Перший інтерактивний музей науки

Перший інтерактивний музей науки

Перший інтерактивний простір «Музей науки» буде відкрито восени 2020 року в Києві на площах Національного комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ). Цей музей створюється Малою академією наук України разом із  агенцією Gres Todorchuk за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Перший інтерактивний простір «Музей науки» буде відкрито восени 2020 року в Києві на площах Національного комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ). Цей музей створюється Малою академією наук України разом із  агенцією Gres Todorchuk за підтримки Міністерства освіти і науки України.

На відвідувачів чекатиме понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій. Тут можна буде вирушити у космічну подорож, побачити двометрову голограму та 60-кілограмовий кристал, дізнатись, як побудований організм людини тощо.

Концепцію проєкту організатори описують одним словом – «спектр». Спектр наук, відкриттів і вражень: від запуску блискавки в котушці Тесли та керування роборукою, –  до можливості побачити голос, потрапити всередину гігантської мушлі або у дзеркальний тунель з оптичною ілюзією. Буде представлена виставка «Дивна матерія» канадського Ontario Science Center, одного з найвідоміших наукових і дослідних центрів світу. Виставки «Великі винаходи», «Людина», «Акустика» та «Оптика» розроблені спеціально для «Музею науки» польською компанією Strong Interactions, команда якої працювала над створенням знаменитого Центру науки «Коперник» у Варшаві. А один із ключових експонатів приїхав до Києва з Музею математики в Нью-Йорку. Це трицикл із квадратними колесами, таких у світі всього чотири.

Окрема зона простору буде присвячена українським ученим. Найбільший за розміром експонат музею – це скляна стеля, яка змінює колір, коли відвідувачі вводять на планшетах правильні відповіді на питання зі сфери науки.  

Експозиція, буде складатись із 7 блоків. Над нею працювали команди з України, Канади, США, Польщі та Швеції. 

Детальніше: https://bit.ly/3g3zT7j

Фото: МОН

2020-07-27
Поширити
Unicheck про запозичення у наукових і творчих роботах

Unicheck про запозичення у наукових і творчих роботах

Навчальний рік завершено, але питання використання сервісів перевірки на наявність співпадінь текстових фрагментів та припустимий рівень таких співпадінь залишається актуальним, вважають фахівці сервісу Unicheck.

Навчальний рік завершено, але питання використання сервісів перевірки на наявність співпадінь текстових фрагментів та припустимий рівень таких співпадінь залишається актуальним, вважають фахівці сервісу Unicheck.

У багатьох закладах вищої освіти визначається сталий відсоток унікальності тексту для наукових робіт. Його може визначати рішення органів управління закладу освіти або комісії з доброчесності. Та, попри такі рішення, плагіату в тексті насправді не має бути взагалі, його припустимий рівень — 0%. Інша справа – рівень унікальності тексту та наукова новизна.

При написанні наукової роботи представники сервісі Unicheck  вважають за доцільне використовувати наступні функції: 

– Modyfind;

– ігнорування тексту;

– визначення цитат і списку літератури;

– визначення кількості слів для точності пошуку.

Детальніше: https://bit.ly/30JWRtr   

Фото: Unicheck

2020-07-24
Поширити
Європейська хмара відкритої науки як глобальний інструмент наукових досліджень

Європейська хмара відкритої науки як глобальний інструмент наукових досліджень

У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки. 

У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки. 

У ньому, зокрема, йдеться про:

– стратегічні питання у науці, які стануть ключовими після пандемії; 

– план дій «ERA проти CORONA»; 

– інструменти для обміну даними досліджень; 

– Європейську хмару відкритої науки;

– принципи FAIR для даних, моделей, робочих процесів і результатів; 

– те, чи може розвиток EOSC прискорити створення ліків проти COVID-19;

– можливості та інструменти, які EOSC пропонує користувачам;

– те, чи замінить EOSC такі інфраструктури, як, наприклад, Українська чи Європейська грід-інфраструктура;

– статус EOSC як регулятивного органу;

– переваги, які надає впровадження EOSC;

– те, як НАН України та інші наукові структури братимуть участь в EOSC;

– те, що необхідно зробити для входження України до EOSC.

Детальніше: https://bit.ly/3fXnemn, https://bit.ly/3eZfhvm

2020-07-24
Поширити
Міжнародний експеримент CUPID-Mo

Міжнародний експеримент CUPID-Mo

Науковці Інституту ядерних досліджень НАН України беруть участь у великому міжнародному експерименті CUPID-Mo.

Науковці Інституту ядерних досліджень НАН України беруть участь у великому міжнародному експерименті CUPID-Mo.

Міжнародний експеримент CUPID-Mo спрямовано на дослідження властивостей нейтрино. Його мета – пошук безнейтринного подвійного бета-розпаду, – як очікується, надзвичайно рідкісного ядерного процесу, забороненого в рамках Стандартної моделі елементарних частинок, але передбаченого багатьма новими фізичними теоріями. 

Дослідження цього розпаду здатні відповісти на кілька фундаментальних питань: якою є маса та схема масових станів нейтрино? Чи виконується закон збереження лептонного числа? Нейтрино є частинкою Дірака (нейтрино відрізняється від антинейтрино) чи Майорани (нейтрино і антинейтрино тотожні)? Спостереження цього розпаду свідчитиме про те, що нейтрино є частинкою Майорани і фактично буде відкриттям нового типу матерії. До того ж, нейтрино Майорани здатне пояснити одну з ключових проблем космології, а саме – чому на початку утворення Всесвіту кількість матерії перевищувала кількість антиматерії. Саме з цієї, однієї мільярдної частки баріонної матерії і складається сьогодні весь видимий Всесвіт.

Експеримент CUPID-Mo проводиться на глибині понад 2 км – у підземній лабораторії Модан (Франція) – для захисту надчутливої апаратури від космічних променів. Процес розпаду вчені сподіваються зареєструвати за допомогою двадцяти кристалів молібдату літію, охолоджених до температури всього на кілька сотих градуса вище абсолютного нуля та збагачених ізотопом молібдену-100. Експеримент підготувала та здійснила велика міжнародна колаборація вчених з 27-ми інститутів та університетів Франції, США, України, Росії, Італії, Китаю та Німеччини. Внесок українських науковців, крім власне ідеї застосування кристалів молібдату літію, полягає в аналізі даних і моделюванні відгуку детекторів методом Монте-Карло. 

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6664

Фото: НАНУ

2020-07-24
Поширити
МОН відмовилось від укладання чергової угоди про надання доступу до Scopus

МОН відмовилось від укладання чергової угоди про надання доступу до Scopus

Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про те, що черговий договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних Scopus не було укладено. Причина – у базі Scopus було виявлено журнал, який видається кримською установою, яка ідентифікує себе як російська. 

Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про те, що черговий договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних Scopus не було укладено. Причина – у базі Scopus було виявлено журнал, який видається кримською установою, яка ідентифікує себе як російська. 

Цей самий журнал також було виявлено у базі даних Web of Science Core Collection. Однак це відбулось після укладання договору з надавачем послуг – компанією Clarivate Analytics. МОН направило звернення до компанії Clarivate, де пояснило, що умови співпраці будуть переглянуті.

Разом із тим, МОН розуміє, що безкоштовний доступ до міжнародних наукометричних баз даних є важливим інструментом інтеграції української науки у світовий та європейський дослідницькі простори. Тому міністерство буде продовжувати діалог із компаніями, які є власниками МНБД з метою усунення проблем, які заважають співпраці.

Детальніше: bit.ly/2OMeMu3 

2020-07-24
Поширити
Таксономія зеленого фінансування: Нове керівництво від Світового банку

Таксономія зеленого фінансування: Нове керівництво від Світового банку

13 липня 2020 року Світовий банк опублікував Керівництво для регуляторів щодо створення таксономій зеленого фінансування. Документ спрямований у першу чергу на регуляторів країн, що розвиваються, які прагнуть до “озеленення” національних економік й підготовлений на запит центрального банку Малайзії. Його призначення – запропонувати єдині рамки для фінансового сектору щодо екологічних проблем і підтримати рішення фінансових інститутів, пов’язані з кліматичними ризиками у частині надання позик та інвестування.

13 липня 2020 року Світовий банк опублікував Керівництво для регуляторів щодо створення таксономій зеленого фінансування. Документ спрямований у першу чергу на регуляторів країн, що розвиваються, які прагнуть до “озеленення” національних економік й підготовлений на запит центрального банку Малайзії. Його призначення – запропонувати єдині рамки для фінансового сектору щодо екологічних проблем і підтримати рішення фінансових інститутів, пов’язані з кліматичними ризиками у частині надання позик та інвестування.

Таксономія зеленого фінансування – це набір основних напрямків, за якими держава перевіряє “зеленість” фінансових інструментів. Таксономія може містити метрики, за якими буде оцінюватись той чи інший проект, а також основні показники, відповідність яким дозволить характеризувати проект як такий, що завдає або не завдає шкоди тим чи іншим екологічним цілям.

Керівництво не містить уніфікованих термінів або стандартів зеленого фінансування. Воно пропонує регуляторам способи розробки таксономії на основі екологічних цілей з урахуванням національних пріоритетів у сфері сталого розвитку. Ключова рекомендація – розробляти технічно обґрунтовані параметри визначення діяльності та інвестицій, що вважаються “зеленими”.

Всесвітній банк виділяє три основних принципи для розробки таксономії зеленого фінансування:

1. Спрощення таксономії без шкоди детальності її положень (вона повинна бути написана зрозумілою, простою мовою, але з достатньою деталізацією, щоб уникнути невизначеності положень таксономії).

2. Участь технічних експертів (у її  розробці повинні брати участь як фахівці з фінансового сектору, так і професіонали з промисловості).

3. Урахування кращих міжнародних практик (визначення “зелених” проектів має відповідати кращим міжнародним практикам для забезпечення гармонізації між юрисдикціями та підвищення цілісності глобального ринку).

Детальніше: https://bit.ly/2OZ1NoN

Фото: Світовий банк

2020-07-24
Поширити
Організація веб-сайту бібліотеки для віддаленої роботи

Організація веб-сайту бібліотеки для віддаленої роботи

Оскільки бібліотеки переходять до спілкування зі своїми користувачами в інтернеті, веб-сайт бібліотеки є мостом, який забезпечує інформацію про останні оновлення щодо повторних відкриттів, віртуальних подій та оновлень колекцій у реальному часі.

Оскільки бібліотеки переходять до спілкування зі своїми користувачами в інтернеті, веб-сайт бібліотеки є мостом, який забезпечує інформацію про останні оновлення щодо повторних відкриттів, віртуальних подій та оновлень колекцій у реальному часі.

Крістін Делво, засновниця Stacks, розповідає, як Stacks працює з бібліотеками, коли вони адаптують свої веб-сайти для дистанційної роботи з аудиторією студентів, викладачів, відвідувачів.

Бібліотеки розуміють необхідність інтегрувати свої каталоги, відкриті ресурси та ресурси дистанційного навчання. Вони використовують колекції Stacks для каталогу елементів, які вони, як правило, не можуть каталогізувати.  Stacks пропонує метадані базового рівня, які дозволяють швидко забезпечити каталогізацію. Оскільки у бібліотеках виникає зростаюча потреба швидко агрегувати нову інформацію (коли вона стає доступною), Stacks можуть допомогти зв’язати колекції та публікувати оновлення у режимі реального часу. 

Про це та інші корисні інструменти можна прочитати на інформаційному порталі EBSCO.

Детальніше: https://bit.ly/39q4k53 

Фото: EBSCO

2020-07-24
Поширити
ЄС скорочує бюджет на дослідження та інновації

ЄС скорочує бюджет на дослідження та інновації

21 липня 2020 року лідери ЄС після довгого і складного саміту, що тривав чотири дні, узгодили наступний семирічний бюджет ЄС та пов’язаний з ним план відновлення. Результат переговорів – обмеження фінансування щодо досліджень, інновацій та освіти.

21 липня 2020 року лідери ЄС після довгого і складного саміту, що тривав чотири дні, узгодили наступний семирічний бюджет ЄС та пов’язаний з ним план відновлення. Результат переговорів – обмеження фінансування щодо досліджень, інновацій та освіти.

Переговори в основному були зосереджені на загальному розміру витрат на відновлення економіки (Next Generation EU), розподілі коштів між позиками та грантами та управлінні ними. В угоді, яку прийнято, на цілі “Горизонт Європа” виділено на 13,5 млрд євро менше, ніж було запропоновано Європейською Комісією, при цьому 5 млрд. скорочено по програмі в MFF та 8,5 млрд євро вилучено з Next Generation EU. 

«Горизонт Європа» коштує 80,9 мільярда євро далека від амбіційного зростання, необхідного для задоволення потреб на Covid-19 та інших актуальних завдань. 

Також виявилось неможливим збільшити фінансування освіти. У рамках загальної суми Erasmus + фінансування обмежене 21 млрд євро, що значно відрізняється від раніше підготовлених проектних пропозицій.

Детальніше: https://bit.ly/2ZYbDhn, https://bit.ly/3jzplPb, https://bit.ly/39q6Rfw 

Фото: Горизонт Європа

2020-07-23
Поширити
Освітні серіали з цифрової грамотності

Освітні серіали з цифрової грамотності

Міністерство цифрової трансформації України підписало меморандум про співпрацю з ТОВ «МЕГОГО» з метою розміщення на медіасервісі MEGOGO освітніх серіалів, які зараз представлені на Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта».

Міністерство цифрової трансформації України підписало меморандум про співпрацю з ТОВ «МЕГОГО» з метою розміщення на медіасервісі MEGOGO освітніх серіалів, які зараз представлені на Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта».

MEGOGO став першим і поки що єдиним майданчиком, окрім безпосередньо платформи «Дія.Цифрова освіта», який розміщуватиме освітні серіали з цифрової грамотності. Цей крок дозволить розширити аудиторію освітніх серіалів із цифрової грамотності. 

Детальніше: https://bit.ly/2Cyi165, https://osvita.diia.gov.ua/,  

Фото: Мінцифри

2020-07-23
Поширити
Конкурс на розміщення державного замовлення у 2020 році

Конкурс на розміщення державного замовлення у 2020 році

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №363 «Про затвердження Порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» та з метою розміщення державного замовлення у 2020 році Національна академія наук України оголошує конкурс на розміщення державного замовлення на підготовку наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №363 «Про затвердження Порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» та з метою розміщення державного замовлення у 2020 році Національна академія наук України оголошує конкурс на розміщення державного замовлення на підготовку наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру.

До участі у конкурсі допускаються наукові установи НАН України, які мають ліцензії на провадження діяльності у сфері вищої освіти за третім та четвертим (освітньо-науковим і науковим) рівнем за відповідними спеціальностями.

При визначенні виконавців державного замовлення на підготовку наукових кадрів конкурсна комісія по кожній науковій установі буде враховувати:

– показники виконання планів набору й випуску з аспірантури та докторантури за попередні роки;

– можливості забезпечення ефективного наукового керівництва аспірантами та консультування докторантів;

– наявність відповідної матеріальної (експериментальної) бази для підготовки наукових кадрів.

Документи на участь у конкурсі можна подати до 28 липня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2ZPAlQH

Фото: НАНУ

2020-07-22
Поширити