For librarians Архіви

Заклади вищої освіти та наукові установи України підключені до Scopus та Web of Science

394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.

Найбільше заявок надійшло від закладів МОН та НАНУ – відповідно 127 та 102. Ще 49 – від установ Національної академії аграрних наук, 24 – від Міністерства охорони здоров’я, 17 – від Національної академії медичних наук.

«Цього року ми вперше дали всім бюджетним вишам та науковим установам України таку можливість – підключитися до Scopus та Web of Science за кошти держави. Це можна зробити незалежно від відомчого підпорядкування, потрібно лише надіслати заявку до ДНТБ» – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Детальніше : https://bitly.su/zUXauWi

2019-10-25

208

Робимо сіру літературу трохи менш сірою

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?

Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема – Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.

TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.

Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та як можна підвищити її вплив?

Щоб підвищити видимість сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.

Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?

TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.

Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.

Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.

Який зараз статус оцифровки сірої літератури?

Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.

Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури відкритого доступу?

У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC. Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.

Детальніше : https://blogs.tib.eu/wp/tib/2019/10/18/making-grey-literature-slightly-less-grey/

Фото: TIB

2019-10-19

298

Доступ до електронного архіву наукових публікацій Аmerican Рhysical Society

Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.

Американське фізичне товариство, одне з найавторитетніших у світі, публікує більше десятка наукових журналів, включаючи Physical Review й Physical Review Letters, а також щорічно організовує понад двадцять наукових зустрічей.

Доступ до його архіву буде відкритий до 31грудня 2019 року за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та aсоціації «Iнформатіо-Консорціум».

Детальніше – http://nbuv.gov.ua/node/4911

2019-10-02

174

Пізанська декларація політики ресурсів сірої літератури

(16 травня 2014 р.)

(16 травня 2014 р.)

Вступ

Постійно зростаючий обсяг знань та інформації, що продукується науковими організаціями, урядовими установами та на виробництві в усіх предметних і професійних сферах, не контролюється комерційними видавництвами.

Інформаційні джерела такого роду (публікації, дані та інші матеріали), відомі як сіра література, являють собою істотний ресурс комунікацій у сфері науки і вищої освіти, досліджень і розробок, вироблення політики для бізнесу, промисловості, професійних спільнот та суспільства в цілому. Сіра література є важливим джерелом експериментальних даних, наукових аргументів, інновацій та знань у багатьох сферах людської діяльності, включаючи науку, інженерне проектування, охорону здоров’я, соціальну сферу, освіту, культуру та мистецтво.

До типів документів сірої літератури, представлених у друкованій або електронній формі, зокрема, відносяться: науково-технічні звіти, доповіді, анотації, огляди, рецензії, робочі матеріали, матеріали конференцій, тези, мультимедійний контент, які містять цінну наукову інформацію.

Для того, щоб найкращим чином реалізувати результати наукових досліджень та поширювати науково-технічну інформацію серед найширшого кола користувачів – науковців, урядовців, громадянського суспільства, освітян та підприємців, – ми, що підписали цю декларацію, закликаємо до визнання зростаючого значення сірої літератури та особливої її ролі й цінності для урядовців, науковців, інших зацікавлених осіб щодо забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, розвитку відкритої науки, інноваційної активності, виваженої політики та трансферу знань.

Для найбільш повного використання переваг сірої літератури у масштабах локальних, національних і глобальних спільнот ми проголошуємо та підтримуємо наступне:

В організаційній сфері:

Урядовим та іншим організаціям приділяти більше уваги проблемам відкритого доступу.
Організаціям, що займаються виробництвом, використанням, збором сірої літератури та управлінням нею, розвивати співпрацю й координацію дій.
Використовувати стійкі ідентифікатори та відкриті стандарти
метаданих сірої літератури.

У сфері наукових досліджень і освіти:

4. Університетам, урядовим установам та іншим інституціям
впроваджувати нові форми визнання і заохочення високої якості сірої
літератури.

5. Удосконалювати стандарти виробництва і бібліографічного
контролю сірої літератури.

6. Розробляти та впроваджувати сумісні стандарти в управлінні сірою літературою.

7. Створювати керівництва з позитивними прикладами виробництва, поширення й оцінювання сірої літератури.

У правовій сфері:

8. Вносити зміни до законодавства щодо обов’язкового примірника та авторського права, які б дозволили розширити можливості бібліотек, уповноважених служб, наукових закладів та програм зі збору та забезпечення доступу до сірої літератури, особливо – некомерційних матеріалів, що становлять суспільний інтерес.

9. Знімати юридичні перешкоди на шляху поширення сірої літератури.

10. Розвивати ліцензування сірого контенту як у комерційних, так і
некомерційних цілях.

У галузі фінансів та сталого розвитку:

11. Визначати доступні джерела фінансування досліджень, що включають сіру літературу.

12. Збільшувати підтримку розвитку колекцій (формування фондів) та довготривалого зберігання сірої літератури.

13. Збільшувати інвестиції в інфраструктуру та нові технології доступу та використання друкованої і цифрової сірої літератури.

У технічному напрямі:

14. Розвивати методи протидії застаріванню посилань, підвищувати
стабільність і доступність он-лайн контенту.

15. Розробляти системи і засоби зв’язування даних та іншого
нетекстового контенту з публікаціями сірої літератури та сумісні стандарти для обміну сірої літератури.

Джерело: https://bit.ly/2mzCvmh

2019-09-20

228

2019-го більшість вишів та наукових установ отримають доступ до наукових баз Scopus і WOS для збільшення публікацій – закладено 45 млн грн

За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

2018-12-04

Так, українськими науковцями з зазначених закладів 2015 року в Scopus було розміщено 5737 публікацій, 2016-го – 6075 та 2017-го – 7090. У Web of Science також помітне зростання: 2015 рік – 5093 публікації, 2016-й – 5848, а 2017-го – 6712. Найпродуктивнішими галузями стали інженерія, фізика, матеріалознавство.

«Тобто протягом останніх років відбувається щорічне зростання кількості публікацій наших установ у Web of Science та Scopus десь на 14-15%. Певна річ, що позитивний вплив на зростання публікаційної активності мав, зокрема, наданий МОН у 2017 році доступ до Scopus та Web of Science. За підсумками конкурсу передплату за державні кошти було забезпечено для понад 100 вишів та наукових установ, що перебувають у підпорядкуванні МОН. Цього року ми не тільки залишили підключення до баз, а й змогли збільшити кількість закладів, які його отримали»,– розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Він додав, що раніше статистика також засвідчила збільшення кількості пошукових запитів з України після забезпечення МОН передплаченого доступу. Так, наші науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Дані щодо збільшення як користувацької, так і публікаційної активності дозволили нам ґрунтовно мотивувати необхідність закласти в бюджет 2019 року кошти, щоб забезпечити передплату доступу до цих баз для всіх українських науковців. Тобто не лише для вишів та наукових установ МОН, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо. І нам вдалося запланувати на це на наступний рік близько 45 млн гривень», – повідомив очільник директорату.

Детальніше: https://bit.ly/2UeAmsS

2018-12-04

185

МОН вдвічі збільшило кількість вишів та наукових установ, які отримали за кошти бюджету передплату на Scopus і Web of Science, – опубліковано наказ з їх переліком

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Зокрема, торік підключення до Scopus отримали 67 закладів, а зараз – 135. До Web of Science минулого року доступ надали 64 закладам, а цього – 105.

«Влітку ми оголосили відбір для вишів та наукових установ МОН на другий цикл передплати за кошти держбюджету до Scopus та Web of Science. Щоб отримати доступ, заклад мав відповідати низці критеріїв.Загалом нам надійшло 148 заявок, з яких 13 – не від наших установ. Із 135 заявок від закладів МОН понад 100 отримали високі бали і матимуть підключення одразу до обох баз. Для порівняння – торік тільки 29 установ отримали доступ і до Scopus, і до Web of Science», – розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни – 24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані тощо.

«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.

Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.

Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-vdvichi-zbilshilo-kilkist-vishiv-ta-naukovih-ustanov-yaki-otrimali-za-koshti-byudzhetu-peredplatu-na-scopus-i-web-science-opublikovano-nakaz-z-yih-perelikom

2018-11-08

186

National Repository of Academic Texts

The NRAT database includes:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

For librarians