Освітньо-наукова лабораторія технологій штучного інтелекту

Освітньо-наукова лабораторія технологій штучного інтелекту

У Львівському національному університеті імені Івана Франка за підтримки Комітету з розвитку штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації та Міністерства освіти і науки України відкрили освітньо-наукову лабораторію технологій штучного інтелекту.

У Львівському національному університеті імені Івана Франка за підтримки Комітету з розвитку штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації та Міністерства освіти і науки України відкрили освітньо-наукову лабораторію технологій штучного інтелекту.

У цій лабораторії будуть проводитись дослідження у галузі штучного інтелекту та комп’ютерних наук. Йдеться про технології та рішення, які роблять роботу машин схожою на людський інтелект, – машинне навчання, глибоке навчання, комп’ютерний зір, опрацювання природної мови, розумних роботів, віртуальна реальність тощо. 

Лабораторія сприятиме розвитку нових освітніх програм у галузі ІТ, зокрема – щодо високопродуктивних обчислень та програмної інженерії (напрямок “Інженерія програмного забезпечення систем наук про дані та штучного інтелекту”). У перспективі планується відкриття нової освітньої програми з технологій штучного інтелекту, а також налагодження співпраці з міжнародними компаніями GlobalLogic та EPAM.

Мінцифра розробила каталог освітніх програм для абітурієнтів закладів вищої освіти з інформацією про підготовку фахівців у галузі штучного інтелекту. У каталозі представлені освітньо-професійні програми: статистичний аналіз даних, комп’ютерні науки, системний аналіз, системи штучного інтелекту, штучний інтелект, інтелектуальний аналіз даних тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3cHmH7B, https://thedigital.gov.ua/lms_ai

Фото: Мінцифра

2021-03-16
Share
Цифрове десятиліття Європи – нові виклики до 2030 року

Цифрове десятиліття Європи – нові виклики до 2030 року

Європейська Комісія презентувала бачення, цілі та можливості ефективної цифрової трансформації Європи на період до 2030 року, в якому цифрова трансформація названа ключовим чинником глобального впливу та розвитку ЄС.

Європейська Комісія презентувала бачення, цілі та можливості ефективної цифрової трансформації Європи на період до 2030 року, в якому цифрова трансформація названа ключовим чинником глобального впливу та розвитку ЄС.

Інструментом, що підтримує втілення основних засад Цифрового десятиліття, має стати Європейський цифровий компас, який полегшить реалізацію амбіцій ЄС у галузі цифровізації та містить конкретні заходи та очікувані результати, які мають бути досягнуті до 2030 року.

Компас ґрунтується на чотирьох основних напрямах:
– навички (Skills) – 80% дорослого населення країн ЄС повинні мати базові цифрові навички, а кількість фахівців у сфері інформаційних комп’ютерних технологій (ІКТ) має досягти 20 млн.осіб;
– інфраструктура – всі домогосподарства ЄС повинні мати доступ до гігабітного зв’язку, а всі населені пункти повинні мати 5G;
– бізнес – 75% підприємств повинні використовувати хмарні обчислення, великі дані та штучний інтелект, понад 90% малих та середніх підприємств повинні досягти принаймні базового рівня цифровізації; 
– публічний сектор, цифрові сервіси для населення – усі ключові державні служби повинні бути представлені у мережі інтернет, усі громадяни матимуть доступ до своїх електронних медичних карт, 80% громадян ЄС повинні мати можливість використовувати електронне посвідчення особи.

Детальніше: https://bit.ly/3eMAD2I, https://bit.ly/2P6kLNS, https://bit.ly/3bWP7Lrhttps://bit.ly/3f0CaCD

Фото: ЕК

2021-03-16
Share
Резолюції Міжнародної асоціації захисту інтелектуальної власності 2020

Резолюції Міжнародної асоціації захисту інтелектуальної власності 2020

Міжнародна асоціація з охорони інтелектуальної власності пропонує до ознайомлення резолюції, затверджені у жовтні 2020 року на щорічному всесвітньому конгресі AIPPI World Intellectual Property Congress 2020. 

Міжнародна асоціація з охорони інтелектуальної власності пропонує до ознайомлення резолюції, затверджені у жовтні 2020 року на щорічному всесвітньому конгресі AIPPI World Intellectual Property Congress 2020. 

У результаті дебатів, які відбулись на конгресі, було прийнято ряд резолюцій, зокрема:
– Авторство винаходів, зроблених із використанням штучного інтелекту;
– Використання як спосіб захисту у судочинстві щодо торговельних марок;
– Права інтелектуальної власності на дані;
– Право на судовий розгляд та вплив на засоби правового захисту.

З текстами резолюцій англійською мовою можна ознайомитись в ПДФ форматі. 

Детальніше: https://bit.ly/3qg1CWB, www.aippi.org, https://bit.ly/3qjYkBw, https://bit.ly/3qcezAN, https://bit.ly/3qh2v14, https://bit.ly/2OkyWhO 

Фото: WIPO

2021-03-04
Share
Звіт ОЕСР щодо цифрової трансформації МСП

Звіт ОЕСР щодо цифрової трансформації МСП

На офіційному сайті ОЕСР опубліковано звіт «Цифрова трансформація МСП», який належить до серії матеріалів «Дослідження ОЕСР щодо МСП та підприємництва».

На офіційному сайті ОЕСР опубліковано звіт «Цифрова трансформація МСП», який належить до серії матеріалів «Дослідження ОЕСР щодо МСП та підприємництва».

У документі розглядаються актуальні тенденції у сфері цифрового розвитку МСП, у тому числі в контексті кризи COVID-19. Основна увага приділяється питанням цифрової безпеки, онлайнових платформам, блокчейн-екосистем та штучному інтелекту. Звіт описує  можливості використання цифрових технологій, бар’єри для їх прийняття та ризики відмови від використання. У ньому розглядаються конкретні політичні заходи, реалізовані в світі для прискорення цифрової трансформації МСП, а також розглядаються напрямки просування порядку денного щодо цифрової політики МСП. 

Особливу увагу приділено питанням штучного інтелекту, який може повністю змінити ландшафт для МСП та звичні ділові практики.  Надається  інформація про розвиток систем штучного інтелекту, керованих даними, наслідки технологічних змін для бізнес-середовища, ефективність використання ШІ у різних галузях та в рамках ланцюжку вартості. 

Детальніше: https://bit.ly/39YGZtc, https://bit.ly/2LvRlHo 

2021-02-05
Share
Вплив штучного інтелекту на ринок праці

Вплив штучного інтелекту на ринок праці

На офіційному сайті ОЕСР опубліковано аналітичний огляд «Вплив штучного інтелекту на ринок праці» із серії «Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, зайнятості та міграції».

На офіційному сайті ОЕСР опубліковано аналітичний огляд «Вплив штучного інтелекту на ринок праці» із серії «Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, зайнятості та міграції».

Матеріал містить огляд літератури з питань штучного інтелекту, його впливу на ринок праці, зайнятість, заробітну плату, трансформацію робочих місць, вимоги до кваліфікації робітників та вплив на сферу праці в цілому.  У документі представлене бачення щодо наявних  прогалин у доказовій базі та узагальнено інформацію, яка буде корисна для майбутніх досліджень проблем штучного інтелекту і ринку праці.

Детальніше: https://bit.ly/3teFVZz, https://bit.ly/3rcwqs7 

2021-02-01
Share
Меморандум щодо стратегічного партнерства з розвитку в Україні IT-ринку

Меморандум щодо стратегічного партнерства з розвитку в Україні IT-ринку

Міністерство цифрової трансформації України та венчурний фонд QPDigital підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства з розвитку в Україні передових напрямків IT-діяльності: штучного інтелекту, блокчейну та геймдеву.

Міністерство цифрової трансформації України та венчурний фонд QPDigital підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства з розвитку в Україні передових напрямків IT-діяльності: штучного інтелекту, блокчейну та геймдеву.

Мета меморандуму – взаємовигідне співробітництво сторін, спрямоване на створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього IT-ринку, який зможе створювати власні продукти, конкуруючи зі світовими компаніями.

Меморандумом передбачається співпраця за такими напрямами:

– сприяння розвитку освіти і науки у галузі IT;

– стимулювання економіки шляхом розвитку IT-індустрії в Україні;

– розроблення та реалізація екосистемних ініціатив у сфері IT;

– створення та розвиток сучасної інноваційної інфраструктури;

– залучення зовнішніх інвестицій в Україну та підвищення частки української ІТ-індустрії на світовому ринку.

Представники венчурного фонду QPDigital вже долучилися до підготовки стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні. Також планується спільно проводити хакатони й запустити освітній проєкт про інвестиції та стартапи.

Детальніше: https://bit.ly/3pIdgKx 

Фото: Мінцифри

2021-01-29
Share
Конкурс проєктів наукових досліджень НАН України на 2021–2025 роки

Конкурс проєктів наукових досліджень НАН України на 2021–2025 роки

Національною академією наук України відповідно до розпорядження Президії від 15.01.2021 № 18 оголошено конкурс проєктів з виконання завдань Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій» на 2021–2025 роки.

Національною академією наук України відповідно до розпорядження Президії від 15.01.2021 № 18 оголошено конкурс проєктів з виконання завдань Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій» на 2021–2025 роки.

Спрямованість проєктів:

– розроблення методологічних основ математичного моделювання на основі суперкомп’ютерних технологій;

– розроблення методів високопродуктивних обчислень (НРС) та інтелектуальних систем для автоматизації дослідження та розв’язання  складних задач;

– розвиток об’єднаної грід- і хмарної інфраструктури для розподілених обчислень та її інтегрування до Європейської хмари відкритої науки, розроблення хмарно-орієнтованих сервісів, сервісів машинного навчання та штучного інтелекту;

– розроблення та дослідження методології, моделей та інструментів системного аналізу в міждисциплінарних дослідженнях на основі інтелектуального аналізу великих даних (Big Data).

У конкурсі можуть брати участь проєкти, виконавцями та співвиконавцями яких є лише установи НАН України. Проєкти мають бути спрямовані на реалізацію основних розділів Програми, відповідати критерію  інноваційності наукових підходів, бути актуальними, спрямованими на  вирішення потреб науки, техніки, економіки, національної безпеки та оборони України; не можуть дублювати роботи з поточної бюджетної тематики, а також підтримані іншими конкурсами. Перевага надаватиметься проєктам, за якими результат буде отримано впродовж 2-3 років. 

Запити на участь у конкурсі  можна подати до 16 лютого 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3bHLWaZ 

Фото: НАНУ

2021-01-18
Share
Новий серіал на порталі «Дія.Цифрова освіта»

Новий серіал на порталі «Дія.Цифрова освіта»

Мінцифра запустила новий серіал на порталі «Дія.Цифрова освіта» на тему  розвитку штучного інтелекту. 

Мінцифра запустила новий серіал на порталі «Дія.Цифрова освіта» на тему  розвитку штучного інтелекту. 

Серіал складається з 15 серій, які розкривають наступні питання:

– що таке штучний інтелект;

– закони робототехніки;

– алгоритми машинного навчання;

– штучний інтелект і медицина, екологія, мистецтво нейромережі;

– огляд професій, які використовують штучний інтелект.

Переглянути серіал безкоштовно можна на сайті «Дія. Цифрова освіта».

Детальніше: https://bit.ly/37TSjFRhttps://bit.ly/3mYqJLZ 

2020-12-29
Share
ЮНЕСКО приєдналась до Глобального партнерства зі штучного інтелекту

ЮНЕСКО приєдналась до Глобального партнерства зі штучного інтелекту

ЮНЕСКО приєдналась до Ради та Керівного комітету Глобального партнерства зі штучного інтелекту (GPAI) в якості спостерігача.

ЮНЕСКО приєдналась до Ради та Керівного комітету Глобального партнерства зі штучного інтелекту (GPAI) в якості спостерігача.

GPAI – це багатостороння ініціатива, що об’єднує провідних експертів з науки, промисловості, громадянського суспільства, міжнародних організацій та уряду, які співпрацюють задля  подолання розриву між теорією та практикою щодо штучного інтелекту (ШІ), підтримуючи передові дослідження та прикладну діяльність щодо пріоритетів, пов’язаних із ШІ.

Ініціатива GPAI була задумана Канадою та Францією під час їхніх президентств у G7 і розпочата у червні 2020 року. Вона налічує 15 членів-засновників, включаючи 14 країн та одну міжнародну організацію: Австралія, Канада, Європейський Союз, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Республіка Корея, Мексика, Нова Зеландія, Сінгапур, Словенія, Великобританія, США. Найближчим часом до ініціативи приєднаються ще чотири країни: Бразилія, Нідерланди, Польща та Іспанія. 

GPAI підтримується Секретаріатом, організованим ОЕСР, та двома експертними центрами – Міжнародним центром експертизи в Монреалі з питань вдосконалення штучного інтелекту та Парижським при Французькому національному інституті досліджень цифрових наук та Технології або INRIA.

Детальніше: https://bit.ly/2KtnmiC 

2020-12-16
Share
Фінансування передових технологій зеленого та цифрового переходів

Фінансування передових технологій зеленого та цифрового переходів

Європейська інноваційна рада виділила 74 млн євро на фінансування передових технологій зеленого та цифрового переходів ЄС. 

Європейська інноваційна рада виділила 74 млн євро на фінансування передових технологій зеленого та цифрового переходів ЄС. 

18 успішних проектів були відібрані з 236 робіт. Найбільша кількість відібраних заявок надійшла з Іспанії, Великобританії, Німеччини та Італії. Більшість учасників походять з вищих навчальних та дослідницьких організацій, а 18% – це МСП.

Дослідження, заявки щодо яких визнані кращими, будуть проводитись за наступними напрямами:

– «Парадигми та суспільства, що виникають» (проекти сприятимуть розвитку міждисциплінарних досліджень у багатьох галузях, перевірятимуть соціальне застосування штучного інтелекту, шукатимуть прориви у накопиченні та перетворенні енергії, які будуть чистими, компактними та в кінцевому підсумку недорогими, допомагаючи задовольнити кліматичні амбіції Європи; вони також будуть «вимірювати незміряне» – перевіряти нові підходи до нано- та суб-нанометрології);

– «Екологічна розвідка» (проекти шукатимуть нові синергії між віддаленими дисциплінами екологічного моделювання, вдосконаленими дослідженнями сенсорів, соціальними науками та ШІ, що може призвести до кардинально нових підходів; вивчатимуться бездротові носимі автономні датчики для моніторингу міського середовища на місці, мініатюризовані роботи, що розкладаються та біорозкладаються, для виявлення ключових параметрів навколишнього середовища у повітрі та верхньому шарі ґрунту).

Детальніше: https://bit.ly/3nldd69, https://ec.europa.eu/easme/sites/easme-site/files/fet_proactive_2020.pdf

2020-12-15
Share