За повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Китай приєднався до Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків і до Марракеського договору.
За повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Китай приєднався до Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків і до Марракеського договору.
Відповідні документи отримані ВОІВ від представників Національної адміністрації з авторських прав Китаю та Національного управління інтелектуальної власності Китаю.
У 2020 році понад половини заявок на промислові зразки від загальної кількості у всьому світі було подано мешканцями Китаю. Вступ Китаю до Гаазької системи спростить і здешевить захист та просування цих робіт за кордоном. Крім того, іноземним дизайнерам буде легше перенести свої проєкти на один із найбільших і найдинамічніших ринків у світі.
Приєднання до Марракеської угоди надасть можливість понад 17 млн сліпих і людей із слабким зором у Китаї отримати кращий доступ до творів, захищених авторським правом. Це також спростить транскордонні переміщення китайської мови у форматах, доступних для членів цієї спільноти в інших частинах світу.
За висновками ВОІВ, приєднання Китаю до цих двох угод є важливою подією для глобальної екосистеми інтелектуальної власності.
8 лютого 2022 року під час Diia Summit розпочав свою роботу унікальний правовий і податковий простір для розвитку ІТ-індустрії Дія.City.
8 лютого 2022 року під час Diia Summit розпочав свою роботу унікальний правовий і податковий простір для розвитку ІТ-індустрії Дія.City.
Цей простир поширюється на всю територію України та створює для технологічного бізнесу особливі умови, що враховують специфіку внутрішнього ринку та конкуренцію з іншими країнами. Проєкт має все для успішної побудови та розвитку ІТ-бізнесу. Від сприятливих податків — у 5 разів нижчі, порівнюючи із загальною системою оподаткування — до соціальних гарантій для розробників, інструментів захисту інвестицій та інтелектуальної власності.
Дія.City поєднує комфортні податкові умови з ефективними інструментами, що дозволять компаніям будувати прозору корпоративну структуру, легше залучати іноземні інвестиції, задіювати додаткові механізми для захисту нематеріальних активів. Він дозволяє резидентам вести бізнес відкрито, вигідно і зручно – як у Естонії, Сінгапурі чи Делавері.
Резиденти Дія.City отримують наступні переваги: – низькі податкові ставки для стимулювання інвестицій; – альтернативна модель найму: окрім типових форматів КЗпП чи співпраці з ФОП, може підписуватись GIG-контракт, доступний тільки резидентам Дія.City; – легко доєднатися та адмініструвати через офіційний сайт: подача заявки – онлайн, жодних дозволів чи ліцензій, до 10 робочих днів на розгляд заявки, резидентом може стати компанія, зареєстрована за українським законодавством; – інструменти венчурного інвестування: звичні для іноземних венчурних інвесторів механізми інвестування працюють в Дія.City, що спростить для українських компаній доступ до необхідного фінансування; – гарантії захисту ІР: майнові права на об’єкти інтелектуальної власності належать замовнику (роботодавцю) за замовчуванням, також сторони можуть домовитися про інші умови, закріпивши їх у договорі; – умови Дія.City зафіксовані на 25 років: держава гарантує резидентам Дія.City стабільність умов впродовж 25 років, а також дотримання прав і законних інтересів резидентів і залучених ними фахівців.
Щоб стати резидентом Дія.City, компанія має бути зареєстрована за українським законодавством, відповідати умовам вступу, підготувати пакет документів і займатися наступними кваліфікованими видами діяльності: – розробка та тестування програмного забезпечення, включно з виданням комп’ютерних ігор; – видання та розповсюдження програмного забезпечення, зокрема SaaS ; – кіберспорт; – навчання комп’ютерній грамотності, програмуванню, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення; – кібербезпека; – R&D в сфері IT і телеком; – Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами; – постачання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів; – робототехніка.
Дія.City ua Україна може стати потужним ІТ-хабом завдяки сприянню зростанню кількості інноваційних проектів і робочих місць, вигідному веденню ІТ-бізнесу, зростанню інвестиційної привабливості українських компаній і стартапів і збільшенню частки високотехнологічних продуктів у ВВП країни.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу щодо внесення змін до наказу МОН від 19 квітня 2019 року №441.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу щодо внесення змін до наказу МОН від 19 квітня 2019 року №441.
Зміни стосуються Порядку організації та проведення вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти.
Зокрема, пропонується наступні пункти Порядку викласти у такий редакції: – «єдине фахове вступне випробування – форма вступного випробування для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), яка передбачає використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання»; – «Єдине фахове вступне випробування складається з двох блоків: блок тест загальної навчальної компетентності складається з вербально-комунікативного і логіко-аналітичного компонентів, що передбачають виявлення здатності особи до успішного навчання на магістерських програмах, що передбачає спроможність опрацьовувати інформацію з різних джерел, представлену в різних формах; критично й аналітично її інтерпретувати й оцінювати, застосовувати різні форми мислення для побудови абстрактних моделей реальних проблем з метою їх дослідження й розв’язання. предметний блок – предметний тест, який передбачає виконання екзаменаційної роботи, спрямованість якої визначено Умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти України у відповідному році» тощо.
Реалізація проєкту документу дозволить визначити процес організації та проведення вступних випробувань із використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання та привести наказ у відповідність до чинного законодавства.
Зауваження та пропозиції можна подати до 22 лютого 2022 року.
У березні-травні 2022-го року відбудеться набір учасників в онлайн-школу EU Study Days in Ukraine.
У березні-травні 2022-го року відбудеться набір учасників в онлайн-школу EU Study Days in Ukraine.
Проєкт виконується ГО «Молодіжна альтернатива», Львівським національним університетом імені Івана Франка, Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
EU Study Days in Ukraine – освітній проєкт Представництва Європейського Союзу в Україні, який надає можливість українським студентам та аспірантам дізнатися більше про Європейський Союз та відносини між ЄС та Україною від ключових європейських та українських експертів у цій сфері. Крім того, проєкт сприяє розвитку мережі української молоді для комунікації, обміну досвідом, співпраці і впровадження спільних ініціатив.
Під час проєкту передбачається проведення 10 онлайн, кожен з яких буде складатися з наступних заходів: – лекції чи презентації від дипломатів або експертів Представництва ЄС в Україні, провідних європейських або українських експертів, викладачів, практиків; – відкриті дискусії, творчі майстерні, дебати, ігри та інші інтерактивні заходи на платформах Zoom/Webex; – онлайн-тест.
Учасником EU Study Days можуть стати: – студенти магістратури, або останнього курсу бакалаврату українських ЗВО денної форми навчання; – аспіранти будь-якої форми навчання.
Запрошуються студенти та аспіранти з таких спеціальностей, як міжнародні відносини, міжнародне та європейське право, європейські студії, міжнародна економіка та торгівля, фінанси, бізнес, політологія, право, філософія, історія, соціологія, культурологія, журналістика, а також інших економічних або технічних спеціальностей, які цікавляться європейською інтеграцією та бажають розширити свій світогляд.
Документи на конкурс можна подати до 7 березня 2022 року.
Міністерством цифрової трансформації України підготовлено продовження освітнього серіалу «Цифрова грамотність державних службовців 1.0. на базі інструментів Google» з робочою назвою «Цифрові держслужбовці 2.0».
Міністерством цифрової трансформації України підготовлено продовження освітнього серіалу «Цифрова грамотність державних службовців 1.0. на базі інструментів Google» з робочою назвою «Цифрові держслужбовці 2.0».
Освітній серіал охоплює можливості та особливості функціонування безкоштовних сервісів Google для використання в професійній діяльності та повсякденному житті. Зокрема у серіалі висвітлені наступні питання: – канали комунікації держоргану та налаштування SMM; – програми для створення контенту; – роботу зі зворотним зв’язком громадян; – впровадження системи документообігу; – підходи до виконання роботи (Agile, Scrum, Kanban); – програми для планування роботи (Asana, Slack, Worksection); – інструменти дистанційної роботи.
Пройти безоплатний курс навчання можна вже в лютому 2022 року на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта.
Партнер серіалу – Програма EGAP, яка фінансується Швейцарією та реалізується Фондом Східна Європа.
За навчання на будь-якому курсі на порталі Дія.Цифрова освіта держслужбовцям нараховується 0,1 або 0,2 кредити ЄКТС.
1 лютого 2022 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
1 лютого 2022 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано присвоїти 4 печатним та 2 електронним періодичним виданням категорію «А» (наказ МОН від 01.02.2022 № 89).
Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
Актуальний перелік розміщено на сайті МОН. Він наразі містить 118 традиційних та 6 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1238 та 81 категорії «Б».
Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.
Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.
У рамках другого Національного плану відкритої науки премії присуджуються проєктам і дослідницьким групам, які працюють над розробкою та розповсюдженням програмного забезпечення з вільним доступом. Їхньою метою є визнання важливості розробки програмного забезпечення з вільним доступом і привернути увагу наукового співтовариства до визначних або багатообіцяючих досягнень, які можуть слугувати взірцем для наступних поколінь дослідників і інженерів.
Десять програм, розроблених французькими командами, нагороджені за рішенням експертного журі за їхній внесок у розвиток наукових знань. Нагороди, які присуджуються, діляться на три наступні категорії: – науково-технічна якість програмного забезпечення; – створення активного співтовариства учасників і користувачів; – суттєві зусилля з надання документації, яка полегшує використання та засвоєння програмного забезпечення.
Приз журі присуджено за зразковий проєкт, об’єднуючий технічні компоненти, анімацію співтовариства та документацію.
Номінантами конкурсу стали наступні проєкти: – в науково-технічній номінації ‒ Coq, який є помічником з доведень, тобто формальною мовою для опису математичних визначень і інструментів для формальної перевірки алгоритмів або теорем, за необхідності в інтерактивному режимі; – в категорії «Співтовариство» ‒ Scikit-learn, статистична навчаюча бібліотека, призначена для інтеграції в інше програмне забезпечення чи використання як інструменту аналізу даних ученими чи аналітиками; – в категорії «Документація» ‒ Faust, мова програмування, яка використовується в сфері комп’ютерних музикальних досліджень, зокрема, для синтезу звуку, обробки сигналів і цифрової лютерії; – приз журі – Gammapy, програмне забезпечення для аналізу астрофізичних даних з телескопів;
Нагороди також отримали наступні програмні забезпечення: – CORIOLIS VLSI CAD TOOLS, інструмент для розміщення та розведення інтегральних схем на кремнії; – Vidjil, програмна платформа для аналізу послідовності ДНК лейкоцитів, яку використовують приблизно сорок національних і міжнародних лабораторій для діагностики та моніторингу лейкемії; – WebObs, міждисциплінарний інструмент спостереження в реальному часі, який використовується для спостереження за природними явищами; – OpenViBE, програмне забезпечення для нейробіології, яке дозволяє збирати, фільтрувати, обробляти, класифікувати та візуалізувати сигнали мозку в режимі реального часу; – GAMA, платформа для моделювання, мета якої – надати польовим експертам, моделістам і спеціалістам з інформатики комплексне середовище розробки, моделювання та симуляції для створення просторових багатоагентних симуляцій; – SPPAS, програмне забезпечення для комп’ютерної та корпусної лінгвістики.
Нагороди були вручені в рамках Європейських днів відкритої науки 5 лютого 2022 року.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Перші уроки державних оцінок заходів реагування на COVID-19: узагальнення».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Перші уроки державних оцінок заходів реагування на COVID-19: узагальнення».
У документі проаналізовано оцінки, які уряди самостійно провели відносно своїх заходів реагування на COVID-19. Узагальнено дані 67 країн ОЕСР впродовж перших 15 місяців пандемії.
Перші оцінки свідчать, що багато урядів прийшли до висновків, які можуть бути використані для поточних політичних заходів реагування на кризу, а також для підвищення стабільності в майбутньому.
Зокрема, встановлено: готовність до пандемії в цілому була недостатньою, особливо в розрізі великих людських і фінансових витрат, пов’язаних з глобальними кризами в сфері охорони здоров’я, подібними пандемії COVID-19; уряди зробили швидкі та масштабні дії для пом’якшення економічних і фінансових наслідків пандемії, але повинні уважно слідкувати за довгостроковими витратами на ці заходи; довіра вимагає прозорості не тільки через часте та цілеспрямоване інформування про кризові ситуації, але, що більш важливо, шляхом залучення зацікавлених сторін і громадськості до процесу прийняття рішень пов’язаних з ризиками.
Разом з тим, у доказовій базі, доступній на сьогоднішній день, залишаються наступні важливі прогалини, які вимагають подальшого вивчення: недостатньо даних про готовність найважливіших секторів до пандемій; потребує додаткової оцінки ефективність карантинних і обмежувальних заходів, враховуючи їх вплив на індивідуальні свободи; потрібно вивчити вплив блокувань і насильства в сім’ї, вживання алкоголю та психічне здоров’я.
Ключові висновки щодо заходів реагування на COVID-19 наступні: – інвестиції в прогнозування ризиків в критично важливих секторах в більшості країн були недостатні для належної готовності до пандемії; – міжвідомче співробітництво вимагає прихильності з боку керівництва та відповідних структур управління з чіткими мандатами; – адаптивне антикризове управління спирається на ефективні внутрішні процеси комунікації та звітності, які можуть бути складними на різних рівнях державного управління; – наукові консультативні органи надали цінні дані для прийняття рішень під час цих складних криз; – для укріплення довіри необхідні більш цілеспрямовані, інформативні та послідовні повідомлення; – уряди могли б активніше залучати громадянське суспільство, приватний сектор і місцевих суб’єктів для підвищення прозорості процесу прийняття рішень і полегшення реалізації антикризових заходів реагування; – податкові заходи відіграли важливу роль у підтримці домашніх господарств і підприємств, але не завжди були націлені на потреби бенефіціарів; – балансові показники свідчать про підтримку підприємств на плаву в короткостроковій перспективі, але вони пов’язані з ризиками щодо довгострокових бюджетних витрат; – заходи, спрямовані на підтримку домогосподарств, в цілому успішно доповнювали існуючі системи соціального захисту; – країни швидко розгорнули заходи, спрямовані на підтримку бізнесу, але їм доводилося часто їх адаптувати, що позначалося на їх актуальності та ефективності; – отримав уроки від глобальної фінансової кризи, країни широко використовували заходи для підтримки приватних підприємців; – щоб звести до мінімуму соціальні наслідки кризи, країнам довелося проводити політику, спрямовану на найбільш малозабезпечених груп суспільства; – країни стикнулися з серйозними труднощами при реалізації заходів з пом’якшення наслідків кризи для здоров’я; – країни швидко закрили свої кордони та ввели обмеження на поїздки, але стикнулися з проблемами узгодженості та дотримання карантинних заходів.
Секретаріат ОЕСР оновить цей документ, щоб розширити ключові висновки цього видання, особливо щодо заходів реагування та відновлення, оскільки вони можуть бути корисними для інформування політиків по мірі поступового виходу країн з кризи.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».
Дослідження присвячене найбільшому національному конкурсу у сфері відкритих даних в Україні – Open Data Challenge. Це міжнародний формат конкурсу для проєктів на основі відкритих даних, створений Open Data Institute (Лондон), провідною міжнародною інституцією, що займається пропагуванням відкритих даних у світі. Мета конкурсу — заохотити розробників, підприємців, дизайнерів, дослідників і громадських активістів до використання відкритих даних для створення сервісів і продуктів, що мають значну соціальну користь, підвищують ефективність і прозорість роботи влади.
Загалом за час існування конкурсу, від 2017 до 2020 року, отримано понад 700 заявок від проєктів, 54 команди пройшли інкубаційну програму, обрано 19 переможців, що отримали сумарно 11,5 млн гривень грантової підтримки, і більшість із них успішно продовжують розвиток своїх проєктів.
Проекти учасників на всіх етапах конкурсу щороку оцінювало журі за п’ятьма наступними критеріями: антикорупційний вплив, використання відкритих даних, інноваційність рішення, перспективи розвитку, сильна та натхненна команда. Серед тематик, над якими працювали команди: екологія, агропромисловість, правосуддя, архітектурно-будівельна сфера, медицина, інфраструктура та міські сервіси й інші. Усі ці проєкти об’єднані спільною ціллю – здійснити соціально-економічний та антикорупційний вплив.
Автори звіту на основі інтерв’ю з командами-переможцями, аналізу їхньої діяльності досліджували антикорупційний та соціальний вплив, який мають проєкти-переможці конкурсу ODCh, що пройшли усі етапи відбору та інкубаційну програму, захистили свої ідеї на фінальному пітчингу та отримали фінансування для реалізації власних проєктів. Відповідно структура звіту містить загальну історію проєктів-переможців, що подані в алфавітному порядку, із наступною супровідною інформацією: – інформація про команду та участь у конкурсі Open Data Challenge; – проблеми, які вирішує проект; – використання відкритих даних; – фінансування та бізнес-модель; – соціально-економічний та антикорупційний вплив, який здійснює проєкт на його цільову аудиторію.
Проєкти-переможці охоплюють найрізноманітніші сфери та потреби. Ці сервіси допомагають дізнатися інформацію про земельну ділянку — від розміщення до судових рішень і наявності потенційних інвесторів. Безпечно інвестувати в нерухомість. Моніторити вирубування лісів. Якісно проходити держперевірки чи знаходити корупційні зловживання тощо.
У звіті також міститься інформація про кожен проєкт та його результати: команду, що над ним працює, проблеми, що розв’язує, які дані використовує та інше.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.
Пропозиції на відкритий конкурс стосуються доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, у тому числі міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.
Переможці конкурсу отримають можливість доступу до двох нових лабораторій: Ультрафіолетовий лазер Фонду досліджень і технологій – Hellas (ULF-FORTH) у Греції та Джерело випромінювання для рентгенівської поглинаючої спектроскопії LISA @ ESRF. Крім того, консорціум CERIC-ERIC планує надати доступ до наступного додаткового обладнання: – джерело м’якого рентгенівського випромінювання; – адсорбційна рентгенівська спектроскопія; – скануючий рентгенівський мікроскоп; – електронна спектроскопія при тисках близьких до атмосферних.
Документи на конкурс можна подати до 1 березня 2022 року.
CERIC-ERIC об’єднує в собі сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки та промисловості в галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. CERIC-ERIC надає доступ через єдину точку входу до понад 50 зразків сучасного складного технологічного обладнання, розташованого в 9-ти країнах Європи.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
