Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
У ЄС 2,8 мільйона суб’єктів соціальної економіки, на які припадає 6,3% зайнятості. Однак вплив цих організацій виходить далеко за рамки згаданих цифр. Суб’єкти соціальної економіки присутні у більшості економічних секторів – від охорони здоров’я і освіти до банківської справи та комунальної сфери. Деякі з них є невеликими некомерційними організаціями, а інші – великими підприємствами з міжнародним охопленням.
Відмінною рисою соціальної економіки є: 1) задоволення соціальних або екологічних потреб; 2) організація економічної діяльності, що спирається на місцеві особливості, з великою залученістю зацікавлених сторін; 3) робота у тісній співпраці з іншими економічними суб’єктами та зацікавленими сторонами. Метою соціальної економіки традиційно вважалось «усунення» соціальних проблем (таких, як бездомність, ізоляція на ринку праці та інші форми соціальної ізоляції, з якими стикаються вразливі групи).
Соціальна економіка виявилася «першопрохідцем» у виявленні та впровадженні соціальних інновацій та альтернативних способів організації економічної діяльності. ОЕСР у своїй новій публікації надає рекомендації щодо заходів, які можуть бути спрямовані на підтримку й розвиток соціальної економіки.
Станом на 31.07.2020 в Україні зареєстровано 1109 наукових фахових видань, з них 69 – виключно електронні. Вони згідно вимог Наказу МОН № 32 від 15.01.2018 розподілені за двома категоріями: до категорії “А” віднесено 99 видань, “Б” – 1010 видань.
Станом на 31.07.2020 в Україні зареєстровано 1109 наукових фахових видань, з них 69 – виключно електронні. Вони згідно вимог Наказу МОН № 32 від 15.01.2018 розподілені за двома категоріями: до категорії “А” віднесено 99 видань, “Б” – 1010 видань.
Станом на 31.07.2020 до міжнародних наукометрічних баз Scopus та Web of Science (Core Collection) одночасно входить 32 вітчизняних наукових видання.
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
У ньому представлений цілісний політичний підхід до проблеми дезінформації шляхом вивчення ряду заходів у відповідь, заснованих на принципах відкритого уряду, таких як прозорість, чесність, підзвітність і участь зацікавлених сторін.
Документ пропонує аналіз змін, які впливають на медіа та інформаційні екосистеми, головна з яких – зростання цифрових платформ, а також рекомендує кроки, які ОЕСР може зробити для підтримки політики у цій сфері.
Спираючись на наслідки цього мінливого ландшафту, автори дослідження основну увагу приділили чотирьом напрямкам політики:
– спілкуванню з громадськістю для поліпшення діалогу між урядом і громадянами;
– прямим заходам щодо виявлення дезінформації та боротьби з нею;
– нормативно-правовій політиці;
– засобам масової інформації і громадянським відповідям, які підтримують більш досконалі інформаційні екосистеми.
На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у SCOPUS. Наразі їх 74.
На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у SCOPUS. Наразі їх 74.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
Зокрема:
– «Реакція керівництва на дезінформацію» (11 серпня 2020; № 39);
– «Перевірка фактів: наскільки гарними є заходи реагування державного сектора та як їх поліпшити?» (12 травня 2020; № 38);
– «Життєвий цикл інновацій у державному секторі ОЕСР» (01 травня 2020; № 37);
– «Комплексне управління для послідовної реалізації ЦСР у Єгипті» (09 липня 2020; № 35).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.
Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.
Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.
Досліджувалися такі питання:
– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;
– наявна інфраструктура відкритості;
– контент;
– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;
– юридичні та нормативні аспекти;
– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.
Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.
Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.
Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Згідно з позицією Ради, прийняття зазначених нормативних актів призведе до значних негативних наслідків.
Міністерство освіти і науки України закликає наукові установи, заклади вищої освіти, інститути громадянського суспільства долучатися до громадського обговорення проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.
Станом на 1 січня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів склали 5 257 097,7 тис. гривень. Із зазначеної суми 1 901 231,4 тис. грн мають цільове призначення відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1106-р та № 1109-р. Решту коштів у сумі 3 355 866,3 тис. грн місцеві органи влади мають використовувати відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6.
Станом на 1 січня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів склали 5 257 097,7 тис. гривень. Із зазначеної суми 1 901 231,4 тис. грн мають цільове призначення відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1106-р та № 1109-р. Решту коштів у сумі 3 355 866,3 тис. грн місцеві органи влади мають використовувати відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6.
Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів, зазначених у частині першій статті 1032 Бюджетного кодексу України.
Порядком та умовами надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначений перелік напрямів, на які насамперед необхідно спрямовувати залишки освітньої субвенції, однак він не є вичерпним.
Таким чином, залишки коштів за освітньою субвенцією, що склалися на початок року, можуть бути спрямовані на будь-які напрями, що стосуються оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти.
За І півріччя 2020 року обсяг освітньої субвенції, який був перерахований Державною казначейською службою до місцевих бюджетів, склав 46 729 003,0 тис гривень. Станом на 1 липня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів становили 7 776 214,2 тис. гривень.
З огляду на те, що впродовж 2020/2021 навчального року в Україні будуть так звані «червоні зони» епідемічної небезпеки поширення COVID-19, в яких навчання буде переводитись у дистанційній формі, Міністерство освіти і науки рекомендує місцевим органам виконавчої влади використовувати зекономлені кошти насамперед на забезпечення проведення дистанційного навчання, зокрема на заохочення вчителів, оновлення матеріально-технічної бази та навчального обладнання закладів освіти.
Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.
Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.
План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:
– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;
– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;
– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;
– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;
– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;
– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;
– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;
– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;
– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;
– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.
Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.
Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:
– пошук проєктів на «European Research Area corona platform» (завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);
– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);
– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).
Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими.
На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у Web of Science. Наразі їх у SCIE 15 та у ESCI 69.
На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у Web of Science. Наразі їх у SCIE 15 та у ESCI 69.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
