На сайті Times Higher Education опубліковано поради щодо виховання духу товариства та співпраці між колегами у закладах вищої освіти, зібрані на тематичній сторінці «Мистецтво колегіальності та чому це важливо» розділу «Ресурси для науковців та співробітників університетів».

Центральною є думка про те, що колегіальність може набувати різних форм, але в її основі лежить дух співпраці та підтримки, який має вирішальне значення для процвітання будь-якого університету. Романтизований образ самотнього вченого, який працює над своїм черговим великим відкриттям, – застаріває, оскільки наразі для вирішення найнагальніших проблем суспільства потрібна міждисциплінарна робота. Навіть викладання в університеті стало колективним процесом, до якого залучені експерти з різних галузей знань для створення захоплюючих курсів. Колекція порад охоплює широке коло різноманітних питань, пов’язаних із вихованням колегіальності.

Детальніше: https://bit.ly/3UO1UDm

Німецька служба академічних обмінів пропонує українським вченим та молодим науковцям стипендії.

Наразі відкриті наступні стипендіальні програми: для викладачів та науковців для підтримки спілкування з колегами та обміну досвідом у рамках короткострокових дослідницьких поїздок до Німеччини; робочі візити для викладачів у галузі мистецтва та архітектури для розвитку мистецької співпраці; повторні запрошення для колишніх стипендіатів з метою підтримки проведення досліджень та виконання робочих проектів у Німеччині, формування контактів у рамках глобальної мережі випускників DAAD; короткі наукові стипендії. Фінансування за вказаними програмами буде розпочато у червні 2023 року. Заявку на отримання стипендії можна подати до 5 січня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Btmzpy, https://bit.ly/3Yim8rE, https://bit.ly/3hkybnJ, https://bit.ly/3PoVoSz, https://bit.ly/3FJjVNN

Інститут інформатики Близькосхідного технічного університету в Анкарі опублікував чергову версію світового Рейтингу університетів за академічною успішністю 2022-2023 (University Ranking by Academic Performance 2022-2023 / URAP).

Рейтинг побудований на основі даних аналітичного інструменту InCites бібліометричої бази даних Web of Science щодо якості досліджень, їх кількості, впливу, продуктивності та міжнародної наукової співпраці. Наразі китайські та французькі університети продовжують удосконалюватись: тоді як у 2013-14 роках топ-10 ЗВО повністю складався з британських і північноамериканських університетів, тепер першу десятку лідерів формують три університети США, три китайських, два британських, один канадський та один французький. До рейтингу також увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: urapcenter.org, ireg-observatory.org, https://bit.ly/3VT1NI5, https://bit.ly/3ByKLqy

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу МОН «Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти».

Документ покликаний врегулювати питання дуальної форми здобуття освіти. Він визначає зміст та особливості дуальної форми здобуття фахової передвищої та вищої освіти, її завдання. Зокрема, надає роз’яснення, що дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання навчання в закладах освіти та в інших суб’єктів освітньої діяльності з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації. Основними завданнями дуальної форми здобуття фахової передвищої та вищої освіти є підвищення якості підготовки фахівців, які формують основу трудового потенціалу для інноваційного розвитку економіки, відповідно до сучасних вимог ринку праці і потреб роботодавців; підвищення конкурентоздатності випускників закладів освіти, скорочення періоду їх адаптації до професійної діяльності, сприяння росту рівня зайнятості молоді; зміцнення механізму, що забезпечує інтегрування освіти, науки і практичної діяльності в усіх галузях економіки задля безперервного поступального руху завдяки синергії та прискореному обміну знаннями та інноваціями. Зауваження та пропозиції можна подати до 13 січня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Br4mc7, https://bit.ly/3VRJtPf, https://bit.ly/3Bxw3jw

Єврокомісія опублікувала звіт щодо впровадження макрорегінальних стратегій ЄС.

У документі міститься оцінка поточного стану і аналіз прогресу щодо впровадження макрорегіональних стратегій, розглядаються шляхи подальшого розвитку. Наразі існує чотири макрорегіональні стратегії ЄС, кожна з яких супроводжується планом дій, що регулярно оновлюється з урахуванням нових викликів та поточних потреб. Це стратегії ЄС щодо Балтійського, Дунайського, Адріатико-Іонічного та Альпійського регіону. Вони охоплюють 19 країн-членів ЄС та 8 інших держав. Макрорегіональні стратегії роблять важливий внесок у здійснення «зеленого», цифрового та соціального переходів, багато зацікавлених сторін підтримують ініціативи з надання гуманітарної допомоги, сприяють реалізації основних європейських політичних ініціатив, узгоджуючи та координуючи їх з регіональними та місцевими ініціативами.

Детальніше: https://bit.ly/3uMFvvA, https://bit.ly/3BvG2pg, https://bit.ly/3j39JaQ, https://bit.ly/3hticDQ

Оголошено про нові конкурси інноваційної програми GÉANT, в рамках яких пропонується фінансування дослідницьких проектів з бюджетом до 30 тис.

євро тривалістю до 9 місяців. Теми досліджень можуть належати до будь-якої предметної області та мати відношення до компетенції спільноти GÉANT. Йдеться, зокрема, про розвиток мереж, хмарних технологій, безпеку, забезпечення довіри й ідентифікації, освіту. Особливо будуть заохочуватись інноваційні пропозиції, які матимуть значний науковий, суспільний та економічний вплив та будуть корисними для європейської науково-освітньої спільноти. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 січня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Hr8rRd, https://bit.ly/3PojQ6j, https://bit.ly/3Bpj3wc

На сайті компанії Genesis опублікована стаття Іллі Бачуріна «Переконливі презентації та публічні виступи — алгоритм від соціального психолога».

У ній наголошується, що страх публічних виступів — одна з найпоширеніших фобій, але за допомогою регулярних вправ хвилювання можна опанувати. Крім того, знаючи правильні алгоритми підготовки, кожен може навчитися проводити переконливі презентації. Автор ділиться досвідом щодо того, як розвинути навички публічного виступу, утримувати увагу слухачів, зробити так, щоби вас запам’ятовували, позбутися «мовних паразитів». Зокрема, при підготовці до виступу треба починати підготовку з аналізу аудиторії та пам’ятати про п’ять складових вдалого виступу (спостереження, увага, довіра, суть, підкреслити головне). При виголошенні промови не можна застосовувати «слова-паразити», потрібно тримати нормальний темп та вдало використовувати паузи. Рекомендується переглядати виступи чемпіонів світу з ораторського мистецтва, виступи у форматі драми та історії. І, нарешті, не можна нехтувати «правилом велосипеда»: неможливо чомусь навчитися, тільки слухаючи, як це треба робити, адже щоб навчитися будь-чому, потрібна практика.

Детальніше: https://bit.ly/3iVQH6t, https://bit.ly/3VRjTdo