News for innovators Архіви

ОСВІТА І НАУКА В ПРІОРИТЕТІ ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2027

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік, в якому освіта і наука залишається одним із пріоритетів розвитку держави.

У документі загальні видатки на освіту і науку становлять 328,5 млрд грн., зокрема 286,6 млрд грн припадає на бюджетні програми МОН. Серед ключових позицій – оплата праці педагогів, шкільне харчування, стипендії, розвиток інфраструктури та закладів освіти. Так, на виплати студентам, курсантам, аспірантам та докторантам передбачено 9,4 млрд грн; на підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти – 7,9 млрд грн; на розвиток науки та інновацій – 24,2 млрд грн, з яких 9,7 млрд грн — за бюджетними програмами МОН для фінансування наукових установ та інших напрямів у сфері управління міністерства. Кошти спрямовуватимуть на пріоритетні наукові дослідження й розробки, наукову діяльність університетів та наукових установ, зокрема програм, пов’язаних з переходом на нову модель фінансування науки за результатами державної атестації, розвитком дослідницької інфраструктури, Національною системою дослідників, проєктною аспірантурою та постдокторантурою.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/proiekt-derzhbiudzhetu-2027-osvita-i-nauka-zalyshaietsia-priorytetom-derzhavy-2866-mlrd-hrn-peredbacheno-na-finansuvannia-sfery

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-09-17

ОЕСР: РАМКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації» з серії «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації».

Документ містить поради щодо заохочення приватних інвестицій, спрямованих на цифрову трансформацію, забезпечення довгострокового зростання, стійкості та добробуту суспільства. Рекомендації визначають ключові напрямки політики сприяння інвестуванню в цифрову трансформацію та спираються на чинні інвестиційні стандарти ОЕСР, включаючи «Рамкову політику щодо інвестицій» 2015 року та «Інструментарій політики якості прямих іноземних інвестицій».

Детальніше:https://www.oecd.org/en/publications/investment-policy-framework-for-digital-transformation_e96b36f4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/11/investment-policy-framework-for-digital-transformation_c2956edb/e96b36f4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e96b36f4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-16

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ВІДКРИТІ ФІНАНСИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та відкриті фінанси: синергія, компроміси та політичні наслідки» з серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому йдеться про те, що фінанси змінюються під впливом низки технологічних, регуляторних та ринкових розробок, а штучний інтелект та відкритий обмін даними мають особливо суттєвий вплив. Однак динаміка та сила такого впливу залишається недостатньо вивченою. Фахівці проаналізували взаємодію інновацій у сфері штучного інтелекту із середовищами обміну даними, зосередивши увагу на перевагах, складнощах та ризиках; розробили перспективний теоретичний сценарій впливу агентного штучного інтелекту в середовищі обміну даними; наголошують на необхідності забезпечення відповідального та масштабованого упровадження інновацій у сфері штучного інтелекту в екосистемах відкритих фінансів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-and-open-finance_eb511c3c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-and-open-finance_409e7c69/eb511c3c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/eb511c3c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-14

ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Конкуренція в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому йдеться про те, що наразі ШІ суттєво змінює ринки, але його вплив на конкуренцію залишається недостатньо дослідженим. Експерти пропонують концептуальний підхід, який дозволяє розрізняти користувачів ШІ від розробників, а також генеративний ГШІ від негенеративного ШІ, показуючи, як конкурентні механізми відрізняються в цих вимірах. На основі системного аналізу ряда джерел мікроданих, встановлено, що упровадження не-ГШІ не пов’язане зі значним збільшенням ринкової сили: описові дані про вплив фірм на ГШІ свідчать про можливості для менших фірм поряд з перевагами для фірм з сильнішими існуючими можливостями. Концентрація на інноваціях ШІ корелює з вищою концентрацією продажів. Патентування, пов’язане зі ШІ, призводить до більш швидкого зростання націнки, особливо – у секторі ІКТ. Екосистема стартапів у сфері штучного інтелекту є динамічною та приваблює значний венчурний капітал, але стартапи часто купуються великими існуючими гравцями. Формується динамічний, але неоднорідний ландшафт, що підкреслює необхідність постійного моніторингу поширення штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/competition-in-the-age-of-ai_6f88a1ea-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/competition-in-the-age-of-ai_e9f49e20/6f88a1ea-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f88a1ea-en

Фото: скріншот

2026-09-11

ОЕСР: ОГЛЯД КОСМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ 2026

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Космічна економіка: огляд 2026».

У ньому наголошується, що космічна діяльність постійно збільшується в масштабах і стає невід’ємною частиною повсякденних економічних та державних функцій. У зв’язку з цим урядам потрібні кращі докази, щоб зрозуміти її переваги, ризики та політичні наслідки. Документ надає компактну порівняльну оцінку останніх подій у космічній економіці, де космічні системи підтримують зв’язок, позиціонування та визначення часу, спостереження за Землею, моніторинг погоди, реагування на стихійні лиха, транспорт, сільське господарство, фінанси, науку, безпеку та зростаючий спектр комерційних послуг. Спираючись на показники ОЕСР та аналіз політики, експерти аналізують поведінку державних та приватних гравців, зосереджуючи увагу на державних космічних бюджетах, цивільних космічних дослідженнях та розробках, приватному фінансуванні, підприємництві, науково-технологічних можливостях, динаміці ринку, супутникових програмах та нових підходах до вимірювання економічного впливу космічної діяльності. У звіті показано, що уряди залишаються ключовими силами у створенні ринку та нарощуванні стратегічного потенціалу, навіть коли комерційні суб’єкти дедалі частіше діють та формують орбітальну діяльність. Висвітлюються політичні проблеми, пов’язані з розширенням використання космосу, включаючи орбітальні перевантаження, космічне сміття, концентрацію ринку, залежність від ланцюгів поставок, доступ до важливих даних і сигналів, а також стійкість космічної інфраструктури.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-space-economy-at-a-glance-2026_cbf9b240-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-space-economy-at-a-glance-2026_92b228b7/cbf9b240-en.pdf, https://doi.org/10.1787/cbf9b240-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-10

ПРИЙМАЮТЬСЯ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО КАНДИДАТІВ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ НФДУ

Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголосив про подовження терміну подання документів для участі в конкурсі з обрання членів Наукової ради НФДУ.

Наукова рада є колегіальним органом управління Національного фонду досліджень України, члени якого беруть участь у формуванні підходів до грантової підтримки науки, визначенні умов конкурсів та розвитку системи фінансування фундаментальних і прикладних досліджень. Конкурс оголошено на 16 вакантних місць у трьох секціях Наукової ради: секція природничих, технічних наук та математики (7 місць); секція біології, медицини та аграрних наук (5 місць); секція соціальних та гуманітарних наук (4 місця). Членів Наукової ради обирають строком на чотири роки. Кандидатів для участі в конкурсі можуть висувати Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, наукові установи, заклади вищої освіти, громадські наукові організації, а також групи вчених у складі щонайменше п’яти осіб, які мають науковий ступінь. Документи на конкурс можна подати до 30 вересня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/do-30-veresnia-prodovzheno-konkurs-z-obrannia-chleniv-naukovoi-rady-nfdu, https://sci-com.org.ua/konkurs-naukova-rada-nfdu/, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/28_/ogolosennia-konkurs-nr-nfdu.pdf

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-09-04

ПЕРШИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОЄКТ СПІЛЬНИХ РОЗРОБОК ІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИМ БІЗНЕСОМ

Міністерство освіти і науки України повідомило про запуск експериментального проєкту з відбору та реалізації прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу.

На цю програму у 2026 році виділяється державне фінансування у розмірі 100 млн грн. Ці кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із малими, середніми та великими підприємствами, тривалість фінансування – до 18 місяців. Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення — від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження. Долучитися до програми можна буде у двох форматах. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з описом проблеми, вимог до рішення, очікуваного результату та готовності до співфінансування. Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку щодо проєктів, для яких потрібно провести додаткові дослідження, випробувати технологію, створити прототип або максимально підготувати розробку до виробництва. Заявки подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS, кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу. Пріоритетними стануть розробки у сферах безпеки й оборони, енергетики, транспорту, нових матеріалів, агропромислового комплексу, медицини й фармацевтики, чистого виробництва, інформаційних технологій та робототехніки. Також на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації буде створено Агенцію прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Агенція збиратиме технологічні запити бізнесу, допомагатиме формувати технічні завдання, шукати наукові команди та готувати спільні заявки. Також вона супроводжуватиме виконання проєктів, створення прототипів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-pershyi-derzhavnyi-proiekt-spilnykh-rozrobok-iz-tekhnolohichnym-biznesom

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-09-01

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ IP ОФІСІВ

Фахівці Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) підготували інформаційну довідку, присвячену цифровій трансформації IP офісів країн розвинених технологій: Сінгапуру, Південної Кореї, Великої Британії, Австралії та Естонії.

В документі основна увага зосереджена на тому, як саме цифрові технології змінюють роботу національних офісів інтелектуальної власності та які міжнародні практики можуть бути корисними для подальшого розвитку IP системи в Україні. Проаналізовано різні моделі цифровізації системи інтелектуальної власності – від комплексної автоматизації експертизи та застосування штучного інтелекту до інтеграції IP сервісів у загальнодержавні цифрові екосистеми. Сучасна цифровізація IP офісів передбачає не лише онлайн-подання заявок, а й автоматизацію експертизи, використання ШІ, розвиток цифрових сервісів та інтеграцію з міжнародними системами. Разом із тим, кожна країна формує власну модель цифрової трансформації залежно від інституційних особливостей і стратегічних пріоритетів.

Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/News/2026/08/21/digitalization-IP-Offices-experience/dovidka-digitalization-IP-Offices-experience.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/digitalization-IP-Offices-experience

Фото: IP офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-28

ОЕСР: РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ТА НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток професійної освіти та навчання за допомогою штучного інтелекту» з серії «Огляди ОЕСР щодо професійної освіти та навчання».

У ньому розглядається вплив, який штучний інтелект здійснює на розробку навчальних програм, кваліфікацій та професійних стандартів у професійній освіті та навчанні. Визначаються можливості підвищення гнучкості та ефективності навчання й аналізуються потенційні ризики. Запропоновані п’ять принципів використання штучного інтелекту в розвитку професійно-технічної освіти: (1) використання, орієнтоване на людину (ШІ повинен підтримувати, а не замінювати експертну оцінку, валідацію та колективне прийняття рішень у розвитку професійно-технічної освіти); (2) різноманітність та інклюзивність (використання ШІ повинно розширювати участь та уникати надання переваги лише добре забезпеченим зацікавленим сторонам, а також поважати вибір не використовувати ШІ в освітньому процесі); (3) підзвітність (відповідальність за рішення та результати розвитку професійно-технічної освіти має залишатися за людьми та установами); (4) прозорість (зацікавлені сторони у сфері професійно-технічної освіти повинні розуміти, коли, як і для чого використовується ШІ, а також його обмеження; (5) якість, безпека та захист даних (використання ШІ має спиратися на високоякісні, релевантні дані та надійні гарантії дотримання правових норм та підтримувати довіру до систем професійної освіти та навчання). Щоб вийти за рамки фрагментарних експериментів та реалізувати потенціал штучного інтелекту, країнам потрібно: розробити стратегію з чіткою метою та підтримкою; управляти ризиками за допомогою людиноцентричного підходу; збалансувати різноманітні точки зору, забезпечуючи при цьому рівний доступ до використання штучного інтелекту; спільне створення рекомендацій та нарощування потенціалу для стратегічного використання ШІ в розвитку професійно-технічної освіти; зміцнення інфраструктури даних та управління.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/developing-vocational-education-and-training-with-artificial-intelligence_e9f76b4e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/developing-vocational-education-and-training-with-artificial-intelligence_b7efe1ae/e9f76b4e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e9f76b4e-en

Фото: скріншот

2026-08-26

МОН ЗБИРАЄ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАПИТИ БІЗНЕСУ ДЛЯ ПЕРШОГО КОНКУРСУ СПІЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

Міністерство освіти і науки оприлюднило інформацію про свою зацікавленість в отриманні від підприємців відомостей про їхні технологічні та виробничі потреби.

На її основі планується сформувати тематичну спрямованість першого конкурсу спільних досліджень. Йдеться про зацікавленість підприємців у технологічних рішеннях для розвитку виробництва і створенні нових продуктів, а також готовність долучитись до майбутнього конкурсу та співфінансування. У межах експерименту держава запроваджує механізм фінансування прикладних досліджень, сформованих безпосередньо під конкретні технічні та виробничі потреби бізнесу. Це має посилити практичну орієнтованість державної підтримки науки та сприяти швидшому впровадженню результатів досліджень у виробництво. Залежно від розміру підприємства держава планує покривати до 65% сукупної вартості витрат на дослідження і розробки для малого бізнесу; до 60% – для середнього бізнесу та до 50% — для крупних підприємств, а решту витрат покриватиме компанія-ініціатор. Конкретний перелік робіт, витрат і кінцеві результати визначатимуться відповідно до технічного завдання. Тривалість проєктів досліджень та розробок – до 18-ти місяців. Пріоритети: технологічне оновлення та розвиток сфер національної безпеки і оборони; нові технології транспортування енергії, енергоефективні та ресурсозберігаючі технології, альтернативні джерела енергії; високотехнологічний розвиток транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки; нові технології виробництва, оброблення та з’єднання матеріалів, наноматеріали та нанотехнології; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; нові технології та обладнання для медицини, лікування і фармацевтики; чистіші виробничі технології та технології охорони довкілля; сучасні інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zbyraie-tekhnolohichni-zapyty-biznesu-ta-provede-onlain-zustrich-shchodo-pershoho-konkursu-spilnykh-doslidzhen-i-rozrobok, https://docs.google.com/forms/d/19o9lD4vMUZHyBToLWhGQInDy5VkIjMFbEwsv9V_vLig/viewform?hl=uk&hl=uk&edit_requested=true

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-24