Artificial Intelligence

Україна приєдналась до міжнародної ініціативи, яка відбувається у жовтні по всьому світу, щоб привернути увагу суспільства до загроз у мережі.

В рамках місяця кібербезпеки Міністерство цифрової трансформації України спільно з Проєктом USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України планують представити новий освітній серіал та симулятор про кібербезпеку, запустити Кіберграм – тестування, що дасть змогу перевіряти знання про кіберіндустрію, а також низку заходів, які нададуть знання базових правил поведінки в мережі. Наразі вже представлені: поради від викладача факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська Академія» (бути максимально прискіпливим користувачем інтернету: у мережі будь-хто може бути будь-ким; пам’ятати, що стрес — це інструмент шахраїв: саме ним вони користуються і в інтернеті; завжди використовувати складні паролі та регулярно їх оновлювати; увімкнути двофакторну автентифікацію у всіх акаунтах; завантажувати програми та мобільні застосунки лише з офіційних джерел; бути обережними з правами для застосунків, не користуватися пристроями від адміністратора, не надавати без необхідності програмам доступ до камери чи мікрофона; регулярно оновлювати програмне забезпечення на всіх пристроях – від телефона до роутера; використовувати VPN під час роботи з відкритим Wi-Fi; пам’ятати, що все, що потрапляє в мережу, залишається там назавжди; залишати антивірус завжди ввімкненим та регулярно оновлювати його бази); матеріали на тему кібербезпеки, які доступні на платформі Дія.Освіта (освітні серіали «Кіберняні», «Основи кібергігієни», «Обережно! Шахраї», гайди «Навіщо вам кібергігієна?», «Кібергігієна під час війни»); новий безоплатний курс від Google «Основи кібербезпеки для підприємців», який містить 5 навчальних тренінгів, після перегляду яких, слухачі навчаться розпізнавати кібератаки, створювати системи захисту свого бізнесу, а також розробляти стратегії й тактики для підвищення безпеки власної справи; дізнаються секрети побудови ефективної системи кібербезпеки від провідних кіберекспертів.

Детальніше: https://is.gd/3jEqxS, https://is.gd/I5JLGE, https://is.gd/ZVG6pl, https://is.gd/Y1GNyU, https://is.gd/9X5o5h, https://is.gd/8IwYeo, https://is.gd/DWXdUs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Баскена «Навіть у Гарварді академічні зусилля щодо боротьби із ChatGPT – неоднозначні».

Наголошується, що наразі один з найвідоміших університетів США не розробив політику щодо ШІ, окрім бачення окремих аспектів аудиторних занять. ChatGPT та йому подібні інструменти ШІ можуть стати серйозним руйнівним чинником для освіти. Це змусило Гарвардський університет почати змінювати та захищати навчальні програми. Зокрема, на переконання професора англійської мови Аманди Клейбо, викладачам потрібно повністю переосмислили організацію навчання, але одні вже роблять це, а інші навіть не пробували попрацювати з ChatGPT. Формальна заборона студентам використовувати системи штучного інтелекту не спрацює. Деякі викладачі Гарварду планують скоротити або взагалі відмовитись від використання есе, написаних за межами аудиторії, оскільки складно покладатись на ефективність програмного забезпечення з детекції використання ШІ. Потрібно адаптувати завдання таким чином, щоб вони залишалися цінними для освіти в епоху ШІ. Віднайдені рішення, ймовірно, включатимуть як відносно нові підходи до викладання, такі як активне навчання та перевернуті класи, де пріоритет надається саме живому обговоренню у класі. Також потрібно робити акцент на процесі аналізу та вирішення проблем, «а не просто на оцінюванні готового продукту студента». Професор Клейбо, яка розпочинає навчальний рік у збентеженому стані, спостерігаючи за реакцією викладачів на очевидну потребу в переосмисленні звичних практик, говорить: «Хтось готовий до змін і чекає їх з нетерпінням, а хтось не готовий зовсім». І продовжує щодо студентів: «Дехто використовує генеративний ШІ часто і комфортно, дехто спробував і визнав його некорисним, а дехто взагалі ніколи не пробував».

Детальніше: https://is.gd/BgMTKm, https://is.gd/6AVgzk

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Раджані Найду «Університети, штучний інтелект і суспільне благо».

Автор наголошує, що вища освіта має знайти шляхи для взаємодії зі штучним інтелектом, щоб використовувати його потенціал, пояснювати проблеми та пом’якшувати небезпеки. При розгляді питання реагування вищої освіти на розвиток ШІ треба в першу чергу усвідомити, якими будуть у цьому контексті обов’язки університетами? Напевне вони повинні коректно використовувати його потенціал, інформувати про небезпеку ШІ та ініціювати розроблення рішень, націлених на отримання максимальної користі для суспільства і водночас зменшення негативного впливу. Раджані пропонує використовувати потенціал ШІ в усіх дисциплінах; розвінчувати сумнівні твердження про неминучість того, що ШІ автоматично принесе людству користь (або навпаки – знищить його); поширювати розуміння того, як ШІ може змінити соціальний, політичний та економічний контекст. Необхідно, щоб корпорації були більш прозорими щодо висвітлення алгоритмів ШІ. Слід підтримувати людей у опануванні навичок роботи з досягненнями ШІ, їх грамотності щодо алгоритмів і технологічних принципів, на яких працює ШІ. Потрібно широко роз’яснювати вплив ШІ на людей, готуючи громадян до продуктивного життя у світі зі ШІ. Необхідно постійно пам’ятати про те, що є мисленням, навчанням і постійно шукати способи більш значущої взаємодії з громадськістю, журналістами, людьми творчих професій, щоб пояснювати які є проблеми ШІ, як їх можна пом’якшити.

Детальніше: https://is.gd/13aI3P, https://is.gd/JN2zzl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?».

Наголошується, що структура, яку часто використовують, – застаріває і тому потрібен новий підхід. Ще декілька років тому розуміння ШІ обмежувалося його потенціалом як допоміжного інструменту викладання і навчання для зменшення обтяжливих завдань для викладачів. Вважалося, що ШІ буде охоче впроваджено у вищу освіту й забезпечуватиме інклюзивне навчання. Ніхто не передбачав, що ГШІ незабаром увірветься в наш світ, руйнуючи освітній простір і розділяючи академічне співтовариство. Незважаючи на розмаїття підходів, науковці відчайдушно намагаються отримати чіткі практичні поради та рекомендації від своїх власних установ щодо того, як впоратися з цією складною ситуацією. Але виші не впевнені у собі та шукають зовнішньої підтримки. Автори вважають, що в основі практик застосування ГШІ мають бути когнітивні процеси: набуття навичок мислення від нижчого до вищого порядку, починаючи від запам’ятовування та побудови за допомогою розуміння, застосування, аналізу та оцінювання, перш ніж досягти вершини освітнього навчання – творення. Вони добре резюмовані таксономією Блума і часто зображуються у вигляді піраміди. Ця концепція навичок мислення нижчого і вищого порядку сильно визначає те, як ми розробляємо, викладаємо й оцінюємо, вона неявно вбудована у рамки кваліфікацій, дескриптори оцінок на університетському рівні та результати навчання. Створення знань неможливе без проходження цих когнітивних процесів. ШІ може створювати контент багатьох типів практично миттєво, оперуючи величезним обсягом інформації, при цьому не відчуваючи себе перевантаженим або пригніченим обмеженнями можливостей, як це відбувається у людини. Виникає ситуація відеогри, де можна просто перестрибнути декілька рівнів, не запам’ятовуючи, не розуміючи суті, не застосовуючи на практиці, не аналізуючи та не оцінючи інформацію. Науковці бізнес-школи Університету Суррея вважають, що метод Таксономії Блума залишається основним методом викладання, навчання та оцінювання і пропонують під час інтеграції ГШІ почати з творчості. Для цього потрібно пам’ятати, що ШІ – це всього лише інструмент, створений людьми. Як творці та розповсюджувачі знань, заснованих на надійних та етичних дослідженнях, люди зобов’язані використовувати цифрові інструменти таким чином, щоб застосування ШІ приносило користь суспільству.

Детальніше: https://is.gd/v3GBTo, https://is.gd/6Jqz1t, https://is.gd/cdHrKV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України.

У ньому наголошується, що новим ризиком, з яким зіштовхнулися українські викладачі та керівництво ЗВО у 2023 році, є поширення в університетському середовищі інструментів штучного інтелекту, здатні імітувати людську мову і генерувати текст, який важко відрізнити від написаного людиною. Було проведене опитування, в якому взяли участь 65 респондентів із 30-ти ЗВО України. Отримані за його результатами думки з питань використання ШІ розбито на 7 груп за відношенням до ГШІ та пропонованими діями у зв’язку з його розповсюдженням.

Детальніше: https://is.gd/dmgU7a, https://is.gd/taATHV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини