OECD

У ньому представлені оцінки експертів щодо післяпандемійного відновлення ізраїльської економіки та її стійкості до політичних криз. Разом із тим, фіксуються нагальні проблеми, пов’язані з інфляцією, ринком праці, демографією. Зокрема, інфляція в країні перевищила цільовий діапазон, визначений центральним банком. Існує високий попит та напруженість на ринку праці. Демографічні проблеми, пов’язані зі старінням і зростанням частки груп населення, які слабко прив’язані до ринку праці, і надалі чинитимуть тиск на можливості економічного зростання та фіскальну стабільність. Вирішення цих проблем потребуватиме створення відповідних стимулів для роботи та більш ефективної підтримки працюючих батьків; підвищення кваліфікації на всіх етапах циклу навчання; підвищення мобільності та перерозподілу на користь високопродуктивних робочих місць, зокрема, у високотехнологічному секторі. У галузі охорони здоров’я потребує розв’язання проблема дефіциту лікарів і реформування структури державного і приватного секторів. Актуальним завданням є скорочення цифрового розриву між домогосподарствами і фірмами шляхом поліпшення цифрової інфраструктури, підвищення кваліфікації, скорочення фінансових обмежень. Це у сукупності дозволить прискорити зростання продуктивності, а більш повне задіяння потенціалу сонячної енергетики допоможе прискорити «зелений» перехід.

Детальніше: https://bit.ly/3LVuKzb, https://bit.ly/3O0l5dj, https://doi.org/10.1787/901365a6-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У документі представлена еволюція природи та політики цифрової торгівлі, проведений статистичний аналіз. Встановлено, що наразі цифрова торгівля зростає швидше, ніж «нецифрова». Зокрема, до 2018 року цифрова торгівля складала 24% світової торгівлі (5,1 трильйона доларів США). Після включення у торгові угоди положення про цифрову торгівлю і появу нових угод про цифрову економіку, зростання цифровізації приносить подвійний дохід за рахунок збільшення внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Міжнародні домовленості про цифрову торгівлю сприяли зниженню бар’єрів, зростанню експорту (особливо – у сфері послуг) за допомогою цифрових технологій, зниженню торговельних витрат, зростанню обсягів торгівлі.

Детальніше: https://bit.ly/44yfctT, https://bit.ly/42pPR3k, https://doi.org/10.1787/11889f2a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У документі в рамках нового дослідження ОЕСР з навичок дорослих (PIAAC), призначеного для вимірювання дисбалансу між пропозицією та попитом на навички, необхідні на робочому місці (або відсутність навичок), представлений модуль «Роботодавець» та з’ясовується, як наявність навичок робітників пов’язана з бізнес-стратегією компанії, а також практикою найму, навчання та управління людськими ресурсами. Показана цінність такого роду даних та можливості використання у різноманітних дослідженнях. Продемонстровано, як модуль «Роботодавець» може доповнити наявну інформацію про навички працівників у контексті загального огляду ОЕСР з навичок дорослих. Представлені ключові технічні характеристики обстеження, його концептуальні засади, методи спостереження та масштаб охоплення, а також описана технологія роботи з даними – їх адміністрування, очищення, перевірка.

Детальніше: https://bit.ly/3M2Ls0P, https://bit.ly/3VMHNaH, https://doi.org/10.1787/903c19c9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому представлено нові дані про еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості у період після фінансової кризи, побудовані на нових таблицях «витрати-випуск» між країнами ОЕСР. Встановлено, що у період до 2020 року не було загальної тенденції до деглобалізації. Фрагментація виробництва у 2019 році була близькою до рівня 2011 року, що підтверджує стабілізацію глибини глобальної економічної інтеграції. У різних економіках мають місце різноспрямовані тренди: у Європейському Союзі до пандемії COVID-19 зростала імпортомісткість виробництва, тоді як Китай дедалі більше покладався на внутрішні ресурси. Для більш ретельного аналізу експерти вивчали витрати на двосторонню торгівлю та сукупний вплив на ланцюги доданої вартості. Основними чинниками зростання сукупних витрат на торгівлю стали структурні зміни та високий рівень політичної невизначеності.

Детальніше: https://bit.ly/3HGcus7, https://bit.ly/42wYhFU, https://doi.org/10.1787/b15b74fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Він підготовлений у співпраці з Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії. Документ спирається на Концепцію політичних дій ОЕСР щодо інклюзивного зростання та містить матеріали моніторингу розвитку галузей, які мають вирішальне значення для реалізації японської «нової форми капіталізму». У ньому представлені дані щодо урядової підтримки відповідних заходів та інформація про кращі практики, побудовані на ефективності й справедливості як ключових ідеях забезпечення рівних можливостей. У звіті представлені основні напрями політики підвищення стійкості японської економіки, містяться матеріали статистичного аналізу основних рушійних сил добробуту та економічного успіху в Японії.

Детальніше: https://bit.ly/413zoAK, https://bit.ly/3NAmWW7, https://doi.org/10.1787/3ced6c79-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Випуск присвячений впливу інфляції на оподаткування праці в ОЕСР та аналізу того, як саме країни коригують свої податкові системи у відповідь на цей виклик. Досліджувались податки на доходи фізичних осіб та внески на соціальне страхування, сплачені працівниками; внески на соціальне страхування та податки на фонд заробітної плати, сплачені роботодавцями; грошові виплати, які отримують працівники, а також вплив цих податків та пільг на доходи домогосподарств. Представлені результати порівняння вартості робочої сили та загальної податкової і пільгової політики у різних країнах та сім’ях з різними доходами. Середні податкові ставки вимірюють частину валової заробітної плати або витрат на оплату праці, взятих у вигляді податків та внесків на соціальне страхування, як до, так і після виплат, а граничні податкові ставки – частину валового заробітку або витрат на оплату праці, яка сплачується на ці збори. Наводяться середні та граничні ефективні ставки податку на оплату праці для вісьмох різних типів домогосподарств, що відрізняються за рівнем доходу та складом (одинокі особи, батьки-одинаки, пари з одним або двома працівниками з дітьми або без них).

Детальніше: https://bit.ly/42fyims, https://bit.ly/42gfPWS, https://doi.org/10.1787/8c99fa4d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Швидкі темпи технологічних змін у поєднанні з гострою потребою у рішеннях для подолання крупних суспільних проблем і глобальних криз посилюють завдання щодо розробки науково-технічної та інноваційної політики в умовах високої невизначеності. Оцінка технологій виконує різноманітні функції: висвітлює соціальні, економічні, екологічні та інші наслідки нових технологій; інформує громадськість; використовується для управління дослідженнями та розробками. У цьому звіті на базі дев’яти тематичних досліджень проаналізовано оцінку технологій, відповідні чинники, які на них впливають, систематизовано вимоги щодо політик підтримки нових технологій, а також визначено набір принципів, якими слід керуватися для реалізації передових практик. Визначено сім трендів в політиці, які включають: орієнтацію на виклики; швидке реагування на кризу; масштабування технологічних рішень; орієнтацію на цінності як ключовий рушій розвитку та впровадження технологій; максимальне задіяння інформації, зміцнення довіри та ефективного управління; зростання попиту на випереджувальне технологічне управління; урахування межі національних підходів.

Детальніше: https://bit.ly/429kucY, https://bit.ly/3HuY4ew, https://doi.org/10.1787/e738fcdf-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Пропонується як традиційний звіт, так і веб-формат, який забезпечує усім бажаючим інтерактивний онлайн-доступ у режимі реального часу до актуальних даних щодо навколишнього середовища країн ОЕСР. Представлені у ньому показники належать до основного набору екологічних індикаторів ОЕСР, – узгодженого інструменту для порівняння екологічної ефективності країн та відстеження процесу реалізації курсу на сталий розвиток. Веб-версія містить таблиці даних та інфографіку з основними екологічними тенденціями щодо зміни клімату, біорізноманіття, водних ресурсів, якості повітря, циркулярної економіки та ресурсів океану, а також профілі країн.

Детальніше: https://bit.ly/44eqItV, https://bit.ly/3ACv4O4, https://doi.org/10.1787/ac4b8b89-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини