National Repository of Academic Texts

Рейтинг кращих університетів світу від журналу Times Higher Education

Журнал Times Higher Education опублікував щорічний рейтинг кращих університетів світу.

Журнал Times Higher Education опублікував щорічний рейтинг кращих університетів світу.

Цей рейтинг включає понад 1600 університетів із 99 країн, ґрунтується на 13 показниках, які дозволяють оцінити результати діяльності ЗВО у таких сферах, як викладання, дослідження, передача знань та міжнародні перспективи. Під час складання рейтингу було проаналізовано понад 108 млн цитувань у 14,4 млн наукових публікацій 22 тис. вчених.

До цьогорічного рейтингу увійшли десять закладів вищої освіти України:
– Сумський державний університет;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Детальніше: https://bit.ly/3gZLHKb, https://bit.ly/3n7v1Ee

Фото: скріншот

2021-09-02

Доступ до електронних ресурсів Bentham Science

З 1 вересня до 31 грудня 2021 року заклади вищої освіти та наукові установи зможуть мати безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів видавництва Bentham Science.

Така можливість відкривається для вітчизняних науковців завдяки домовленості між Міністерством освіти і науки України та видавництвом Bentham Science.

Bentham Science – наукове, технологічне та медичне видавництво, яке надає академічним дослідникам і промисловим професіоналам найсвіжішу інформацію у різних галузях науки і техніки. Його рецензовані наукові журнали і книги мають постійно зростаючу аудиторію в усьому світі. Наразі видається понад 130 журналів в електронному та друкованому форматах, які охоплюють різні дисципліни у галузі фармацевтичних досліджень і розробок, медичних спеціальностей, інженерії, технічних та соціальних наук. Журнали індексуються у визнаних агентствах, зокрема 40 журналів Bentham Science мають імпакт-фактор у щорічному звіті Journal Citation Report.

Bentham Science застосовує процедуру одинарного сліпого рецензування для подання усіх рукописів, за винятком обраного числа патентних журналів, щодо яких застосовується подвійне сліпе рецензування. Усі представлені рукописи піддаються експертній оцінці в рамках консультацій з членами редакційної колегії журналу та незалежними зовнішніми рецензентами, інформація про що представлена в Publons.

Окрім журналів, Bentham Science здійснює видавництво книг, вже опубліковано понад 800 найменувань, їх кількість постійно зростає.

Детальніше: https://benthamscience.com/, https://benthambooks.com/catalog-ebooks.php, https://www.eurekaselect.com/alldiseases, https://bit.ly/38IiheQ

Фото: скріншот

2021-09-02

Погоджено проект Указу Президента щодо зміцнення біобезпеки та біологічного захисту

Кабінет Міністрів України погодив проект Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту».

Документ має забезпечити комплексне урегулювання питань біобезпеки та біологічного захисту, у т.ч. вирішення проблеми з використанням генетично модифікованих організмів, їх впливу на довкілля та здоров’я людини, неконтрольованого розповсюдження інвазійних чужорідних видів флори і фауни, що несуть загрозу та завдають збитків довкіллю.

Ним передбачається:
– створення ефективної національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту населення та об’єктів природного середовища;
– забезпечення контролю над поширенням ГМО та захисту населення від незаконного його розповсюдження;
– створення системи раннього реагування на інвазійні чужорідні види флори і фауни та швидкого реагування на поширення збудників небезпечних хвороб;
– протидія проявам біотероризму.

Детальніше: https://bit.ly/3DLVkpJ, https://mepr.gov.ua/news/37962.html

2021-09-01

Засідання 41-ї сесії Міжурядового комітету з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань та фольклору

З 30 серпня по 03 вересня 2021 року в онлайн-форматі проходить 41-ша сесія Міжурядового комітету з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань та фольклору.

На міжурядовому комітеті ВОІВ обговорюються актуальні питання попередження незаконного привласнення традиційних знань та традиційних проявів культури, а також питань обігу генетичних ресурсів у контексті системи ІВ, зокрема:
– забезпечення доступу патентних відомств до інформації про генетичні ресурси, відповідні традиційні знання, традиційні прояви культури для попередження надання помилкових патентних прав;
– підвищення прозорості у патентній системі;
– узгодження з міжнародними угодами щодо охорони генетичних ресурсів, їх похідних, а також традиційних знань та традиційних проявів культури.

Детальніше: https://bit.ly/3BrE7zJ, https://www.wipo.int/meetings/en/details.jsp?meeting_id=55246

Фото: ВОІВ

2021-08-31

Що потрібно знати про академічну доброчесність

На сайті Unicheck опубліковано матеріал «Готуємось до початку нового навчального року: що потрібно знати про академічну доброчесність».

Це коротке викладення статті Андрія Кемпбелла для Turnitin «Starting the Year: What You Need to Know About Academic Integrity».

Матеріал присвячений практичним питанням організації роботи закладу вищої освіти:
– що потрібно для того, щоб студенти ефективно вивчили матеріал;
– як університет сприятиме послідовному, ефективному та справедливому оцінюванню на іспитах і заліках у різних курсах та на різних предметах;
– як факультет заохочуватиме відповідальну поведінку під час навчання як у групі, так і онлайн.

Найголовніше питання: що допоможе студенту і університету впровадити академічну доброчесність?

Необхідно чітко визначити, що таке академічна доброчесність та підкреслити її важливість для навчальної спільноти. Академічна доброчесність, за визначенням Міжнародного центру академічної доброчесності, базується на шести фундаментальних цінностях: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, і мужність. Це «фундаментальна ідея того, що всі — студенти, освітяни, адміністратори й дослідники – будуть дотримуватись високих наукових стандартів шляхом етичного проведення досліджень, посилаючись на джерела, і відповідально слідувати принципам доброчесності при створенні й публікації наукових робіт».

Настав час зробити кроки для втілення академічної доброчесності в життя та підтримати навчання студентів, їх оригінальне мислення та захистити репутацію закладу.

Детальніше: https://bit.ly/3juoWQ3, https://bit.ly/3BCvxOQ

Фото: Unicheck

2021-08-31

Документи ОЕСР: Зробити життя багатшим, легшим та здоровішим

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Зробити життя багатшим, легшим та здоровішим. Ро́боти, їхнє майбутнє та роль у державній політиці», підготовлений Дирекцією ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій.

У документі розглядається сучасне використання роботів у світі, їхня роль у державній політиці та житті людства, середньострокове майбутнє робототехніки та вплив роботів на економічний розвиток країн.

Прогрес у робототехніці допоможе зробити життя простішим, багатшим та здоровішим. Роботи використовуються у всіх сферах економіки – від виробництва до освіти. Вони бувають різних форм і розмірів та виконують все більше функцій. Це: збір врожаю, прискорення лабораторних досліджень, очищення екологічних відходів, дезінфекція лікарняних палат, допомога хірургам, дослідження океанів тощо.

По мірі розвитку науки і техніки роботи також будуть грати все більш важливу роль у реагуванні на кризи: від допомоги у боротьбі з інфекційними захворюваннями до виконання пошуково-рятувальних операцій, обслуговування критично важливої інфраструктури.

Твердження про те, що широке використання роботів призведе до масової втрати робочих місць, дослідженнями до сих пір не підтвердилися. Роботи необхідні для протидії уповільненню зростання продуктивності праці в країнах з розвиненою економікою, вони допоможуть у вирішенні довгострокових проблем старіння населення і т.п.

Потенціал робототехніки тільки починає реалізовуватися. Уряди країн мають розробити інструменти прискорення роботизації та орієнтуватись на упровадження соціально цінних роботів. Це потрібно робити шляхом підтримки міждисциплінарних НДДКР, сприяння комерціалізації досліджень, інвестування у виробництво роботів, підтримки платформ, які розробляють роботизовані рішення у сфері охорони здоров’я та інших галузях.

Детальніше: https://bit.ly/3zw06ov, https://bit.ly/3zHTwve, https://doi.org/10.1787/23074957

Фото: скріншот

2021-08-31

Альянси для розвитку інновацій

Європейська Комісія в рамках програми Еразмус+ проводить конкурси «Альянси для розвитку інновацій», що складається з двох лотів.

Перший лот «Альянси освіти та підприємств: Call ID lot1: ERASMUS-EDU-2021-PI-ALL-INNO-EDU-ENTERP» спрямований на:
– розвиток нових, інноваційних та мультидисциплінарних підходів до викладання та навчання: сприяння інноваціям у розробці та викладанні;
– впровадження нових методик навчання, методів оцінювання;
– сприяння соціальній відповідальності підприємств (інклюзія, захист навколишнього середовища та сталий розвиток);
– розвиток навичок та компетентностей відповідно до Entrepreneurship Competence Framework;
– покращення якості та відповідності навичок через навчання та підвищення кваліфікацій;
– сприяння спільному створенню знань між вищою освітою та науковими дослідженнями, державним сектором і бізнесом;
– побудова та підтримка ефективних іа дієвих систем вищої освіти задля розвитку інновацій.

Другий «Альянси секторальної співпраці» охоплює 14 секторів, в рамках яких передбачається:
– створити нові стратегічні підходи та розвивати співпрацю для прийняття конкретних рішень щодо розвитку навичок у певних галузях економіки або у сферах, що реалізують European Skills Agenda щодо стійкої конкурентоспроможності, соціальної справедливості та стійкості;
– мобілізувати та стимулювати всіх стейкхолдерів до конкретних дій щодо підвищення кваліфікації та перекваліфікації трудових ресурсів шляхом об’єднання зусиль та налагодження партнерських відносин;
– подолати розриви у навичках на ринку праці , які стримують зростання, інновації та конкурентоспроможність у певних секторах чи сферах, з акцентом як на короткострокові заходи, так і на довгострокові стратегії;
– підтримувати розробку транснаціонального змісту освіти, навчання та методик викладання для швидкої апробації на регіональному та місцевому рівнях, і як результат – впровадження у майбутніх нових професіях.

У конкурсі можуть брати участь наукові, громадські, приватні організації з країн членів або країни партнери Програми. Українські організації можуть бути партнерами проєктів.

Для участі у конкурсі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2WDGhgo, https://bit.ly/3kSL3zt, https://bit.ly/3DvuMZx

Фото: скріншот

2021-08-30

Google Scholar Metrics 2021

Google Scholar оприлюднив щорічний рейтинг найбільш цитованих публікацій. Google Scholar Metrics за 2021 рік відстежує роботи, які опубліковані у період із 2016 по 2020 роки і включає цитування зі статей, проіндексованих Google станом на липень 2020 року.

Метрика охоплює журнали з сайтів, які дотримуються певних рекомендацій, а також обрані конференції з інженерних наук та інформатики. Публікації можна переглядати за категоріями або більш широкими предметними галузями. Доступна інформація щодо індексу Гірша (Н-10; Н-5; медіана) за періодичними науковими виданнями першої сотні на декількох мовах, у т.ч. англійській, іспанській, португальській. Також для цих видань можна переглянути кращі 100 публікацій.

Наразі у базі даних Google Scholar представлено близько 400 млн наукових праць. Публікації, пов’язані з COVID-19, суттєво випереджають інші дослідження, зокрема, найбільш високо цитована робота, присвячена COVID-19 та опублікована у «The Lancet» на початку 2020 року, отримала понад 30 тис. цитат. За останні 5 років найбільш цитованими стали матеріали конференції з комп’ютерного зору та розпізнавання образів, проведеної командою Microsoft у 2016 році, – Deep Residual Learning for Image Recognition, опублікованої у Proceedings of the IEEE: 25,3 тис. цитат у 2019 р., 49,3 тис. у 2020 р. та 82,6 тис. цитат у 2021 р.

Детальніше: https://scholar.googleblog.com/2021/07/2021-scholar-metrics-released.html, https://go.nature.com/3kAgsGn

Фото: Google Scholar

2021-08-30

Громадське обговорення проєкту наказу щодо діяльності молодих вчених

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 14 грудня 2015 року № 1287».

Документ забезпечує узгодження наказу Міністерства освіти і науки України від 14 грудня 2015 року № 1287 «Про затвердження Положення про проведення Міністерством освіти і науки України Конкурсу проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у вищих навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери управління Міністерства, подальше виконання цих робіт і розробок за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та управління ними» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 січня 2016 року за № 15/28145) в частині визначення віку молодого вченого з нормами законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту».

Також проєкт наказу покликаний:
– удосконалити проведення експертизи проміжних та анотованих звітів задля підвищення рівня наукової і науково-технічної експертизи проєктів молодих вчених;
– визначити форм звіту керівника фундаментального/прикладного дослідження або розробки за етапом виконання роботи/розробки та науково-експертного висновку за результатами наукової і науково-технічної експертизи з оцінювання проміжних та анотованих звітів фундаментальних, прикладних робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених.

Зауваження та пропозиції можна подати до 13 вересня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3yzxZ6U, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0015-16#Text, https://bit.ly/38tMEFK

2021-08-30

Громадське обговорення проекту постанови Уряду про національну платформу «ВзаємоДія»

Міністерство цифрової трансформації пропонує до громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про онлайн-платформу взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства».

Документ розроблений на виконання:
– плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2021–2022 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 149-р;
– плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р.

Проєкт урядової Постанови передбачає:
– забезпечення створення та функціонування Платформи «ВзаємоДія», призначеної для впровадження та використання інструментів електронної демократії;
– забезпечення зручної та доступної електронної комунікації між громадянами, інститутами громадянського суспільства та органами виконавчої влади;
– підвищення рівня прозорості процесу формування складу громадських рад при органах виконавчої влади;
– сприяння в реалізації прав громадян брати участь в управлінні державними справами.

Зауваження та пропозиції можна подати до 10 вересня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3yxeefV, https://bit.ly/3jzaDKk, https://bit.ly/3yEfX33, https://cutt.ly/nWoKh6u, https://bit.ly/3yw5Cq1, https://bit.ly/3sWbIie

Фото: Мінцифра

2021-08-30