Національний репозитарій академічних текстів

Як поліпшити охорону здоров’я за допомогою прогнозної аналітики

Wiley представляє інформацію зв’язок між охороною здоров’я та прогнозною аналітикою, презентуючи книгу «Використання прогнозної аналітики для поліпшення результатів охорони здоров’я».

Книга містить детальний огляд тематичних досліджень, в яких використовується прогнозна аналітика та інші математичні методи з метою покращення результатів лікування пацієнтів та економії ресурсів. Відмінною рисою публікації є акцент на використанні прогностичної аналітики для пояснення, розширення та перевірки теорії догляду за пацієнтами.

Прогнозна аналітика є інноваційним підходом до вирішення питань як, коли та навіщо покращувати якість медичної допомоги, та у який спосіб це робити. Дослідження охоплює проблеми від персонального рівня, окремого медичного закладу й до системи охорони здоров’я в цілому, що підкреслює широкі можливості прогнозної аналітики.

Книга фактично являє собою посібник, у якому показано, як використовувати існуючу теорію та інструменти для досягнення бажаних позитивних результатів. За допомогою розроблених рекомендацій можуть бути створені моделі:
– ранжування пацієнтів за станом їхнього здоров’я та планування щоденного догляду за найбільш вразливими групами;
– підбору та розстановки медичного персоналу необхідного рівня підготовки;
– догляду за пацієнтами, які зменшують ризики розповсюдження серед них інфекцій;
– тестування рівня знань і досвіду практикуючих лікарів, що зменшить рецидиви серед пацієнтів;
– оцінювання терапевтичного ефекту альтернативних методів лікування для пацієнтів і зворотного зв’язку з лікарями, які ними користуються;
– виявлення здатності менеджерів до створення сприятливих умов для професійного зростання медичного персоналу, що в кінцевому підсумку скорочує час хвороби та зменшує витрати на лікування.

Використання прогнозної аналітики для покращання результатів у сфері охорони здоров’я може бути надзвичайно корисним керівникам, дослідникам і співробітникам закладів охорони здоров’я, які займаються питаннями підвищення якості медицини.

Детальніше: https://bit.ly/3A3MrEI, https://bit.ly/3D6lwdr, https://bit.ly/3zY9cdi

Фото: скріншот

2021-09-29

Географія світових інновацій у 2021 році

21 вересня 2021 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила щорічний звіт «Глобальний інноваційний індекс 2021: дослідження через призму кризи COVID-19».

Звіт, в якому порівнюється інноваційна діяльність 132 країн, містить основні висновки стосовно географії інновацій у світі станом на 2021 рік.

Високі місця у рейтингу впродовж останніх п’яти років постійно посідають декілька країн з високим рівнем доходу – Швейцарія, Швеція, США та Велика Британія. Вперше до кращої п’ятірки у 2021 році ввійшла Республіка Корея. Низка країн з середнім рівнем доходу, серед яких Китай, Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, поліпшують свої показники, наближаючись до лідерів, а до числа 15 провідних економік світу увійшли ще 4 азіатські країни: Сінгапур (8 місце), Китай (12), Японія (13) і Гонконг, Китай (14).

Як і раніше, спостерігається нерівномірна зміна інновацій у регіональному розрізі. Лідерами залишаються, маючи значну перевагу, представники Північної Америки та Європи. Регіоном, який наближається до лідерів, є Південно-Східна Азія, Східна Азія та Океанія, інноваційна діяльність яких за останні 10 років набула потужної позитивної динаміки.

Серед країн із середнім рівнем доходу лише Китай входить до 30 кращих, займаючи 12 місце. Ще 9 країн потрапили до 50 чільних економік світу: Болгарія (35 місце), Малайзія (36), Туреччина (41), Таїланд (43), В’єтнам (44), Російська Федерація (45), Індія (46), Україна (49) і Чорногорія (50). Проте, лише Туреччина, В’єтнам, Індія та Філіппіни, успішно доповнюючи свої внутрішні інновації міжнародною передачею технологій, стабільно покращують свої позиції у світовому рейтингу інноваційності.

Що стосується України, то вона посідає 49 місце у світовому рейтингу, 3 місце – серед країн з середнім рівнем доходу та 32 місце в Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3uBqOue, https://bit.ly/3FaClpo, https://bit.ly/3BahjEQ

Фото: ВОІВ

2021-09-29

Громадське обговорення проекту умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році

27 вересня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти на 2022 рік.

Ураховуючи попередній досвід організації вступної кампанії, МОН намагається створити нові можливості для спрощення процедури подачі заяв для вступу, використовуючи сучасні цифрові підходи.

Представлені на розгляд пропозиції полягають у наступному:
– розширено можливості для додаткового набору на контракт бакалаврів за денною формою навчання;
– удосконалено розподіл обсягу державного замовлення за галузями знань, міжгалузевими, підгалузевими групами;
– скорочено перелік паперових копій документів для тих, хто користується такою формою подачі заяви;
– єдине фахове вступне випробування в магістратуру з використанням технологій ЗНО заплановано для спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини»;
– змінено перелік обов’язкових предметів для ряду спеціальностей, посилено роль математики під час вступу до ЗВО;
– для вступників на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров’я» замість фахового випробування будуть використовуватись результати інтегрованого іспиту КРОК-М;
– у 2022 році для вступу прийматимуть сертифікати ЗНО 2019, 2020, 2021 та 2022 років;
– вступники зможуть подавати до п’яти заяв на місця державного та регіонального замовлення та до тридцяти заяв на небюджетні конкурсні пропозиції.

Усі запропоновані зміни та нововведення мають забезпечити розвиток системи вищої освіти в цілому та підвищення конкурентоздатності університетів.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/27/Umovi.VO.01.2022.27.09.docx, https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/27/Forma.propoz.Umovy.VO.01.2022.27.09.docx, https://bit.ly/3kKM9OC, https://bit.ly/3kKMiSa

Фото: МОН

2021-09-28

Щорічний рейтинг університетів U-Multirank 2021

21 вересня 2021 року рейтинговою агенцією U-Multirank оприлюднено 8-й щорічний рейтинг університетів світу.

21 вересня 2021 року рейтинговою агенцією U-Multirank оприлюднено 8-й щорічний рейтинг університетів світу.

Багатовимірне ранжування університетів здійснює консорціум європейських дослідницьких центрів під егідою Європейської Комісії.

Основною метою рейтингу U-Multirank у цьому році стало формування об’єктивного уявлення про різні сфери діяльності університетів за тридцятьма показниками. Джерелами інформації слугували міжнародні бібліометричні та патентні бази, національні бази даних, результати опитувань студентів, а також відомості, надані самими університетами.

У рейтингу представлені 79 українських університетів.

З них до топ-25 університетів світу за показником «Інноваційні форми оцінювання» в медицині увійшли Дніпровський державний медичний університет, Сумський державний університет та Запорізький державний медичний університет увійшли.

Три українські університети мають більше десяти балів у топ-групах: Харківський національний університет радіоелектроніки (16), Сумський національний аграрний університет (13) та Сумський державний університет (12).

За «Індексом співробітництва у сфері вищої освіти» до топ-25 університетів світу увійшли такі вітчизняні ЗВО:
– Міжрегіональна академія управління персоналом («Мобільність студентів»);
– Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Національний університет «Львівська політехніка» («Спільні міжнародні публікації»);
– Національний університет «Львівська політехніка» та Запорізький державний медичний університет («Спільні публікації з промисловими партнерами»).

Детальніше: https://bit.ly/2WlgutT, https://bit.ly/3odCjH9

Фото: скріншот

2021-09-28

Як допомогти студентам обрати цифрові інструменти та ресурси

EBSCO пропонує ознайомитись із рекомендаціями щодо вибору студентами та аспірантами ефективних цифрових інструментів і ресурсів.

При проведенні досліджень здобувачі вищої освіти переважно користуються популярними пошуковими системами мережі інтернет. Вони можуть бути швидкими, але не завжди є ефективним способом знайти достовірну інформацію з надійних джерел.

EBSCO надає широкий спектр реферативних та повнотекстових загальнодоступних баз даних від відомих інформаційних постачальників, звертає увагу на декілька ключових моментів. Необхідно з обережністю використовувати інформацію з веб-сайтів, запропонованих пошуковими системами. Це пов’язано із тим, що дані для академічних досліджень мають бути верифіковані та валідовані. Інформацію, знайдену в інтернеті потрібно перевірити на точність, вона не має бути упередженою, застарілою.

Щоб забезпечити доступ до надійних ресурсів, EBSCO пропонує використовувати бібліотечні ресурси, скориставшись перевагами інструменту бібліотечного сайту Stacks Library Websites.

Детальніше: https://bit.ly/3AMjMp3, https://bit.ly/3m5UzQ1

Фото: EBSCO

2021-09-27

Додатковий набір експертів до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Національне Агентство із забезпечення якості вищої освіти оголосило додатковий конкурсний набір експертів зі всіх спеціальностей.

Наразі НАЗЯВО вже затвердило 2958 експертів з числа науково-педагогічних працівників та 1051 експертів з числа здобувачів вищої освіти у відповідний реєстр для забезпечення якісної експертизи та оцінки освітніх програм.

Фахові критерії відбору експертів:
– для науково-педагогічних, наукових працівників: наявність відповідного наукового ступеня та/або наявність відповідного вченого звання та/або наявність науково-педагогічного, наукового або професійного досвіду відповідно до отриманої вищої освіти не менше трьох років протягом останніх п’яти років;
– для здобувачів вищої освіти: навчання на освітній програмі за цією або суміжною спеціальністю та/або наявність вищої освіти, здобутої раніше за цією або суміжною спеціальністю
– дотримання вимог академічної доброчесності;
– вільне володіння державною мовою;
– готовність до ретельного вивчення та аналізу відомостей про самооцінювання та всіх необхідних матеріалів;
– успішно пройдені тренінги та тестування;
– позитивний відгук про роботу експерта тренерами, спостерігачами, представниками агентства, відділом акредитації щодо якості написаного звіту;
– готовність до повноцінної участі в роботі експертної групи під час кількаденного візиту до закладу вищої освіти для збору необхідної інформації, зокрема шляхом інтерв’ювання, про якість освітньої діяльності цього закладу за відповідною освітньою програмою та об’єктивного звітування;
– перевагою (не обов’язковим критерієм) є наявність досвіду викладання чи навчання за кордоном, досвід співпраці з міжнародними акредитаційними агентствами, навчання та/або сертифікація за стандартами ESG 2015, успішний досвід нещодавнього створення освітньої програми чи силабусу;
– спроможність консультувати та рекомендувати покращення закладу вищої освіти.

Поточний відбір та формування реєстру експертів здійснюється відповідно до Порядку відбору та ведення реєстру експертів, затвердженого НАЗЯВО (протокол від 21 травня 2019 р. № 5).

Для участі у конкурсі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3od65f6, https://bit.ly/3ib0ylJ, https://bit.ly/39Jm1xe, https://bit.ly/3EXbQ6H

Фото: НАЗЯВО

2021-09-27

Оприлюднено результати аудиту готових до впровадження вітчизняних технологій і науково-технічних розробок

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

Йдеться про розробки, створені закладами вищої освіти України, науковими установами, підприємствами, установами та організаціями. Аудит побудовано на даних 142 закладів вищої освіти всіх форм власності, 5 академій наук, 37 центральних органів виконавчої влади (9 міністерств, 10 служб, 10 агентств) та ін.

Найбільша кількість результатів створена підприємствами, установами та організаціями МОН – 5413, найменша – Державного агентства водних ресурсів України.

Рівень готовності до впровадження результатів науково-технічної діяльності визначався зігдно з класифікаторами Innovation Readiness Level (для розробок) та Technology Readiness Level (для технологій). Встановлено, що переважну більшість складають рівні готовності IRL2-IRL5 / TRL2-TRL5 для усіх видів РНТД.

Сформовано базу даних із 14 тис. результатів науково-технічної діяльності до яких належать: 8602 РНТД, на які оформлено майнові права; – 3255 потенційно охороноздатних РНТД; 2217 технологій.

Детальніше: https://bit.ly/39DTnxv, https://bit.ly/3AFZWvn, https://bit.ly/2WgQ2Sc, https://bit.ly/39D2e2I

Фото: скріншот

2021-09-24

Українські університети потрапили до рейтингу найкращих за можливостями працевлаштування випускників

Оприлюднено рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS Graduate Employability Rankings 2022 (QS 2022).

Це перелік найкращих навчальних закладів світу для студентів, орієнтованих на кар’єрні досягнення. Він надає можливість ознайомитись із результатами роботи, яку ведуть заклади вищої освіти щодо створення сприятливих умов для подальшого отримання своїми студентами бажаної професії та дозволяє провести порівняльний аналіз.

Університети оцінюються за критеріями наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування), кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників, частотою присутності роботодавців на території кампусу, рівнем працевлаштування випускників.

До рейтингу QS 2022 увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Рейтинги університетів QS публікуються з 2004 року, коли був підготовлений перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/, https://www.topuniversities.com/employability-rankings/methodology, https://bit.ly/3zR4VIJ

Фото: скріншот

2021-09-24

Підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

У минулому році за даними МОН з Державного бюджету України на фінансування науково-технічної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ і їх інтеграції до європейського та світового дослідницького простору було виділено близько 1,5 млрд. грн.

Державним бюджетом України фінансувалась 751 наукова робота, у т.ч. 319 фундаментальних досліджень на суму 278,7 млн грн.; 375 прикладних досліджень на суму 280,8 млн грн.; 57 науково-технічних розробок на суму 38,6 млн грн. Крім того, здійснювалось фінансування конкурсних відборів на суму 701 млн грн. та 191 робота молодих вчених на суму 102,8 млн грн. Було завершено 170 фундаментальних досліджень, 210 прикладних досліджень, 42 науково-технічні розробки за такими пріоритетними науковими напрямами, як радіаційна та медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство та інші.

У 2020 році Національним фондом досліджень проведено два конкурси проєктів із виконання наукових досліджень і розробок: «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Результатом конкурсів стало укладення 216 договорів про надання грантової підтримки на загальну суму 255,3 млн грн. За розробку та впровадження інноваційних технологій було присуджено п’ять Премій Кабінету Міністрів України на суму 1 млн грн.

МОН продовжує активну співпрацю з Європейською Комісією щодо забезпечення процедури приєднання та участі України у програмах «Горизонт Європа» та «Євратом». Наразі в Україні учасниками програми «Горизонт 2020» вже в цьому році підписано 228 грантових угод на загальну суму близько 45,8 млн євро.

Сформована база даних готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, яка буде доступна на маркетплейсі «Science2Business» та поширена серед центрів трансферу технологій Національної мережі.

Аналіз використання фінансових ресурсів та отриманих результатів допомогли визначити напрями, за якими створюються технології в Україні, сформувати перелік технологій та розробок, які пропонуються реальному сектору економіки, виявити проблеми, які перешкоджають комерціалізації технологій та розробок в Україні, а також сформувати подальші кроки у політиці центральних органів виконавчої влади щодо ефективного розподілу бюджетних коштів на створення технологій і розробок з урахуванням потенціалу для їхньої комерціалізації.

Колегія МОН ухвалила рішення, згідно з яким система конкурсного відбору проєктів фундаментальних та прикладних досліджень і науково-технічних розробок потребує подальшого удосконалення, а участь вітчизняних науковців у міжнародних науково-технічних програмах і проєктах – інтенсифікації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Audyt-Final.zvit.16.09.pdf, https://bit.ly/3AzCobD, https://bit.ly/2XL7L4k, https://bit.ly/3AGdxTw, https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Data.base.technology.16.09.rar, http://s2bmm.smart-made.com

Фото: МОН

2021-09-24

Університети як ключові учасники стійких інноваційних екосистем

10 листопада 2021 року відбудеться презентація результатів дослідження «Університети як ключові учасники сталих інноваційних екосистем».

Організатор – Асоціація європейських університетів.

Під час презентації планується обговорити поточний стан університетських інновацій та підготувати ключові рекомендації, спрямовані на збільшення внеску університетів у європейські інноваційні екосистеми. Результати дискусії будуть використані при підготовці плану Комісії з укріплення загальноєвропейської інноваційної екосистеми.

Університети є визнаними рушійними силами регіональних інноваційних екосистем, вони демонструють необхідну стратегічну увагу до інновацій, які можуть перетворити Європу на лідера у сфері зелених і цифрових технологій. Проте їх зростаюча увага до інновацій випереджає доступність джерел підтримки, а також вимагає від них корегування власних інституціональних підходів. Узгодження наявних систем з інноваційними амбіціями університетів матиме вирішальне значення для створення більш стійкого суспільства з цифровими зв’язками. Огляд інновацій, підготовлений EUA разом із експертною групою Innovation Ecosystems, містить оцінки ступеню цього узгодження та матеріали, необхідні для обгрунтування рекомендацій для університетів, зацікавлених структур та фінансових агенцій.

Відбуватиметься пряма трансляція.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2XPALIU, https://bit.ly/3i6JkWB

Фото: скріншот

2021-09-24