Для молоді, яка має інноваційні ідеї та знає як втілити їх у життя, у НУ «Львівська політехніка» відкрили сучасний StartUp Market. Там винахідники безкоштовно розміщуватимуть стартапи, а зацікавлені інвестори у будь-який час зможуть ознайомитися з ними і надати ресурси для реалізації. Презентація StartUp Market відбулась 15 листопада 2018 року на базі Tech StartUp School Львівської політехніки.
Для молоді, яка має інноваційні
ідеї та знає як втілити їх у життя, у НУ «Львівська політехніка» відкрили
сучасний StartUp Market. Там винахідники безкоштовно розміщуватимуть стартапи,
а зацікавлені інвестори у будь-який час зможуть ознайомитися з ними і надати
ресурси для реалізації. Презентація StartUp Market відбулась 15 листопада 2018
року на базі Tech StartUp School Львівської політехніки.
У межах презентації платформи свої проекти показали 25
команд та індивідуальних розробників. Серед стартапів, які вони представляли:
прототип роборуки, котра може використовуватися у розмінуванні територій,
інноваційний шолом для звукоізоляції, призначений для переговорів у
людних місцях, «розумний» будинок, який допоможе школярам вивчати основи
програмування тощо.
«Безкоштовно показати свою розробку в StartUp Market може
кожен, хто має вже готовий винахід або проект, близький до готового виробу.
Також нам потрібно, щоб розробка постійно та у готовому вигляді зберігалася у
нас. Усе це для того, аби представники бізнесу у будь-який час могли
ознайомитися з проектом та вирішити, чи готові вони у нього вкладати кошти.
Крім того, інвестори зможуть надати рекомендації автору щодо удосконалення
проекту», – пояснив директор Tech StartUp School Назар Подольчак.
МОН створило всі умови університетам для підписання угод з компаніями, що допомагають перевіряти тексти робіт на плагіат, а в межах проекту SAIUP надало рекомендації для вишів щодо підтримки культури доброчесності у закладах. Однак цього недостатньо – Україна має забезпечити не лише технічну перевірку тексту робіт на плагіат, а й не допускати плагіату наукових ідей. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич під час прес-конференції «Практичні кейси впровадження академічної доброчесності в українських закладах освіти» 3 листопада 2018 року в Києві.
МОН створило всі умови університетам для підписання
угод з компаніями, що допомагають перевіряти тексти робіт на плагіат, а в межах проекту SAIUP надало рекомендації для вишів
щодо підтримки культури доброчесності у закладах. Однак цього недостатньо – Україна має забезпечити
не лише технічну перевірку тексту робіт на плагіат, а й не допускати плагіату
наукових ідей. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки Юрій
Рашкевич під час прес-конференції «Практичні кейси впровадження академічної
доброчесності в українських закладах освіти» 3 листопада 2018 року в Києві.
«Сьогодні всі
університети та наукові установи в Україні мають можливість підписати угоди з
компаніями, що надають послуги перевірки тексту на наявність запозичених частин
тексту, і забезпечити своїм аспірантам та докторантам перевірку дисертаційних
робіт на плагіат. Також група експертів розробила широкі рекомендації, які
можуть бути використані як модулі для навчання, як основа спецкурсів з
академічного письма. І зараз ми дискутуємо на тему, як перейти на інший рівень
відстежування академічної доброчесності – на рівень глибшого аналізу наукового
змісту роботи. Однак боротьба з плагіатом наукових ідей мусить бути справою широкої
наукової громадськості, і МОН чи жоден інший орган ніколи не зможе робити це
самостійно», – зазначив Юрій Рашкевич.
У межах прес-конференції
також було оголошено про старт акції #СтопПлагіат. Організатором акції
виступила зокрема компанія Unicheck Україна.
«Академічна доброчесність
– це етичні норми і регламентні норми, які мають впливати на якість освіти та
довіру до результатів наукових досліджень. Ми переконані, що коли єдиним
голосом всі представники освітньої спільноти будуть говорити, що академічна
доброчесність є запорукою якісної освіти – це вплине на розуміння людей. Ми
закликаємо всі освітні заклади долучитися до акції #СтопПлагіат», – заявив
Андрій Сідляренко, голова компанії Unicheck Україна.
«Останнім часом дедалі
більше досить гучних випадків, пов’язаних із плагіатом, і може скластися
враження, що ситуація погіршилася, але я вважаю, що це лише свідчить, що
збільшилась кількість небайдужих людей. І ми хотіли б закликати небайдужих
людей об’єднатися під одним голосом в акції #СтопПлагіат і спільно шукати
розв’язання цієї проблеми. Ми зі свого боку намагаємося проводити певні
просвітницькі роботи щодо академічної доброчесності», – додав координатор
Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні (SAIUP) Тарас Тимочко.
За останній рік кількість проектів за участі українських науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими організаціями – майже вдвічі.
За останній рік кількість проектів за участі українських
науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як
на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими
організаціями – майже вдвічі.
Такими є останні дані Європейської Комісії щодо участі
України в «Горизонті 2020».
Зокрема, станом на листопад минулого року в основному
списку «Горизонту 2020» було 90 прийнятих до фінансування проектів українських
учасників на загальну суму 17,23 млн євро. Зараз їх число становить 114
проектів на 20,84 млн. євро.
16 проектів наразі координуються українськими
організаціями, а торік їх було 9.
Загалом у 2014-2018 роках 694 українські установи та
організації подали на розгляд у «Горизонт 2020» 1434 проектні пропозиції.
«Для нас дуже важливо, що кількість українських проектів
та науковців, які отримують фінансування у межах «Горизонту 2020»,
постійно зростає. Адже доки в Україні триває реформа системи управління та
фінансування науки, міжнародні проекти – це гарна можливість для українських
дослідників одержати кошти під власний проект, при цьому залишаючись в Україні.
І я хочу підкреслити, що це стосується не тільки державних організацій, а й з
приватного сектору. Адже, наприклад, за статистикою саме їх зараз найбільше від
України бере участь в «Горизонті 2020», – відзначила Міністр освіти і науки
Лілія Гриневич.
Так, загалом нині 100 українських організацій беруть
участь у програмі «Горизонт 2020». З них 47 – це приватні прибуткові
організації, 26 – науково-дослідницькі організації, 20 – виші, 3 – державні
органи та ще 4 – інші організації.
Стосовно тематики проектів, то найбільше з них
впроваджується за такими напрямами:
дії Марії Складовської-Кюрі (40);
безпечна, чиста та ефективна енергетика
(12);
розумний, екологічно чистий та
інтегрований транспорт (8);
клімат, навколишнє середовище, ефективне
використання ресурсів і сировини (8);
Європа у мінливому світі – інклюзивні,
інноваційні та свідомі суспільства (6);
продовольча безпека; сталий розвиток
сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні
води (7);
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності».
Проект акта розроблено
відповідно до статей 7 та 16 Закону України «Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій», з метою спрощення процедури
реєстрації технологій, створених або придбаних за бюджетні кошти, та більш
ефективного ведення обліку таких технологій завдяки впровадженню електронної
системи реєстрації технологій та скороченню переліку документів, які необхідно
подати розробникам і власникам технологій для їх реєстрації.
Пропозиції до проекту
акта просимо надсилати на електронну пошту petrovskyy@mon.gov.ua до 14 грудня 2018 року.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реєстрації технологій та їх складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені чи придбані підприємствами державної форми власності».
Проект акта розроблено відповідно до статей 7 та 16
Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу
технологій», з метою спрощення процедури реєстрації технологій, створених
або придбаних за бюджетні кошти, та більш ефективного ведення обліку таких
технологій завдяки впровадженню електронної системи реєстрації технологій та
скороченню переліку документів, які необхідно подати розробникам і власникам
технологій для їх реєстрації.
Пропозиції до проекту акта просимо надсилати на
електронну пошту petrovskyy@mon.gov.uaдо 14 грудня 2018 року.
Катар розглядає можливості підтримки реформи освіти в Україні, а також планує надавати стипендії українським студентам для навчання на магістерських та PhD програмах у катарських вишах. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Катар в Україні Гаді Насером Мансуром Халілом Аль-Гаджрі сьогодні, 12 листопада 2018 року, у приміщенні МОН.
Катар розглядає можливості підтримки реформи
освіти в Україні, а також планує надавати стипендії українським студентам для
навчання на магістерських та PhD програмах у катарських вишах. Про це
йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з
Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Катар в Україні Гаді Насером Мансуром
Халілом Аль-Гаджрі сьогодні, 12 листопада 2018 року, у приміщенні МОН.
«Ми зацікавлені в поглибленні співпраці з Катаром у сфері
освіти. Що стосується надання нашим громадянам стипендій для навчання –
впевнена, що це буде цікавий та корисний досвід для них. Особливо враховуючи,
що ви робите наголос саме на магістерські та PhD програми, тобто бакалавратуру
вони отримуватимуть в Україні, а надалі зможуть одержувати закордонний досвід.
Будь ласка, коли матимете деталі щодо умов надання стипендій – поінформуйте
нас, аби ми мали можливість поширити цю інформацію та зробити її доступною для
наших студентів», – зазначила Лілія Гриневич.
Посол також розповів, що в межах роботи «Qatar
Foundation», що очолюється Її Високістю дружиною еміра Моза бінт Насер аль
Міснед, його країна зацікавлена у підтримці реформи освіти в Україні. «Україна
зараз активно рухається в межах реформи освіти. Наразі розглядається можливість
підтримки реформи в межах «Qatar Foundation». Якщо можливо, чи не могли б ви
надати перелік пріоритетних напрямів, у межах яких ми могли б разом далі
працювати», – запитав Гаді Насер Мансур Халіл Аль-Гаджрі.
Лілія Гриневич відзначила, що наразі Україна найбільше
зацікавлена в співпраці за двома напрямами – розвиток Національної електронної
освітньої платформи та допомога школам, що працюють у «сірій зоні». «Звісно,
окремим листом ми ще надішлемо вам офіційний перелік можливих пріоритетів для
співпраці», – додала Лілія Гриневич.
9 листопада 2018 р. МОН спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень провели круглий стіл для обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до проекту Стратегії інноваційного розвитку України. Учасниками заходу стали представники вишів, наукових установ, громадських організацій та бізнесу, експерти Національного інституту стратегічних досліджень.
9 листопада 2018 р. МОН спільно з Національним інститутом
стратегічних досліджень провели круглий стіл для обговорення пропозицій та
зауважень, що надійшли до проекту Стратегії інноваційного розвитку України. Учасниками заходу стали
представники вишів, наукових установ, громадських організацій та бізнесу,
експерти Національного інституту стратегічних досліджень.
Відкриваючи круглий стіл, заступник Міністра освіти і
науки Максим Стріха відзначив, що в представленому на обговоренні проекті
Стратегії викладено основні засади державної політики, яка має сприяти
активізації інноваційної діяльності в Україні та формуванню засад переходу до
інноваційної моделі розвитку. Водночас, Стратегія потребує незначного доопрацювання
щодо деяких пропозицій та зауважень, висловлених під час громадського
обговорення.
Під час круглого столу учасники прийшли до висновку, що
Стратегія:
дозволяє визначити напрямки, механізми і
можливі варіанти вирішення проблем, які існують у національній інноваційній
системі України;
сприятиме створенню умов для здійснення
інноваційної діяльності та комерціалізації технологій, розбудові національної
інноваційної системи, наданню державної підтримки інноваційній інфраструктурі,
зменшенню ризикованості інноваційної діяльності;
сприятиме створенню платформи для
партнерства між державним, приватним та громадським секторами.
За результатами розгляду пропозицій та зауважень, що
надійшли до проекту Стратегії, учасники круглого столу прийняли рішення внести
редакційні правки в проект Стратегії щодо прийнятих пропозицій та зауважень.
Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.
Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни –
24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не
тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий
Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані
тощо.
«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога
більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми
ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило
минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у
комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та
заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.
Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як
підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика
здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше
користуватися Scopus та Web of Science.
«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади
мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про
надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити
в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи
позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить
невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.
Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує
забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для
інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони
тощо.
Україна отримала окреме вікно для фінансування конкурсів Програми «Еразмус+» у 2019-2020 рр. Додаткове фінансування виділено за напрямом Кey Аction (KA)1 «Міжнародна кредитна мобільність» у розмірі 2,5 млн євро, напрямом Кey Аction (KA)2 «Розвиток потенціалу вищої освіти» у розмірі 2 млн євро, а також півмільйона євро – за напрямом Жан Моне. Таке рішення було прийнято ЄС за результатами розгляду відповідного звернення України.
Україна отримала окреме вікно для фінансування конкурсів
Програми «Еразмус+» у 2019-2020 рр. Додаткове фінансування виділено за напрямом
Кey Аction (KA)1 «Міжнародна кредитна мобільність» у розмірі 2,5 млн євро,
напрямом Кey Аction (KA)2 «Розвиток потенціалу вищої освіти» у розмірі 2
млн євро, а також півмільйона євро – за напрямом Жан Моне. Таке рішення було
прийнято ЄС за результатами розгляду відповідного звернення України.
«Ми дуже раді, що Євросоюз пішов нам назустріч і виділив
окреме вікно в «Еразмус+». Це зробили на прохання України. Міністр Лілія
Гриневич особисто в Брюсселі зустрічалася з Комісаром ЄС з питань Європейської
політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ханом і запропонувала
запровадити цей механізм для нашої держави. Вікно дозволяє мати окремий кошик
грошей у межах програми, які йдуть лише для нас. Тобто це дає можливості для
фінансування національних проектів у вищій освіті, за які конкуренція буде лише
серед ЗВО України, а не серед вишів усієї Європи», – розповів заступник
Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.
Він також додав, що Україна є однією з найуспішніших
країн у сенсі вибраних проектів «Erasmus+» – «Розвиток потенціалу вищої
освіти», «Міжнародна кредитна мобільність» та Жан Моне. «Наприклад, у кредитній мобільності за три
роки ми маємо результат – понад 7тис студентів та співробітників університетів
взяли в ній участь. Окрім цього, Україна є однією з найпопулярніших країн для
кредитної мобільності та посідає друге місце серед 131 країни-партнера. Якщо ми
повернемося до результатів конкурсу 2018 року, то за програмою «Еразмус+» за
напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти» ми вибороли 6 проектів, у
середньому 1 млн євро кожен, за напрямом Жан Моне – виграли 14 українських
проектів з бюджетом у 500 тис євро. Тобто ми говоримо про надзвичайно великі
інвестиції, які робить Європейський Союз у розвиток нашого простору вищої
освіти як частини європейського простору», – повідомив Юрій Рашкевич.
Потрібно відзначити, що з відкриттям окремого вікна
Україна отримала можливість виставити низку пріоритетів до проектів, що
фінансуватимуться в межах напряму Кey Аction (KA)2 «Розвиток потенціалу
вищої освіти» на 2 млн євро. Основна ціль МОН – визначити ці пріоритети таким
чином, щоб вони відповідали потребам тих реформ, які сьогодні тривають у нашій
державі. З огляду на це Міністерство обрало такі 2 ключові пріоритети (з числа
затверджених Європейською Комісією національних пріоритетів для України на 2018-2020
рр.):
Пріоритет 1. Освіта дорослих (Lifelong
learning)
«Відповідно до Закону «Про освіту» ми маємо розробити
альтернативні траєкторії освіти впродовж життя, як-то її неформальні та
інформальні види. У зв’язку з цим постає питання організації, забезпечення та
реалізації відповідного освітнього процесу, а також можливостей визнання його
результатів. У межах цього пріоритету заохочуватимуться проекти, які матимуть
додану цінність для законодавчих процесів у сфері освіти дорослих, а також
сталий вплив на розбудову системи забезпечення неформальної та інформальної
освіти на національному рівні», – пояснив заступник Міністра.
Пріоритет 2. Навчання та викладання (Teaching
& Learning)
«З огляду на низку освітніх реформ – впровадження
інклюзії, підвищення якості вищої освіти, поступову діджиталізацію освіти – нам
потрібні фахівці, які зможуть ці зміни втілити. За цим пріоритетом
заохочуватимуться саме проекти, які пропонуватимуть оптимальні рішення для розвитку
вчительського та викладацького потенціалу», – відзначив Юрій Рашкевич.
Проект наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання державної атестації наукових установ» (далі – регуляторний акт) розроблено відповідно до Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.
Проект наказу
Міністерства освіти і науки України «Деякі питання державної атестації наукових
установ» (далі – регуляторний акт) розроблено відповідно до Порядку проведення
державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.
Основними цілями
прийняття регуляторного акта є проведення незалежного оцінювання ефективності
діяльності наукових установ відповідно до їх завдань, використання результатів
державної атестації наукових установ центральними органами виконавчої влади,
Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук
України, іншими органами, до сфери управління (відання) яких належать наукові
установи, під час:
планування обсягу
видатків державного бюджету для забезпечення наукової і науково-технічної
діяльності наукових установ;
формування тематики
наукових досліджень та науково-технічних розробок наукових установ;
розгляду питання щодо
реорганізації, ліквідації наукової установи.
Проект наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання державної атестації наукових установ» та аналіз його регуляторного впливу розміщено на веб-сайті: http://www.mon.gov.ua.
Строк приймання
пропозицій та зауважень до проекту регуляторного акта становить 1 місяць з дня
оприлюднення проекту регуляторного акта та аналізу регуляторного впливу – до
08.12.2018.
Пропозиції та зауваження
до проекту регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу просимо
надавати в письмовій формі:
поштою за адресою:
бульвар Тараса Шевченка, 16, м. Київ, 01601, МСП;
електронною поштою за
адресою: melnyk@mon.gov.ua
Пропозиції та зауваження
також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України: вул.
Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011 або на електронну адресу: inform@dkrp.gov.ua.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».