News for innovators Архіви

ОНОВЛЕНИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Міністерство цифрової трансформації України оновило словник термінів у сфері ШІ.

До нової редакції увійшли 40 дефініцій, що описують актуальні технологічні тренди, міжнародні практики регулювання, ключові явища та механізми сучасної ШI-індустрії й супроводжуються англійськими відповідниками. Зокрема: «ШІ-слоп» (низькоякісний масовий контент від генеративного ШІ, де швидкість тиражування важливіша за точність та зміст); «ін’єкція запиту» (маніпуляція мовною моделлю за допомогою специфічно сформульованих текстів); «дрейф моделі» (втрата моделлю точності через зміну реальних даних із часом); «суперінтелект» (ШІ-системи, здатні до самовдосконалення, які перевершують когнітивні можливості людини у сфері творчості, стратегічного мислення й розв’язання складних проблем); «системний запит /початковий контекст» (стартова інструкція для ШІ перед взаємодією з користувачем, яка встановлює контекст, правила і стиль роботи на всю сесію). Словник доступний у машиночитаному форматі, є зручним практичним інструментом для тих, хто працює з великими масивами даних і займається навчанням нейромереж.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/hovoryty-odniyeiu-movoiu-z-tekhnolohiiamy-onovyly-natsionalnyy-slovnyk-terminiv-zi-shtuchnoho-intelektu, https://storage.thedigital.gov.ua/files/9/39/18441baf603a192429ecac57b7076394.pdf, https://aistudio.google.com/apps/b62317dd-0d26-4886-bbd4-f4899117b152?pli=1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-06

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВХОДИТЬ У ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Штучний інтелект у Європі: як ШІ входить у повсякденне життя».

У ньому представлена аналітика використання генеративного штучного інтелекту окремими особами і бізнесом та ставлення європейців до цієї технології. Інструменти штучного інтелекту швидко стають частиною повсякденного життя по всій Європі та використовуються різноманітно – від написання електронних листів до створення зображень. На основі даних Євростату та Євробарометра визначається сприйняття ШІ, різновиди його використання, вплив на суспільний розвиток. Молодь значно випереджає старше покоління у роботі з ШІ, а наукоємні галузі промисловості значно випереджають будівництво, харчову промисловість та транспорт. Громадська думка загалом позитивно ставиться до впливу цифрових технологій на економіку та якість життя, але залишається дуже обережною у питаннях зайнятості. Упровадження ШІ в бізнесі зросло з 8,1% у 2023 році до 20% у 2025 році. Розрив між країнами з високим та низьким рівнем упровадження ШІ суттєвий серед окремих осіб та підприємств.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/publications/datastories/artificial-intelligence-europe-how-ai-entering-everyday-life

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-06

ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт нового Закону України «Про трансфер технологій».

Документ покликаний оновити правила комерціалізації наукових розробок та трансферу технологій і сприяти створенню сучасної системи упровадження інновацій. Наразі значна частина перспективних українських розробок не доходить до реального сектору економіки через складні бюрократичні процедури, неврегульовані механізми передання прав інтелектуальної власності та недостатньо розвинену інфраструктуру трансферу технологій. Новий законопроєкт має усунути ці бар’єри та зробити шлях від наукової ідеї до готового продукту та його представлення на ринку швидшим і зрозумілішим. Пропонується відмовитися від зайвих погоджень під час трансферу технологій, запровадити сучасні та гнучкі механізми укладення договорів, визначити чіткі правила передання майнових прав, розвивати офіси та центри трансферу технологій, спростити механізми створення компаній на основі наукових розробок (спін-офів, спільних виробництв та лабораторій науки та бізнесу), розширити інструменти державної підтримки (грантове фінансування, інноваційні ваучери, підтримка патентування технологій в Україні та за кордоном, спеціальні регуляторні режими для тестування інновацій, розвиток технологічного партнерства між закладами вищої освіти, науковими установами та бізнесом). Основні норми законопроєкту гармонізовано з правом і політиками Європейського Союзу. Пропозиції та зауваження до законопроєкту можна подати до20 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozrobylo-novyi-fundamentalnyi-zakonoproiekt-pro-transfer-tekhnoloh, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zakonu-ukrainy-pro-transfer-tekhnolohii?v=6a6c94b5b150b

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Інноваторам_обговорення

2026-08-05

ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготував огляд дослідження EUIPO «Розвиток генеративного штучного інтелекту у контексті авторського права».

У ньому зазначається, що поширення технології ГШI, здатної генерувати тексти, зображення, аудіо, відео, програмний код, стало одним із ключових викликів для сучасної системи авторського права. Для їх розробки використовуються великі масиви даних включно з тими, що захищені правами інтелектуальної власності. Дослідження містить технічний, правовий та економічний аналіз взаємодії ГШI з авторським правом ЄС. Розглядаються два ключових напрями: використання охоронюваного контенту для навчання ШІ-моделей та питання прозорості і ризиків. Акцент зроблено на питаннях роботи з текстами і даними, механізмах резервування прав, договірних моделях ліцензування контенту для ШІ-систем, прозорості навчальних даних для ГШІ, ідентифікації згенерованого ШІ контенту і ролі публічних інституцій у підвищенні обізнаності правовласників.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/ai-copyright-doslidzhennia-euipo/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/GenAI_ohliad_EUIPO_26062026.pdf

Фото: скріншот

2026-08-05

РОЗВИТОК ЄДИНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Спільні європейські простори даних: розвиток єдиного європейського ринку даних».

У ньому йдеться про забезпечення надійного обміну даними між різними секторами та різні підходи в реалізації. Дані стають ключовим ресурсом для інновацій, державних послуг та економічного зростання. Щоб розкрити їхній повний потенціал, Європейська Комісія реалізує концепцію спільних європейських просторів даних у рамках загальної Європейської стратегії даних. Простори даних мають зробити дані більш доступними та повторно використовуватись із одночасним гарантуванням, що користувачі збережуть контроль над своїми даними та будуть дотримані європейські правила конфіденційності, безпеки та конкуренції. Ініціатива зосереджена на стратегічних секторах, включаючи охорону здоров’я, енергетику, мобільність, сільське господарство, виробництво, фінанси, державне управління, навички та наукові дослідження. За час, що минув від моменту прийняття стратегії у 2020 році, до них додалися додаткові сфери – туризм, медіа, культурна спадщина, мовні технології. Створюючи надійне середовище для обміну даними, Європейський Союз прагне стимулювати інновації, забезпечити нові цифрові послуги та зміцнити конкурентоспроможність Європи у світовій економіці даних. Прийняті закони про управління даними, про дані, регламент щодо наборів даних високої цінності. Єврокомісія підтримує галузеві ініціативи – діяльність Центру підтримки просторів даних (DSSC), стандарти сумісності тощо. Це створює основу для перетворення концепції простору даних на операційні екосистеми по всій Європі. DSSC наразі націлений на підтримку ініціатив у сфері простору даних, щоб вони стали фінансово життєздатними та сумісними.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/common-european-data-spaces-developing-europes-single-market-data, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/data-spaces, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/strategy-data, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/868/oj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄДП #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-04

РЕГУЛЯТОРНІ ПІСОЧНИЦІ ДЛЯ ШІ

Міністерство цифрової трансформації запустило проект тестування ШІ у безпечних умовах регуляторних пісочниць.

Вони є визнаним інструментом, який забезпечує безбар’єрний розвиток інновацій. Йдеться про контрольоване середовище, у якому компанії тестують та вдосконалюють свої технологічні рішення за підтримки експертів і регуляторів. Програмою проєкту передбачається роз’яснення того, як працює цей інструмент, навіщо він потрібен та які переваги отримують українські розробники; поширення кращих практик з досвіду країн Східної Азії, Північної Америки, Європи та Центральної Азії, зокрема – Данії, Великої Британії, Іспанії, Франції, Норвегії, Сінгапуру. Прийняття Регламенту ЄС про штучний інтелект (AI Act) зробило регуляторні пісочниці ключовим інструментом тестування високоризикових ШІ-систем на відповідність новим вимогам, дозволило інноваторам та регуляторам спільно відпрацьовувати механізми комплаєнсу, мінімізувати ризики упередженості чи витоку даних, підготувати документацію згідно європейських стандартів. У рамках українських регуляторних пісочниць учасники проєкту отримують безкоштовні консультації від юристів з авторського права та європейського законодавства; технічних фахівців з перевірки архітектури коду та кібербезпеки; бізнес-експертів щодо успішного виходу на ринок. На відміну від більшості зарубіжних пісочниць, орієнтованих переважно на фінтех, українські фокусуються на GovTech, MedTech, DefenseTech, AgroTech, EdTech, енергетиці, науці та культурі.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/rehuliatorni-pisochnytsi-u-sviti-ta-v-ukrayini-iak-eksperymenty-zminiuiut-rynok-shi, https://usf.com.ua/programs/sandbox-ai-blockchain-startups

Фото: Мінцифра

2026-08-03

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ОСОБИСТІ ФІНАНСИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та особисті фінанси» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що у 2025 році понад третину мешканців країн ОЕСР використовували інструменти ШІ для підтримки прийняття фінансових рішень та вивчення особистих фінансів. Споживачі звертаються до ШІ за допомогою у виборі та розумінні фінансових продуктів, складанні бюджету, управлінні кредитами, інвестуванні та плануванні виходу на пенсію, отримання персоналізованої фінансової освіти. Хоча ці інструменти мають значний потенціал підтримки споживачів в управлінні особистими фінансами, використання ШІ несе суттєві ризики (галюцинації, упередженість, потенційний комерційний вплив, розмиття кордонів між персоналізованими фінансовими консультаціями та загальною інформацією). Споживачі використовують інструменти ШІ для зниження когнітивних зусиль або діючи на підставі отриманих порад, не розуміючи повністю їхній характер та обмеження. Ці ризики можуть призвести до фінансових рішень, що не відповідають потребам та перевагам окремих осіб; неправомірного використання персональних даних та нових форм цифрової ізоляції. Документ надає політикам та зацікавленим сторонам огляд сучасних тенденцій, можливостей та ризиків у використанні ШІ у сфері особистих фінансів та фінансової освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-and-personal-finance_2858fdf4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-and-personal-finance_6b629278/2858fdf4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/2858fdf4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-03

МЕТАДАНІ ЖУРНАЛУ DOAJ: ОРИГІНАЛЬНИЙ ТА ВІДКРИТИЙ НАБІР МЕТАДАНИХ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Домініка Мітчелл та Катрін Сундсбьо «Метадані журналу DOAJ: оригінальний та відкритий набір метаданих».

У ньому йдеться про те, що DOAJ надає унікальний відкрито доступний набір метаданих журналів, що підтримує світову дослідницьку спільноту. Його сила полягає в підході, орієнтованому на спільноту, та спирається на видавців, редакторів й користувачів, які підтримують точність шляхом оновлення записів або повідомлення про помилки. Від початку заснування DOAJ у 2003 році, і до сьогодні платформа є не лише місцем для представлення журналів відкритого доступу, а й полем якісних метаданих для кожного з них. Метадані журналів, які збираються, з часом трансформувалися – від дуже простої інформації, такої як ISSN і дата початку публікації журналу, до детальної інформації, такої як авторські права, APC, ліцензування, час рецензування тощо. Метадані, які збираються, стали надзвичайно цінними для наукової спільноти – до них часто звертаються з проханням про прийняття рішень щодо викладання, досліджень або фінансування APC, і це лише деякі з них. У 2025 році було вирішено завантажувати щорічні записи метаданих журналів до Zenodo, створюючи тим самим своєрідні знімки часу, які спільнота може використовувати на свій розсуд. І надалі індекс журналів та їх метадані будуть розвиватися відповідно до потреб спільноти, за допомогою видавців, редакторів та менеджерів журналів.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/21/doajs-journal-metadata-an-original-and-open-metadata-set/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-29

ПОСІБНИК З ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОРТАЛУ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».

Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-29

ЯКИМ БУДУТЬ НАСЛІДКИ ЛІКВІДАЦІЇ МІНІСТЕРСТВА НАУКИ, ІННОВАЦІЙ І ТЕХНОЛОГІЙ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статті Ніка Гіллмана та Джека Гроува, присвячені рішенню нового уряду Великої Британії ліквідувати Міністерство науки, інновацій і технологій (DSIT) та передати його функції новоствореному Міністерству бізнесу, інновацій, науки і торгівлі (DBIST).

Автори обговорюють можливі наслідки цього кроку для університетів, дослідницької політики та інноваційної екосистеми країни. Перші повідомлення про реорганізацію викликали критичну реакцію з боку університетів і наукових установ. Джек Гроув звертає увагу на той факт, що представники академічного сектору висловлювали побоювання, що ліквідація окремого міністерства науки може послабити увагу уряду до досліджень та інновацій, а ЗВО та наукова система в цілому ризикують перетворитися на другорядний напрям діяльності великого економічного відомства. Серед основних негативних наслідків називали можливу втрату темпів реалізації вже започаткованих програм, зокрема – у сфері штучного інтелекту, цифрової трансформації й підтримки досліджень через UK Research and Innovation. Нік Гіллман говорить, що часті адміністративні реформи зазвичай є дорогими й дестабілізуючими, але успіх державної наукової політики визначається не структурою міністерств, а насамперед політичними пріоритетами, якістю управління та повноваженнями відповідальних міністрів. Автор нагадує, що до створення DSIT наука вже багато років перебувала у складі бізнес-міністерства, і цей період не можна вважати невдалим. Інтеграція науки до потужнішого економічного відомства навіть може посилити її вплив на урядову політику. Експерти припускають, що рішення нового уряду може означати не лише зміну адміністративної структури, а й початок масштабного перегляду всієї британської наукової політики. Наразі країна одночасно стикається з хронічним недофінансуванням університетів, зростанням бюрократичного навантаження на систему досліджень, різким збільшенням кількості грантових заявок та необхідністю більш ефективної інтеграції науки та економіки. Створення нового відомства може стати шансом для кращого поєднання дослідницької, інноваційної та промислової політики. Дискусія точиться не стільки навколо факту ліквідації DSIT, скільки навколо майбутньої моделі державного управління наукою. У центрі уваги перебуває питання, як забезпечити кращу інтеграцію науки з економічною політикою і чи стане реформа джерелом нових можливостей для британської науки й університетів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/dsits-demise-need-not-be-disaster, https://www.timeshighereducation.com/news/dsits-likely-abolition-criticised-university-and-tech-leaders, https://www.timeshighereducation.com/news/loss-dsit-opens-door-fundamental-policy-redesign

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-28