Національний репозитарій академічних текстів

Звіти ОЕСР щодо розвитку економіки та надання державної підтримки під час кризи COVID-19

На сайті ОЕСР для широкого ознайомлення опубліковані документи, які розкривають актуальні питання регулювання розвитку економіки та соціальної сфери під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

Зокрема:

– звіт «Коли йти важко, сильні йдуть далі: як економічні регулятори підвищують стійкість інфраструктурної промисловості у відповідь на кризу COVID-19» (27 липня 2020 року);

– звіт «Відповідь податкових органів на COVID-19: допомога уряду» (30 липня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gK97kv, https://bit.ly/3fGMpID, https://bit.ly/3gK5V8C, https://bit.ly/2DFrby3

2020-08-14

Українська наука 2019: Результати дослідження

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На наукові дослідження і розробки у 2019 році в Україні з усіх джерел було витрачено 17,2 млрд грн. Основне джерело – державний бюджет (38,3%). Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10%, інших джерел – 1,3%.

Наукоємність ВВП залишається критично низькою: у 2019 році цей показник становив 0,43% (рекордний мінімум за останні 10 років), а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%. Наукоємність ВВП країн ЄС-28 у 2018 році становила 2,12%.

З держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм, в рамках яких виділено 9,3 млрд грн, з яких понад 70% – це загальний фонд держбюджету.

Понад 80% коштів загального фонду були спрямовані на дослідження і розробки, 7,6% йшло на підтримку розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, 12,2% – на інші напрями.

Одним із найважливіших показників ефективності використання бюджетних коштів з фінансування досліджень і розробок є рівень впровадження наукової (науково-технічної) продукції. Так, з 19453 одиниць продукції, створеної за кошти держбюджету, впроваджено майже 76%. Але при цьому рівень впровадження продукції, створеної за рахунок загального фонду, становить 70,6%, а створеної за рахунок спецфонду – майже 90%. Така ж ситуація спостерігається і за всіма видами продукції.

Детальніше: https://bit.ly/31OtKpz, https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/nadnaukaza2019-stisnuto.pdf

Фото: МОН

2020-08-13

Ефективне навчання у дистанційному режимі

13 серпня 2020 року о 17:00 відбудеться черговий вебінар, присвячений ефективній організації онлайн навчання.

13 серпня 2020 року о 17:00 відбудеться черговий вебінар, присвячений ефективній організації онлайн навчання.

Учасники заходу дізнаються, як адаптувати до онлайнового навчання вже існуючі програми, підручники та вправи, а також що потрібно зробити вчителю, щоб бути готовим до дистанційного навчання в новому навчальному році й щоб воно було кращим, ніж навесні, як зробити свій онлайновий курс цікавим, мультимедійним, інтерактивним та сучасним і як реалізувати передові педагогічні методики за допомогою цифрових технологій.

Організатор – Smart Foundation.

Під час вебінару будуть детально розглянуті наступні питання:

– тренди ефективної цифрової педагогіки для планування;

– керування навчальним процесом;

– оцінювання учнів.

Долучитись до трансляції можуть усі бажаючі.

Детальніше: https://bit.ly/3iCDGcx, https://bit.ly/31O4nnJ, https://bit.ly/2PNO7xp

2020-08-13

40 аудиторських компаній перевірятимуть витрати проектів, які фінансуються Європейським Союзом

6 серпня 2020 року у Міністерстві фінансів України відбулось повторне засідання комісії з відбору незалежних аудиторів, які здійснюватимуть перевірку витрат за проектами в рамках спільних операційних програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства 2014-2020.

У результаті додаткового відбору до Переліку незалежних аудиторів, які здійснюватимуть перевірку, включено ще 8 суб’єктів аудиторської діяльності.

Відповідні зміни внесено до наказу Мінфіну від 14.03.2019 № 111 «Про затвердження Переліку незалежних аудиторів, які можуть бути обрані для проведення перевірки витрат за проектами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України» (у редакції наказу від 10.08.2020 № 490).

Таким чином 40 аудиторських компаній перевірятимуть витрати за проектами в рамках вищезазначених Програм.

«Україна бере участь у чотирьох спільних операційних програмах прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства 2014-2020: «Україна – Польща – Білорусь», «Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія», «Україна – Румунія», «Басейн Чорного моря». Їх загальний бюджет становить 384 млн євро. Для забезпечення належної реалізації проектів за програмами у кожній країні-учасниці має бути побудована відповідна національна система управління та контролю за виконанням цих Програм, де Мінфін виконує функції Національного контрольно-контактного пункту.

Детальніше: https://bit.ly/3iDjWFz

2020-08-13

Вебінар щодо підготовки документів з державної атестації університетів

17 серпня 2020 року відбудеться спеціальний вебінар для університетів, які цього року беруть участь в державній атестації наукової діяльності ЗВО.

Організатор – директорат науки та інновацій МОН.

Інформаційний лист з цього приводу було розіслано 13 серпня 2020 року.

Головна тема вебінару – проблемні питання етапу підготовки до державної атестації. Зокрема, буде розглянута процедура заповнення Заявки та Форм № 1 – 4 Методики оцінювання.

Учасники онлайн-заходу матимуть можливість поставити запитання, які у них виникли під час підготовки пакету документів.

Детальніше: https://bit.ly/3443RVg, https://bit.ly/30TPkK0

2020-08-13

Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук.

Під час спілкування з керівництвом НААН обговорювались питання побудови роботи з підготовки стратегії розвитку аграрної науки та академії, а також плану реформування НААН. “Щоб зрозуміти, які потрібні зміни, спочатку треба визначити пріоритетні напрями розвитку цієї галузі та, відповідно, діяльності академії. Ці пріоритети мають базуватися на ґрунтовному форсайт-дослідженні. Саме тому одним із перших кроків ми пропонуємо створити робочу групу, яка зробить такий прогноз та підготує пропозиції щодо напрямів. МОН зі свого боку надасть усю необхідну методологічну підтримку”, – зазначив Микола Кизим.

Також планується створити робочу групу з реформування академії – за участі МОН, НААН, ЦОВВ, представників бізнесу та громадськості.

“Ми не повинні робити оптимізацію заради оптимізації. Ми маємо визначити, яка необхідна структура під ті пріоритети, що будуть напрацьовані. Що для цього вже є, чого навпаки – не вистачає, а що потрібно об’єднати, реорганізувати”, – пояснив перший заступник Міністра.

Найближчими тижнями також плануються зустрічі керівництва МОН з представниками інших галузевих академій – медичною, педагогічною, правовою та мистецькою.

Детальніше: https://bit.ly/33YvZcI

Фото: МОН

2020-08-13

Кращі навчальні заклади регіонів України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти східного, західного, центрального і південного регіонів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів 2020 року.

До топ-10 ЗВО західного регіону увійшли:

– Львівський національний університет імені Івана Франка;

– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;

– Національний університет “Львівська політехніка”;

– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;

– Буковинський державний медичний університет;

– Ужгородський національний університет;

– Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського;

– Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;

– Івано-Франківський національний медичний університет;

– Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

До топ-10 ЗВО південного регіону увійшли:

– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;

– Одеський національний політехнічний університет;

– Запорізький національний університет;

– Запорізький державний медичний університет;

– Одеський національний медичний університет;

– Чорноморський національний університет імені Петра Могили;

– Одеська національна академія харчових технологій;

– Національний університет “Запорізька політехніка”;

– Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського;

– Одеський національний економічний університет.

До топ-10 ЗВО північного регіону увійшли:

– Сумський державний університет;

– Національний університет «Чернігівська політехніка»;

– Житомирська політехніка;

– Житомирський державний університет імені Івана Франка;

– Сумський національний аграрний університет;

– Поліський національний університет;

– Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя;

– Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка;

– Житомирський базовий фармацевтичний коледж;

– Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

До топ-10 ЗВО східного регіону увійшли:

– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;

– Харківський національний університет радіоелектроніки;

– Харківський національний медичний університет;

– Національний фармацевтичний університет;

– Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”;

– Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”;

– Донецький національний медичний університет;

– Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця;

– Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

– Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова.

До топ-10 ЗВО східного регіону увійшли:

– Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України;

– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

– Донецький національний університет імені Василя Стуса;

– Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;

– Українська медична стоматологічна академія;

– Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”;

– Вінницький національний технічний університет;

– Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;

– Придніпровська державна академія будівництва та архітектури;

– Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/25716/

2020-08-13

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ.

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z, https://bit.ly/3gKDVSn

2020-08-13

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 3 серпня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp

2020-08-12

П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених.

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених.

Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Конкурс проходить у кілька етапів:

1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);

2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів);

3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.

Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень.

У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2XX63Kx

Фото: МОН

2020-08-12