12 листопада 2019 року на базі Національного університету харчових технологій відбулася науково-практична конференція, присвячена підсумкам Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт з актуальних проблем пакувальної індустрії.
12 листопада 2019 року на базі Національного університету харчових технологій відбулася науково-практична конференція, присвячена підсумкам Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт з актуальних проблем пакувальної індустрії.
Організаторами Конкурсу виступили Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Клуб пакувальників України та редакція журналу «Упаковка» за спонсорської підтримки компанії Dow Europe GMBH, представництва Windmöller & Hölscher, Coca-Cola Beverager Ukraine, PackGroup, ТОВ «ВП «Базис».
Під час конференції обговорювались питання фахової підготовки спеціалістів для пакувальної індустрії.
Переможців нагородили дипломами ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», золотими медалями та цінними подарунками від Клубу пакувальників України і Національного університету харчових технологій. Також були вручені відзнаки Клубу пакувальників науковим керівникам переможців, фірмам, що надали фінансову підтримку і виступили спонсорами Конкурсу.
16 грудня 2019 року відбудуться парламентські слухання на тему: «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні», які проводяться Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2019 року № 287-IX.
16 грудня 2019 року відбудуться парламентські слухання на тему: «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні», які проводяться Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2019 року № 287-IX.
Метою парламентських слухань є проведення відкритого діалогу між органами державної влади, експертами та фахівцями у галузі інтелектуальної власності задля розробки єдиної позиції щодо шляхів вдосконалення системи законодавства України.
Завданням слухань є обговорення проблем вітчизняної системи охорони інтелектуальної власності з метою визначення шляхів її вдосконалення широким колом зацікавлених осіб, серед яких представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, аграрних асоціацій, громадських організацій, профільних міжнародних організацій, науковці, експерти, автори, виконавці, винахідники.
Буде обговорюватись проект Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, розроблений Міністерством економічного розвитку торгівлі та сільського господарства за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
Він має забезпечити посилення інституційної здатності України до генерування економічно цінних активів інтелектуальної власності; налагодження взаємодії органів державної влади, які у межах своєї компетенції повинні сприяти ефективній охороні, комерціалізації та захисту прав інтелектуальної власності; визначення заходів щодо розбудови ефективної системи захисту прав у сфері інтелектуальної власності на довгострокову перспективу.
Проведення парламентських слухань сприятиме напрацюванню спільної позиції представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, профільних міжнародних організацій, науковців та інших фахівців у галузі права інтелектуальної власності щодо подальшого розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності.
До участі у парламентських слуханнях запрошуються представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, асоціацій, профільних міжнародних організацій, а також науковці, експерти, автори, виконавці, винахідники.
12 листопада 2019 року в Державній науково-технічній бібліотеці України відбулось засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація».
12 листопада 2019 року в Державній науково-технічній бібліотеці України відбулось засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація».
На засіданні було розглянуто результати діяльності ТК-144 за поточний рік визначено робочу програму на майбутнє, вирішено низку організаційних питань.
Членами комітету підтримано пропозицію щодо розміщення секретаріату ТК-144 «Інформація і документація» на базі ДНТБ України. Учасників засідання було проінформовано про те, що до комітету прийнято шість нових членів.
ТК-144 «Інформація і документація» було створено відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) від 10.12.2001 № 608. Перше організаційне засідання ТК-144 відбулося 20.06.2002 р.
а) участь у роботі відповідних ТК міжнародних і регіональних організацій стандартизації відповідно до положень цих організацій;
б) розроблення і погодження проектів національних нормативних документів (НД);
в) участь у формуванні Програми робіт з національної стандартизації;
г) формування Програми роботи ТК-144;
д) перевірка і перегляд національних НД, розробниками яких є ТК-144;
е) погодження і надання пропозицій щодо скасування та відновлення дії національних НД;
є) надання роз’яснень щодо положень національних НД, об’єкти стандартизації яких належать до сфери діяльності ТК-144;
ж) надання повідомлень торговим партнерам України щодо проектів національних НД.
ТК-144 має право:
а) створювати та вести фонди НД для інформаційного забезпечення своєї діяльності;
б) надавати науково-методичну і консультативну допомогу іншим суб’єктам стандартизації, користувачам національних НД та споживачам;
в) організовувати та проводити семінари, науково-практичні конференції тощо;
г) видавати і розповсюджувати власні інформаційні матеріали та документи, що стосуються його діяльності;
д) запитувати й одержувати в установленому порядку від Мінекономрозвитку України, та національного органу стандартизації інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього повноважень;
е) співпрацювати в суміжних сферах діяльності з іншими ТК;
є) співпрацювати з фізичними та юридичними особами для виконання покладених на нього повноважень;
ж) отримувати консультативну допомогу провідних науковців та фахівців.
Сфера діяльності ТК-144 розповсюджується на закріплені об’єкти стандартизації, визначені кодами згідно з ДК 004-2008, а саме: 01.140.10 «Письмо та транслітерування»; 01.140.20 «Інформатика»; 01.140.30 «Організаційно-розпорядча, торговельна та виробнича документація»; 01.140.40 «Видавнича справа»; 35.040 «Набори знаків і кодування інформації»; 32.240.30 «Застосування інформаційних технологій в інформаційній діяльності, документуванні та видавничій справі».
Для участі у міжнародній стандартизації ТК-144 надано статус спостерігача (О-члена) Міжнародного технічного комітету ISO/TC 46 «Information and documentation».
Колективними членами ТК-144 «Інформація і документація» є:
– Державна науково-технічна бібліотека України;
– Український інститут науково-технічної експертизи та інформації;
– Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості;
– Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;
– Технічний центр НАН України;
– Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України;
– ТОВ «Науковий інститут системних досліджень»;
– ТОВ «Інститут програмних систем» НАН України;
– Інститут української мови НАН України;
– Український мовно-інформаційний фонд НАН України;
– Інститут мовознавства імені О.О. Потебні;
– Інститут проблем математичних машин та систем НАН України;
– Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України;
– Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (ТК-40 “Страховий фонд документації”);
– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;
– Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського;
– Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»
Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня 2019 року надає тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.
Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня 2019 року надає тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.
Ця компанія є
світовим інформаційним лідером та з 2001 р. зосередила свою діяльність виключно
на інтелектуальній власності. Її база даних містить більш понад 100 млн
документів (патенти, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки) та 54
млн патентних родин від різних патентних відомств з усього світу.
Особливості цієї бази є те, що вона має:
– потужну пошукову систему;
– широкий набір аналітичних інструментів, за допомогою яких можна порівнювати патенти, будувати та персоналізувати графіки;
– анотації англійською мовою з можливістю автоматичного перекладу на інші мови;
– детальну інформацію про патентні родини, включаючи список країн, де патент був виданий, юридичний статус, причини припинення чинності тощо.
МОН призупиняє атестацію ЗВО, щоб здійснити додатковий набір експертів, зокрема – міжнародних.
МОН призупиняє атестацію ЗВО, щоб здійснити додатковий набір експертів, зокрема – міжнародних.
Університети зможуть пройти атестацію та отримати кошти на базове фінансування науки на початку 2020 року. Між найкращими з них планується розподілити 400 млн. грн. Про це за результатами засідання Нацради з розвитку науки і технологій, яке відбулось 5 листопада 2019 року, повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України «Про публічні електронні реєстри» (Постанова ВРУ від 31.10.2019 № 259-IX).
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України «Про публічні електронні реєстри» (Постанова ВРУ від 31.10.2019 № 259-IX).
Дія цього законопроекту поширюється на відносини, що виникають у сфері публічних електронних реєстрів при їх створенні, веденні, взаємодії, адмініструванні, модернізації, реорганізації та ліквідації. Також це стосується використання реєстрової інформації в інформаційних та електронних комунікаційних системах, здійснення дозвільної та іншої управлінської діяльності, надання адміністративних послуг.
Публічний електронний реєстр – це інформаційно- комунікаційна система, що знаходиться у державній або комунальній власності (а, у випадках, коли виконання певних функцій покладено законом на саморегулівні організації – у власності відповідної саморегулівної організації) та забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання реєстрової інформації.
CORDIS – інформаційна служба Товариства з досліджень і розробок є основним джерелом інформації Європейської комісії щодо проектів, які фінансуються відповідно до рамкових програм ЄС з досліджень та інновацій (FP1 до Horizon 2020).
CORDIS – інформаційна служба Товариства з досліджень і розробок є основним джерелом інформації Європейської комісії щодо проектів, які фінансуються відповідно до рамкових програм ЄС з досліджень та інновацій (FP1 до Horizon 2020).
Місія CORDIS полягає в тому, щоб донести результати досліджень до професіоналів, стимулювати відкриту науку, створювати інноваційні продукти та послуги, стимулювати європейський розвиток.
CORDIS має багатий і структурований загальнодоступний репозиторій з усією інформацією про проект, що зберігається у Європейській комісії, – інформаційні бюлетені проекту, відомості про учасників, звіти, отримані результати та посилання на публікації відкритого доступу.
CORDIS також випускає свої власні публікації та статті, щоб було легше знаходити релевантні результати. Друковані видання підготовлені англійською мовою, а електронні доступні також французькою, німецькою, італійською, польською та іспанською мовами.
CORDIS управляється Відділом публікацій Європейського Союзу за дорученням Генерального директорату з досліджень та інновацій, виконавчих агентств і спільних підприємств Європейської комісії за підтримки спеціалізованих підрядників, що надають редакторські, інформаційні та інші послуги.
CORDIS є важливою складовою стратегії Європейської Комісії з розповсюдження та використання результатів досліджень.
МОН розпочало прийом заявок на конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням. Виконання робіт-переможців почнеться із 2020 року. Термін виконання розробки не має перевищувати 2 роки.
МОН розпочало прийом заявок на конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням. Виконання робіт-переможців почнеться із 2020 року. Термін виконання розробки не має перевищувати 2 роки.
Запропонувати власні роботи на конкурс можуть будь-які заклади чи підприємства – незалежно від форми власності чи відомчого підпорядкування. Головні вимоги, щоб організація мала відповідних працівників, обладнання та матеріально-технічну базу, а розробка була спрямована на отримання практичного результату для розвитку економіки, суспільства, зміцнення нацбезпеки і мали високий ступінь готовності до впровадження.
Роботи повинні відповідати пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки, а саме: інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали.
«Важливо, що це вже вдруге ми проводимо конкурс розробок за держзамовленням за спрощеною процедурою. Науковці, проєкти яких переможуть, не повинні будуть проходити ще й тендерний відбір. Раніше така вимога існувала багато років і була досить абсурдною. Роботи, відібрані незалежними експертами та затверджені до виконання Урядом, мали ще проходити процедуру публічних закупівель. Торік ми змогли це прибрати й тепер укладаємо прямі договори. Це не тільки значно заощаджує час та ресурси науковців, а й, сподіваюся, дещо «оживить» конкурс, залучить нові колективи», – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
В рамках інвестиційного форуму в Маріуполі відкрито перший у Східній Україні центр розвитку стартапів та новий простір для навчання і розвитку ІТ-ініціатив регіону «1991 Mariupol».
В рамках інвестиційного форуму в Маріуполі відкрито перший у Східній Україні центр розвитку стартапів та новий простір для навчання і розвитку ІТ-ініціатив регіону «1991 Mariupol».
Засновники стартап-центру розраховують, що поєднання промислового потенціалу Маріуполя та великої кількості талановитих ІТ-спеціалістів у регіоні сприятиме створенню багатьох вдалих інноваційних проектів. Під час відкриття одразу п’ять стартапів представили свої проекти:
– Dosvit – ІТ-платформа, що допомагає громадам створювати сучасні офіційні веб-сайти за ІТ-канонами та підключати необхідні додатки відповідно до потреб;
– Citybot Назар – муніципальний чатбот Маріуполя, що інформує громадян про стан комунальних справ – від планових ремонтів до термінів відключення водопостачання;
– ДСНС-101 – додаток для екстреного виклику допомоги в Державну службу з надзвичайних ситуацій України;
– Hromada – мобільний додаток та програмне забезпечення для інфотерміналів, що дозволяє мешканцям громади чи міста бути в курсі новин і подій;
– Відкрита влада – аналітичний вебсервіс для моніторингу роботи та виявлення корупційних зв’язків серед політиків, чиновників, державних, комунальних підприємств та організацій;
– Центр розвитку стартапів «1991 Mariupol» створено у партнерстві USAID, EIB та міської влади та 1991Civic Tech Center.
Уряд виступив з ініціативою скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в газеті «Урядовий кур’єр». Відтепер документи Кабінету Міністрів, включаючи проект Державного бюджету України, будуть оприлюднюватись на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади. Законопроект невдовзі буде переданий до Верховної Ради України.
Уряд виступив з ініціативою скасування обов’язкового друку законів та підзаконних нормативних актів в газеті «Урядовий кур’єр». Відтепер документи Кабінету Міністрів, включаючи проект Державного бюджету України, будуть оприлюднюватись на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади. Законопроект невдовзі буде переданий до Верховної Ради України.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
