News for innovators Архіви

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕЄСТР ЗАХИЩЕНИХ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейський реєстр захищених даних: дані державного сектору у вас під рукою».

У ньому йдеться про призначення та потенціал Європейського порталу даних, що об’єднує дані державного сектору, які не можуть бути повністю відкритими. Європейський Союз створив Європейський реєстр, який допомагає знаходити набори даних державного сектору, якими не можна ділитися як відкритими даними. Європейський реєстр захищених даних, що зберігаються державним сектором (ERPD), доступний через Європейський портал даних і підтримує повторне використання цінних даних, дотримуючись правил конфіденційності та інтелектуальної власності. Реєстр було створено відповідно до Закону «Про управління даними», який визнає, що певна інформація, яка збирається та зберігається державними органами (зокрема – дані про здоров’я, мобільність або бізнес) не може бути опублікована відкрито. Натомість державні органи публікують метадані, що пояснюють, які дані існують, хто їх зберігає та як можна отримати до них доступ. ERPD діє як точка доступу на європейському рівні, яка об’єднує цю інформацію з усього ЄС. Кожна країна створює єдиний національний інформаційний пункт, що передає структуровані метадані до європейського реєстру, розміщеного на Європейському порталі даних. Тут вже представлено понад мільйон наборів даних з усієї Європи, а тепер також будуть і відомості про захищені дані. Використання спільних європейських стандартів гарантує, що інформацію можна шукати та порівнювати в різних країнах. Реєстр призначений для дослідників, підприємств, журналістів та державних органів, які шукають дані, що можуть підтримувати інновації або працювати в суспільних інтересах. Підвищуючи прозорість та доступність, ERPD підтримує відповідальне повторне використання даних, не послаблюючи правовий захист. Користувачі можуть ознайомитися з реєстром через Європейський портал даних та зв’язатися з національними органами влади, щоб дізнатися більше про умови доступу.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-register-protected-data-public-sector-data-your-fingertips, https://data.europa.eu/sites/default/files/course/v1.3_ERPD_Technical%20recommendations%20for%20member%20states_Harvesting%20guidelines.pdf, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/868/oj/eng

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-19

ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».

Зазначається, що Європейська «зелена» угода залишається головною дорожньою картою ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але останнім часом виникає все більше проблем. Європейська комісія продовжує наполягати на пріоритетності дій щодо клімату, ряд раніше ухвалених цілей і правил переглядаються на тлі тиску економічних, геополітичних важелів та погіршання конкурентоспроможності. Основна мета щодо значного скорочення викидів парникових газів і досягнення нульового рівня до 2050 року залишається юридично обов’язковою. Нещодавно відбулись дебати щодо скорочення викидів до 2040 року: Єврокомісія висунула нову мету, але переговори між державами-членами та Європейським парламентом відбувались на тлі закликів до більшої гнучкості, особливо – для енергоємних галузей промисловості та транспорту. Законодавство щодо «зеленої» угоди спрощується, це стосується правил звітності про сталий розвиток, скорочується адміністративне навантаження на бізнес. В цьому контексті дані продовжують відігравати вирішальну роль у впровадженні «зеленої» угоди, оскільки досягнення кліматичних цілей, скорочення забруднення та реалізація політики енергетичного переходу залежать від надійних, порівнянних та повторно використовуваних даних. Тому ЄС інвестує в такі ініціативи, як «простір даних Європейської «зеленої» угоди», метою якого є забезпечення легкого пошуку, доступності та повторного використання екологічних та кліматичних даних незалежно від національної належності, галузей та державних кордонів. Пов’язуючи цілі політики з відкритими даними, ЄС пропонує дослідникам, журналістам та громадянам відстежувати прогрес у цій сфері, залучати інституції до відповідального ставлення та робити свій внесок у більш прозорий «зелений» перехід.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-green-deal-climate-ambition-under-pressure-whilst-keeping-data-central, https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en, https://green-deal-dataspace.eu/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-15

ОЕСР: СТАТИСТИКА БІЗНЕС-ІННОВАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену базу даних бізнес-інновацій вкупі з аналітичним матеріалом «Статистика бізнес-інновацій ОЕСР: аналіз ключових тенденцій».

У публікації показано, як компанії генерують, упроваджують та масштабують інновації. Зазначається, що вивчення статистичних показників національних статистичних організацій, побудованих на єдиному методичному підході, дозволяє сформувати картину інноваційних процесів та вивчати бізнес-інновації, що виходить за рамки традиційних показників, виявляти моделі інновацій, вивчати сильні і слабкі сторони різних типів фірм. Обстеження інновацій проводяться відповідно до керівництва ОЕСР/Євростата. Компанії самостійно повідомляють про різноманітні аспекти інновацій, інноваційний профіль підприємства та контексту, в якому воно працює. Широкий погляд на інновації (впровадження нового або значно покращеного продукту або бізнес-процесу, незалежно від того, чи це формальні НДДКР чи захищене патентами чи формальною інтелектуальною власністю) має ключове значення для охоплення багатовимірного спектру інноваційної діяльності, вивчення рушійних сил та оцінювання результатів. База даних статистики бізнес-інновацій ОЕСР оновлюється кожні два роки та пропонує унікальну добірку з 80-ти показників. Останнє оновлення охоплює період 2020-2022 років для 33 країн-членів ОЕСР та семи ключових країн-партнерів і країн-кандидатів на вступ. Попри високий рівень гармонізації, зберігаються окремі розбіжності у методології опитувань та інтерпретації ключових понять («новизна», «значне поліпшення» тощо). Тим не менш, застосовувані показники добре підходять для виявлення структурних відмінностей, наприклад, між розмірами фірм у галузях, та опису загальних тенденцій. Методологія дослідження постійно розвивається, щоб охопити нові явища, наприклад, – штучний інтелект, його суб’єкти, економічний та суспільний вплив.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/04/oecd-business-innovation-statistics-unpacking-key-trends-and-findings.html, https://www.oecd.org/en/data/datasets/business-innovation-statistics-and-indicators.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-15

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГШІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНОМУ АУДИТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту в державному аудиті: дані окремих країн та Європейського союзу».

У ньому зазначається, що штучний інтелект у державному аудиті – нове середовище, яке швидко розвивається та змінює систему аудиту у державному секторі. У період з березня по липень 2025 року ОЕСР було проведено серію консультацій з 15 аудиторськими установами у 14 країнах та ЄС, щоб оцінити поточний стан упровадження ШІ у державному аудиті. Отримані результати засвідчують зростаючу зацікавленість інституцій у ШІ: дві третини мають формальну стратегію у галузі запровадження ШІ, 80% мають внутрішні посібники з ШІ, 87% пропонують навчання персоналу. Тим не менш, рівні зрілості процесу запровадження ШІ дуже різняться, багато упроваджень залишаються на стадії пілотного проекту. При цьому установи цілеспрямовано інвестують у створення системи управління, навичок та технічних засад, необхідних для ширшого впровадження ШІ. З’ясовано, що застосування ШІ в державному аудиті забезпечує виявлення аномалій, передиктивне моделювання, інтелектуальну обробку документів, отже робота з ГШІ пов’язана з доступом до надійних, безпечних та сумісних технологічних середовищ. Декілька вищих органів аудиту досягли значного прогресу у створенні інфраструктури, готової до ШІ, але наразі зберігається помітний розрив між ранніми експериментами та масштабованими середовищами виробничого рівня, необхідними для того, щоб ШІ повністю розкрив свій потенціал. Подолання цього розриву стане одним із визначальних інвестиційних пріоритетів найближчих років. У документі розглядається, як установи державного аудиту досліджують використання штучного інтелекту для посилення нагляду та вдосконалення процесів аудиту; якими є нові застосування ШІ для виявлення аномалій, обробки документів, управління знаннями та прогнозної оцінки ризиків. Ключові проблеми, виявлені під час дослідження: фрагментованість систем даних, обмеженість внутрішньої технічної експертизи та систем управління. Зміцнення управління даними, цифрової інфраструктури та внутрішнього потенціалу розвитку матиме вирішальне значення для аудиторських установ, які прагнуть відповідально масштабувати ШІ, зберігаючи при цьому прозорість, підзвітність та довіру громадськості.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_f4a6c658-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_35d068d9/f4a6c658-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f4a6c658-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-11

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».

Йдеться про матеріали дослідження економічного впливу від покращення доступу до публікацій і даних та їх повторного використання для наукових цілей. Воно розвиває і доповнює раніше проведене дослідження, опубліковане у травні 2024 року, де наводились докази наявних бар’єрів доступу та повторного використання досліджень, що фінансуються з державного бюджету, оцінювалось законодавство ЄС про авторське право, дані та цифрові технології, а також пропонувались політичні рішення, спрямовані на покращення обігу наукових знань. Нинішнє дослідження є важливим кроком у напрямку впровадження Структурної політики «Сприяння відкритій науці» Порядку денного політики Європейського наукового простору на 2025-2027 роки. Воно націлене на підтримку досягнення цільового результату – забезпечення законодавчої та регуляторної бази ЄС щодо авторського права та даних досліджень. Досліджується поточний стан розвитку економіки та у цьому контексті – екосистема наукових публікацій з фокусом на динаміку відкритого доступу і вплив національного законодавства щодо наукових публікацій, економічний вплив різних моделей наукових видань, прогнозується їх вплив на конкурентоспроможність ЄС. Автори дослідження наголошують, що відкритий доступ, повторне використання та правова визначеність забезпечують суттєві переваги для європейської системи досліджень та інновацій. Дослідження не надає одне оптимальне рішення, а пропонує набір політичних компромісів, які необхідно ретельно зважити з урахуванням цілей розвитку ЄС у контексті забезпечення досконалості досліджень, підвищення інноваційного потенціалу та сталої системи наукової комунікації.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/boosting-knowledge-circulation-new-study-economic-impact-possible-measures-2026-04-30_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21f59332-443a-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/enhancing-research-accessibility-and-reuse-new-study-outlines-strategic-measures-2024-05-16_en

Фото: скріншот

2026-05-08

КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2027–2028 РОКИ

Міністерство освіти і науки Латвійської Республіки, Латвійська рада науки та Міністерство освіти і науки України оголосили про старт конкурсу спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів, які планується реалізувати у 2027–2028 роках.

Пріоритетними напрямами для них визначені наступні: сталий розвиток та відновлювана енергетика; штучний інтелект і машинне навчання; інноваційні системи кіберзахисту; біологічні та генно-інженерні технології; сучасна електроніка та передові матеріали. Подані заявки будуть оцінюватись за наступними критеріями: наукова якість та інноваційність проєкту, відповідність пріоритетам, спроможність команди реалізувати дослідження, досвід міжнародної співпраці, якість інфраструктури, участь молодих науковців і жінок-дослідниць, перспективи практичного використання результатів. Орієнтовний обсяг фінансування учасників з української сторони становить 199 тис. грн на рік і залежить від затвердженого бюджету проєкту. , який може покривати витрати на візити до Латвії, оплату праці дослідників, закупівлю матеріалів. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 липня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-na-20272028-roky, https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07

ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку – розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об’єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає запиту до науки з боку суспільства.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Вони співпрацюватимуть для посилення регіонального та місцевого виміру політики та ініціатив ЄС у сфері досліджень та інновацій, сприятимуть обміну досвідом та даними. План дій визначає чотири конкретні пріоритети для стимулювання інновацій, сталого розвитку й конкурентоспроможності в європейських містах та регіонах. Це: розбудова сильних місцевих та регіональних інноваційних екосистем (включає підтримку впровадження Європейського дослідницького простору та забезпечення інтеграції знань, отриманих у результаті передових досліджень, у результати інновацій, залучення та утримання талантів); сприяння «зеленому» та цифровому переходу (шляхом підтримки сталих та інклюзивних інновацій на місцевому рівні); підвищення обізнаності та сприяння доступу до можливостей фінансування й результатів програми «Горизонт Європа» серед місцевих керівників (створення синергії між фондами та обмін передовим досвідом); підтримка розроблення та упровадження у регіонах політики, заснованої на фактичних даних. Регіони залишаються у центрі уваги порядку денного ЄС у сфері досліджень та інновацій. Завдяки Спільному плану дій проривні відкриття, передові технології та спільні екосистеми досліджень та інновацій на місцевому рівні сприятимуть конкурентоспроможності, сталому розвитку, а також здоровому та інклюзивному зростанню в Європейському Союзі. Це оновлене партнерство зміцнює багаторівневе управління, гарантуючи, що місцеві та регіональні органи влади будуть не лише виконавцями, а й активними співавторами політики ЄС у сфері досліджень та інновацій.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_873, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3ba809ef-3f83-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

У ньому зазначається, що поточні практики оцінювання досліджень відіграють вирішальну роль у формуванні наукових пріоритетів, фінансуванні та розвитку кар’єри. Проте вони часто спираються на вузькі показники, які не враховують співпрацю, відкритість та вплив на суспільство. Це може створювати хибні стимули для науковців та перевантажувати дослідницькі системи. Потреба в більш збалансованих, економічно ефективних та прозорих підходах, що підтримуються відкритими даними та ретельно регульованим використанням штучного інтелекту – зростає. Реформування оцінювання досліджень вимагає скоординованих дій між установами для того, щоб практики оцінювання науки найкращим чином узгоджувались з мінливим середовищем та суспільними потребами. Існує гостра необхідність у розробленні й практичному тестуванні альтернативних інструментів оцінювання, спрямованих на підтримку розвитку здорової та продуктивної дослідницької культури, яка слугує потребам суспільства. Ця необхідність системної еволюції у бік більш адаптованих концепцій та методологій оцінювання визнається усіма представниками академічної спільноти, фінансуючими організаціями та стейкхолдерами. Однак трансформація оцінювання виявилася надзвичайно складним завданням, оскільки вимагає зміни загальної парадигми та відповідної трансформації звичних методів і структур оцінювання дослідницької системи в цілому та наукових досліджень зокрема. Наразі таке оцінювання забирає надто багато часу та ресурсів як у дослідників, так і у адміністраторів наукових досліджень. Експерти наголошують, що її слід проводити виключно для досягнення чітко визначених цілей та лише у випадках, коли інші, менш ресурсоємні процеси не дозволяють це зробити. Ефективне оцінювання вимагає середовища, заснованого на принципах FAIR (Financial Independence, Retirement, Interactive, Retirement) та відкритих даних, а втрата контролю та прозорості у цій справі може підірвати автономію дослідницьких установ і довіру до академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/reforming-research-assessment-for-better-science_f6202159-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/reforming-research-assessment-for-better-science_fafa6389/f6202159-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f6202159-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06

National Repository of Academic Texts

The NRAT database:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

Materials from publications and local repositories

News for innovators

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕЄСТР ЗАХИЩЕНИХ ДАНИХ

ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ

ОЕСР: СТАТИСТИКА БІЗНЕС-ІННОВАЦІЙ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГШІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНОМУ АУДИТІ

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2027–2028 РОКИ

ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ