.

На засіданні обговорювались питання відкриття нових Центрів колективного користування науковим обладнанням, як окремих структурних підрозділів закладів вищої освіти. Вони сформовані за провідними науковими напрямами для великих наукових центрів та для обслуговування наукової діяльності регіонального значення,  на конкурс у 2019 році було подано 15 таких проектів.

З виступів координаторів діяльності Центрів колективного користування присутні отримали інформацію про здобутки, завдання та проблеми, які слід спільно вирішувати.

Детальніше: http://nubip.edu.ua/node/67294

Фото: НУБіП

2019-11-13
Share
Електронне ліцензування закладів вищої освіти

Електронне ліцензування закладів вищої освіти

12 листопада 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроект щодо змін у сфері вищої освіти, внесений Комітетом з питань науки, освіти та інновацій.

12 листопада 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроект щодо змін у сфері вищої освіти, внесений Комітетом з питань науки, освіти та інновацій.

Він пропонує нові підходи в управлінні ЗВО, удосконалює механізм вступу та надає стимули для ефективної роботи ректорів.

Документ  розширює поняття професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, – так звані регульовані професії. Під ними розуміється підготовка фахівців за спеціальностями, які передбачають особливо відповідальну роботу. Це, зокрема, діяльність у правничій сфері, атомній енергетиці, медицині, військовій службі тощо. Держава матиме більше важелів впливу на підготовку студентів за такими професіями.

Для них залишиться обов’язковим ліцензування спеціальностей та будуть запроваджені докладніші стандарти. Одночасно скасовується ліцензування майже 100 спеціальностей, окрім тих, які належатимуть до “регульованих професій”. Увесь процес ліцензування планується зробити електронним. 

Студенти нестимуть більшу відповідальність за недотримання академічної доброчесності: виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації зможуть стати причиною для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти. Тобто якщо у дипломній бакалаврській роботі виявлять плагіат, студент може не отримати диплом за результатами навчання.

Низка новацій чекатиме й на вступників. Для того, щоб розмежувати права та обов’язки абітурієнтів, під час зарахування з ними укладатимуть договір, де чітко виписуватимуть строк навчання, відповідальність кожної зі сторін тощо. Укладати документ будуть як студенти-контрактники, так і ті, хто здобуватиме освіту коштом держави.

Оновлюється перелік категорій вступників, які матимуть переваги при вступі. Вони закріплюються тільки за учасниками міжнародних учнівських олімпіад, Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор. 

Кандидати на ректорські посади будуть змагатися на виборах за своїми програмами. У разі перемоги ці програми ставатимуть частиною контракту з МОН з чіткими KPI, за якими визначатиметься ефективність їх роботи.

Під час розробки законопроекту депутати урахували пропозиції фахівців Міністерства освіти і науки. «Ми дуже вдячні членам профільного Комітету за відкритість та готовність до співпраці. Адже сьогодні Міністерство постійно співпрацює зі стейкхолдерами вищої освіти та розуміє процеси, які відбуваються у вишах. Тому, знаючи як усе це відбувається на практиці, для нас дуже важливо, що депутати дослухалися до нашої думки та врахували її у поданому законопроекті», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Детальніше: https://bitly.su/Xs4sazv4

Фото: прес-служба МОН

2019-11-12
Share