OECD

Видання має допомогти компаніям ураховувати питання вирубки та деградації лісів у своїх корпоративних процедурах належної перевірки. Документ ґрунтується на досвіді ФАО з припинення вирубки та деградації лісів і сприяння відповідальному управлінню землеволодінням. Він базується на провідних міжнародних стандартах належної обачності ланцюжка поставок та відповідального ведення бізнесу, зокрема – рекомендаціях ОЕСР для багатонаціональних компаній щодо відповідальної ділової поведінки з Керівництва ОЕСР-ФАО щодо відповідального постачання сільськогосподарської продукції. У ньому демонструються можливості вирішення проблеми вирубки лісів, він спрямовує користувачів до ключових джерел інформації про належну обачність.

Детальніше: https://is.gd/PgQ5ea, https://is.gd/1J907h, https://doi.org/10.1787/c0d4bca7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому розглядаються поточні тенденції щодо споживчого попиту на продукти сталого фінансування, аналізується досвід використання цих продуктів та пов’язані з ними нові ризики для споживачів, надається огляд інструментів та заходів захисту прав споживачів фінансових послуг, які доступні для політиків та наглядових органів, наводяться приклади того, як ці інструменти та заходи застосовуються по всьому світу. Також у звіті подаються міркування експертів щодо відповідальності за захист прав споживачів фінансових послуг.

Детальніше: https://is.gd/QWcaCH, https://is.gd/rSP4G9, https://doi.org/10.1787/318d0494-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що оцінювання творчого мислення дозволяє виміряти здатність учнів продуктивно брати участь у генерації, аналізі та покращенні ідей, які можуть призвести до оригінальних та ефективних рішень і прогресу у знаннях. Розглядається поняття креативного (творчого) мислення як способу мислення, який веде до генерації цінних та оригінальних ідей. Оцінювання PISA вивчає здатність учнів генерувати різноманітні та оригінальні ідеї, а також оцінювати й удосконалювати ідеї в різних контекстах або «доменах». Оцінювання включає чотири сфери: письмове представлення, візуальне представлення, вирішення соціальних і наукових проблем. У кожній з цих сфер учні виконують відкриті завдання, на які немає єдиної правильної відповіді. Також у матеріалі розкриваються питання, чому важливо розвивати творче мислення, як воно може вплинути на інтерес до навчання, освітні досягнення студентів, розвиток їх особистості, соціально-емоційний розвиток; як можна підтримувати інтерпретацію досвіду, дій та подій новими та особистісно значущими способами; що інноваційного в оцінюванні творчого мислення PISA 2022 (є кілька методологічних нововведень: оцінка включає нові інтерактивні типи елементів, засновані на інструменті візуального дизайну; використовуються як відкриті, так і вибіркові відповіді). Представлена структура та інструменти оцінювання, з якими можна ознайомитись: Модель креативного мислення PISA 2022 (проект) та Інструмент візуального дизайну PISA. Всесвітня презентація результатів PISA 2022 відбудеться у 2024 році.

Детальніше: https://is.gd/J1D8xR, http://actnext.info/drawingtool/eng-ZZZ/question01.html, https://www.oecd.org/pisa/publications/PISA-2021-creative-thinking-framework.pdf, https://is.gd/dmx7YZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, що глобальні події, у тому числі культурні, спортивні та ділові, можуть істотно впливати на місцевий розвиток, а послідовне, надійне і всебічне оцінювання цього впливу може бути складним завданням. У першій частині керівництва зібрано поточні рекомендації та передовий досвід визначення впливу глобальних подій, наведено аналіз підходів до оцінювання впливу, а також міркування щодо того, як саме доцільно проводити оцінювання, пропонується послідовність дій, які можуть виконати організатори заходу для забезпечення оцінювання впливу. У другій частині представлена система показників для вимірювання впливу глобальних подій на місцевий розвиток, описані ці показники, визначено набори даних, які організатори заходів можуть використати для оцінювання економічного, соціального та екологічного впливу проведеного заходу. Містяться практичні поради щодо впровадження рекомендацій з оцінювання та приклади використання різних індикаторів. Обидві частини документу засновані на Рекомендації ОЕСР щодо глобальних подій та місцевого розвитку.

Детальніше: https://is.gd/kTLLTR, https://is.gd/vhDYj0, https://doi.org/10.1787/c7249496-en, https://is.gd/zkkZvn, https://is.gd/5mtxXR, https://doi.org/10.1787/e2062a5b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому розглядаються питання адаптації системи митного оцінювання та визначення правил походження до ландшафту комерційних реалій, що постійно змінюються, отримують нові різноманітні конфігурації. Експерти пропонують основу для класифікації відповідних змін торгівлі товарами і послугами та виявлення потенційних проблем, що виникають у зв'язку з чинними процедурами митного оцінювання та визначення походження. Встановлені правила забезпечують в цілому адекватні умови для ведення бізнесу та досягнення законних цілей торгової політики, проблеми виникають внаслідок різних конфігурацій торгівлі товарами та послугами. Пропоновані варіанти політичних рішень передбачають розроблення спеціальних посібників та стандартів митного оцінювання й правил походження з урахуванням зазначених особливостей торгівлі. Заохочення багатосторонньої відкритості, гармонізації правил і практик, а також забезпечення прозорості судової практики сприятиме мінімізації негативного впливу.

Детальніше: https://is.gd/ciAfqY, https://is.gd/WsnxXS, https://doi.org/10.1787/e4c86fdd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що повсюдно зростає усвідомлення необхідності перетворення продовольчих систем. Однак для успішності таких дій потрібні якісні дані про масштаб, характер та чинники виникнення проблем, ефективність різних інструментів політики, їх синергію, припустимі компроміси. Документ містить основні результати виконання проекту з дослідження різних типів прогалин у даних, а також розроблення напрямків практичних дій з їх усунення. Це питання вивчалось у контексті продовольчої безпеки та програм продовольчої допомоги в країнах ОЕСР, продовольчих систем та впливу на навколишнє середовище у ланцюжках постачання продуктів харчування.

Детальніше: https://is.gd/16FbCF, https://is.gd/ogy95H, https://doi.org/10.1787/043db97b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що підвищення глобальної температури та поширення екстремальних погодних явищ дедалі частіше ставлять питання зміни клімату у центр політичних дебатів. Відповідно багато країн реалізують свої політичні та економічні заходи з огляду на необхідність включення екологічної складової, у т.ч. – у рамках політики зайнятості. Зелений перехід, як перехід до нульових викидів парникових газів, передбачає, що темпи перетворень і, зокрема, скорочення викидів мають бути суттєво прискорені. У залежності від того, як саме здійснюються такі перетворення, вони можуть мати значні економічні та перерозподільні наслідки, оскільки взаємодіють з іншими змінами, такими як цифровізація, старіння населення та глобалізація. У документі пропонується концептуальна основа аналізу впливу зміни клімату та заходи щодо його пом'якшення на ринку праці, міграційних потоків і здоров'я. Описані ймовірні наслідки зміни клімату та політики пом'якшення наслідків для робочих місць, які відбиваються на кількості та структурі зайнятих, потребах у навичках, розподілі доходів, житловій сфері, охороні здоров'я та міграції. Розглядаються політичні інструменти, здатні прискорити процес зеленого переходу та пом'якшити наслідки для здоров'я, доходів і зайнятості.

Детальніше: https://is.gd/ozxz6s, https://is.gd/asmQFo, https://doi.org/10.1787/028ffbeb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, що «новий простір» характеризується появою нових комерційних гравців, які привносять передові методи ведення бізнесу і методи фінансування космічної діяльності, забезпечує революційні інновації та більш широкий доступ до космосу. Але є причини для занепокоєння сучасним станом: активна діяльність у космосі призвела до більш інтенсивного використання орбітального середовища, збільшення заторів і появи великої кількості космічного сміття. У цьому документі G20 розглядається формування екосистеми «нової простору» за останні 15 років, її вплив на космос та суспільство, а також роль урядів у забезпеченні сталого зростання. У документі наводиться визначення «нового простору» та показані напрямки діяльності, що мають забезпечити цілеспрямоване реагування, пропонуються варіанти політики для вирішення наявних проблем.

Детальніше: https://is.gd/fFguYP, https://is.gd/W9c9mU, https://doi.org/10.1787/a67b1a1c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD