Search results found:

posts - 5892

pages - 590

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 3 серпня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Міністерством освіти і науки України 3 серпня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp 

2020-08-12
Share
П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Конкурс проходить у кілька етапів: 

1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);

2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів); 

3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.

Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень. 

У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку  отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2XX63Kx 

Фото: МОН

2020-08-12
Share
Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України у серпні 2020 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Міністерством освіти і науки України у серпні 2020 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2020/08/doktor-filosofii-serpen2020.pdf

2020-08-12
Share
Дружні цифрові фінанси

Дружні цифрові фінанси

Міністерство цифрової трансформації України спільно з Національним банком України та Ощадбанком презентували новий освітній серіал на платформі «Дія.Цифрова освіта» — «Дружні цифрові фінанси». 

Міністерство цифрової трансформації України спільно з Національним банком України та Ощадбанком презентували новий освітній серіал на платформі «Дія.Цифрова освіта» — «Дружні цифрові фінанси». 

Освітній серіал містить 8 серій тривалістю 6-11 хвилин. Ознайомлення із ним допоможе більш ефективно працювати з сімейним бюджетом, навчить розрізняти дебетову та кредитну картки, ознайомить з особливостями кредитів і депозитів, розповість про валютний рахунок і онлайн-банкінг. 

За даними Нацбанку у червні цього року для безготівкових операцій та отримання готівки українці використовували більше 36 мільйонів платіжних карток. 8 з 10 проведених по них операцій — безготівкові. Разом з тим, є проблеми з фінансовим плануванням та використанням цифрових інструментів.  Рівень фінансової грамотності в Україні один із найнижчих серед країн Європи. Тому Національний банк підтримав створення освітнього серіалу про дружні фінанси для платформи «Дія:Цифрова освіта». 

Детальніше: https://bit.ly/3iyVkh7,  https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-finance

Фото: Мінцифри

2020-08-12
Share
Продовжено термін підтвердження документів наукових установ, що проходять державну атестацію

Продовжено термін підтвердження документів наукових установ, що проходять державну атестацію

Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.

Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.

Згідно чинного порядку для проходження атестації наукова установа має подати до МОН інформаційні матеріали в електронному та паперовому вигляді. В електронній формі інформацію потрібно заповнити через спеціальну систему. 

МОН продовжує термін, у який учасники атестації зможуть підтвердити можливість друку поданих матеріалів, до 28 серпня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/31Mkzpx 

Фото: МОН

2020-08-12
Share
Робоча зустріч керівництва МОН та Національної академії наук України

Робоча зустріч керівництва МОН та Національної академії наук України

11 серпня 2020 року відбулася зустріч керівництва Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.

11 серпня 2020 року відбулася зустріч керівництва Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.

Присутні обговорили такі актуальні питання: 

– розвиток співпраці між Національною академією наук України та Міністерством освіти і науки України й підписання нової редакції договору про співробітництво; 

– залучення вчених НАНУ до підготовки й експертизи навчальних програм для профільного навчання; 

– подальшого розвитку центрів колективного користування науковим обладнанням НАН України; 

– поглиблення співпраці між МОН та НАНУ в рамках Київського академічного університету; 

– перспектив участі вітчизняних учених у програмі «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА» і програми Євратом, необхідності якнайшвидшого підписання відповідних угод; 

– участі України у Міжнародному центрі генетичної інженерії та біотехнології;

– підтримки наукових досліджень з вивчення проблем поширення коронавірусу SARS-CoV-2 серед хребетних тварин та його передачі людині; 

– фінансування Академії з державного бюджету України у 2021 році.

Представники керівництва МОН України висловили сподівання, що НАН України братиме активну участь у визначенні стратегії та підготовці програмних документів, формуванні пріоритетів розвитку держави, громадському обговоренні проєктів нормативно-правових актів щодо сфери науки та освіти.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6739, https://bit.ly/33UQAyA 

Фото: НАНУ

2020-08-12
Share

Кращі приватні навчальні заклади України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список приватних закладів вищої освіти України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список приватних закладів вищої освіти України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу увійшли:

– Український католицький університет;

– Університет імені Альфреда Нобеля;

– Львівський торговельно-економічний університет;

– Полтавський університет економіки і торгівлі;

– Львівський медичний інститут;

– Київський медичний університет;

– Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія”;

– Міжрегіональна Академія управління персоналом;

– Університет економіки та права “КРОК”;

– Українсько-американський університет Конкордія.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/25714/ 

2020-08-12
Share
Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.

Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:

«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);

«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);

«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);

«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);

«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);

«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gJ2Q8X

2020-08-12
Share

Кращі класичні університети

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу увійшли:

– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;

– Львівський національний університет імені Івана Франка;

– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;

– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;

– Сумський державний університет;

– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;

– Донецький національний університет імені Василя Стуса;

– Ужгородський національний університет.

Детальніше: http://ru.osvita.ua/vnz/rating/25713/  

2020-08-11
Share
Рекомендації ОЕСР щодо персональних даних

Рекомендації ОЕСР щодо персональних даних

Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.

Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.

Поширення мобільних пристроїв, експоненціальне зростання потужності обчислювальної техніки, різке зниження витрат на зберігання даних та зростаючі можливості доставляти більше даних з більшою швидкістю визначили стрімкий розвиток цифрової економіки. Змінилася конфігурація глобальних виробничо-збутових ланцюжків, утворилися нові інформаційні галузі, такі як хмарні обчислення, 3D-друк, інтернет речей, змінюється спосіб виробництва, надання послуг і торгівлі. Ці перетворення отримали своє відображення у правовому регулюванні персональних даних як базового компонента цифрової економіки.

Правове регулювання охоплює як традиційні питання конфіденційності та безпеки, так і питання захисту інтелектуальної власності, контролю за перетином потоку даних різних юрисдикцій. Ключовим питанням на порядку G20 з цифрової економіки саме стало регулювання потоків даних. 

На основі аналізу національних практик ОЕСР виділяє чотири підходи до регулювання потоків даних за рівнем вимог і обмежень.

Перший і найпростіший – відсутність будь-якого регулювання цього питання, що найчастіше пов’язане з відсутністю законодавчо встановленого режиму персональних даних.

Другий підхід визначається як «ex post accountability» – держава не забороняє транскордонну передачу даних і не вимагає виконання будь-яких конкретних умов, але передбачає відповідальність експортера даних у разі порушення захисту відправлених за кордон даних.

Третій підхід обумовлює потік даних виконанням вимог безпеки (flows conditional on safeguards), тобто наданням гарантій захисту перадачі даних державним органом або приватними компаніями.

Четвертий, найбільш жорсткий підхід, встановлює порядок передачі даних, обумовлений отриманням санкції відповідного компетентного органу на індивідуальній основі (flows conditional on ad-hoc authorization).

Вимоги про локалізацію даних – окремий блок питань щодо обмежень потоків даних, оскільки їх виконання пов’язане з витратами на утримання локальних серверів. ОЕСР виділяє три види цієї вимоги. По-перше, може бути встановлена ​​вимога зберігання копій конкретних даних, але не встановлюються обмеження з точки зору передачі або обробки копій даних за кордоном. По-друге, може бути встановлений порядок вільної передачі даних із забороною зберігання даних за кордоном. По-третє (найсуворіший варіант) має місце комбінація вимог про зберігання даних на території країни та умов передачі даних. ОЕСР відзначає, що застосування такого підходу може бути обумовлено цілями промислової політики, орієнтованої на розвиток секторів, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням.

Множинність правових режимів може створити невизначеність для урядів, підприємств та приватних осіб у розумінні, які саме правила керують ситуацією. Для подолання регуляторних відмінностей ОЕСР виділяє чотири інструменти: багатосторонні угоди і домовленості; торгові угоди; односторонні інструменти; угоди та ініціативи всередині приватного сектора. Дані інструменти не є винятковими: країни можуть використовувати різні підходи щодо різних партнерів, типів даних або у різних ситуаціях. Обсяг даних, які охоплюються кожним підходом, також варіюється.

Детальніше: https://www.oecd.org/sti/mapping-approaches-to-data-and-data-flows.pdf, https://oecd-russia.org/analytics/personalnye-dannye-karta-podhodov-ot-oesr.htmlhttp://www.oecd.org/sti/

2020-08-11
Share