Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.
Пропозиції на відкритий конкурс стосуються доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, у тому числі міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.
Переможці конкурсу отримають можливість доступу до двох нових лабораторій: Ультрафіолетовий лазер Фонду досліджень і технологій – Hellas (ULF-FORTH) у Греції та Джерело випромінювання для рентгенівської поглинаючої спектроскопії LISA @ ESRF. Крім того, консорціум CERIC-ERIC планує надати доступ до наступного додаткового обладнання: – джерело м’якого рентгенівського випромінювання; – адсорбційна рентгенівська спектроскопія; – скануючий рентгенівський мікроскоп; – електронна спектроскопія при тисках близьких до атмосферних.
Документи на конкурс можна подати до 1 березня 2022 року.
CERIC-ERIC об’єднує в собі сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки та промисловості в галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. CERIC-ERIC надає доступ через єдину точку входу до понад 50 зразків сучасного складного технологічного обладнання, розташованого в 9-ти країнах Європи.
Міністерство освіти і науки України повідомило про початок впровадження пілотного проекту «Бізнес йде до університетів» в семи провідних університетах країни.
Міністерство освіти і науки України повідомило про початок впровадження пілотного проекту «Бізнес йде до університетів» в семи провідних університетах країни.
Перший інтерактивний курс для здобувачів вищої освіти, розроблений у межах співпраці МОН з громадською організацією Product IT Foundation for Education, покликаний сприяти профорієнтації студентів у сфері ІТ, розвитку в них підприємницького мислення, напрацюванню навичок приймати самостійні рішення та посиленню практичної складової освітнього процесу.
До участі в проекті залучено наступні заклади вищої освіти: – Національний університет «Чернігівська політехніка»; – Національний університет «Одеська юридична академія»; – Київський національний університет будівництва і архітектури; – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана; – Національний авіаційний університет; – Державний податковий університет.
Студенти економічних і технологічних спеціальностей завдяки навчанню на курсі отримають знання та мотивацію для подальшого розвитку в ІТ-сфері та створення власних ІТ-продуктів. Навчальна програма курсу містить інтерактивні заняття, лекції від практиків, менторську підтримку, блоки мікронавчання, техніку кейс-метод і досвід сучасних українських компаній, а також завдання на LMS-платформі. Сертифікати отримають студенти, які успішно опанують курс.
Як зазначалось раніше, для успішного впровадження пілотного проєкту в закладах вищої освіти з представників МОН, Міністерства цифрової трансформації, закладів вищої освіти, партнерів програми та студентства будуть створені спеціальні робочі групи. Також буде призначено викладача-координатора, в межах дисципліни якого вивчатиметься курс. Відповідне навчання пройдуть викладачі, залучені до пілотного проєкту. Під час навчання та після його завершення студенти та викладачі нададуть свої відгуки, відповідно до яких програма курсу буде вдосконалена.
З вересня 2022 року, за результатами апробації, планується викладати курс у понад 50 університетах на постійній основі.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Перші уроки державних оцінок заходів реагування на COVID-19: узагальнення».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Перші уроки державних оцінок заходів реагування на COVID-19: узагальнення».
У документі проаналізовано оцінки, які уряди самостійно провели відносно своїх заходів реагування на COVID-19. Узагальнено дані 67 країн ОЕСР впродовж перших 15 місяців пандемії.
Перші оцінки свідчать, що багато урядів прийшли до висновків, які можуть бути використані для поточних політичних заходів реагування на кризу, а також для підвищення стабільності в майбутньому.
Зокрема, встановлено: готовність до пандемії в цілому була недостатньою, особливо в розрізі великих людських і фінансових витрат, пов’язаних з глобальними кризами в сфері охорони здоров’я, подібними пандемії COVID-19; уряди зробили швидкі та масштабні дії для пом’якшення економічних і фінансових наслідків пандемії, але повинні уважно слідкувати за довгостроковими витратами на ці заходи; довіра вимагає прозорості не тільки через часте та цілеспрямоване інформування про кризові ситуації, але, що більш важливо, шляхом залучення зацікавлених сторін і громадськості до процесу прийняття рішень пов’язаних з ризиками.
Разом з тим, у доказовій базі, доступній на сьогоднішній день, залишаються наступні важливі прогалини, які вимагають подальшого вивчення: недостатньо даних про готовність найважливіших секторів до пандемій; потребує додаткової оцінки ефективність карантинних і обмежувальних заходів, враховуючи їх вплив на індивідуальні свободи; потрібно вивчити вплив блокувань і насильства в сім’ї, вживання алкоголю та психічне здоров’я.
Ключові висновки щодо заходів реагування на COVID-19 наступні: – інвестиції в прогнозування ризиків в критично важливих секторах в більшості країн були недостатні для належної готовності до пандемії; – міжвідомче співробітництво вимагає прихильності з боку керівництва та відповідних структур управління з чіткими мандатами; – адаптивне антикризове управління спирається на ефективні внутрішні процеси комунікації та звітності, які можуть бути складними на різних рівнях державного управління; – наукові консультативні органи надали цінні дані для прийняття рішень під час цих складних криз; – для укріплення довіри необхідні більш цілеспрямовані, інформативні та послідовні повідомлення; – уряди могли б активніше залучати громадянське суспільство, приватний сектор і місцевих суб’єктів для підвищення прозорості процесу прийняття рішень і полегшення реалізації антикризових заходів реагування; – податкові заходи відіграли важливу роль у підтримці домашніх господарств і підприємств, але не завжди були націлені на потреби бенефіціарів; – балансові показники свідчать про підтримку підприємств на плаву в короткостроковій перспективі, але вони пов’язані з ризиками щодо довгострокових бюджетних витрат; – заходи, спрямовані на підтримку домогосподарств, в цілому успішно доповнювали існуючі системи соціального захисту; – країни швидко розгорнули заходи, спрямовані на підтримку бізнесу, але їм доводилося часто їх адаптувати, що позначалося на їх актуальності та ефективності; – отримав уроки від глобальної фінансової кризи, країни широко використовували заходи для підтримки приватних підприємців; – щоб звести до мінімуму соціальні наслідки кризи, країнам довелося проводити політику, спрямовану на найбільш малозабезпечених груп суспільства; – країни стикнулися з серйозними труднощами при реалізації заходів з пом’якшення наслідків кризи для здоров’я; – країни швидко закрили свої кордони та ввели обмеження на поїздки, але стикнулися з проблемами узгодженості та дотримання карантинних заходів.
Секретаріат ОЕСР оновить цей документ, щоб розширити ключові висновки цього видання, особливо щодо заходів реагування та відновлення, оскільки вони можуть бути корисними для інформування політиків по мірі поступового виходу країн з кризи.
Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.
Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.
Документ є важливим для підготовки бюджету проектів 2021-2027 років за всіма напрямами Програми ЄС Еразмус+ та інших Програм, які фінансуються ЄС. Це керівництво користувача, що має на меті надати інформацію заявникам і бенефіціарам про Типові грантові угоди ЄС для програм фінансування ЄС на 2021-2027 роки.
Особливості програми наведено в цьому документі як приклади, оскільки їх прийнято як основні рішення, які можуть бути використані в кількох програмах ЄС. Він покликаний допомогти користувачам зрозуміти та інтерпретувати їхні Грантові угоди.
Уникаючи технічного словника, юридичних посилань і жаргону, документ прагне допомогти читачам знайти відповіді на практичні запитання, з якими вони можуть зіткнутися під час створення чи реалізації своїх проектів. У цьому ж дусі його структура відбиває структуру Типових грантових угод ЄС (ТГУ).
Документ пояснює кожну статтю ТГУ та містить приклади, де це доречно. Оскільки всі ТГУ ЄС походять від Загальної ТГУ, АГУ фокусується переважно на Загальній ТГУ; анотації інших ТГУ обмежуються основними відмінностями від цієї ТГУ.
Важливим є обов’язкове дотримання всіх правил, які вказані в АГУ, оскільки вони мають бути внесені до Грантової угоди, яка буде підписуватися Європейською Комісією з українськими та іншими бенефіціарами.
Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.
Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.
За інформацією МОН станом на 2 лютого 2022 року МОН у повному обсязі виконало 49 кроків ППДУ та ще 15 знаходяться в процесі виконання. У минулому році вдалося реалізувати чимало успішних проєктів, серед них – впровадження дуальної освіти, популяризація навчання для іноземців, започаткування стипендій, премій і грантів Президента України.
Тільки за січень 2022 року було виконано п’ять наступних кроків ППДУ: – реалізація у системі професійної (професійно-технічної) освіти нової децентралізованої моделі управління та фінансування, орієнтованої на результат; – оновлення змісту та забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти шляхом створення методичної бази для переходу на компетентнісний підхід; – скасування оподаткування щодо іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок; – розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проєкту ЗУ «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»».
У 2022 році для МОН залишаються пріоритетними питання розвитку мережі закладів дошкільної освіти, розбудови безпечного та здорового освітнього середовища, модернізації закладів професійної (професійно-технічної) освіти, інклюзивного навчання та цифровізації освіти.
В Україні вперше проведено моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти.
В Україні вперше проведено моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти.
Моніторинг, здійснений командою Міністерства освіти і науки України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та Пенсійним фондом України, є одним із інструментів формування якісної системи освіти, за допомогою якого можна аналізувати тенденцію працевлаштування фахівців і скоригувати розподіл бюджетного фінансування між закладами вищої освіти.
Завдяки налагодженню інформаційного обміну між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, моніторинг проводився без надання університетами та коледжами довідок або паперових документів.
Дослідженням встановлено відсоток зайнятості серед випускників закладів вищої освіти, який становить майже 59%. Він коливається для різних освітніх рівнів від 50% для бакалаврів до 72% для спеціалістів. Продовжили навчання для здобуття наступного рівня освіти чи іншої спеціальності майже 63% молодших спеціалістів і понад 73% бакалаврів.
Що стосується зайнятості за галузями, то найвищі показники властиві фахівцям у сфері медицини, цивільного захисту та пожежної безпеки, а найгірші показники мають фахівці морської справи та сфери інформаційних технологій, які не роблять пропорційного внеску у формування бюджетів і пенсійної системи України.
У регіональному розрізі найвищі показники властиві випускникам Сумської, Чернігівської та Київської областей, низькі показники демонструють Чернівецька, Луганська та Івано-Франківська області.
Інформація, якою зможуть скористатися аналітики, вступники, представники медіа та інші зацікавлені особи наразі оприлюднено на сайті МОН, зокрема: – звіт з моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої, фахової перед вищої освіти та додатках; – знеособлені статистичні дані щодо зайнятості випускників закладів вищої освіти на ринку праці для вільного доступу у форматі, що дає змогу автоматизовано обробляти дані електронними засобами.
Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.
Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.
Платформа «Наука та бізнес» – сучасний інструмент для пошуку інноваційних рішень, підвищення обізнаності з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій. Її запуск забезпечить поєднання наукового та інноваційного потенціалу науковців, стартаперів із можливостями компаній, експертів, інвесторів і медіа, надасть можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Платформа допоможе: – науковцям презентувати бізнесу свій науковий продукт або інноваційну розробку; – бізнесу розмістити свої запити щодо затребуваних наукових продуктів та інновацій; – знайти партнерів для виконання спільних проєктів; – замовити науково-технічну експертизу.
Також планується, що Платформа забезпечить: – доступ до баз даних наукових розробок і актуальних потреб бізнесу; – доступ до інформаційної та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу; – спрощений пошук партнерів для реалізації спільних проєктів як серед науковців, так і серед представників бізнесу; – перехід процесу комунікації в онлайн режим; – популяризацію науки, інновацій і бізнесу, орієнтованого на високотехнологічні ринки; – надання інформації та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу.
Платформа «Наука та бізнес» створено МОН у межах участі у проєкті федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH.
Національна академія наук України оголошує конкурс на фінансову підтримку наукових колективів за грантами міжнародних програм, фондів, центрів та за науковими проєктами, які брали участь у конкурсах міжнародних програм.
Національна академія наук України оголошує конкурс на фінансову підтримку наукових колективів за грантами міжнародних програм, фондів, центрів та за науковими проєктами, які брали участь у конкурсах міжнародних програм.
Конкурс проводиться з метою підсилення мотивації участі наукових колективів установ НАН України у конкурсах міжнародних програм, фондів, центрів шляхом надання їм на конкурсних засадах адресної фінансової підтримки з боку НАН України.
До участі в конкурсі приймаються запити від наступних наукових колективів і окремих учених установ НАН України: – які отримали гранти міжнародних програм, фондів, центрів на наукові дослідження з неповним фінансуванням статей видатків; – які отримали міжнародні гранти на використання об’єктів європейської дослідницької інфраструктури для проведення наукових досліджень або стажування в іноземних наукових центрах; – які отримали міжнародні гранти, умови надання яких передбачають співфінансування з боку української сторони; – проєкти яких брали участь у конкурсах міжнародних програм, отримали високі експертні оцінки за результатами конкурсів, але не отримали грант на виконання досліджень.
Розгляд запитів здійснює Конкурсна комісія НАН України з відбору міжнародних грантів і наукових проектів, склад якої затверджує Президія НАН України. До Президії НАН України подається складений нею рейтинговий список міжнародних грантів та наукових проєктів для фінансової підтримки наукових колективів і окремих учених з урахуванням актуальності поданої на конкурс роботи, очікуваних результатів та перспективи їх впровадження в Україні, результатів конкурсу міжнародної програми для наукових проєктів. З урахуванням рекомендації Конкурсної комісії Президія НАН України затверджує обсяги фінансової підтримки за міжнародними грантами та науковими проєктами в межах відповідних видатків бюджету НАН України на поточний рік.
Документи на конкурс можна подати до 28 лютого 2022 року.
8 лютого 2022 року відбудеться презентація Глобального звіту «Переформування політики в сфері творчості».
8 лютого 2022 року відбудеться презентація Глобального звіту «Переформування політики в сфері творчості».
Організатор – ЮНЕСКО.
Презентація відбудеться під час 15-ї сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони та заохоченню різноманіття форм культурного самовираження. Звіт є флагманським виданням ЮНЕСКО єдиним такого роду в світі. Він публікується кожні чотири, надаючи стратегічні дані та інформаційно-пропагандистські повідомлення з ключових питань для більш інформованого, відкритого та прозорого управління в культурному та творчому секторах.
Глобальний звіт створено як інструмент для моніторингу виконання Конвенції 2005 року про охорону та заохочення різноманіття форм культурного самовираження з моменту її прийняття та полегшення обміну інформацією про різні способи заохочення. Він також слугує інструментом порівняльного аналізу щодо поточних тенденцій, відстеження прогресу і визначення основних успіхів, труднощів та проблем, з якими стикаються відповідні зацікавлені сторони.
Під час презентації цього випуску буде показане відео з основними висновками звіту та проведено круглих столів на тему «Політика моніторингу творчості: від національних процесів до глобального аналізу» та «Звернення до культури як до глобального суспільного блага через нові уявлення політики творчості».
На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».
На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».
У звіті представлені результати відкритого наукового дослідження ЄАУ за 2020-2021 роки, присвяченого відкритому доступу. Це доповнення до опитування EUA Open Science Survey 2020-2021 років дає більш повне уявлення про досвід університетів у сфері відкритого доступу та відповідає на наступні питання: – як університети контролюють діяльність відкритого доступу; – як університети готуються до впровадження Плану S, який буде розповсюджуватися на всіх отримувачів фінансування Horizon Europe; – які важливі кроки нещодавно здійснили університети для подальшого впровадження відкритого доступу.
Цей звіт також розглядає інші питання, які не увійшли в основний звіт про обстеження, зокрема, питання щодо додаткової інформації про досвід університетів у галузі відкритого доступу.
Дослідження є частиною серії звітів, що доповнюють звіт EUA Open Science Survey 2020-2021, в яких більш докладно досліджується відкрита наука в академічній оцінці та даних досліджень. У третьому звіті, який очікується в 2022 році, тема дослідницьких даних буде розглянута більш докладно.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
