На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дуга Шпехта «Чи повинні ми прагнути до студентського щастя чи студентського задоволення?».
Перехід до онлайн- навчання поставив багато гострих питань. Університети та викладачі під час пандемії, перейшовши в онлайн-формат, намагалися з’ясувати, якою має бути їхня нова роль, чи необхідно обмежуватися навчанням, чи повинні викладачі допомагати студентам у формуванні соціальних зв’язків. Дослідження Дарлін Бей і Гарольда Даніеля засвідчило, що вимоги студентів до ЗВО переважно ґрунтуються на короткострокових цілях, що спонукає університети націлюватись на «щасливих» студентів. Разом із тим, задоволення подібних очікувань може виявитися згубним у довгостроковій перспективі як для студентів, так і для закладів вищої освіти. Адже університетам, які зосереджуються насамперед на тому, щоб задовольнити студентів, важко підготувати їх до майбутнього, навчити продукувати нові знання. Неможливо обговорювати задоволеність студентів, ігноруючи при цьому якість освіти, яку вони отримують, а також чинники, що визначають вплив навчального процесу на подальшу успішність кар’єри випускників. Для студентів, які приходять до університету, головним має бути не їх задоволення від проходження легких курсів, завищення оцінок за навчання чи отримання сертифікату, а набуття знань і формування навичок. Закладам освіти необхідно постійно працювати разом зі студентами, щоб досягти вказаної мети і пам’ятати, що на цьому непростому шляху обов’язково будуть моменти незадоволення.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини НРАТ_Освітянам_новини
СТУДЕНТСЬКЕ ЩАСТЯ ЧИ ЗАДОВОЛЕННЯ?
2023-03-20
Поширити