Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.
Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:
«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);
«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);
«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);
«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);
«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);
«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
– Сумський державний університет;
– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
– Донецький національний університет імені Василя Стуса;
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Поширення мобільних пристроїв, експоненціальне зростання потужності обчислювальної техніки, різке зниження витрат на зберігання даних та зростаючі можливості доставляти більше даних з більшою швидкістю визначили стрімкий розвиток цифрової економіки. Змінилася конфігурація глобальних виробничо-збутових ланцюжків, утворилися нові інформаційні галузі, такі як хмарні обчислення, 3D-друк, інтернет речей, змінюється спосіб виробництва, надання послуг і торгівлі. Ці перетворення отримали своє відображення у правовому регулюванні персональних даних як базового компонента цифрової економіки.
Правове регулювання охоплює як традиційні питання конфіденційності та безпеки, так і питання захисту інтелектуальної власності, контролю за перетином потоку даних різних юрисдикцій. Ключовим питанням на порядку G20 з цифрової економіки саме стало регулювання потоків даних.
На основі аналізу національних практик ОЕСР виділяє чотири підходи до регулювання потоків даних за рівнем вимог і обмежень.
Перший і найпростіший – відсутність будь-якого регулювання цього питання, що найчастіше пов’язане з відсутністю законодавчо встановленого режиму персональних даних.
Другий підхід визначається як «ex post accountability» – держава не забороняє транскордонну передачу даних і не вимагає виконання будь-яких конкретних умов, але передбачає відповідальність експортера даних у разі порушення захисту відправлених за кордон даних.
Третій підхід обумовлює потік даних виконанням вимог безпеки (flows conditional on safeguards), тобто наданням гарантій захисту перадачі даних державним органом або приватними компаніями.
Четвертий, найбільш жорсткий підхід, встановлює порядок передачі даних, обумовлений отриманням санкції відповідного компетентного органу на індивідуальній основі (flows conditional on ad-hoc authorization).
Вимоги про локалізацію даних – окремий блок питань щодо обмежень потоків даних, оскільки їх виконання пов’язане з витратами на утримання локальних серверів. ОЕСР виділяє три види цієї вимоги. По-перше, може бути встановлена вимога зберігання копій конкретних даних, але не встановлюються обмеження з точки зору передачі або обробки копій даних за кордоном. По-друге, може бути встановлений порядок вільної передачі даних із забороною зберігання даних за кордоном. По-третє (найсуворіший варіант) має місце комбінація вимог про зберігання даних на території країни та умов передачі даних. ОЕСР відзначає, що застосування такого підходу може бути обумовлено цілями промислової політики, орієнтованої на розвиток секторів, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням.
Множинність правових режимів може створити невизначеність для урядів, підприємств та приватних осіб у розумінні, які саме правила керують ситуацією. Для подолання регуляторних відмінностей ОЕСР виділяє чотири інструменти: багатосторонні угоди і домовленості; торгові угоди; односторонні інструменти; угоди та ініціативи всередині приватного сектора. Дані інструменти не є винятковими: країни можуть використовувати різні підходи щодо різних партнерів, типів даних або у різних ситуаціях. Обсяг даних, які охоплюються кожним підходом, також варіюється.
14 серпня 2020 року відбудеться IV урбан-хакатон «Синхро Простір», який пройде у онлайн-форматі.
14 серпня 2020 року відбудеться IV урбан-хакатон «Синхро Простір», який пройде у онлайн-форматі.
Організатори: Синхро Простір, Embassy of the Netherlands in Ukraine.
Мета заходу – об’єднати архітекторів, дизайнерів, урбаністів, iнженерiв, it-розробників, екологів задля створення інноваційних проєктів для українських міст.
Очікується, що учасники хакатону запропонують проєкти у наступних напрямках:
– подолання проблеми теплового стресу в міському просторі;
– боротьба із забрудненням повітря та водойм;
– інтерактивних рішення для туризму;
– розвиток велоруху та розумних транспортних рішень.
Програма заходу включає розробку ідей та проєктів командами для вирішення заявлених задач; три менторські сесії (валідація ідей, краш-тест та підготовка до пітчингу); презентації проектів та вибір переможців представниками міської влади та експертами. Найкращі проєкти будуть представлені на Synchro Space DEMO DAY 2020.
Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації.
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому.
Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.
Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок.
Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.
Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.
Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.
Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти Києва, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти Києва, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;
– Національний технічний університет України;
– Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;
– Національний університет біоресурсів і природокористування України;
– Національний авіаційний університет;
– Національний університет харчових технологій;
– Київський національний університет будівництва і архітектури;
– Київський національний університет технологій та дизайну;
– Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
Безперервний професійний розвиток має вирішальне значення для кваліфікації вчителя і впливає на методи викладання. Крім того, ефективність і задоволеність роботою вчителів тим вище, чим вище позитивний вплив на їх роботу надає професійне зростання.
Безперервний професійний розвиток має вирішальне значення для кваліфікації вчителя і впливає на методи викладання. Крім того, ефективність і задоволеність роботою вчителів тим вище, чим вище позитивний вплив на їх роботу надає професійне зростання.
У спеціально підготовленому огляді ОЕСР йдеться про зняття бар’єрів для участі у професійному розвитку завдяки стимулам та створенню відповідних структур підтримки, які мають зробити безперервне навчання доступним і цілеспрямованим.
До пандемії, Токкацу був терміном, що описує інтерактивні онлайн заходи японських учнів, побудовані на спільному досвіді, які проводились в основному для розвитку соціально-емоційних навичок.
До пандемії, Токкацу був терміном, що описує інтерактивні онлайн заходи японських учнів, побудовані на спільному досвіді, які проводились в основному для розвитку соціально-емоційних навичок.
Під час вимушеного дистанціювання внаслідок пандемії COVID-19, школи почали проводити свої навчальні заходи у режимі онлайн, а учні отримали можливість розвивати власні інноваційні способи опанування нового знання і досвіду.
6 серпня 2020 року в МОН у режимі відеоконференції відбулось перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр.
6 серпня 2020 року в МОН у режимі відеоконференції відбулось перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр.
Ця Стратегія має стати тим документом, який узагальнить бачення експертної спільноти щодо майбутнього розвитку вищої освіти в Україні та її ролі в житті нашого суспільства. Підставою для початку роботи є Указ 03.06.2020 №210/2020 та доручення Прем’єр-міністра України від 12.06.2020 №23502/2/1-20 та від 13.06.2020 №23502/3/1-20.
МОН запросило до робочої групи 93 фахових експерти – народних депутатів, фахівців Національного інституту стратегічних досліджень та НАНУ, голів регіональних рад ректорів та ректорів провідних українських університетів, представників федерації роботодавців, керівництво НАК, НАЗЯВО, Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій.
Для активної співпраці з громадськістю створено спеціальний комунікаційний майданчик, про що повідомив перший заступник Міністра освіти і науки України Микола Кизим.
Робочі групи будуть працювати у підгрупах за конкретними напрямами:
– аналіз поточного стану системи вищої освіти України;
– міжнародний досвід організації системи вищої освіти;
– прогнозування потреб ринку праці у фахівцях з вищою освітою;
– інституційні форми здобуття вищої освіти в Україні;
– викладач майбутнього;
– інноваційні технології у вищій освіті, дистанційне навчання, науково-методичне забезпечення вищої освіти;
– наукова та науково-технічна діяльність у процесі здобуття вищої освіти;
– формування підприємницьких навичок у процесі здобуття вищої освіти;
– система вищої освіти і смарт-спеціалізація регіонів, розбудова регіональних екосистем та кластерів Індустрії 4.0;
– розбудова системи моніторингу і оцінки якості освіти;
– фінансування вищої освіти;
– розвиток системи управління вищою освітою;
– популяризація можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів.
Чергове засідання робочої групи відбудеться 18 серпня. На ньому планується обговорити та затвердити ключові складові проєкту Стратегії – загальне бачення та місію, провести SWOT-аналіз, визначити стратегічні та оперативні цілі й завдання для їхнього досягнення.
Підготувати документ планується до 1 вересня 2020 року.
Київська школа економіки повідомляє, що триває набір на безкоштовну програму навчання тренерів “Управління публічними фінансами”.
Київська школа економіки повідомляє, що триває набір на безкоштовну програму навчання тренерів “Управління публічними фінансами”.
Слухачі пройдуть майстерню професійного розвитку від фахівців, що працюють у KSE та у західноєвропейських університетах, набудуть досвіду підготовки та проведення тренінгів s командної взаємодії.
Тематичні напрямки, які будуть висвітлені під час навчання:
– аналіз публічної політики;
– кількісні та якісні методи аналізу даних;
– бюджетний процес та застосування у ньому програмно-цільового методу;
– міжнародні аспекти оподаткування;
– етика у публічній сфері.
Навчання триватиме з вересня 2020 року по червень 2021 року по п’ятницях та суботах, один раз на місяць. Частина занять може відбуватися в дистанційному форматі (онлайн), залежно від епідеміологічної ситуації в країні.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
