Міністерство освіти повідомляє про початок роботи модулю Національної системи дослідників України, який забезпечить єдиний цифровий простір для обліку та аналізу результатів наукової діяльності.
Міністерство освіти повідомляє про початок роботи модулю Національної системи дослідників України, який забезпечить єдиний цифровий простір для обліку та аналізу результатів наукової діяльності.
Відтепер українські вчені можуть інтегрувати до НСД підтверджені дані про результати власної наукової діяльності – публікації, цитування, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, підготовку молодих дослідників та інші наукові здобутки, на основі яких формуватимуться рейтинги дослідників та розподілятимуться державні стипендії для найбільш результативних наукових і науково-педагогічних працівників. Система функціонує на базі Національної електронної науково-інформаційної системи URIS, розробником якої є Державна науково-технічна бібліотека України. Запуск Національної системи дослідників України є важливим кроком до впровадження прозорих механізмів оцінювання наукової діяльності та підтримки українських учених.
Кабінет Міністрів України затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки.
Кабінет Міністрів України затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки.
Документ набирає чинності одночасно зі схваленням Бюджетної декларації на 2027–2029 роки. Відповідне Розпорядження від 17 червня 2026 р. № 608-р оприлюднене на урядовому порталі. Освіта і наука стали найбільшим сектором публічного інвестування: за цим напрямком передбачене фінансування в обсязі 78,5 млрд грн на найближчі три роки, у т.ч. понад 16 млрд у 2027 році. Середньостроковий план публічних інвестицій визначатиме державні пріоритети фінансування, відповідно до нього формуватиметься державний бюджет та портфелі проєктів і програм, які можуть отримувати державну підтримку. У числі пріоритетів – доступ дітей до очного навчання, модернізація освітньої інфраструктури, розвиток науки та формування людського капіталу країни. Це означає фінансування облаштування укриттів у закладах освіти; створення сучасного освітнього середовища та оновлення лабораторій, майстерень, кабінетів й іншої навчальної інфраструктури; розвиток дослідницької інфраструктури та поліпшення умов її безпечної роботи; поліпшення доступу до освіти через розвиток системи перевезень і оновлення шкільних автобусів; розвиток і оновлення пансіонів та гуртожитків закладів освіти; оновлення їдалень і харчоблоків задля організації якісного та безпечного харчування; підвищення енергоефективності та енергонезалежності закладів освіти; модернізація дослідницької інфраструктури та впровадження «зеленої» енергетики; забезпечення дітей з особливими освітніми потребами необхідними засобами для навчання та розвитку; модернізація центрів професійної досконалості; відновлення, ремонт та будівництво освітньої інфраструктури; створення та оновлення центрів інженерної освіти; посилення пожежної безпеки в закладах освіти; створення центрів трансферу технологій за участю університетів і наукових установ. Також значне фінансування здійснюватиметься для підтримки транспортної інфраструктури (73 млрд грн), муніципальної інфраструктури та послуг (46,5 млрд грн), охорони здоров’я (25,3 млрд грн) й енергетики (17,1 млрд грн).
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Прогноз Cedefop щодо навичок: розуміння майбутньої робочої сили Європи».
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Прогноз Cedefop щодо навичок: розуміння майбутньої робочої сили Європи».
У ньому йдеться про інструмент, побудований на основі відкритих даних, який допомагає спільнотам та політикам готуватися до змін, що відбуваються у сфері навичок та роботи. Прогноз розвитку навичок Cedefop, розроблений Європейським центром розвитку професійної підготовки, дозволяє з’ясувати, як робочі місця та навички зміняться по всій Європі у найближчі роки. Це допомогає урядам, підприємствам та окремим особам приймати кращі рішення щодо навчання, кар’єри та планування робочої сили. Прогноз базується на гармонізованих даних та спільному методі, що застосовується в усіх державах-членах ЄС на основі прогнозу зайнятості, попиту на заміщення посад та потенційний дефіцит кваліфікованих кадрів, урахування змін на основі цифровізації, демографічних змін та «зелений перехід». Він забезпечує раннє попередження про дисбаланси на ринку праці. Користувачі цього інструменту можуть досліджувати набори даних, що лежать в основі прогнозів, завантажувати електронні таблиці та взаємодіяти з візуалізаціями через онлайн-платформу, причому частина даних доступна через інтерфейси прикладного програмування, які дозволяють розробникам повторно використовувати інформацію в додатках та сервісах. Така відкритість сприяє прозорості, підтримує дослідження та дозволяє ширше використовувати дані ринку праці по всій Європі.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».
Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства. Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» – 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок.
Відповідний наказ від 15 червня 2026 р. № 934 опубліковано на офіційному сайті МОН. Нові правила визначають, як відтепер відбиратимуться й фінансуватимуться наукові проєкти за кошти державного бюджету. Запроваджено більш чіткі умови участі, посилено вимоги до якості результатів, зроблено фокус на дослідженнях, які мають практичне значення для держави, залученні молодих науковців та використанні сучасної наукової інфраструктури, підтримується залучення співфінансування з боку бізнесових структур, міжнародних програм і грантів. З 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом. У межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами. Перший напрям – традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами; другий – проєкти закладів вищої освіти та наукових установ із прифронтових і прикордонних регіонів; третій напрям – пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами на підставі запитів Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади, які надійшли у 2026 році. Для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%. Окремо діятиме конкурс для молодих вчених, який охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Також у наказі визначені фінансові умови конкурсів, тривалість виконання проєктів, запроваджене обмеження за вартістю проєктів на рік, викладені нові підходи до оцінювання отриманих результатів, уточнені вимоги до виконавців, посилені вимоги до академічної доброчесності.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Герайнта Ріса «Програми великих викликів зазнають невдачі цілком передбачуваним чином. Ось що ми зрозуміли».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Герайнта Ріса «Програми великих викликів зазнають невдачі цілком передбачуваним чином. Ось що ми зрозуміли».
У ній автор аналізує досвід реалізації важливих міждисциплінарних програм (grand challenges), спрямованих на розв’язання складних суспільних проблем, і пояснює, чому такого роду ініціативи зазвичай не досягають поставлених цілей попри залучення значних ресурсів та амбітні наміри. Сучасні прориви в медицині, охороні здоров’я та інших сферах стали можливими завдяки співпраці представників різних галузей знань. Наприклад, міжнародна програма з генної терапії Cancer Grand Challenges об’єднує фахівців із різних дисциплін для роботи над проблемами, що не можуть бути розв’язані в межах окремої наукової галузі. Університети мають необхідний потенціал для підтримки таких форм співробітництва, оскільки здатні створювати простір для довготривалої взаємодії дослідників, державних структур, бізнесу та громадянського суспільства. Водночас міждисциплінарні програми стикаються з проблемами й потерпають від невдач внаслідок відсутності власної організаційної структури, спеціально виділеного фінансування, ефективної управлінської команди. Міждисциплінарна амбітна програма – це не просто задекларований пріоритет, вона повинна мати реальне інфраструктурне підґрунтя, розглядатись не лише як організаційний, а й культурний проєкт, у рамках якого представники різних галузей знань мають виробити спільну мову, навчитися працювати з відмінними дослідницькими підходами та погоджувати різні критерії успіху. Це потребує часу й ресурсів, а результати не завжди можна оцінити за традиційними наукометричними показниками. Важливу роль у становленні таких підходів відіграють невеликі стартові гранти, які дозволяють перевіряти нові ідеї без надмірного ризику невдачі. Також успішні програми потребують керівників, для яких розвиток міждисциплінарної співпраці є основною професійною місією, а не одним із багатьох напрямів діяльності. Такі лідери повинні бути готовими підтримувати експерименти, визнавати невдачі та продовжувати роботу навіть за відсутності швидких результатів. Багато глобальних проблем (зміна клімату, соціальна нерівність, низька продуктивність економіки) виникають не через брак наукових знань, а через неякісне їх практичне упровадження, відсутність узгоджених дій різних інституцій та неефективну співпрацю між наукою, владою і суспільством. Реалізація результатів досліджень має розглядатися як повноцінна інтелектуальна діяльність, а не як другорядний етап, який починається після завершення наукової роботи. На думку автора, однією з найважливіших переваг університетів є їхня здатність виступати майданчиком для конструктивного діалогу між людьми з різними інтересами, цінностями та професійними підходами. У світі, де політична поляризація та міжнародна напруженість ускладнюють співпрацю, саме ця роль набуває особливого значення.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Світ державних служб зайнятості 2026. Як досягати результатів у мінливому світі праці».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Світ державних служб зайнятості 2026. Як досягати результатів у мінливому світі праці».
У ньому зазначається, що державні служби зайнятості відіграють важливу роль у покращенні ситуації на ринку праці, підтримуючи як підприємства, так і окремих осіб, вони сприяють підвищенню ефективності функціонування ринку праці в цілому. Важливість їхніх послуг зростає на тлі стрімких трансформацій під впливом демографічних і технологічних змін, міграційних процесів, енергетичного переходу та інших глобальних чинників. Стрімкий розвиток штучного інтелекту докорінно змінює характер та структуру ринків праці, що має наслідки як для самих ринків праці, так і для того, як розвиваються державні служби зайнятості. Оприлюднений звіт містить порівняльний аналіз діяльності державних служб зайнятості у всьому світі, містить нові дані про розвиток, проблеми та можливості, з якими стикаються державні служби зайнятості, узагальнення щодо їхніх політик та успішних практик. Експерти проаналізували інституційні та політичні відмінності, рівень цифрової зрілості служб, а також способи, якими державні служби зайнятості реагують на виклики, підтримуючи перехід до нової зайнятості для різних груп населення (включно з мігрантами), розглядає роль партнерств між державними службами зайнятості та соціальною економікою у підтримці людей, які мають найбільші труднощі з пошуком роботи.
Кабінет Міністрів України затвердив новий «Порядок проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію».
Кабінет Міністрів України затвердив новий «Порядок проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію».
Відповідна постанова від 10 червня 2026 р. № 763 опублікована на урядовому порталі. Новий порядок уточнює процедуру, за якою держава визначає потрібні їй технічні рішення, правила проведення конкурсного відбору, вимоги до супроводу виконуваних робіт та оцінювання отриманих результатів. Його запровадження дозволить більш ефективно витрачати бюджетні кошти на розробки, які мають практичне застосування, у першу чергу – щодо нових матеріалів, технологій (у тому числі подвійного призначення), які можна використати для потреб економіки, національної безпеки і оборони. Відповідно університети та наукові установи зможуть краще організувати роботу над прикладними рішеннями. Ключовими є наступні зміни: чітко визначено повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади під час формування тематики державного замовлення; врегульовано їхню участь в оцінюванні результатів робіт та їх передачі для подальшого використання; уточнено завдання Науково-технічної ради Міністерства освіти і науки України та її секцій; офіційно запроваджено інститут кураторів, які представлятимуть інтереси міністерств та інших центральних органів виконавчої влади під час формування та виконання державного замовлення; визначено порядок передачі результатів робіт для масштабування.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Рада ухвалила першу в історії ЄС рамкову програму для наукової дипломатії».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Рада ухвалила першу в історії ЄС рамкову програму для наукової дипломатії».
У ньому йдеться про те, що Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо рамкової програми Європейського Союзу для наукової дипломатії. Ця програма націлена на зміцнення ролі Європи як світового лідера в науці та забезпечить державам-членам можливість реалізації стратегічного та узгодженого підходу у цій сфері. Наукова дипломатія є інструментом просування інтересів, цінностей та суверенітету ЄС на світовій арені. Прийнята рамка ЄС забезпечує керівництво та координацію для держав-членів та відповідних зацікавлених сторін шляхом стратегічних, оперативних та стимулюючих дій, доповнених допоміжними діями на рівні Європейського Союзу. Центральним елементом нової системи є просування цінностей, які перебувають під тиском у багатьох частинах світу, починаючи з наукової та академічної свободи. Ці цінності є не лише частиною спільної європейської ідентичності, але й активами, що допомагають ЄС залучати та утримувати таланти у все більш конкурентному глобальному середовищі. «Горизонт Європа» відіграє ключову роль у цьому контексті, будучи найпотужнішим інструментом глобальної наукової дипломатії для Європейського Союзу. Канада, Південна Корея та Японія прийняли рішення приєднатися до програми, продемонструвавши свою довіру та спільні інтереси у підтримці свободи, демократії та міжнародного порядку. Очікується, що реалізація документу сприятиме захисту та просуванню демократичних цінностей, стратегічних інтересів, а також утвердженню технологічного та інформаційного суверенітету Союзу, забезпечить зміцнення позицій Союзу як одного з провідних світових гравців у галузі науки і технологій шляхом відкритого та безпечного міжнародного наукового співробітництва, допоможе зміцнити довіру до науки, сприятиме використанню наукових розробок під час прийняття управлінських рішень та максимізації впливу дослідницького та інноваційного потенціалу ЄС, заохочуватиме залучення громадськості, захисту прав людини, боротьбу з потрійною планетарною кризою, що проявляється у зміні клімату, втраті біорізноманіття та забрудненні, зробить суттєвий внесок у досягнення «Порядку денного Організації Об’єднаних Націй на період до 2030 року» та Цілей сталого розвитку.
Міністерство цифрової трансформації України презентувало концепцію функціонування онлайн-платформи е-демократії, яка працюватиме на порталі Дія.
Міністерство цифрової трансформації України презентувало концепцію функціонування онлайн-платформи е-демократії, яка працюватиме на порталі Дія.
Завдяки її реалізації участь громадян у формуванні рішень стане більш дієвою, доступною та зручною, оскільки платформа стане точкою доступу до багатьох сервісів, які допомагають пропонувати ідеї, підтримувати ініціативи та контролювати дії влади. Експерти, представники громадських організацій та владних структур вже протестували систему, рекомендували її до запуску, обговорили перспективи розвитку майбутніх сервісів. Платформа підтримуватиме публічні консультації, електронні конкурси, єДумку (новий сервіс для швидкої комунікації між населенням та місцевою владою), прибере штучні бар’єри в доступі до послуг і дозволить кожному долучитися до управління країною через єдине вікно користувача. Штучний інтелект допомагатиме користувачам швидко знаходити потрібний сервіс, заповнювати форму для участі, генерувати звіти, автоматично модеруватиме контент, блокуватиме спам і мову ворожнечі. Будуть налаштовані персоналізовані сповіщення: користувачі матимуть змогу підписатися на оновлення у своїй громаді та одразу дізнаватися, коли змінюється статус їх звернення.
