SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд інфраструктурної політики України».

У ньому зазначається, що інфраструктура України стикається з подвійним викликом: підтримкою функціонування в умовах руйнувань й підготовкою до реконструкції та модернізації. Експрес-оцінка збитків та потреб, проведена Групою Світового банку, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй визначила масштаб потреб у фінансуванні на рівні  588 млрд дол. США упродовж 2026-2035 років, що майже втричі перевищує ВВП України за 2025 рік. Потрібно визначити, яким чином можна задовольнити інвестиційні потреби, яку роль може відігравати приватна участь у їх вирішенні, а також як забезпечити перетворення пріоритетів на реалізовані проекти, які зберігають цілісність та економічну ефективність упродовж усього життєвого циклу. Військові ризики, макрофіскальні обмеження, слабке фінансове посередництво та проблеми з доброчесністю обмежують участь приватного сектору. Подолання цих обмежень вимагає послідовних реформ задля забезпечення сприятливих умов, поглиблення потенціалу державно-приватного партнерства, розвитку внутрішніх фінансових ринків та інтеграції кліматичної стійкості і стандартів сталого розвитку, узгоджених з ЄС до всіх інфраструктурних проектів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8/eeef2059-en.pdf, https://doi.org/10.1787/eeef2059-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи відповідального бізнесу ОЕСР на 2026 рік: зобов’язання мають значення».

У ньому зазначається, що відповідальне ведення бізнесу (ВВБ) забезпечує, щоб діяльність підприємств та інвесторів узгоджувалась із потребами суспільства – нинішніми та майбутніми. Це особливо важливо у період глибоких економічних, технологічних, геополітичних та кліматичних перетворень. Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств із відповідального ведення бізнесу є провідним міжнародним стандартом у галузі ВВБ. У них викладені засади комплексної перевірки підприємств для оцінювання можливих негативних наслідків для людей, навколишнього середовища та суспільства, пов’язаних з функціонуванням бізнесу, його продуктами, послугами, ланцюжками постачання. У звіті досліджується практика ВВБ 10 тисяч найбільших компаній, які представлені на світових фондових ринках, а також розглядається діяльність 52-х урядів, які прийняли зобов’язання щодо ВВБ. Показано, що 69% досліджених компаній мають  публічні зобов’язання як мінімум з одного питання, що стосується ВВБ (зазвичай це зобов’язання, пов’язані з протидією корупції та скороченням викидами парникових газів, недопущенням примусової праці, дитячої праці та дотриманням прав людини). 36% великих компаній мають комплексні зобов’язання щодо ВВБ, які охоплюють усю ключову соціальну проблематику, а також стосуються обмеження викидів та недопущення корупції.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-responsible-business-outlook-2026_2b15370f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-responsible-business-outlook-2026_e1db7f05/2b15370f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/2b15370f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Прогнозування та моніторинг водних ризиків для сільського господарства» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».

У ньому зазначається, що у сільському господарстві, яке залежить від доступу до водних ресурсів, все частіше виникають ризики нестачі води, надлишку води, незадовільної якості води, деградації прісноводних екосистем та дестабілізації водного циклу. Країни можуть наражатися на водні ризики, що виникають за межами їх кордонів. У документі пропонується типологія інструментів підтримки державних органів у прогнозуванні, моніторингу та оцінюванні цих ризиків, а також наголошується, що державні органи відіграють центральну роль у формуванні надійної довгострокової перспективи для системної стійкості.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/anticipating-and-monitoring-water-risks-for-agriculture_24939e6a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/anticipating-and-monitoring-water-risks-for-agriculture_2d729918/24939e6a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/24939e6a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оновлення фінансового інструментарію Climate Club на 2026 рік.

Економічні ризики та фінансові інструменти декарбонізації промисловості». У ньому зазначається, що на промисловий сектор припадає біля 40% загального обсягу глобальних викидів вуглецю, а на металургійну, цементну та хімічну промисловість – 70%. Досягнення нульових викидів до середини століття вимагає швидкого та стійкого нарощування масштабів запровадження низьковуглецевих промислових технологій. Уряди, промисловість та фінансовий сектор працюють над трансформацією промислових виробничих систем задля покращення екологічних показників, зниження кліматичних ризиків, забезпечення конкурентоспроможності та підвищення стійкості. Тим не менш, поточний рівень інвестицій у низьковуглецеві технології суттєво відстає від необхідного. За даними спільної доповіді ОЕСР-МЕА, щорічні глобальні інвестиції в технології з майже нульовим рівнем викидів для сталеливарної та цементної промисловості мають досягти щонайменше 500 млрд дол. США у період з 2026 по 2035 рік, а це у 25 разів більше, ніж нинішній рівень. При цьому не менше 67% цих інвестицій необхідні в країнах з економікою, що розвивається. На Китай припадає понад 75% світового виробництва сталі і понад 85% всього світового виробництва цементу. Мобілізація інвестицій такого масштабу вимагає активізації фінансування з усіх джерел – державного, приватного, міжнародного та внутрішнього. При цьому очікується, що приватний сектор надасть більшу частину необхідного капіталу. У звіті представлено всебічний огляд доступних фінансових рішень з декарбонізації промисловості як у розвинених країнах, так і на ринках, що розвиваються; проаналізовано нові фінансові інструменти; наведено актуальні тематичні дослідження, що ілюструють конкретні приклади політики та програм із покращення доступу до фінансування, підвищення привабливості проектів для інвесторів (зокрема – приватних), які мають гарний потенціал для масштабування.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/climate-club-financial-toolkit-2026-update_df71ab89-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/climate-club-financial-toolkit-2026-update_77981878/df71ab89-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df71ab89-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Що робить політику пом’якшення наслідків зміни клімату ефективною? Метааналіз емпіричної літератури щодо ефективності політики».

У ньому зазначається, що одна з головних цілей Інклюзивного форуму ОЕСР  IFCMA – зміцнення емпіричної бази даних про вплив політики пом’якшення наслідків на викиди, що може допомогти політикам у визначенні, розробленні й реалізації заходів, спрямованих на скорочення викидів. Йдеться про дослідження постфактумних емпіричних досліджень, що спираються на 336 оцінок зі 121 дослідження та охоплюють широкий спектр політик пом’якшення наслідків у сільському, лісовому господарстві, будівництві, промисловості, енергетиці, на транспорті. Економічна, регуляторна та інформаційна політика демонструють порівнянний рівень ефективності у скороченні викидів; для деяких політик, таких як вуглецеві податки, ефективність політики з часом зростає. При цьому ефективність політики для транспорту нижча, ніж в інших секторах. Разом із тим, ряд факторів залишаються поза рамками спостережень, – це ступінь забезпечення дотримання політики, адміністративна спроможність країн тощо.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/what-makes-climate-change-mitigation-policies-work_642fbefe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/what-makes-climate-change-mitigation-policies-work_066e7497/642fbefe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/642fbefe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини