12 травня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Тестування фактичних даних: наскільки гарні заходи реагування державного сектора та як їх поліпшити?».
12 травня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Тестування фактичних даних: наскільки гарні заходи реагування державного сектора та як їх поліпшити?».
У ньому аналізуються дві поширених концепції державного управління та політології: політичної ефективності та задоволеності послугами охорони здоров’я та освіти. Зниження у людей почуття впливу на державні справи та оцінювання якості державних послуг є двома ключовими проблемами, що впливають на формування політики.
Невтішні прогнози ОЕСР: загальний індекс випереджальних показників (Composite Leading Indicators, CLI) країн ОЕСР знизився на 2,34 пункту щодо попереднього місяця – до значення в 95,8 пунктів. Цей індекс розраховується ОЕСР для того, щоб передбачати так звані “поворотні точки” у бізнес-циклах.
Невтішні прогнози ОЕСР: загальний індекс випереджальних показників (Composite Leading Indicators, CLI) країн ОЕСР знизився на 2,34 пункту щодо попереднього місяця – до значення в 95,8 пунктів. Цей індекс розраховується ОЕСР для того, щоб передбачати так звані “поворотні точки” у бізнес-циклах.
ОЕСР аналізує кілька часових відрізків у змінах певних наборів економічних показників (наприклад, зростання ВВП) й аналізує закономірності у схожих відрізках, на підставі чого вдається досить точно прогнозувати перспективи. CLI розраховується для країн ОЕСР, а також деяких інших країн, що не є членами ОЕСР.
Через пандемію COVID-19 ОЕСР у березні-квітні 2020 року скоригувала CLI, передбачивши різкий поворот у зростанні більшості великих економік (ОЕСР, США, Китаї, єврозоні, G7, країнах БРІКС). Останній такий поворот був у 2008-2009 роках. Фахівці ОЕСР підкреслюють, що нинішній сигнал CLI сильніший за попередній, який було зафіксовано під час світової фінансово-економічної кризи. Очевидно, що країни ОЕСР очікують сильні потрясіння (на даний момент показник складає 95,8).
Разом із тим, слід дуже обережно користуватись цим показником, здійснюючи його інтерпретацією. Адже CLI не передвіщає глибину економічного спаду. Він лише дозволяє передбачити сильний економічний шок. Окрім нього потрібно враховувати ще безліч інших чинників, – акцентує увагу ОЕСР.
Зараз у світі основна увага приділяється стратегіям боротьби з пандемією коронавирусу (COVID-19). Отже, зелена та інклюзивна політика має стати наріжним каменем відновлення економіки. Так вважають експерти ОЕСР.
Зараз у світі основна увага приділяється стратегіям боротьби з пандемією коронавирусу (COVID-19). Отже, зелена та інклюзивна політика має стати наріжним каменем відновлення економіки. Так вважають експерти ОЕСР.
Пандемія COVID-19 висвітлила відсутність стійкості соціально-економічних систем у всьому світі. Зв’язок між втратою біорізноманіття та іншим природним капіталом і ризиками, які вони завдають здоров’ю людей та економіці, більш очевидний, ніж будь-коли. Проте, природний капітал – біорізноманіття та екосистемні послуги, від яких ми залежимо, – швидко погіршується.
Як пандемія COVID-19 змінює політичні дебати з питань біорізноманіття та захисту природного капіталу? Які передові практики з’являються у секторах та сферах політики, що мають прямі зв’язки з природою і біорізноманіттям? Які підходи можуть стосуватися як біорізноманіття, так і кліматичних завдань? Як можна виміряти прогрес у забезпеченні безпеки життя на суші та під водою відповідно до цілей сталого розвитку 14 і 15 і найкращим чином мобілізувати кошти для досягнення цих цілей? Міжнародне співтовариство прагне узгодити глобальні рамки біорізноманіття на період після 2020 року відповідно до Конвенції ООН про біологічне різноманіття (КБР) і підготуватися до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
25 і 26 листопада 2020 року відбудеться GGSD Forum – Форум зеленого зростання і сталого розвитку. Цей форум ОЕСР 2020 року буде зосереджений на питаннях безпеки природного капіталу, а саме – на стійкості, управлінні ризиками та Covid-19.
Платформа «Партнерство знань зеленого зростання» (GGKP) створила спеціальну сторінку, де містяться актуальні матеріали та рекомендації різних міжнародних організацій щодо нинішньої глобальної пандемії. З її допомогою стала доступна серію вебінарів під загальною тематичної рубрикою «Сталий розвиток після COVID-19», які мають безпрецедентний рівень відвідуваності. Зокрема, на платформі можна ознайомитися із вебінарами «Позиція провідних міжнародних організацій» (вебінар від 21 квітня 2020 г.) і «Державна політика для всеосяжного зеленого зростання» (вебінар від 28 квітня 2020 г.)
Також усі бажаючі мають доступ до таких тематичних публікацій ОЕСР:
– заява Генерального секретаря ОЕСР;
– аналітичний огляд «Здоров’я навколишнього середовища і зміцнення стійкості до пандемій»;
– огляд «Від стримування до відновлення: екологічні відповіді на COVID-19»;
– аналітичний огляд «Відповіді по міській політиці»;
– інформація про політику ОЕСР, оцінках впливу і дані.
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
Документ доступний для відкритого ознайомлення.
Його основні тези полягають у наступному.
У глобальних надзвичайних ситуаціях, таких як пандемія коронавирусу (COVID-19), політика відкритої науки може усунути перешкоди для вільного потоку дослідних даних та ідей і, таким чином, прискорити темпи досліджень, що мають вирішальне значення для боротьби з цією хворобою.
Співпраця у галузі даних досліджень досягла безпрецедентного рівня, хоча проблеми залишаються. Довіра, за деякими даними, є відносно низькою, а невирішені проблеми пов’язані з відсутністю єдиних стандартів, координації, функціональної сумісності, а також якості даних та їх інтерпретації.
Щоб посилити внесок відкритої науки у відповідь на COVID-19, необхідно забезпечити адекватні моделі управління даними, сумісні стандарти, угоди про стійкий обміні даними за участю державного сектору, приватного сектору та громадянського суспільства, стимули для дослідників, стійкі інфраструктури, людські та інституційні можливості й механізми для доступу до даних поверх кордонів.
Разом із тим, в умовах нинішньої глобальної надзвичайної ситуації науковий прогрес відбувається значно швидше, ніж раніше. Повний геном COVID-19 був опублікований через місяць після того, як перший пацієнт був поміщений до Уханьскої лікарні, – це була публікація відкритого доступу у The Lancet. Тоді як під час спалаху атипової пневмонії в 2002-03 роках була затримка з такою публікацією тривалістю п’ять місяців. Причому більша частина цієї затримки була пов’язана з блокуванням інформації у перші місяці епідемії атипової пневмонії. Уроки попередніх спалахів підкреслили важливість обміну даними та публікаціями для боротьби з цією хворобою.
Основними факторами такого обміну є створення і підтримання довіри між сторонами, що обмінюються даними досліджень, а також взаємність такого обміну.
У новому бюлетені, підготовленому ОЕСР, розглядаються питання освітніх політик в умовах нових викликів, таких як нинішня пандемія, а також питання організації дистанційного навчання та готовності школярів і студентів.
У новому бюлетені, підготовленому ОЕСР, розглядаються питання освітніх політик в умовах нових викликів, таких як нинішня пандемія, а також питання організації дистанційного навчання та готовності школярів і студентів.
Зокрема, фахівці ОЕСР підготували та пропонують для ознайомлення наступні матеріали:
– як особи, що приймають рішення у галузі освіти, можуть реагувати на пандемію коронавірусу Covid-19;
– що відбувається з дистанційним навчанням, коли школи закриваються.
Також стали доступними актуальні публікації, аналітичні матеріали та робочі документи щодо міжнародного обстеження викладання та навчання (TALIS); підходи до вивчення моделі лідерства з використанням штучного інтелекту (AI) тощо.
У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:
У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:
– звіт, присвячений ролі тестування на COVID-19 як обов’язкової частини планів по зняттю карантинних обмежень та підготовки до можливих нових хвиль вірусних інфекцій;
– звіт «COVID-19 і Відповідальне ведення бізнесу», в якому розглядаються проблеми, пов’язані з кризою COVID-19, надане обґрунтування необхідності відповідального ведення бізнесу для подолання наслідків кризи, викладаються можливі короткострокові та довгострокові вигоди від такого підходу;
– звіт про заходи відстеження поширення COVID-19, у тому числі за допомогою використання різних сервісів, а також щодо заходів із захисту недоторканності приватного життя;
– звіт «Соціальне партнерство за часів пандемії COVID-19»;
– рекомендації щодо розвитку фінансової грамотності (Підготовлено спільно ОЕСР і Міжнародною мережею фінансової освіти);
– публікацію «Охорона навколишнього середовища та підвищення стійкості до пандемій», де зроблено акцент на необхідності зміцнення екологічного здоров’я суспільства у середньостроковій та довгостроковій перспективі, наголошується, що це ключова складова економічного підйому та стимулюючих заходів, які у даний час розробляються урядами;
– звіт «COVID-19 і фіскальні питання на різних рівнях уряду», де вказані виклики для фіскальної політики, породжені пандемією COVID-19;
– звіт «Торгівля контрафактною фармацевтичною продукцією» (спільний звіт ОЕСР і Європейського відомства з інтелектуальної власності (EUIPO));
– дослідження «Основи управління для боротьби з незаконною торгівлею», в якому визначені три сфери, які терміново потребують зміцнення інституційного потенціалу для боротьби з незаконною торгівлею, включаючи незаконну торгівлю підробленими ліками;
– звіт «Сумлінність в державному секторі для ефективної протидії і відновлення після COVID-19» про те, що пандемія змушує держави швидко приймати рішення й реалізовувати заходи захисту суспільства та зниження негативних економічних наслідків;
– звіт «Заходи ОЕСР у сфері інвестиційної політики у відповідь на COVID-19», з якого випливає, що в умовах пандемії неминуче різке зниження прямих іноземних інвестицій, яке за найоптимістичнішими прогнозами складе не менше 30% порівняно з показниками 2019 р.
Також ОЕСР вважає актуальними питання встановлення нагляду або недопущення придбання чутливих активів, викладені в Керівництві по інвестиційним політикам країн-реципієнтів у зв’язку із забезпеченням національної безпеки. А підготовка заходів з інклюзивного, справедливого, «зеленого» та стійкого відновлення, вимагає неухильного дотримання принципів, викладених в правових інструментах ОЕСР щодо інвестування.
Глобальна Асамблея щодо захисту персональних даних, яка об’єднує компетентні органи всіх країн, створила сторінку з переліком усіх останніх посібників, рекомендацій та пояснень, що видаються національними органами в зв’язку з пандемією.
Дані ОЕСР демонструють найбільше зниження виробництва у більшості крупних економік, сильне зростання безробіття, а також відслідковують зміни цін.
Дані ОЕСР демонструють найбільше зниження виробництва у більшості крупних економік, сильне зростання безробіття, а також відслідковують зміни цін.
Зокрема, за березень 2020 року зафіксовано найбільше падіння у більшості великих економік світу. Це пов’язано зі значним економічним шоком, викликаним пандемією COVID-19, а також його безпосереднім впливом на виробництво, споживання і впевненість у результатах вжитих заходів.
Безробіття різко зросло у більшості країн, які оновили дані за березень 2020 року, хоча офіційна статистика безробіття у ряді країн ОЕСР все ще не повна. У березні у Сполучених Штатах рівень безробіття (на основі даних за тиждень, що закінчується 14 березня) зріс на 0,9 процентного пункту (до 4,4%), при цьому різке зростання (з 7,7% до 10,3%) серед молоді (людей у віці від 16 до 24 років). За минулі тижні ситуація ще більше погіршилася: кількість нових заявок на допомогу з безробіття виросла до 6,6 млн. У тиждень, що закінчився 28 березня, кількість заявок була вищою більш ніж у двадцять разів, ніж за тиждень, що закінчився 14 березня. В Австрії кількість осіб, що реєструються у державній службі зайнятості, збільшилася на дві третини у березні. У Норвегії кількість безробітних, зареєстрованих у бюро з працевлаштування, збільшився у п’ять разів.
Річна інфляція в ОЕСР у лютому 2020 року знизилася до 2,2%, попередні дані за березень показують значне подальше уповільнення у зоні євро.
ОЕСР висловлює занепокоєння з приводу незбалансованих рішень, які приймають держави у боротьбі з коронавірусом. Багато урядів звернулися до використання цифрових технологій та алгоритмічного аналізу зібраних даних, таких як геолокаційні дані з телефонів або дані з мобільних додатків, біометричні дані, одержані за допомогою технологій розпізнавання особи.
ОЕСР висловлює занепокоєння з приводу незбалансованих рішень, які приймають держави у боротьбі з коронавірусом. Багато урядів звернулися до використання цифрових технологій та алгоритмічного аналізу зібраних даних, таких як геолокаційні дані з телефонів або дані з мобільних додатків, біометричні дані, одержані за допомогою технологій розпізнавання особи.
В умовах епідеміологічної кризи життєво важливо отримувати своєчасну, достовірну, надійну інформацію, що стосується пандемії. Однак така інформація може завдати шкоди праву на недоторканність приватного життя. Адже виявляються незахищеними навіть знеособлені дані. У зв’язку з цим ряд держав обговорює питання про те, щоб створити правові рамки для обмеженого збору даних у ситуаціях, подібних пандемії.
Італійський уряд опублікував декрет про створення спеціальних правових засад збору та обміну медичними персональними даними серед медичних установ і приватних компаній, які входять до національної системи охорони здоров’я на період дії надзвичайного стану.
У Німеччині уряд пропонує внесення поправок до Закону про захист від інфекційних захворювань щоб уповноважити Міністерство охорони здоров’я запитувати у інфікованих хворих їх персональні дані та інформацію про контакти та переміщення за останній час.
У Франції при розгляді у Сенаті проекту закону про введення надзвичайного стану розглядалося положення, що дозволяє на період до 6 місяців приймати «будь-які заходи» щодо збору та обробки персональних даних про стан здоров’я та геолокації.
Є країни, в яких надзвичайні повноваження вже передбачені національним законодавством, і на їх основі вже були застосовані обмежувальні заходи.
У Південній Кореї Закон про контроль і запобігання захворювань 2009 року передбачає повноваження зі збору персональних даних, «якщо це обумовлено необхідністю запобігання або припинення розповсюдження інфекційного захворювання».
В Ізраїлі уряд прийняв надзвичайні заходи, які дозволяють використовувати в умовах пандемії технології контролю за інфікованими особами через їх мобільний телефон.
У Гонконзі опубліковане спеціальне керівництво про правила використання інформації з соціальних мереж для стеження за потенційними носіями інфекції.
У США та Іспанії прийняті роз’яснення щодо заходів, яких вживає держава у разі поширення неправдивої інформації про товари, які можуть лікувати коронавірус.
ОЕСР сформувала загальні рекомендації по збереженню прав суб’єктів персональних даних у кризових умовах. Документи на цю тему розміщені на спеціальній сторінці Глобальної Асамблеї щодо захисту персональних даних.
15 квітня 2020 року на сайті ОЕСР опублікований звіт «Податкова та фіскальна політика у відповідь на коронавірусну кризу: зміцнення довіри та стійкості», який перед цим був представлений Генеральним секретарем ОЕСР міністрам фінансів G20.
15 квітня 2020 року на сайті ОЕСР опублікований звіт «Податкова та фіскальна політика у відповідь на коронавірусну кризу: зміцнення довіри та стійкості», який перед цим був представлений Генеральним секретарем ОЕСР міністрам фінансів G20.
Звіт присвячений тому, як податкова політика може допомогти урядам країн ОЕСР та G20 справитися з кризою, викликаною COVID-19.
Країнами були вжиті рішучі дії для подолання кризи у галузі охорони здоров’я та економіки в умовах серйозної невизначеності. Оцінки ОЕСР показують, що ці заходи можуть призвести до зниження виробництва від 20 до 25% у багатьох країнах, при цьому споживчі витрати спочатку скоротяться приблизно на одну третину.
За допомогою різних заходів країни допомагають підприємствам залишатися на плаву, підтримують зайнятість і домогосподарства. Вже реалізовані заходи включають в себе збільшення строків подання податкових декларацій, відстрочку податкових платежів, більш швидке відшкодування податків, податкові пільги, у тому числі щодо сплати внесків до фондів соціального страхування, податків на заробітну плату або податків на майно. 3/4 країн ОЕСР та G20 ввели відстрочки податкових платежів, понад чверть надали компаніям додатковий час для подання податкових декларацій. Були запроваджені широкомасштабні заходи допомоги підприємствам задля збереження їх працівників, у т.ч. за рахунок субсидій на заробітну плату. Це дозволить зняти надмірне навантаження у сфері безробіття у період відновлення. Подібні заходи підтримки вже продемонстрували свою ефективність раніше, у період глобальної фінансової кризи.
Підтримка доходів домогосподарств у багатьох країнах була доповнена, як правило, за рахунок цільової грошової допомоги, а не за рахунок зниження податків, що пов’язано із необхідністю швидкого надання підтримки. Також у багатьох країнах доступ до виплат по безробіттю був полегшений, а права на пільги розширені (у т.ч. щодо самозайнятих працівників).
Разом із тим, ОЕСР закликає задуматися про варіанти податкової політики після кризи. Податкові надходження будуть значно скорочені впродовж декількох років через прямі наслідки кризи, а також з політичних причин. Кращий спосіб збільшити податкові надходження – це підтримати стійке зростання, у т.ч. за допомогою сильних та стійких стимулів.
ОЕСР наголошує на необхідності забезпечення змін усієї податкової системи після кризи і готова оцінити перспективи перегляду існуючих податків солідарності, спрямованих на вирішення спільних соціально-економічних завдань, податків на викиди вуглецю і т.п.
Також на думку експертів ОЕСР, у посткризовий період вирішення податкових проблем, пов’язаних з цифровізацією економіки, стане більш помітним. Розширення використання цифрових послуг і необхідність збору додаткових доходів можуть надати новий імпульс зусиллям по досягненню угод на міжнародному рівні. Підвищення податкової визначеності шляхом удосконалення механізмів вирішення спорів є частиною цих зусиль. Багатостороннє співробітництво матиме життєво важливе значення для відновлення і підвищення стійкості світової економіки.
Політику і надалі необхідно буде адаптувати до мінливих викликів. Ціна політичних дій може бути високою, але ціна бездіяльності, на думку ОЕСР, буде ще вищою.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Існує велика різноманітність типів заходів й механізмів політики у галузі науки та інновацій, які країни використовують для реагування на кризу Covid-19.
ОЕСР запровадила та веде відповідний моніторинг, збираючи найактуальнішу інформацію та надаючи її у відкритий доступ.
Інформація для цього моніторингу отримується у щоденному режимі в основному від національних делегатів Комітету ОЕСР з наукової та технологічної політики.
Ці дані може отримати будь-хто зацікавлений, відвідавши сайт ОЕСР та обравши у відповідному тематичному розділі країну.
