Національний репозитарій академічних текстів -

БЕЗПЕРЕРВНЕ ОНЛАЙН-ТЕСТУВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Панайотіса Яннаракіса «Онлайн-тести як метод залучення до вищої освіти».

Наголошується, що безперервне електронне оцінювання допомагає учням працювати з матеріалами курсу та зменшує прокрастинацію, а також пропонує викладачам такі переваги, як автоматичне оцінювання. Електронне оцінювання є також ефективним інструментом для залучення студентів до роботи з онлайн-матеріалами; самоорганізації (онлайн-тестування дозволяє студентам регламентувати власне навантаження, опановувати матеріал меншими частинами); зменшення прокрастинації та відмову від перевантаженості саме у період іспитів. Для здавання тестів студенти мають добре ознайомитися з матеріалами курсу, самостійно визначаючи сфери, на яких потрібно зосередитися. Електронне оцінювання підвищує активність здобувачів освіти у віртуальному навчальному середовищі, а миттєвий індивідуальний зворотний зв’язок допомагає краще підготуватися до підсумкового оцінювання. Пропонується використовувати безперервне електронне оцінювання з низькими ставками через VLE, – новий метод, який більше залучає студентів до онлайн-матеріалів, а викладачам дозволяє краще зрозуміти, які аспекти навчального модулю потребують додаткових роз’яснень. Для безперервного електронного оцінювання необхідно навчитись ефективному проектуванню онлайн-тестів у віртуальному навчальному середовищі; добре опрацювати питання академічної доброчесності; вміти формувати зацікавленість студентів. Його потрібно проводити у форматі щотижневих онлайн-тестів, інтегрованих до курсу з урахуванням його структури і складності.

Детальніше: http://surl.li/fistpl

Фото: pixabay. com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-11

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерством освіти і науки України 5 листопада 2024 року оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: http://surl.li/ugirf, http://surl.li/rhajm, http://surl.li/hglnhg, http://surl.li/bvxscp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-11

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії».

Спільнота експертів HERE існує з 2007 року, її місія – сприяти розбудові потенціалу закладів вищої освіти у третіх країнах, не пов’язаних з програмою Erasmus+. Йдеться про регіони Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово і Чорногорія), країни Східного сусідства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), Південного Середземномор’я (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс) і Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). У опублікованому документі йдеться про стратегії та політичні дії щодо освіти, розглядаються заходи, спрямовані на пом’якшення наслідків та адаптацію до загроз, пов’язаних зі швидкою і тривалою зміною клімату. Попередні обговорення (2021 року) показали, що інтеграція екологічної та освітньої політики на національному рівні широко варіюється: від високого ступеня взаємозв’язку (пріоритети, підкріплені ефективним поширенням інформації та фінансовою підтримкою) до майже повної відсутності перехресних посилань. Аналіз національно-визначених внесків у рамках Паризької угоди про зміну клімату (2015), зроблених третіми країнами поза програмою Еразмус+, засвідчує: деякі країни відводять вищій освіті чітку роль, тоді як інші, схоже, повністю ігнорують її потенціал. Експерти поділили країни на три групи: ті, де на національному рівні не існує помітного перехресного зв’язку між стратегіями у сфері охорони довкілля та вищої освіти; ті, де ці стратегії пов’язані непрямим чином і де бажано більш чітко сформулювати їх; і ті, де стратегії у сфері охорони довкілля та вищої освіти є активними і взаємно підсилюють одна одну. На жаль, у системах вищої освіти 22-х досліджених країн не існує чітко вираженого загального стандартного рівня готовності до кліматичних дій, хоча багато окремих інституцій налаштовані на розвиток «зеленого» профілю та задоволення потреб «зеленого» ринку праці.

Детальніше: http://surl.li/zwilus

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-11

ОЕСР: ОСВІТА І МАЙБУТНЄ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння розвитку компетенцій студентів та ефективної педагогіки для 21 століття у німецькомовній спільноті Бельгії» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

Зазначається, що німецькомовна громада Бельгії розпочала амбітний процес створення більш орієнтованої на студентів системи освіти відповідно до освітньої концепції «Моя освіта. Моє майбутнє!». Наразі усі зацікавлені учасники працюють над втіленням цього завдання через відповідні заходи у рамках «Освітньої стратегії 2040», узгодженої зі стратегією регіонального розвитку громади до 2040 року. Ця діяльність спирається на актуальні дані наукових досліджень і досвід реформування міжнародних освітніх систем. Вона зосереджена на двох головних пріоритетах: зміцнення базових навичок студентів відповідно до бачення «навичок 21 століття» та просування ефективних педагогічних практик. Документ характеризує стан системи освіти німецькомовної спільноти та поточних реформ; визначає ключові компетенції студентів у німецькомовній спільноті; пропонує підходи до розроблення та успішного упровадження навчальних програм 21 століття; спирається на політику підтримки навчання у контексті педагогічної автономії.

Детальніше: http://surl.li/lxaivu, http://surl.li/taadoe, https://doi.org/10.1787/fe5f6cfb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-11

ОЕСР: МОНІТОР КЛІМАТИЧНИХ ДІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор кліматичних дій 2024» – ключову щорічну публікацію Міжнародної програми дій щодо клімату (IPAC).

У звіті наголошується, що наслідком зміни клімату стало підвищення глобальної середньої температури, яке посилює небезпеки та ризики, пов’язані з кліматом, і наближає світ до незворотних кліматичних процесів. Країни мають можливість вирішити цю проблему, реалізувавши свої зобов’язання у рамках національно визначених внесків. Спираючись на інформаційну панель IPAC кожен бажаючий може дізнатись про значення показників, о відображають кліматичні зміни, оцінити глобальний прогрес у досягненні цілей «чистого нуля» для 51 країни. У «Моніторі» міститься комплексна експертна оцінка цілей та характеристика основних небезпек, пов’язаних із кліматом. Вимірювання результатів кліматичної політики ОЕСР здійснюється на основі поєднання прийнятих заходів політики та отриманих результатів. Висновки, зроблені експертами ОЕСР та адресовані політикам, свідчать про те, що поточні зобов’язання в частині скорочення викидів парникових газів до 2030 року недостатньо амбітні, щоб досягти температурних цілей Паризької угоди.

Детальніше: http://surl.li/dsqwor, http://surl.li/jbvbpo

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-11-08

ТИМЧАСОВЕ ОБМЕЖЕННЯ ДОСТУПУ ДО НРАТ

Інформуємо Вас про те, що 8 листопада 2024 академічних текстів буде недоступний для користування року з 15:00 вебпортал Національного реопзитарію.

Це пов’язано з необхідністю виконання комплексу робіт з технічного обслуговування та оновлення бази даних академічних текстів. Ви матимете можливість повноцінно користуватись ресурсами Національного репозитарію з 9 години ранку 11 листопада 2024 року. З повагою, команда проєкту.

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_н

2024-11-08

СТВОРЕННЯ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО ОСВІТНЬОГО ЧАТ-БОТА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати генеративне налаштування чат-бота ШІ».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати генеративне налаштування чат-бота ШІ».

У ній наголошується, що ГШІ зробив «революцію» у секторі вищої освіти, він маючи величезний потенціал змін і того, як відбувається викладання, і того, як студенти навчаються. Інструменти на основі штучного інтелекту пропонують розвинути персоналізований досвід навчання та можуть допомогти покращити взаємодію між викладачами і студентами. Для цього застосовують чат-боти зі штучним інтелектом, які суттєво змінюють формат викладання та навчання. Але у загальнодоступних версіях зазвичай бракує важливих деталей, отже вихід – створення власного персоналізованого чат-бота ШІ. Саймон звертає увагу на те, чи слід установам інвестувати в індивідуальні рішення, наводить різницю між загальнодоступними та індивідуально налаштованими інструментами та надає практичні поради щодо налаштування освітніх чат-ботів. Пропонується спочатку задокументувати існуючу практику викладання з особливою увагою на моменти персоналізованої взаємодії. Відслідковувати новітні дослідження та розробки у сфері штучного інтелекту та освіти. Не нехтувати внутрішній досвід – провести обговорення з колегами-викладачами та студентами. Залучити тих з них, хто має необхідні знання і навички програмування, досвід роботи з генеративним ШІ. Автор радить університетам стати на шлях створення індивідуально налаштованих чат-ботів задля покращання навчального досвіду і підвищення освітніх результатів, а також адаптації навчального середовища до потреб студентів і цілей навчання.

Детальніше: http://surl.li/irmfjq,

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-07

ПРОЗОРІСТЬ ЕКОЛОГІЧНИХ ДАНИХ В УКРАЇНІ

Громадська організація «SaveDnipro» разом із Міністерством цифрової трансформації України представили широкому загалу свій рейтинг відкритості для громадськості екологічних даних, що публікуються державними установами.

Йдеться про дані стосовно якості повітря, стану води, лісів і заповідників, наявності стихійних сміттєзвалищ тощо. Рейтинг побудований на матеріалах 209 наборів даних від 74 державних установ та демонструє, як вони виконують свої обов’язки щодо забезпечення відкритості екологічної інформації. Встановлено, що найбільш відкритою наразі є Державна служба геології та надр України. На противагу їй найбільш закритим виявилось Міністерство енергетики України (16 наборів даних не публікується і лише один представлений у відкритому доступі). Державне агентство водних ресурсів України публікуючи усі 4 необхідні набори (100%). Дослідження проводилось в межах спільної програми Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» «European Renaissance of Ukraine: Civil Society Resilience and Recovery Initiative».

Детальніше: http://surl.li/pbaecf, http://surl.li/bdfhqu

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-11-07

ВИДАВЦЯМ: ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

На сайті платформи поширення наукових ідей та промоції досліджень Kudos опубліковані рекомендації щодо того, як видавцям реагувати на зростаючі потреби дослідницького сектору у царині сталого розвитку.

Розглядається вплив цілей сталого розвитку на фінансування досліджень і наукову практику, для чого використовуються матеріали опитування 4,5 тис. дослідників, політиків та грантодавців (спонсорів) з усього світу. Ринкові очікування, пріоритети та бюджети дуже відрізняються за предметною сферою та регіонами/країнами. Аналізується ландшафт установ та спільнот, з якими видавці могли б продуктивно співпрацювати у контексті розширення або удосконалення власних стратегій сталого розвитку. Підготовлені рекомендації щодо тактичних дій та стратегій і довгострокових програм, які дозволять видавцям більш адекватно реагувати на ринковий попит, зважати на пріоритети спонсорів, підвищити видимість і вплив виконаних наукових досліджень, проявити корпоративну та соціальну відповідальність, розвивати партнерство для зміцнення довіри між академічним сектором і суспільством.

Детальніше: http://surl.li/fzzoby, http://surl.li/fliwqd

Фото: Kudos

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-11-07

ОЕСР: ПОЛІТИЧНІ ВАЖЕЛІ ДЛЯ ПОСИЛЕННЯ СТИМУЛІВ І НАРОЩУВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ

У блозі ECOSCOPE опублікована стаття економістів Організації економічного співробітництва та розвитку «Політична основа для відновлення зростання продуктивності».

У ній наголошується, що продуктивність праці визначає рівень життя населення, що у довгостроковій перспективі має вирішальне значення. Проте упродовж десятиліть в країнах ОЕСР зростання продуктивності має тенденцію до зниження. Динаміка продуктивності праці, яка вимірюється співвідношенням ВВП та відпрацьованих годин (або зайнятих працівників), сповільнилася: з темпів зростання біля 2% на рік – до 0,8%. Це зумовлено глобальною фінансовою кризою, пандемією та недостатнім накопиченням капіталу. У публікації міститься оновлена інформація щодо чинників продуктивності на макро- та мікрорівні та ролі державної політики. Довгострокова тенденція до зниження продуктивності з початку 1970-х років була перервана приблизно десятирічним відступом у середині 1990-х, спричиненим поширенням інформаційних і телекомунікаційних технологій. Фірми на цьому технологічному рубежі працювали краще, але потім темпи зростання знову сповільнилися. Високий рівень невизначеності, фінансові негаразди, низькі інвестиції та слабка динаміка бізнесу зіграли свою роль у сповільненні зростання продуктивності в ОЕСР до нинішнього історичного мінімуму. Але продуктивність залежить не лише від технологій, а перш за все – від економічного середовища, сприятливого до інновацій. Урядові структури повинні задіяти усі доступні ним політичні важелі для посилення стимулів і нарощування можливостей реалізації економічних вигід від інновацій та економічного відновлення, що сприятиме зростанню продуктивності та підвищенню рівня життя населення.

Детальніше: http://surl.li/ywybph, http://surl.li/rncofe

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-11-07