Установам, які заповнять заявку, буде наданий безкоштовний тестовий доступ до баз даних EBSCO.
Установам, які заповнять заявку, буде наданий безкоштовний тестовий доступ до баз даних EBSCO.
EBSCO ‒ потужна оперативна довідково-бібліографічна система, що надає широкий спектр реферативних та повнотекстових загальнодоступних баз даних від відомих інформаційних постачальників.
Міністерство освіти і науки України провело серію переговорів із представниками компанії EBSCO й домовилось про надання українським науковим та освітнім установам безкоштовного доступу до баз даних.
Доступ до баз даних EBSCO надається за IP-адресами установи без введення логіну та паролю через пошуковий інтерфейс на платформі EBSCOhost ‒ інтерактиву довідково-бібліографічну систему, яка складається з різноманітних повнотекстових та реферативних баз даних широкого тематичного охоплення: від бізнесу та гуманітарних наук до медицини та екології.
Для підключення віддаленого доступу необхідно заповнити заявку на активацію віддаленого доступу до баз даних EBSCO.
Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».
Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».
Мережа створена у 1990 році як організація підтримки Erasmus+ для підготовки та надання молоді всеохоплюючої доступної інформації про освітню мобільність. Вона розповсюджує інформацію щодо волонтерства, тренінгів, навчання та можливостей роботи за кордоном. Мережа складається із 38 центрів та понад 1500 постачальників інформації для молоді стосовно можливостей мобільності у 36 країнах Європи.
Опитування проводиться з метою з’ясування запиту молоді щодо інформації, а також ресурсів для пошуку необхідних відомостей та консультацій при прийнятті рішень стосовно навчальної мобільності. Опитування призначене для молодих людей у віці від 13 до 35 років.
Анкета містить три блоки питань: – загальне сприйняття – інформація про те, як респондент уявляє собі можливості поїхати за кордон; – інформаційні потреби – у цьому блоці збирається інформація про важливу для респондента інформацію про перебування за кордоном; – демографія – більш докладна особиста інформація про респондента.
Передбачається, що аналіз результатів опитування дозволять Eurodesk, а також національним та європейським установам, які надають інформаційні послуги, покращити свої послуги.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку серії засідань було презентовано звіт про основні результати діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у 2020 році та першочергові завдання розвитку. Зазначалось, що визначальними у минулому році були процеси, пов’язані з боротьбою проти пандемії COVID-19. Мало місце прискорення зростання сфери ІВ, інноваційних та творчих процесів, незважаючи на кризові явища в економіці. Цей процес знайшов своє відображення у збільшенні кількість заявок на об’єкти ІВ, витрат на R&D та діяльність, пов’язану з венчурним капіталом, про що свідчать дані Global Innovation Index 2021.
Такі глобальні виклики та загрози для всього людства, як пандемія, зміна клімату, нерівномірність розвитку та інші змушують ВОІВ та всіх представників сфери ІВ використати свою енергію та досвід для допомогти у подоланні цих викликів. Акцентовано увагу на п’ятирічному стратегічному плані організації, який було прийнято у червні 2021 року, а також співпраці з ВООЗ та СОТ в рамках тристоронніх угод.
Основне завдання, яке ставить перед собою ВОІВ полягає у тому, щоб створити умови для використання ІВ як потужного інструменту економічного та соціального розвитку в першу чергу країнами що розвиваються та менш розвиненими країнами.
Генеральна Асамблея та Координаційний комітет є основними органами ВОІВ, що визначають її політику та приймають рішення. Керівництво держав-членів ВОІВ і Союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, традиційно збираються на чергові та позачергові осінні сесії, на яких оцінюються результати роботи та приймаються подальші напрями діяльності.
Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.
Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.
Національна консультативна служба (NAS) ‒ організація, яка відповідає за координацію чи консультування щодо реалізації політики цифрової освіти. Вона здійснює, контролює, оцінює та фінансує діяльність у галузі цифрової освіти, а також підтримує освітні та навчальні організації в їх цифровій трансформації та допомагає регіональним і місцевим органам влади у реалізації відповідних політик. Завданням мережі національних консультативних служб є об’єднання роботи усіх, хто бере участь у впровадженні цифрової освіти – практиків, політиків, органи управління та організації.
Комісія організовує 28 жовтня 2021 року першу ознайомчу зустріч з європейськими організаціями, зацікавленими взяти участь у роботі мережі національних консультативних служб, відповідальних за координацію чи консультування з реалізації політики цифрової освіти. Вона започаткує перемовини на рівні ЄС про реалізацію політики цифрової освіти.
Мережа національних консультаційних служб є частиною спільноти практиків, створеної в рамках Центру цифрової освіти, – флагманської ініціативи Плану дій у галузі цифрової освіти на 2021-2027 роки. Діяльність Центру спрямована на поліпшення співпраці та обміну в галузі цифрової освіти між державами-членами Європейського союзу в усіх секторах освіти та навчання в ЄС. Центр почне запрацювати на початку 2022 року.
Для участі у зустрічі необхідно попередньо подати заявку.
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
У документі зазначається, що в останнє десятиліття онлайн-платформи стали дуже розповсюдженими. Окремі люди та фірми використовують їх для багатьох цілей, таких як розваги, інформація, реклама, для купівлі та продажу товарів і послуг. Пандемія COVID-19 ще більше прискорила впровадження онлайн-платформ. Під час карантинів економічна активність змістилася в бік онлайн-ринків, принаймні у таких секторах, як роздрібні продажі, мобільні платежі та доставка їжі, допомагаючи країнам пережити економічний шок.
Швидке поширення онлайн-платформ пояснюється великими економічними вигодами та можливостями, які вони створюють. Значні мережеві ефекти та недорогі транзакції дозволяють онлайн-платформам об’єднувати більше приватних осіб і підприємств, ніж фізичні ринки, полегшувати ринкові обміни, а відкритість інтернету та глобальна торгівля дозволяють їм охоплювати користувачів з усьому світу.
За рахунок зниження транзакційних витрат, массовому залученню покупців і продавців, збільшенню потужностей платформ може бути підвищена ефективність ринку. Численні послуги, які онлайн-платформи надають своїм користувачам (наприклад, передові недорогі логістичні та платіжні послуги, спеціалізована реклама, поліпшення зв’язку з постачальниками і спрощення вирішення спорів), можуть бути особливо корисні для малих та середніх підприємств.
Використовуючи нещодавно створений узгоджений міжнародний набір даних про онлайн-платформи та їх використання у 43 країнах за період 2013-2018 рр. і 7 сфер діяльності, експерти роблять досліджують, чи призводить і за яких саме умов упровадження платформ до змін у продуктивності діючих фірм. Встановлено, що використання платформи збільшує продуктивність праці в компаніях і що це відбувається за рахунок збільшення зростання додаткової вартості, а не скорочення зайнятості. Більше того, приріст продуктивності є вищим для невеликих фірм. Отже, онлайн-платформи можуть відігравати важливу роль у вирівнюванні позицій МСП і крупних компаній та скороченні розриву продуктивності. Зростання продуктивності сильніше проявляється на більш динамічних ринках.
Публікація містить аналіз факторів, а також огляд тактичних і стратегічних рішень, які можна використовувати для заохочення розробки платформ таким чином, щоб це сприяло економічному зростанню.
У вересні 2021 року на сайті Книжкової палати опубліковано черговий випуск електронного видання «Літопис газетних статей» за 2021 рік.
У вересні 2021 року на сайті Книжкової палати опубліковано черговий випуск електронного видання «Літопис газетних статей» за 2021 рік.
Довідково-бібліографічне видання інформує про статті з усіх галузей знань та твори художньої літератури, опубліковані у загальнодержавних, обласних і деяких інших газетах, які виходять в Україні.
Ознайомлення із «Літописом» дозволяє читачам слідкувати за подіями суспільно-політичного, економічного і культурного життя в країні та за кордоном, а також за змінами в українському законодавстві.
«Літопис газетних статей» виходить щоквартально, містить іменний та географічний допоміжні покажчики.
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Венчурні інвестиції в штучний інтелект. Аналіз тенденцій у венчурному капіталі компаній ШІ з 2012 по 2020 роки».
На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Венчурні інвестиції в штучний інтелект. Аналіз тенденцій у венчурному капіталі компаній ШІ з 2012 по 2020 роки».
Документ підготовлений директоратом ОЕСР з науки, технологій та інновацій в рамках серії документів ОЕСР про цифрову економіку. Ця серія документів охоплює широке коло питань, пов’язаних з ІКТ та робить обрані дослідження доступними для широкого кола читачів.
Звіт містить аналіз глобальних венчурних інвестицій у приватні компанії та сфокусовано на штучному інтелекті (ШІ). Показано, що венчурні інвестиції у ШІ зростають високими темпами. Очолюють список інвесторів США і КНР. Європейський Союз, Великобританія та Японія збільшили власні інвестиції, зосереджені у декількох ключових напрямках.
Дослідження побудоване на даних про венчурні інвестиції 8,3 тис. компаній з усього світу, що спеціалізуються на ШІ, охоплюють 20,5 тис. транзакцій у період з 2012 по 2020 роки, інформацію про які надано Preqin, – лондонською фірмою, що займається аналізом ринків приватного капіталу. Дані не відображають усі угоди й вимагають екстраполяції. Але саме оперативність отриманих відомостей робить їх цінним джерелом інформації, на підставі якої національні уряди, міжнародні організації, державний і приватний сектори розробляють політику і стратегії щодо використання ШІ.
Міністерством освіти і науки України 5 жовтня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міністерством освіти і науки України 5 жовтня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прийняті Принципи штучного інтелекту (ШІ), розроблені експертами з понад п’ятдесяти країн, представниками двадцяти урядів, лідерами ділових, академічних та наукових кіл, профспілок, громадянського суспільства.
Країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прийняті Принципи штучного інтелекту (ШІ), розроблені експертами з понад п’ятдесяти країн, представниками двадцяти урядів, лідерами ділових, академічних та наукових кіл, профспілок, громадянського суспільства.
Ці принципи сформульовані у «Рекомендаціях Ради ОЕСР із штучного інтелекту». Вони встановлюють стандарти для ШІ, які є достатньо практичними та гнучкими й доповнюють існуючі стандарти ОЕСР у таких областях, як конфіденційність, управління ризиками цифрової безпеки та відповідальне ведення бізнесу.
G-20, спираючись на Принципи ШІ ОЕСР, прийняла свою декларацію щодо принципів ШІ, які орієнтовані на людину та визначають п’ять додаткових принципів, заснованих на цінностях відповідального управління надійним ШІ. Це: – ШІ повинен приносити користь людям і планеті, сприяючи інклюзивному зростанню, стійкому розвитку та благополуччю; – системи ШІ повинні розроблятися таким чином, щоб поважати верховенство закону, права людини, демократичні цінності та містити відповідні гарантії; – у відношенні до систем ШІ повинна бути забезпечена прозорість і відповідальне розкриття інформації, щоб були зрозумілі результати, засновані на роботі ШІ, і щоб їх можна було оскаржити; – системи ШІ повинні функціонувати надійно та безпечно впродовж усього власного життєвого циклу, а потенційні ризики повинні постійно оцінюватися та контролюватися; – організації та окремі особи, що розроблюють, розгортають чи експлуатують системи ШІ, повинні нести відповідальність за їх належне функціонування у відповідності з принципами ШІ. Відповідно до цих принципів ОЕСР також надала урядам п’ять рекомендацій: – сприяти державним і приватним інвестиціям у дослідження та розробки, щоб стимулювати інновації у надійний ШІ; – сприяти доступним екосистемам ШІ за допомогою цифрової інфраструктури, технологій та механізмів для обміну даними і знаннями; – забезпечення політичного середовища, що відкриває шлях до розгортання надійних систем ШІ; – розширювати можливості людей за допомогою ШІ; – співпрацювати з різними країнами та регіонами, щоб досягти прогресу у відповідальному управлінні надійним ШІ.
За повідомленням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» станом на 30 вересня 2021 року оновлено «Перелік зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті» та «Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті».
За повідомленням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»станом на 30 вересня 2021 року оновлено «Перелік зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті» та «Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті».
Перший перелік містить 60 назв баз даних об’єктів промислової власності організацій та держав, опис змісту баз даних, а також посилання на доступ в інтернеті.
Другий перелік містить 80 назв веб-ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в інтернеті, опис змісту баз даних, а також посилання на доступ в інтернеті.
Вказані ресурси стосуються наступних напрямків: – політематичні бази даних та пошукові системи; – медицина, біологія; – хімія; – фізика; – науки про навколишнє середовище; – комп’ютерні технології; – сільське господарство; – інженерія.
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
Website Service Updates
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
