На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована монографія «Фіскальна стійкість систем охорони здоров’я: як фінансувати стійкіші системи охорони здоров’я в умовах нестачі грошей?».

У ній наголошується, що в сучасних умовах складно знайти достатні кошти на оплату більш стійких систем охорони здоров’я. Пандемія COVID-19 продемонструвала усьому світу необхідність додаткових цільових витрат на охорону здоров’я, його цифрову трансформацію та зміцнення кадрового складу. Технологічні інновації разом із демографічними змінами чинять ще більший тиск на відповідні витрати. У результаті до 2040 року у країнах ОЕСР інвестиції в охорону здоров’я можуть сягнути 11,8% ВВП. Заохочення населення до більш здорового життя та скорочення неефективних витрат можуть дещо сповільнити зростання майбутніх витрат на охорону здоров’я. Для досягнення цього також необхідно забезпечити покращення бюджетного управління через удосконалення методів визначення, виконання та оцінювання державного фінансування систем охорони здоров’я.

Детальніше: http://surl.li/pltvp, http://surl.li/pltwe, https://doi.org/10.1787/880f3195-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила доповідь «Розірвати хибне коло неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи».

У ньому наголошується, що для уникнення неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи, необхідна ефективна політика соціального захисту і розвитку навичок. Наразі майже 60% зайнятого населення світу працює неформально, причому у країнах з низькими доходами – понад 90%. Автори доповіді звертають увагу на дві групи: відносно невелику кількість працівників верхнього рівня неформальної зайнятості з відносно високими заробітками та більшість (54-80%) з доходами нижче 50% медіанного національного доходу, меншою кількістю навичок та значно нижчим рівнем продуктивності. Останнє створює подвійний тягар неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи, що суттєво збільшує ризик злиднів, втрати здоров’я та незабезпеченої старості. Діти з таких домогосподарств успадковують уразливість своїх батьків через гіршу відвідуваність школи, низькі фінансові можливості, дефіцит батьківської уваги. Їхній перший досвід учнівства або роботи, швидше за все, також буде неформальним, що закріплює у поколіннях статус бідних, неформально зайнятих людей. Розірвати це хибне коло можна, якщо реалізовувати на практиці відповідні політичні рішення. Зокрема: підтримувати розвиток навичок та визнання навичок неформальних працівників; вести ретельніший облік різних потреб неформальних працівників; інвестувати у соціальний захист і доступну, справедливу та якісну освіту; розвивати участь у пенсійних програмах на основі субсидування.

Детальніше: http://surl.li/pjqhw, http://surl.li/pjqib

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання інтернету речей».

У ньому представлені нові відомості про те, як інтернет речей (IoT), що являє собою поєднання фізичних пристроїв з мережевими об’єктами, поширюється у країнах ОЕСР: від підключеного промислового обладнання, пристроїв «розумного дому» та автомобілів. У 2020 році кількість підключень до IoT перевищила кількість підключень, з них не пов’язаних. У 2010–2018 роках патентні заявки, пов’язані з інтернетом речей, зростали майже на 20% на рік і на кінець періоду становили понад 11% усієї патентної діяльності світу. Венчурні інвестиції в IoT-компанії різко зросли за останнє десятиліття, досягнувши 8 млрд дол. США. Разом із тим, IoT поширюється нерівномірно між фірмами, галузями та країнами. У 2021 році 29% європейських компаній використали інтернет речей. Ця частка була нижчою у Канаді (23%) та Кореї (14%). Розрив між великими та дрібними фірмами у впровадженні інтернету речей у країнах ОЕСР становив 20%-п. Занепокоєння станом цифрової безпеки та захисту даних є однією з основних перешкод на шляху впровадження IoT.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/measuring-the-internet-of-things_021333b7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Координація у сфері гуманітарної допомоги, розвитку та миротворчості» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо співробітництва з метою розвитку».

У документі наголошується, що Рекомендація Комітету сприяння розвитку ОЕСР щодо взаємозв’язку між гуманітарною допомогою, розвитком та миротворчістю спрямована на посилення політичної та оперативної узгодженості і взаємодоповнюваності між цими трьома основними напрямками міжнародного втручання у нестабільні кризові ситуації. Як наслідок, координація та її механізми між організаціями, залученими до роботи в цих контекстах, посідають важливе місце в Рекомендаціях. Словники визначають координацію як процес організації людей і груп таким чином, щоб вони працювали разом ефективно та злагоджено. Програми миру, розвитку і гуманітарні програми фінансуються відносно невеликою кількістю країн-донорів і фінансових установ, а реалізуються невеликою кількістю багатосторонніх структур і організацій громадянського суспільства, які звикли працювати разом у цих складних умовах. Цей документ містить детальний аналіз координації між організаціями, що працюють у нестабільних від конфлікту ситуаціях. Координація є першою складовою Рекомендацій Комітету сприяння розвитку щодо взаємозв’язку між гуманітарною діяльністю, розвитком і миротворчістю, прийнятих КСР у 2019 році. Ефективна координація має вирішальне значення для успіху підходів, що ґрунтуються на зв’язку цих складових. Однак, незважаючи на обмежену кількість донорів та виконавців, координація дій у гуманітарному, миротворчому секторах та сектору розвитку залишається складним завданням. Досліджуючи спектр підходів до координації, цей документ має на меті сприяти політичним дискусіям, привертаючи увагу до ефективності розвитку та узгоджених підходів.

Детальніше: http://surl.li/pbcly, http://surl.li/pbcmb, https://doi.org/10.1787/fd302760-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD