Конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології»

Конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології»

З вересня по грудень 2021 року проводиться всеукраїнський (національний) конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології».

З вересня по грудень 2021 року проводиться всеукраїнський (національний) конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні технології».

Організатор – Сумський національний аграрний університет.

Співорганізатори: Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України; Громадська організація «Інноваційний університет»; ТОВ «Видавничо-торговий дім «Університетська книга»; ТОВ «Видавничий дім «Гельветика»; ПП «Видавництво «Олді+»; Baltija Publishing (Латвія); Adam Marszałek Publishing (Польща).

Метою конкурсу є популяризація наукових і методичних розробок для освітнього процесу в українських ЗВО, відповідають стандартам вищої освіти, сприяють створенню нових знань, здобуттю студентами якісної вищої освіти та поширенню в академічному середовищі передових практик у навчанні, викладанні та науці.

Конкурс проводиться у наступних номінаціях:
– соціо-гуманітарні та економічні науки;
– інженерно-технологічні науки;
– агробіологічні науки та ветеринарні науки;
– електронне видання.

Конкурс відкритий для авторів, які є громадянами України та авторських колективів, наукові та навчальні видання яких відповідають критеріям відбору, зазначеним у Положенні про конкурс.

Детальніше: https://bit.ly/3EPZEo6

Фото: СНАУ

2021-09-23
Поширити
Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми Горизонт Європа

Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми Горизонт Європа

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».

У документі наведено сценарії підготовки проєктів на конкурси європейських програм, які містять роз’яснення щодо термінів підготовки проєктних заявок, типових варіантів участі організацій у підготовці заявок, основних етапів їх написання та подання.

Як відзначається у рекомендаціях, більшість конкурсів у європейських програмах передбачають подання проєктних заявок у складі консорціуму, тому пошук партнерів є надзвичайно відповідальним моментом. Найбільш розвинуті інструменти для налагодження партнерських відносин створені й апробовані впродовж останніх років реалізації програмами «Горизонт 2020» та будуть зберігати свою цінність для «Горизонт Європа». Саме цим аспектам автори рекомендацій приділяють основну увагу.

У документі розглядаються інструменти пошуку партнерів на порталі фінансування і тендерів, інших спеціалізованих порталах, участь у спеціальних заходах Європейської Комісії, інформаційні ресурси Cordis, структура профілю організації в аплікаційній формі.

Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3Awajly, https://bit.ly/39o85c7     

Фото: скріншот

2021-09-21
Поширити
Глобальний інноваційний Індекс 2021

Глобальний інноваційний Індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.

Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.

Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
– у Північній Америці – США та Канада;
– в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
– у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина;
– у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
– у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
– у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
– в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об’єднана Республіка Танзанія.

Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
– з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
– із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
– із доходом нижче середнього ‒ В’єтнам, Індія, Україна;
– малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.

Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності. 

Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».

Під час презентації звіту  також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню  відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.

Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6  

Фото: ВОІВ

2021-09-21
Поширити
Інформаційно-аналітичний огляд щодо участі українських організацій в європейських програмах

Інформаційно-аналітичний огляд щодо участі українських організацій в європейських програмах

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».

У документі наголошується, що важливим пріоритетом розвитку суспільства та економіки Європи є створення єдиного цифрового ринку, який об’єднує політики, законодавства, інвестиції країн ЄС в рамках спільної європейської стратегії підвищення конкурентоспроможності, заснованої на цифрових технологіях.

Цифрова трансформація європейського суспільства і економіки підтримується в рамках програм («Digital Europe»; «Connecting Europe Facility Digital»; «Invest Europa»; «COST»; «COSME»; «Creative Europe»; «EU4Health»; «LIFE», «Erasmus+»), Європейських ініціатив («I4MS»; «EUREKA») та фондів («Connecting Europe Facility»; «European Structural and Investment Funds»; «Recovery and Resilience Facility»). У документі надається огляд цих Європейських програм та ініціатив. 

Наразі українські підприємства та організації мають можливість долучатись до отримання фінансової підтримки проєктів з розробки та впровадження цифрових інновацій у рамках Європейських програм «Horizon Europe», «COST», «COSME», «Creative Europe», «EU4Health», «Erasmus+» та Європейських ініціатив «I4MS» і «EUREKA».

Перспективи має участь у конкурсах проєктів Європейської ради з питань інновацій («EIC») в рамках відкритого фінансування і стратегічних викликів та конкурсах проєктів за кластерами: 
– здоров’я;
– культура, креативність та інклюзивне суспільство;
– громадянська безпека для суспільства;
– цифрові технології, промисловість та космос;
– клімат, енергетика та мобільність;
– харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище.

Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3AsM2wz, https://bit.ly/3zpQvPo

Фото: скріншот


2021-09-20
Поширити
Тривають конкурси програми ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

Тривають конкурси програми ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.

У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.

Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, яка має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства. 

Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.

Ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 роки є:
– якість в освіті та підготовці;
– інклюзія та гендерна рівність;
– зелені та цифрові трансформації;
– підготовка вчителів і наставників;
– вища освіта;
– геополітичний вимір.

Підтримується викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема – щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Це розширює можливості співпраці у сфері освіти задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей та інших стратегій ЄС.

Подати документи на конкурс грантів і долучатися до проєктів можуть різні типи організацій та індивідуальні особи.

Детальніше: https://bit.ly/3Cy1hF4, https://bit.ly/2Z7uuby, https://bit.ly/3hOy0OM  

Фото: Еразмус+

2021-09-20
Поширити
Дослідження екосистеми трансферу технологій України

Дослідження екосистеми трансферу технологій України

На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.

На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.

Дослідження націлене на підготовку актуальної коректної інформації для розробників політики трансферу технологій, зміцнення співпраці між країнами в галузі передачі технологій, налагодження тіснішої співпраці між ЄС та його східними і південними сусідами.

У представленому документі:
– описано основні характеристики ландшафту;
– виявлено сильні і слабкі сторони екосистеми;
– сформульовано висновки та підготовлено рекомендації щодо розроблення політики щодо розвитку системи трансферу технологій (у складі законодавчих, політичних та пілотних заходів).

В плані розвитку правового регулювання рекомендовано продовжити програму реформ з акцентом на спрощення процедур, зменшення двозначності, а також поліпшення узгодженості між законами, що стосуються індивідуальної та інституційної власності на результати досліджень. Пропонується розвивати засоби стимулювання трансферу технологій, унормувати правила використання доходів від ліцензування та правила, що обмежують пряму участь державних дослідних установ в акціонерному капіталі спін-офф компаній. Також рекомендується переглянути наявну систему стимулювання розкриття інформації та подачі патентів, пов’язану з інституційним та індивідуальним рейтингом і кар’єрним зростанням.

Дослідження проводилось експертами об’єднаного дослідницького центру ЄС JRC, – науково-дослідної служби Європейської Комісії, призначеної вивчати ситуацію та розробляти поради щодо розвитку й впровадження політики ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/2Z8KD0v, https://ec.europa.eu/jrc/en/about/organisation, https://bit.ly/3zeX0nX 

Фото: скріншот

2021-09-17
Поширити
Експертна група з питань штучного інтелекту, даних в освіті та навчанні

Експертна група з питань штучного інтелекту, даних в освіті та навчанні

21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту. 

21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту. 

Експертна група об’єднує дослідників та науковців європейського рівня у галузі штучного інтелекту (ШІ), даних, етики та освіти, а також представників ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ОЕСР. Вона підтримує діяльність комісії зі штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні щодо розробки етичних принципів у цій сфері.  Зокрема, просувається План дій з цифрової освіти («Digital Education Action Plan – Action 6. Artificial intelligence and data usage in education and training»), який сприятиме впровадженню нових технологій в освітню діяльність, вироблення етичних керівних принципів стосовно ШІ та використання даних у викладанні та навчанні для викладачів і підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності, який, зокрема, буде імплементовано  через «Horizon Europe».

Вже розроблені «Керівні принципи етики для надійного ШІ», який має бути законний, етичний, надійний. Керівні принципи висувають набір з семи ключових вимог, яким системи ШІ повинні відповідати, щоб вважатися такими, що заслуговують довіри. Це:
– нагляд, – системи ШІ повинні розширювати можливості людей, дозволяючи їм приймати усвідомлені рішення та захищаючи їх основні права. При цьому необхідно забезпечити належні механізми нагляду, які можуть бути досягнуті за допомогою підходів «людина в циклі» та «людина в команді»;
– технічна надійність і безпека, – системи штучного інтелекту повинні бути стійкими і безпечними, передбачати запасний варіант на випадок непердбаченого перебігу подій, а також бути точними, надійними і відтворюваними;
– конфіденційність та управління даними, – окрім забезпечення повної поваги до конфіденційності та захисту даних, необхідно забезпечити адекватні механізми управління даними з урахуванням якості та цілісності даних й легітимний доступ до них;
– прозорість, – бізнес-моделі даних, системи та ШІ повинні бути прозорими, у т.ч. завдяки механізмам простежуваності, люди повинні знати, що вони взаємодіють з системою ШІ та поінформовані про можливості та обмеження системи;
– різноманітність, недискримінація та справедливість, – слід уникати несправедливою упередженості, оскільки вона може мати безліч негативних наслідків, від маргіналізації вразливих груп до загострення дискримінації;
– благополуччя суспільства і навколишнього середовища, – системи штучного інтелекту повинні приносити користь всім людям, включаючи майбутні покоління, бути стійкими та екологічними;
– підзвітність, – необхідно створити механізми, що забезпечують відповідальність і підзвітність за системи ШІ та їх результати, аудит задля оцінювання алгоритмів, даних та процесів проектування.

Детальніше: https://bit.ly/3EwKO67, https://bit.ly/3hRTB90, https://bit.ly/3hRCBzz 

Фото: ЄК

2021-09-17
Поширити
Про діяльність Інституту вищої освіти НАПНУ

Про діяльність Інституту вищої освіти НАПНУ

16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.

16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.

Інститут вищої освіти НАПН України представив звіт про діяльність закладу за останні п’ять років та практичне впровадження результатів наукових досліджень. Робота інституту спрямована на підтримку основних напрямків реформування вищої освіти, а саме: забезпечення якості вищої освіти, інтеграція вищої освіти і науки, інтернаціоналізація вищої освіти, розширення автономії закладів вищої освіти, фінансування вищої освіти.

Згідно зі стратегією розвитку інституту на 2020-2025 рр. діяльність зосереджена на п’яти основних напрямках: науковому, освітньому, соціальному, економічному та культурному. Формами їх реалізації у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору є:
– виконання фундаментальних і прикладних досліджень;
– підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій;
– участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах;
– підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань;
– організація й проведення національних і міжнародних наукових заходів цільового призначення;
– реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів;
– участь у міжнародних проєктах;
– реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО);
– експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.

Результати НДР впроваджуються шляхом експертної, освітньої та міжнародної діяльності інституту, використовуються для інституційного розвитку установи.

Детальніше: https://bit.ly/2XwHS8W, https://ihed.org.ua  

Фото: скріншот

2021-09-17
Поширити
Новий інноваційний проєкт НБУВ

Новий інноваційний проєкт НБУВ

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Науковці НБУВ планують розробити принципово нові теоретичні положення та отримати практичні результати  з удосконалення бібліотечних ресурсів і сервісів, орієнтованих на підтримку наукової діяльності вчених України. Зокрема, розвиватимуться такі інноваційні проекти, як цифрова платформа «Research UA», портал «Наука України: доступ до знань», бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», е-бібліотека «Україніка».

Очікується, що буде забезпечено:
– ефективний доступ до джерел наукової інформації;
– інтеграція наукового доробку вчених України в європейську та світову дослідницьку інфраструктуру;
– полегшення обліку публікаційної активності та наукометричних показників вітчизняних установ та науковців;
– збереження наукового надбання України у цифровому форматі для майбутніх поколінь;
– позитивний вплив на стратегічні комунікації.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5673

Фото: НБУВ

2021-09-16
Поширити
Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

16 вересня 2021 року відбулась зустріч представників Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія. 

16 вересня 2021 року відбулась зустріч представників Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія. 

Під час зустрічі українська сторона поінформувала сербських колег про пріоритетність розвитку освіти і науки в Україні та системні реформи, які здійснюються у цій сфері. 

Зокрема обговорювались:
– можливість активізації двостороннього науково-технічного співробітництва, унормування українсько-сербського співробітництва у науковій сфері у формі відповідної міждержавної угоди;
– підготовка нової Програми дій Кабінету Міністрів України та основних пріоритетів з освіти та науки;
– запуск в Україні нового онлайн-інструменту SELFIE для самооцінки закладами освіти ефективності впровадження інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі;
– створення Президентського університету – інноваційного закладу вищої освіти, результатом діяльності якого будуть випускники, що володіють найсучаснішими професійними знаннями та технологіями, особистісними якостями і лідерськими навичками.

Наразі країни здійснюють співпрацю відповідно до Угоди про співробітництво у галузі освіти, укладеної МОН та Міністерством освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія 6 липня 2013 року.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893_012#Text, https://bit.ly/39xg7zv, https://bit.ly/3kheUCe

2021-09-16
Поширити