National Repository of Academic Texts

Колекція Оксфордських журналів 2022 року

EBSCO пропонує своїм користувачам колекцію Оксфордських журналів 2022 року, яка містить 366 престижних високоцитованих авторитетних журналів.

До цієї колекції входять журнали із таких тематичних напрямків: медицина, науки про життя, гуманітарні науки, соціальні науки, математика та фізичні науки, юриспруденція, економіка та фінанси, політика, релігія, філософія. Наразі вона поповнилася чотирма новими журналами з імунології, ревматології, біотехнологій та прикладної мікробіології.

Про унікальність «Оксфордської» колекції свідчить наступне:
– понад 70% журналів з імпакт-фактором входять у топ-50% хоча б однієї категорії в журналі Impact Factor 2020, Journal Citation Reports (Web of Science Group, 2021);
– шість журналів займають перше місце принаймні в одній категорії;
– лауреати Нобелівської премії публікуються в усіх шести тематичних збірках;
– кількість завантажень у 2020 році становила 250 млн.

Окрім найновішого контенту з 366 журналів підписники отримують доступ до повідомлень електронною поштою, довідкових матеріалів та системи інтегрованого пошуку через PubMed і Google Scholar.

Oxford Journals беруть участь:
– у ключових угодах про архівування з Portico, який забезпечує доступ до електронних журналів, електронних книг, цифрових колекцій і гарантує, що збережений ним контент залишиться доступним і придатним для використання дослідниками, вченими та студентами у майбутньому;
– в ініціативах щодо збереження інформації LOCKSS, завдяки чому буде зберігатись не лише точна копія вмісту журналу, але й буде забезпечуватись зручність використання архівованого вмісту з плином часу шляхом перенесення файлів у можливі майбутні формати файлів.

Детальніше: https://bit.ly/3EJIpVJ, https://www.portico.org/, https://clockss.org/, https://bit.ly/3kAvnSf, https://bit.ly/3lWg7hU

Фото: EBSCO

2021-09-23

Завершується прийом документів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій

30 вересня 2021 року завершується прийом документів для участі в конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій.

Премія на конкурсних засадах присуджується щороку за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції.

На здобуття Премії можуть бути висунуті роботи, результатом яких є реалізовані інноваційні проєкти та які відповідають наступним критеріям:
– практична цінність і перспективність результатів пов’язаних з роботою господарської діяльності заявника для підприємства, окремих галузей промисловості та/або національної економіки в цілому;
– кількість створених робочих місць для впровадження інноваційної технології, у тому числі нових робочих місць у високотехнологічних галузях;
– наявність сучасного високотехнологічного наукового обладнання та ефективність його використання в процесі впровадження інноваційної технології;
– відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;
– кількість охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, що отримані в Україні і за кордоном та використані в роботі;
– кількість укладених у процесі виконання роботи ліцензійних угод на використання об’єктів права інтелектуальної власності та ноу-хау.

Розмір Премії визначається щороку Кабінетом Міністрів України.

Детальніше: https://bit.ly/3i3Pt5S, https://bit.ly/3u4EPAF, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/701-2012-%D0%BF#Text

Фото: МОН

2021-09-23

Конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології»

З вересня по грудень 2021 року проводиться всеукраїнський (національний) конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології».

Організатор – Сумський національний аграрний університет.

Співорганізатори: Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України; Громадська організація «Інноваційний університет»; ТОВ «Видавничо-торговий дім «Університетська книга»; ТОВ «Видавничий дім «Гельветика»; ПП «Видавництво «Олді+»; Baltija Publishing (Латвія); Adam Marszałek Publishing (Польща).

Метою конкурсу є популяризація наукових і методичних розробок для освітнього процесу в українських ЗВО, відповідають стандартам вищої освіти, сприяють створенню нових знань, здобуттю студентами якісної вищої освіти та поширенню в академічному середовищі передових практик у навчанні, викладанні та науці.

Конкурс проводиться у наступних номінаціях:
– соціо-гуманітарні та економічні науки;
– інженерно-технологічні науки;
– агробіологічні науки та ветеринарні науки;
– електронне видання.

Конкурс відкритий для авторів, які є громадянами України та авторських колективів, наукові та навчальні видання яких відповідають критеріям відбору, зазначеним у Положенні про конкурс.

Детальніше: https://bit.ly/3EPZEo6

Фото: СНАУ

2021-09-23

Законопроєкт «Про освіту дорослих»

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула законопроєкт «Про освіту дорослих» та ухвалила рішення про його доопрацювання і направлення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Основними цілями законопроєкту є:
– створити умови для розвитку освіти дорослих на засадах комплексного розуміння її суспільної цінності та значущості;
– визначити пріоритетні напрями освіти дорослих, які б забезпечили формування у дорослих осіб ключових компетентностей, рекомендованих Європейським Союзом для освіти впродовж життя;
– упорядкувати систему освіти дорослих;
– визначити засади співробітництва між державою, органами місцевого самоврядування та провайдерами освіти дорослих;
– закласти правові основи діяльності нових інституцій у сфері освіти дорослих.

Складовими освіти пропонується визначати компенсаторну, формаційну, додаткову освіту та професійне навчання. Окрему увагу приділено питанням організації освітнього процесу неформальної освіти дорослих, який має враховувати інтереси та можливості усіх його учасників. Йдеться про освітні, просвітницькі заходи та освітні проєкти для дорослих.

Пропонується створити нову громадсько-державну інституцію ‒ Національну раду з питань освіти дорослих, яка буде покликана забезпечити вплив громадськості на формування державної політики у сфері освіти дорослих.

Законопроєкт ураховує основні рекомендації та досвід Європейського Союзу з питань розвитку освіти упродовж життя, освіти дорослих, а також результати проведеного у 2021 році дослідження «Державна політика у сфері освіти дорослих».

Громадськості також пропонуються ознайомитись із проєктами Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки освіти дорослих» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки освіти дорослих». Вони розроблені з метою створення необхідних законодавчих умов для вдосконалення системи фінансування освіти дорослих.

Зауваження та пропозиції можна подати до 8 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3kwQ95m, https://bit.ly/3ACbz6w, https://bit.ly/3kxntcf, https://bit.ly/3zA8Ucc, https://bit.ly/3EISMZS

Фото: МОН

2021-09-22

Співпраця у формуванні лідерських якостей здобувачів освіти

21 вересня 2021 року підписано Меморандум про співпрацю між Інститутом модернізації змісту освіти та ТОВ «Leader Ukraine», який є ексклюзивним партнером FranklinCovey Education в Україні.

Очікується, що така співпраця сприятиме формуванню лідерських якостей здобувачів освіти через сприяння створенню умов для популяризації соціально-емоційного навчання, формування м’яких навичок, соціальної та громадянської компетентностей.

Міністром освіти і науки України наголосив, що для розвитку навичок і лідерства у вищій освіті та освіті дорослих до освітнього процесу будуть залучені команди та особистості, які мають великий досвід запровадження такого роду програм.

Представник FranklinCovey Education в Україні висловив задоволення з приводу приєднання українських освітян до глобальної спільноти FranklinCovey Co, яка об’єднує понад 100 тисяч вчителів задля розвитку людського потенціалу та принципово-центрованого лідерства людей та організацій.

Детальніше: https://fceukraine.com/, https://bit.ly/3hYhknN

2021-09-22

Post image Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми Горизонт Європа

Глобальний інноваційний Індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.

Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.

Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
– у Північній Америці – США та Канада;
– в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
– у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина;
– у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
– у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
– у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
– в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об’єднана Республіка Танзанія.

Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
– з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
– із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
– із доходом нижче середнього ‒ В’єтнам, Індія, Україна;
– малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.

Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності.

Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».

Під час презентації звіту також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.

Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6

Фото: ВОІВ

2021-09-21

Оцінювання знань студентів

Unicheck пропонує для ознайомлення переклад матеріалу «Що потрібно знати про оцінювання знань студентів», опублікованого у блозі Крістін Лі на сайті Turnitin.

Наголошується, що для викладача та студентів є вкрай важливим максимально точне оцінювання знань студентів з дотриманням принципів доброчесності. Адже оцінювання здатне дати педагогам глибоке розуміння того, що студенти знають, розуміють та можуть зробити зі своїми знаннями, як використовувати для подальшого навчання й розвитку.

Оцінювання може бути:
– семестрове, яке майже не дає студенту зворотного зв’язку;
– поточне, яке використовується для покращення навчання за допомогою надання зворотного зв’язку та аналізу результатів;
– підсумкове, яке вимірює основні знання студента (або іспит, який має суттєвий вплив на навчальний прогрес студента);
– формувальне оцінювання, що має невеликий вплив або зовсім не впливає на оцінку студента за проходження курсу чи інші результати навчання.

В якості форматів оцінювання знань називаються: написання тестів з кількома варіантами відповідей, усні та письмові відповіді, письмові роботи про дослідження та невеликі реферати, кожний з яких наочно демонструє глибину знань студентів на різних етапах навчання.

Відмічається, що зворотний зв’язок стає найкращою практикою оцінювання, особливо за широкого впровадження дистанційного навчання, коли відсутня особиста взаємодія між викладачем і студентом, а дотримання академічної доброчесності забезпечує справедливу оцінку знань.

Детальніше: https://bit.ly/39L3gtD, https://bit.ly/3krpQgT

Фото: Unicheck

2021-09-21

Інформаційно-аналітичний огляд щодо участі українських організацій в європейських програмах

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».

У документі наголошується, що важливим пріоритетом розвитку суспільства та економіки Європи є створення єдиного цифрового ринку, який об’єднує політики, законодавства, інвестиції країн ЄС в рамках спільної європейської стратегії підвищення конкурентоспроможності, заснованої на цифрових технологіях.

Цифрова трансформація європейського суспільства і економіки підтримується в рамках програм («Digital Europe»; «Connecting Europe Facility Digital»; «Invest Europa»; «COST»; «COSME»; «Creative Europe»; «EU4Health»; «LIFE», «Erasmus+»), Європейських ініціатив («I4MS»; «EUREKA») та фондів («Connecting Europe Facility»; «European Structural and Investment Funds»; «Recovery and Resilience Facility»). У документі надається огляд цих Європейських програм та ініціатив.

Наразі українські підприємства та організації мають можливість долучатись до отримання фінансової підтримки проєктів з розробки та впровадження цифрових інновацій у рамках Європейських програм «Horizon Europe», «COST», «COSME», «Creative Europe», «EU4Health», «Erasmus+» та Європейських ініціатив «I4MS» і «EUREKA».

Перспективи має участь у конкурсах проєктів Європейської ради з питань інновацій («EIC») в рамках відкритого фінансування і стратегічних викликів та конкурсах проєктів за кластерами:
– здоров’я;
– культура, креативність та інклюзивне суспільство;
– громадянська безпека для суспільства;
– цифрові технології, промисловість та космос;
– клімат, енергетика та мобільність;
– харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище.

Детальніше: https://bit.ly/3AsM2wz, https://bit.ly/3zpQvPo

Фото: скріншот

2021-09-20

Плани України щодо зменшення викидів до 2030 року

Україна поставила перед собою амбітні плани зменшити викиди на 65% до 2030 року. Про це 17 вересня 2021 року повідомив Перший віце-прем’єр-міністра України-Міністр економіки під час зустрічі з Комісаром Європейської Комісії з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства.

Заявлено, що Україна, поділяючи цілі ЄС у кліматичній політиці та заходи у рамках Європейського Зеленого Курсу, ставить перед собою амбітні завдання. При формуванні державної політики у сферах енергетики та енергоефективності Україна орієнтується на Угоду про асоціацію з ЄС, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризьку Угоду та новий Європейський Зелений Курс, який розглядає не лише як орієнтир на екологічні зміни, а й у інвестиційному контексті.

Під час зустрічі також обговорювались питання запровадження циркулярної економіки та актуальні для України питання відновлення лісів, утилізації вживаних авто, що ввозяться з ЄС, загроз для екології через збільшення споживання вугілля тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3kqbNYN

2021-09-20