Національний репозитарій академічних текстів

ПОРТАЛИ ДАНИХ: ШВЕЦІЯ ЗАОХОЧУЄ ТА СТИМУЛЮЄ ІННОВАЦІЇ

На сайті Європейського Союзу опубліковано інформаційний матеріал про те, як ініціативи з обміну даними укріплюють політику відкритості, забезпечивши велику кількість доступних наборів даних ЄС.

Портал відкритих даних Швеції робить усе необхідне для того, щоб відкриті дані стали стратегічним суспільним ресурсом, який можуть використовувати бізнес, суспільство та державний сектор. Портал наразі охоплює 17 тис. наборів даних від 335 різних організацій, поділені на 13 категорій (найбільша – державний сектор). Ці набори даних, вважають фахівці, на практиці сприяють інноваційному розвитку. Шведський портал даних заохочує користувачів співпрацювати та обмінюватися ідеями через канал спільноти. Створено практичний посібник зі штучного інтелекту та сторінку щодо ШІ, розповсюджується інформація про досвід використання відкритих даних різними користувачами.

Детальніше: http://surl.li/ieugou, http://surl.li/bexial, http://surl.li/pvtopr, https://community.dataportal.se/, http://surl.li/yiybvr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

129

ОЕСР: ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних установ 2024 року».

Наголошується, що демократичні уряди наразі перебувають на складному етапі, керуючи екологічними та цифровими переходами і стикаючись із посиленням поляризації всередині своїх країн, загостренням геополітичної напруженості, соціальними наслідками економічних подій. У цьому середовищі розбудова та підтримка довіри до державних установ є пріоритетом для багатьох урядів у всьому світі. Друге опитування щодо довіри було проведене у жовтні-листопаді 2023 року у 30 країнах-членах ОЕСР. Звіт містить комплексний аналіз поточних рівнів довіри та їх чинників у країнах і державних установах. Він підтверджує попередні висновки про те, що на довіру впливають соціально-економічні та демографічні чинники, а також відчуття «права голосу» при прийнятті рішень. Так, 36% жінок та 43% чоловіків повідомили про високу або помірно високу довіру до уряду. Найбільше з 2021 року падіння довіри спостерігається серед жінок і тих, хто має нижчий рівень освіти. Розрив у довірі найбільший між тими, хто вважає, що вони мають право голосу, і тими, хто вважає, що вони не мають права голосу в тому, що робить уряд. У документі наводяться поради урядовим структурам щодо підвищення довіри. Вони стосуються покращання взаємодії з громадянами; посилення спроможності до вирішення складних політичних викликів в інтересах суспільства у прозорий спосіб; підтримки здорової інформаційної екосистеми та інвестування у комунікацію на основі доказів; інвестування у надійні, оперативні та чесні державні послуги.

Детальніше: http://surl.li/nyqjxj, http://surl.li/hvhogo

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-07-18

143

КОНКУРС УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ НА 2025–2026 РОКИ

Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.

Пріоритетні напрями досліджень: енергетика та енергоефективність; екологія та раціональне природокористування (зокрема – морські дослідження, вивчення забруднення акваторій морів хімічними речовинами та мікропластиком); нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; дослідження у галузі біотехнології, біоінженерії та генетики; нові матеріали; суспільні та гуманітарні науки. Основні критерії відбору – наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців; можливості практичного використання результатів проєкту. Заявку на участь можна подати до 13 вересня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/kewvfx, http://surl.li/gupbor

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

139

ОГЛЯД ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ЗА 2023 РІК

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікувала «Огляд фінансування освіти за 2023 рік».

Документ покликаний представити актуальні тенденції, моделі та узагальнити проблеми фінансування освіти у всесвітньому масштабі за останні 10 років. Він містить відомості про чисельність населення, здобувачів початкової та середньої освіти, дані про бюджетно-фінансові процеси. Дослідження свідчить, що у 2021 році у країнах з низьким рівнем доходу відбувалось збільшення обсягу загальних витрат на освіту у реальному вираженні (сумарні витрати уряду, домогосподарств та допомоги з метою розвитку), що обумовлено збільшенням державних витрат (вони досягли 50% сукупних витрат на освіту) на тлі скорочення офіційної допомоги з метою розвитку. Дослідження підготовлене Статистичним інститутом ЮНЕСКО спільно зі Світовим банком, групою Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти.

Детальніше: http://surl.li/qoynza

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

172

ОЕСР: ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ТА ПРАКТИКОЮ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолання розриву між дослідженнями та практикою в освіті: ініціативи трьох країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності».

Наголошується, що за останні два десятиліття використання досліджень в освітній практиці стало політичним імперативом у багатьох країнах ОЕСР. Однак занепокоєння щодо значного розриву між доказами досліджень і практикою залишається постійним. У цьому робочому документі розглядається роль науково-практичних партнерств у подоланні такого роду розриву. Експерти організації критично оцінюють припущення, пов’язані з названими вище партнерствами; подають огляд сучасних досліджень з цієї проблематики та новітніх даних ОЕСР; аналізують усі аспекти партнерств між дослідниками зі сфери освіти та шкільними практиками у трьох країнах – Норвегії, Сполучених Штатах Америки, Німеччині. Визначають умови, за яких партнерства можуть досягти впливу як на дослідження, так і на практику, висвітлюють виклики та відкриті питання, пов’язані з такою співпрацею. Документ має на меті поінформувати політиків і дослідників про потенціал, а також обмеження науково-практичних партнерств.

Детальніше: http://surl.li/amjerq, http://surl.li/ngbhia, https://doi.org/10.1787/c0d3f781-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

159

ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.

Детальніше: http://surl.li/uhhave, http://surl.li/lgnlpi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-16

173

ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА НАУКА?

На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».

На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».

Автор нагадує про те, що раніше вітчизняна наука охоплювала академічний, університетський, галузевий та заводський сектори, що робило її збалансованою. Окрім інституцій у системі національної та галузевих академій наук потужно працювали фахівці на підприємствах реального сектору, які займалась прикладними розробками. Подібна організація науки з глибокою спеціалізацією й розподілом за рівнями досліджень давала результати як у сфері фундаментальних наук, так і в галузі інновацій. Працювали сотні галузевих інститутів, заводських лабораторій, які створювали конкурентоспроможну наукову продукцію. Наразі практично знищено всю галузеву та заводську науку, від якої залежала підготовка проєктної, конструкторської, технологічної документації та упровадження технічних ідей. Знищено практично всі пусконалагоджувальні й проєктні інститути, які здійснювали запуск технологій у виробництво. Кваліфіковані конструктори, технологи, здатні перетворити технічну ідею на креслення, також зникли. Це вже призводить до серйозних наслідків. Нині в Україні більшість науковців зайняті у сфері технічних та природничих наук, але їхні ідеї немає кому реалізовувати: адже академії та університети ніколи не займались підготовкою проєктної та конструкторської документації. З іншого боку, бізнесу не потрібні «напівфабрикати» у вигляді ідей, не втілених у конкретних виробах і проєктах. Тому технічні та природничі науки, які не дають практичних результатів, необхідних безпосередньо для розвитку вітчизняної економіки, теж нікому не будуть потрібні, отже поступово і їхнє фінансування буде припинене.

Детальніше: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/chi-zberezhetsja-ukrajinska-nauka.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Інноваторам_новини

2024-07-16

149

УДОСКОНАЛЕНО МЕХАНІЗМ ВИПЛАТИ УРЯДОВИХ СТИПЕНДІЙ

Уряд ухвалив рішення про зміну механізму виплати стипендій за видатні заслуги у сфері вищої освіти.

Уряд ухвалив рішення про зміну механізму виплати стипендій за видатні заслуги у сфері вищої освіти.

Відповідна постанова від 5 липня 2024 р. № 793 «Про внесення змін до Положення про стипендії Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти» розміщена на урядовому порталі. Рішення покликане удосконалити процес виплати стипендій науково-педагогічним працівникам, що працюють у закладах вищої освіти під управлінням інших центральних органів виконавчої влади. Воно дасть змогу Міністерству освіти і науки України здійснювати стипендіальні виплати через перерахування коштів на їхні банківські рахунки.

Детальніше: http://surl.li/mexbrq, http://surl.li/zodyrq, http://surl.li/whksys

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-16

110

ПОСІБНИК З ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ

Агентство із забезпечення якості вищої освіти (QAA) опублікувало посібник «Покращення якості навчання та викладання через цикл спільного спостереження».

Це практичний покроковий посібник для підтримки навчання, підготовки та упровадження циклу спільного спостереження як інструменту підвищення якості; цифрових тематичних досліджень, що дають уявлення про навчальний і викладацький досвід, практику студентів і персоналу університетів. У ньому на основі передових досліджень та практик подані оцінки щодо інноваційної моделі спостереження за якістю навчання і викладання. Цей підхід заново концептуалізує та змінює спосіб, у який студенти та співробітники залучаються до спостереження як методу проведення дослідження та дієвого покращення на його основі навчання та викладання. Ця робота дозволяє студентам стати партнерами викладачів при передаванні свого навчального досвіду. Посібник містить опис оновленого підходу до використання спостереження як інструменту підвищення якості викладання та навчання; пропонує інформацію про запровадження двох циклів спільного спостереження зі студентами та персоналом у трьох університетах та надає оцінку його впливу на рівні курсу/модулю; презентує концептуальні практичні інструменти сприяння співпраці студентів та викладачів.

Детальніше: http://surl.li/ygnbuh, http://surl.li/cwbldh, http://surl.li/tlngbo

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-16

156

ОЕСР: ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МСП

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Які МСП екологізують свою діяльність: міжкраїнні дані з мільйона веб-сайтів» із серії «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва».

Наголошується, що малі та середні підприємства можуть зіграти ключову роль у досягненні кліматичних цілей. МСП у своїй сукупності мають значний вуглецевий слід, але вони також можуть зробити свій внесок у досягнення «чистого нуля» завдяки упровадженню інновацій та екологічно чистих практик. У цьому дослідженні пропонується нова метрика для визначення екологічної залученості, так званої «екологізації». Дослідження використовує можливості машинного навчання та аналізує контент понад мільйону веб-сайтів компаній з 15 країн ОЕСР, що охоплює близько 10 мільярдів слів. Екологізація визначається на основі самостійно заявленої компаніями інформації про продукти або процеси на їхніх веб-сайтах. Отриманий показник оцінюється з урахуванням характеристик компаній. Результати показують, що по-перше, біля третини МСП займаються екологічною діяльністю, хоча мають місце значні відмінності в різних країнах; по-друге, екологічні МСП більш продуктивні, платять вищу заробітну плату, а їхні продажі зростають швидше, ніж у неекологічних МСП; по-третє, застосування сонячної енергетики є найбільш згадуваною дією серед МСП, за нею слідують перероблення відходів та енергоефективність; по-четверте, сектори з більш високим рівнем скороченням викидів парникових газів за останнє десятиліття також демонструють вищий рівень участі в охороні довкілля.

Детальніше: http://surl.li/ldbvwi, http://surl.li/psplep, https://doi.org/10.1787/ddd00999-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-07-16

115