Київською школою економіки оприлюднено звіт «Огляд економічної активності».

Як відзначається в дослідженні, економіка України у 2021 році відновлювалася повільніше, ніж очікувалося. Фактичне зростання ВВП за підсумками року становило 3,3%. На його величину вплинула енергетична криза та продовження пандемії, яка безпосередньо впливала на активність секторів послуг, знизила готовність бізнесу до капіталовкладень, а також послабила зовнішній попит. Погіршення інформаційного середовища на фоні геополітичних подій наприкінці року доповнила перелік негативних факторів.

Зростання доходів населення посилило внутрішнє споживання, проте додатковий попит часто покривався завдяки імпорту. У той же час уряд вдало стимулював внутрішній попит видатками на дороги та інші інфраструктурні об’єкти.

Негативний вплив низького врожаю 2020 року позначався впродовж більшої частини року, однак додаткового імпульсу економіці надала успішна аграрна кампанія 2021 року. До прибуткової діяльності в 2021 році здебільшого повернулися промислові підприємства, помірними темпами відновлювалися інвестиції.

Переважно високі світові ціни на метали, руди та зернові забезпечили високі вартісні обсяги експорту, однак непередбачена інфляція енергоносіїв у світі позначилася на вітчизняних енергоємних виробництвах. Крім того, скорочення чисельності населення та трудова міграція за межі України послаблює потенціал зростання вітчизняної економіки. Продуктивність капіталу в останні два роки обмежувалась відносно слабкими інвестиціями – за підсумком перших трьох кварталів 2021 року вони зросли на 8.4% порівняно з відповідним періодом 2020 року, однак були майже на 17% меншими, ніж за такий самий період 2019 року, тобто до кризи.

У заключної частині дослідження наведені ризики активності.

Ризики охолодження активності: 
– тривалий високий рівень цін на імпортовані енергоносії;
– наслідки недокапіталізації підприємств в останні два роки;
– низхідна корекція світових цін на метали та зернові;
– підігрівання конфлікту на Сході країни.

Ризики посилення активності:
– реалізація відкладеного інвестиційного попиту підприємств;
– швидше зростання економік країн-торгових партнерів.

Детальніше: https://bit.ly/3HJ7Vvs, https://bit.ly/3rE9wNn

Фото: скріншот

Міністерство економіки України запустило новий формат навігації та пошуку по Класифікатору професій.

Завдяки новому сервісу надана можливість для всіх бажаючих швидко віднайти необхідну посаду, професію за назвою та кодом. Крім того, можна здійснити вибірку професій за професійною групою або за відповідним галузевим випуском Довідника кваліфікаційних характеристик працівників.

Система професійної класифікації України визначається Національним класифікатором України, який постійно оновлюється. Він сприяє єдиному державному підходу до класифікації існуючих та нових професій і робіт на основі кваліфікаційних вимог та приведенню національної класифікації у відповідність до міжнародних стандартів. Крім того, Класифікатор професій забезпечує інформаційну підтримку щодо вирішення наступних завдань:
– розрахунків чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо;
– систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;
– аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості, доходів, охорони праці, освіти, перепідготовки кадрів, що вивільняються, тощо;
– підготовки статистичних даних для періодичних оглядів із статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці;
– вирішення питань контролю та аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору та працевлаштування працюючих.

Національний класифікатор України «Класифікатор професій» призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб’єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.

Професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв’язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.

Детальніше: https://bit.ly/34N20qh, https://bit.ly/348Moxr

Фото: Мінекономіки

8 лютого 2022 року під час Diia Summit розпочав свою роботу унікальний правовий і податковий простір для розвитку ІТ-індустрії Дія.City.

Цей простир поширюється на всю територію України та створює для технологічного бізнесу особливі умови, що враховують специфіку внутрішнього ринку та конкуренцію з іншими країнами. Проєкт має все для успішної побудови та розвитку ІТ-бізнесу. Від сприятливих податків — у 5 разів нижчі, порівнюючи із загальною системою оподаткування — до соціальних гарантій для розробників, інструментів захисту інвестицій та інтелектуальної власності.  

Дія.City поєднує комфортні податкові умови з ефективними інструментами, що дозволять компаніям будувати прозору корпоративну структуру, легше залучати іноземні інвестиції, задіювати додаткові механізми для захисту нематеріальних активів. Він дозволяє резидентам вести бізнес відкрито, вигідно і зручно – як у Естонії, Сінгапурі чи Делавері.

Резиденти Дія.City отримують наступні переваги:
– низькі податкові ставки для стимулювання інвестицій;
– альтернативна модель найму: окрім типових форматів КЗпП чи співпраці з ФОП, може підписуватись GIG-контракт, доступний тільки резидентам Дія.City;
– легко доєднатися та адмініструвати через офіційний сайт: подача заявки – онлайн, жодних дозволів чи ліцензій, до 10 робочих днів на розгляд заявки, резидентом може стати компанія, зареєстрована за українським законодавством;
– інструменти венчурного інвестування: звичні для іноземних венчурних інвесторів механізми інвестування працюють в Дія.City, що спростить для українських компаній доступ до необхідного фінансування;
– гарантії захисту ІР: майнові права на об’єкти інтелектуальної власності належать замовнику (роботодавцю) за замовчуванням, також сторони можуть домовитися про інші умови, закріпивши їх у договорі;
– умови Дія.City зафіксовані на 25 років: держава гарантує резидентам Дія.City стабільність умов впродовж 25 років, а також дотримання прав і законних інтересів резидентів і залучених ними фахівців.

Щоб стати резидентом Дія.City, компанія має бути зареєстрована за українським законодавством, відповідати умовам вступу, підготувати пакет документів і займатися наступними кваліфікованими видами діяльності:
– розробка та тестування програмного забезпечення, включно з виданням комп’ютерних ігор;
– видання та розповсюдження програмного забезпечення, зокрема SaaS ;
– кіберспорт;
– навчання комп’ютерній грамотності, програмуванню, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення;
– кібербезпека;
– R&D в сфері IT і телеком;
– Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами;
– постачання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
– робототехніка.

Дія.City ua Україна може стати потужним ІТ-хабом завдяки сприянню зростанню кількості інноваційних проектів і робочих місць, вигідному веденню ІТ-бізнесу, зростанню інвестиційної привабливості українських компаній і стартапів і збільшенню частки високотехнологічних продуктів у ВВП країни.

Детальніше: https://bit.ly/3LfEFhQ, https://city.diia.gov.ua/

Фото: Мінцифра

Міністерством цифрової трансформації України підготовлено продовження освітнього серіалу «Цифрова грамотність державних службовців 1.0. на базі інструментів Google» з робочою назвою «Цифрові держслужбовці 2.0».

Освітній серіал охоплює можливості та особливості функціонування безкоштовних сервісів Google для використання в професійній діяльності та повсякденному житті. Зокрема у серіалі висвітлені наступні питання:
– канали комунікації держоргану та налаштування SMM;
– програми для створення контенту;
– роботу зі зворотним зв’язком громадян;
– впровадження системи документообігу;
– підходи до виконання роботи (Agile, Scrum, Kanban);
– програми для планування роботи (Asana, Slack, Worksection);
– інструменти дистанційної роботи.

Пройти безоплатний курс навчання можна вже в лютому 2022 року на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта.

Партнер серіалу – Програма EGAP, яка фінансується Швейцарією та реалізується Фондом Східна Європа.

За навчання на будь-якому курсі на порталі Дія.Цифрова освіта держслужбовцям нараховується 0,1 або 0,2 кредити ЄКТС. 

Детальніше: https://bit.ly/3gv8CMD, https://bit.ly/3GxsU2J, https://osvita.diia.gov.ua/  

Фото: МЦ