Шанхайська рейтингова консалтингова компанія (Shanghai Ranking Consultancy) опублікувала двадцяте видання Академічного рейтингу світових університетів (Academic ranking of world universities – ARWU).

Методологія проекту заснована на шести дослідницьких метриках і дозволяє дослідити еволюцію вищої освіти за останні два десятиліття. Наявні дані та резудьтуючі оцінки багато у чому збігаються з іншими рейтингами, підтверджуючи загальні тренди. До топ-3 університетів світу увійшли Гарвардський, Стенфордський університети та Массачусетський технологічний інститут. З українських закладів вищої освіти у рейтингу найкращими виявились Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Сумський державний університет.

Детальніше: https://bit.ly/3RkusD7, https://bit.ly/3KKlcWZ, https://bit.ly/3e8h8n1, https://bit.ly/3PZnHpd, https://bit.ly/3R29Oba

На сайті Campus France опубліковано звіт «Ключові цифри» за 2022 рік.

У ньому зазначається, що Європейський союз є найбільшим приймаючим регіоном у світі та другим за величиною регіоном для мобільності студентів. Він приваблює студентів з усього світу, приймаючи майже половину (46%) мобільних студентів. Наведено найбільш актуальні дані Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури, які надають уявлення про студентську мобільність у всьому світі до початку пандемії COVID-19. Біля 6 мільйонів студентів у всьому світі навчалися за межами своєї країни. До трійки країн походження мобільних студентів у світі увійшли Китай, Індія та В’єтнам, у ЄС – Німеччина, Італія та Франція. Аналіз даних також показує, що майже 9 із 10 європейських студентів, які навчалися за кордоном, залишилися на континенті.

Детальніше: https://bit.ly/3pSa54q, https://bit.ly/3pViJzm, https://bit.ly/3KtI9gK

29 серпня 2022 року, в електронних кабінетах вступників на сайті vstup.edbo.gov.ua з’явились рекомендації для зарахування на бюджет до закладів вищої освіти.

Загалом їх отримали понад 67 тис. осіб для вступу на молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування), зокрема за квотою-2. Розподіл місць відбувся за алгоритмом адресного розміщення державного та регіонального замовлення. Рекомендація надається лише на одне бюджетне місце, за однією заявою. Наразі українські вступники подали понад 1 млн електронних заяв для здобуття фахової передвищої та вищої освіти.

Детальніше: https://t.me/UAmonogram/4864, https://t.me/UAmonogram/4877, https://t.me/UAmonogram/4878

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 9 серпня 2022 року. Рекомендовано присвоїти одному друкованому періодичному виданню категорію «А» (наказ МОН від 09.08.2022 № 724). Актуальний перелік наразі містить 124 друкованих та 6 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1279 та 87 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz, https://bit.ly/3wC11o6, https://bit.ly/3SEAdgp

30 серпня 2022 року відбудеться онлайн-презентація бета-версії «Національної електронної науково-інформаційної системи» (Ukrainian Research Information System – URIS).

Нова багатофункціональна інформаційно-телекомунікаційна платформа забезпечує збір, формування, обробку, зберігання і використання даних та інформації про сферу наукової і науково-технічної діяльності України, а також автоматизацію процедур та процесів взаємодії суб’єктів та користувачів. Під час презентації будуть продемонстровані основні функціональні можливості таких модулів системи, як дослідницькі інфраструктури, установи, новини, можливості, корисна інформація, кабінет установи. Обговорюватимуться перспективи розвитку системи. Організатор – ДНТБ.

Детальніше: nauka.gov.ua, https://bit.ly/3CEbfrJ, https://bit.ly/3Ap8jN4, https://bit.ly/3ATWsYV, https://bit.ly/3KtYH8r, https://dntb.gov.ua/news/uris

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Уоррена Беббінгтона «Університетам потрібні комплексні 30-річні плани дій щодо зміни клімату».

У ній наголошується, що керівництво університетів має ставити довгострокові цілі для досліджень, навчання та зовнішньої взаємодії, критично переглядаючи їх кожні десять років. Університетський цикл планування зазвичай генерує стратегічні плани на п’ять-сім років. На думку автора, цього недостатньо для ефективної відповіді на виклики сьогодення. Значний часовий горизонт планування кліматичних дій має бути прив’язаний до наступних ключових дат: 2025, 2030 та 2050 роки. Кожна з них має бути орієнтиром у плані скорочення викидів вуглецю. Університетам необхідно працювати з довгостроковими 30-річними планами дій щодо клімату. Такі плани повинні включати цілі, узгоджені з зовнішніми учасниками (урядові програми, плани бізнесу), виконання яких контролюватиметься цільовою групою – від академічних керівників до студентів. Також необхідно взаємодіяти з міжнародними партнерськими організаціями, оскільки глобальна проблема вимагає задіяння глобальної мережі. Автор наголошує, що керівництво університетів має стати активним агентом змін, рішуче спрямовуючи навчальні та дослідницькі ресурси своїх ЗВО на вирішення цього надзвичайно важливого виклику.

Детальніше: https://bit.ly/3plStO0, https://bit.ly/3pktlY6

На сайті Grammarly опубліковані поради щодо написання бібліографії.

Бібліографія являє собою список усіх джерел, до яких звертається автор під час написання статті. Стаття вважається не закінченою, якщо немає правильно оформленої бібліографії. Кожна книга, стаття і навіть відео, які використовувались під час збору інформації для підготовки статті, мають бути процитовані у бібліографії, щоб читач міг відстежити факти, статистику та ідеї, взяті з першоджерел. Відсутність бібліографії, а також її неповне, некоректне представлення чи фальсифікація можуть розглядатись як акт плагіату. У публікації сайті Grammarly розглядається призначення бібліографії (показати джерела, використані для створення твору); її задачі (показати, які проведені дослідження, авторів джерел досліджень та надання читачам можливості відшукування першоджерел); види бібліографії (аналітична, анотований список, перелік, національна, особиста, корпоративна, тематична та інші). Також надаються поради щодо роботи з бібліографією – організації роботи з джерелами, оформлення за різними стилями (MLA, APA, Чиказьке), наводяться приклади написання і форматування бібліографії та відповідні корисні посилання для більш глибокого вивчення теми.

Детальніше: https://bit.ly/3A12eX2, https://bit.ly/3c47RLU, https://bit.ly/3zWwEd2, https://bit.ly/3bZyNfY, https://bit.ly/3Ca6wOq, https://bit.ly/3QtWOdU, https://bit.ly/3SLhO1o