Поширення віддаленого формату роботи може стати постійною характеристикою робочого середовища майбутнього.
Поширення віддаленого формату роботи може стати постійною характеристикою робочого середовища майбутнього.
Цьому сприяє досвід, накопичений у цій сфері під час кризи COVID-19. До кризи рівень залученості до роботи онлайн істотно відрізнявся по країнах, секторах економіки, професіях і компаніях. Так, у Словаччині та Туреччині онлайн було зайнято близько 20% працівників, а у Фінляндії, Швеції, Данії – 47-50%. У період пандемії виникла необхідність у політичних заходах для стимулювання упровадження такого формату. У довгостроковій перспективі робота онлайн має потенціал для суттєвого зростання із супутнім підвищенням продуктивності праці, добробуту працівників, зниженням регіонального нерівності.
Проте, загальний ефект від розширення сфери онлайн-зайнятості неоднозначний і несе у собі низку ризиків для сфери інновацій та задоволеності працівників. Зокрема, ризики для інноваційної діяльності обумовлені тим, що інновації залежать від обміну знаннями, якому в даний час більше сприяє робота співробітників в одному фізичному просторі. Ризики для задоволеності працівників можуть полягати у роботі на самоті, «прихованих свехурочних», ускладненні у розподілі часу на працю та особисте життя, невідповідною для роботи обстановці.
Щоб мінімізувати такі ризики, ОЕСР рекомендує регуляторам залишати можливість вибору для працівників: переводитися на віддалену роботу або працювати у традиційному форматі.
Ключову роль в питанні недопущення погіршення добробуту працівників, зайнятих онлайн, відіграє співпраця між соціальними партнерами. Рекомендується сприяти поширенню передового управлінського досвіду, навичок самостійного управління робочим часом, а також навичок у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, інвестицій у домашні офіси та створення інфраструктури для швидкого і надійного широкосмугового доступу в Інтернет.
ОЕСР рекомендує наступні заходи для підвищення продуктивності роботи онлайн:
1) підтримка інвестицій в інфраструктуру зв’язку, оновлення систем ІКТ, просування роботи онлайн як способу знизити соціальне і регіональна нерівність;
2) подолання культурних і правових бар’єрів, у т.ч. шляхом просування права на вибір між роботою онлайн і традиційною роботою або прямого субсидування переходу на віддалений формат роботи; двосторонні податкові угоди, згідно з якими час протягом пандемії, який працівник здійснював трудову діяльність для компанії в країні, громадянином якої він не є, має вважатися для цілей оподаткування як робота у його рідній країні;
3) зниження потенційних побічних ефектів: від зниження інноваційної діяльності через брак особистих взаємодій між людьми й обміну знаннями при особистому спілкуванні завдяки поширенню коворкінгу; від «прихованих понаднормових» – шляхом надання працівникам «права на відключення», тобто можливість не брати участь у неробочий час в електронних комунікаціях, пов’язаних з роботою (врегульовується через колективні угоди у рамках соціальних партнерств).
На глобальному рівні видобуток сировини у період з 1990 по 2017 рік подвоїлася і, за прогнозами ОЕСР, знову подвоїться до 2060 року. У цілому в країнах ОЕСР середня продуктивність ресурсів зросла на 75% у період з 1990 по 2017 рік, а внутрішнє споживання матеріалів скоротилось на 2% у період з 1995 по 2017 рік. Очікується, що до 2060 року світова економіка буде продовжувати рости із середньорічними темпами зростання 2,8%, а світове споживання матеріалів збільшуватиметься у середньому на 1,5% щороку. За прогнозами, до 2060 року вплив використання матеріалів на навколишнє середовище збільшиться більш ніж в 2 рази. Найбільший вплив на навколишнє
На глобальному рівні видобуток сировини у період з 1990 по 2017 рік подвоїлася і, за прогнозами ОЕСР, знову подвоїться до 2060 року. У цілому в країнах ОЕСР середня продуктивність ресурсів зросла на 75% у період з 1990 по 2017 рік, а внутрішнє споживання матеріалів скоротилось на 2% у період з 1995 по 2017 рік. Очікується, що до 2060 року світова економіка буде продовжувати рости із середньорічними темпами зростання 2,8%, а світове споживання матеріалів збільшуватиметься у середньому на 1,5% щороку. За прогнозами, до 2060 року вплив використання матеріалів на навколишнє середовище збільшиться більш ніж в 2 рази. Найбільший вплив на навколишнє середовище матиме використання заліза, міді, бетону та алюмінію. Токсична дія на людину від використання свинцю до 2060 року збільшиться на 76%, а вплив, пов’язаний з екологічної токсичністю прісної води, збільшиться на 58%.
Для вирішення проблем, пов’язаних з нестійким використанням матеріалів, уряди розробили й упровадили цілий ряд стратегій, політичних рамок та інструментів політики на місцевому, національному і міжнародному рівнях (такі стратегії були прийняті в Китаї, Данії, Фінляндії, Франції, Греції та Нідерландах).
Одним із найбільш поширених та успішних політичних заходів є розширена відповідальність виробників, яка спирається на принцип «забруднювач платить».
Ще одним ключовим інструментом сприяння переходу до циркулярної економіки є зелені державні закупівлі, які встановлюють стандарти ресурсоефективності для постачальників і продуктів, що закуповуються державним сектором, тим самим стимулюючи інновації, формуючи споживання і виробництво та у кінцевому рахунку створюючи ринки для більш екологічних продуктів.
Ринкові інструменти, такі як податки, субсидії та схеми торгових дозволів також широко використовуються для стимулювання переходу до циркулярної економіки. Податки на первинні матеріали стимулюють ефективне використання ресурсів за рахунок збільшення витрат на видобуток і використання природних ресурсів та сировини.
Ефективними інструментами є також цільові показники рециркуляції, стандарти продукції, вимоги до використання вторинної сировини, довічні гарантії, заборони та обмеження, а також система повернення депозитів.
Суспільна інформація, освіта споживачів, інформаційно-пропагандистські кампанії є надзвичайно важливими інструментами зміни поведінки споживачів. Задля цього вводяться схеми екологічного маркування та інформації, які часто впливають на споживчий вибір.
З 10 по 14 серпня 2020 року на сторінці Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України стартує Літня школа молодого науковця.
З 10 по 14 серпня 2020 року на сторінці Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України стартує Літня школа молодого науковця.
1 серпня 2020 року буде оголошено старт вступної компанії, в рамках якої перші 10 заявлених молодих учених стануть слухачами Літньої школи молодого науковця РМУ при МОН.
Основні завдання Літньої школи молодого науковця:
– сприяти розвитку професійного рівня та формуванню наукового потенціалу молодих вчених;
– забезпечувати молодих вчених консультативною та експертною допомогою;
– забезпечувати оволодіння сучасними формами організації та проведення наукових досліджень;
– запроваджувати засади академічної етики та доброчесності.
У липні 2020 року відбувся Політичний форум зі сталого розвитку під егідою ЕКОСОР. Головною його темою став негативний, регресивний вплив COVID-19 на досягнення 17 цілей сталого розвитку (ЦСР).
У липні 2020 року відбувся Політичний форум зі сталого розвитку під егідою ЕКОСОР. Головною його темою став негативний, регресивний вплив COVID-19 на досягнення 17 цілей сталого розвитку (ЦСР).
За даними ООН за шість місяців 2020 року більше 71 млн людей опинилися на грані бідності. Пандемія стала додатковою загрозою справі по подоланню голоду у світі. Для більш детального та наочного вивчення процесу виконання цілей сталого розвитку у регіональному та світовому масштабі, Держстат України публікує відповідну інформацію за 2020 рік.
Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив конкурс на доступ до дослідницької інфраструктури (користування лабораторіями й обладнанням) для науковців із дослідницьких організацій будь-якого типу, в тому числі – академічних інститутів, вищих навчальних закладів, малих та середніх підприємств, промисловості, приватних дослідницьких організацій.
Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив конкурс на доступ до дослідницької інфраструктури (користування лабораторіями й обладнанням) для науковців із дослідницьких організацій будь-якого типу, в тому числі – академічних інститутів, вищих навчальних закладів, малих та середніх підприємств, промисловості, приватних дослідницьких організацій.
JRC надає доступ до своєї неядерної інфраструктуридля дослідників з країн-членів ЄС, країн-кандидатів, а також країн, пов’язаних з програмою Горизонт 2020. Доступ до ядерної інфраструктури JRC відкрито для країн-членів ЄС, країн-кандидатів (на умовах, що визначені у відповідних угодах) та країн, пов’язаних з науково-дослідницькою програмою Euratom, в числі яких – Україна.
Програмою передбачено два види доступу до дослідницької інфраструктури JRC.
Перший (виходячи з актуальності досліджень) базується на науковій та соціально-економічній доцільності запропонованого проекту, включає оголошення конкурсу з подальшою експертною оцінкою отриманих пропозицій. Такий тип доступу орієнтований, в основному, на університети, науково-дослідні установи, а також малі та середні підприємства (МСП) у сферах, пов’язаних зі стратегічними пріоритетами JRC та ЄС, спрямованими на стандартизацію, інтеграцію, узгодження, стале зростання й підвищення конкурентоспроможності. За такого типу організації доступу користувачам необхідно покривати лише додаткові витрати JRC. Обсяг фінансування та підтримки з боку JRC визначається умовами конкретного конкурсу та проекту. Доступ до ядерних дослідницьких установ може надаватися «безкоштовно».
Другийтип доступу (виходячи з потреб ринку) орієнтований, головним чином, на промислові та комерційні організації, і передбачає повну сплату витрат за надання доступу.
Всі пропозиції оцінюватимуться згідно зі зваженими критеріями відбору, такими як:
– наукова реалізація;
– доступ до малих і середніх підприємств і нових користувачів;
– стратегічне значення для JRC;
– стратегічне значення для Європи.
Заявки на конкурс можна подати до 15 жовтня 2020 року.
Державна науково-технічна бібліотека України здійснила аналіз статистики використання наукометричних баз даних Scopus та Web of Science Core Collection за І півріччя 2020 року.
Державна науково-технічна бібліотека України здійснила аналіз статистики використання наукометричних баз даних Scopus та Web of Science Core Collection за І півріччя 2020 року.
За період з січня по червень 2020 року українські користувачі Scopus здійснили 362 195 пошукових запитів, переглянули 556 662 записи та здійснили 2 113 531 звернення до запису, або пов’язаної з ним інформації.
За той же період українськими користувачами баз Web of Science Core Collection виконано 79 751 підключення до порталу Web of Science, 61884 підключень до Web of Science Core Collection, здійснено 357008 пошукових запитів, переглянуто 205462 записів та зроблено 246708 натискань на гіперпосилання у результатах пошуків.
Під час суворих карантинних обмежень, що були запроваджені у зв’язку зі зростанням випадків захворювання на COVID-19, українські користувачі недостатньо активно користувалися Scopus та Web of Science Core Collection попри наявну можливість налаштування віддаленого доступу до бази.
З Аналітичною довідкою, статистичними даними Scopus та Web of Science, а також відомостями щодо завантажень українськими користувачами повних текстів з порталу SpringerLink можна ознайомитись на сайті ДНТБ.
Європейська Комісія представила Маніфест щодо забезпечення максимальної доступності результатів досліджень у боротьбі з Covid-19.
Європейська Комісія представила Маніфест щодо забезпечення максимальної доступності результатів досліджень у боротьбі з Covid-19.
Маніфест надає керівні принципи для отримувачів дослідницьких грантів ЄС щодо запобігання, тестування, лікування та вакцинації від коронавірусу, щоб забезпечити широку доступність їх результатів та гарантувати окупність державних інвестицій.
Уповноважений з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель озвучила ключові принцип Маніфесту:
– зробіть створені результати загальнодоступними та доступними без затримки, наприклад, на Платформі результатів Horizon або на платформі обміну ІВ;
– надавайте негайний доступ до наукових робіт та даних досліджень у відкритому доступі та дотримуйтесь принципів FAIR через публічні сховища з правами інших працювати з публікаціями та даними, отримувати доступ до інструментів, необхідних для їх перевірки. Спеціально для даних щодо досліджень із Covid-19, робіть їх доступними через Європейську платформу даних Covid-19;
– встановлювайте обмежені ліцензії на інтелектуальну власність: до одного року після заяви ВООЗ про те, що коронавірус більше не є «надзвичайною ситуацією у галузі охорони здоров’я міжнародних проблем», з максимальним обмеженням до 1 січня 2022 року, неексклюзивні ліцензії на отримання роялті надавайте в обмін на зобов’язання ліцензіатів швидко та широко розповсюджувати отримані продукти та послуги при справедливих та розумних умовах для запобігання, діагностики, лікування та вмісту Covid-19.
Маніфест розрахований на добровільну підтримку та підтримку з боку державних та приватних зацікавлених сторін, які отримують фінансування від ЄС, інших дослідників та установ. Ухвалення Маніфесту не тягне за собою юридичних наслідків для вже підписаних грантів.
Маніфест вже підтримали: YERUN, EMBL, ALLEA, Knowledge Transfer Ireland, PSI Switzerland, Irish Agriculture and Food Authority, ESRF from Franc.
28 липня 2020 року Esri та ООН оголосили про співпрацю задля створення Інформаційної панелі вразливості населення COVID-19 Population Vulnerability Dashboard.
28 липня 2020 року Esri та ООН оголосили про співпрацю задля створення Інформаційної панелі вразливості населення COVID-19 Population Vulnerability Dashboard.
Це новий інтерактивний інструмент, який дозволить працівникам охорони здоров’я, розробникам політики та широкій громадськості отримати доступ до корисної інформації про населення, вразливе до коронавірусної інфекції 2019 року, щоб розуміти ризики, своєчасно на них реагувати та рятувати життя людей.
На інформаційній панелі COVID-19 Population Vulnerability Dashboard будуть висвітлюватись відомості про вразливість населення, представлені у декількох зрізах (національному та субнаціональному) 94 країн. Окрім щоденного оновлення інформації щодо випадків захворювання та смертей від COVID-19, інформаційна панель надаватиме дані про готовність сектору охорони здоров’я. Новий інструмент допоможе організаціям охорони здоров’я боротись із пандемією.
