Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила Звіт щодо Індексу цифрового уряду за 2019 рік.
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила Звіт щодо Індексу цифрового уряду за 2019 рік.
У цьому документі представлені загальні рейтинги, дані, політичні рішення та детальний аналіз результатів розвитку країн у розрізі 6-х вимірів Рамкової політики ОЕСР щодо цифрового урядування (DGPG).
Звіт являє собою першу спробу перетворити Рамкову політику на інструмент вимірювання результатів реалізації Рекомендацій ОЕСР щодо стратегій цифрового уряду та оцінки прогресу цифрових урядових реформ у країнах-членах, а також країнах-партнерах ОЕСР.
На офіційному сайті ОЕСР зібрано ресурси, які дозволяють отримати максимально повне уявлення про цифрову економіку – її зміст, проблеми, можливості вимірювання, оподаткування, управління розвитком тощо.
На офіційному сайті ОЕСР зібрано ресурси, які дозволяють отримати максимально повне уявлення про цифрову економіку – її зміст, проблеми, можливості вимірювання, оподаткування, управління розвитком тощо.
Усі, кого цікавлять зазначені питання, можуть легко отримати доступ до відповідних спеціалізованих ресурсів ОЕСР. Для цього їм достатньо відвідати сторінку going-digital, на якій представлені:
-інструменті переходу на цифрові технології (інтерактивні індикатори, рекомендації з політики та аналіз, які в сукупності допомагають країнам вимірювати та порівнювати свій цифровий розвиток й відповідним чином розробляти політику);
– засоби вимірювання процесів цифровізації (метрики та інструменти вимірювання цифрових трансформацій, дорожня карта, засоби зіставлення показників тощо);
– опис можливостей та ризиків цифрової трансформації для добробуту населення;
– довідник із цифрової торгівлі;
– рекомендації зі складання таблиць ресурсів цифрової економіки;
– інформація, необхідна для розроблення політики у сфері регулювання та варіанти політичних рішень, які допоможуть максимально використовувати потенціал цифрової економіки як рушійної сили інновацій та інклюзивного зростання.
Через спалах коронавірусної інфекції більшість закладів вищої освіти ОЕСР вирішили закрити свої студмістечка. У результаті навчання та оцінювання набутих знань проводилися дистанційно, як правило – онлайн.
Через спалах коронавірусної інфекції більшість закладів вищої освіти ОЕСР вирішили закрити свої студмістечка. У результаті навчання та оцінювання набутих знань проводилися дистанційно, як правило – онлайн.
Фахівці ОЕСР, ґрунтуючись на літературі та досвіді міжнародної мережі вищих навчальних закладів, що беруть участь у проекті з розвитку та оцінювання творчих здібностей і критичного мислення Центру досліджень і інновацій в галузі освіти (CERI), підготували огляд можливих короткострокових і довгострокових перспектив, а також необхідних управлінських рішень. Вони стосуються організації студентських іспитів у онлайн-режимі, а також реалізації заходів соціального дистанціювання.
В опублікованому на сайті ОЕСР документі розкриваються проблеми і рішення, які можуть бути використані під час онлайн-іспитів наприкінці семестру, а також нові форми перевірки знань, які можуть замінити або доповнити традиційні методи оцінювання.
Оподаткування цифрових послуг є реальною проблемою для міжнародного співтовариства. Деякі країни вводять податки на цифрові послуги в односторонньому порядку, ООН та ОЕСР намагаються домогтися прогресу у виробленні єдиного підходу до оподаткування доходів в умовах цифровізації.
Оподаткування цифрових послуг є реальною проблемою для міжнародного співтовариства. Деякі країни вводять податки на цифрові послуги в односторонньому порядку, ООН та ОЕСР намагаються домогтися прогресу у виробленні єдиного підходу до оподаткування доходів в умовах цифровізації.
Комітет експертів ООН з міжнародного співробітництва з податкових питань випустив проект нової статті Типової конвенції про уникнення подвійного оподаткування та коментарі щодо оподаткування автоматизованих цифрових послуг. Нові правила ООН встановлюють, що дохід від такого роду послуг, який виникає в одній державі та виплачується резиденту іншої, може обкладатися податком за місцем податкового резидентства компанії, яка такі послуги надає. Це, однак, не передбачає, що зазначений дохід підлягає оподаткуванню виключно державою, де компанія є резидентстом.
До кінця 2020 року країни-учасниці BEPS повинні узгодити рішення, яке буде працювати не лише по відношенню до автоматизованих цифрових послуг, але й щодо бізнесу, орієнтованого на споживача. Саме комплексне багатостороннє рішення на майданчику ОЕСР може виявитися найбільш ефективним.
Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».
Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».
У документі наводяться ризики, з якими стикаються технологічні компанії.
Нові технології можуть у багатьох відношеннях істотно вплинути на динаміку розвитку конфліктів, наприклад:
– використання технологій штучного інтелекту у збройних конфліктах;
– технології розпізнавання осіб можуть негативно вплинути на недоторканність приватного життя, безпеку і доступ до соціальних послуг;
– контроль за переміщенням в умовах COVID-19 для якого використовуються технології стеження тощо.
У зв’язку з цим JustPeace пропонує кілька можливих варіантів дій для технологічних компаній. Головна їх рекомендація – прийняти чутливість до конфліктів як один з головних принципів при розробці та випуску продукції компанії. Це означає застосування заходів, спрямованих на мінімізацію негативних впливів.
Використання підходу чутливості до конфліктів несе у собі ряд вигід, серед яких:
– зниження юридичної відповідальності;
– зниження репутаційних витрат і збитків ідентичності бренду;
– підвищення фінансової захищеності;
– підвищення впливовості компаній, які першими прийняли та застосували на практиці підхід чутливості до конфліктів.
Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
У ЄС 2,8 мільйона суб’єктів соціальної економіки, на які припадає 6,3% зайнятості. Однак вплив цих організацій виходить далеко за рамки згаданих цифр. Суб’єкти соціальної економіки присутні у більшості економічних секторів – від охорони здоров’я і освіти до банківської справи та комунальної сфери. Деякі з них є невеликими некомерційними організаціями, а інші – великими підприємствами з міжнародним охопленням.
Відмінною рисою соціальної економіки є: 1) задоволення соціальних або екологічних потреб; 2) організація економічної діяльності, що спирається на місцеві особливості, з великою залученістю зацікавлених сторін; 3) робота у тісній співпраці з іншими економічними суб’єктами та зацікавленими сторонами. Метою соціальної економіки традиційно вважалось «усунення» соціальних проблем (таких, як бездомність, ізоляція на ринку праці та інші форми соціальної ізоляції, з якими стикаються вразливі групи).
Соціальна економіка виявилася «першопрохідцем» у виявленні та впровадженні соціальних інновацій та альтернативних способів організації економічної діяльності. ОЕСР у своїй новій публікації надає рекомендації щодо заходів, які можуть бути спрямовані на підтримку й розвиток соціальної економіки.
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
У ньому представлений цілісний політичний підхід до проблеми дезінформації шляхом вивчення ряду заходів у відповідь, заснованих на принципах відкритого уряду, таких як прозорість, чесність, підзвітність і участь зацікавлених сторін.
Документ пропонує аналіз змін, які впливають на медіа та інформаційні екосистеми, головна з яких – зростання цифрових платформ, а також рекомендує кроки, які ОЕСР може зробити для підтримки політики у цій сфері.
Спираючись на наслідки цього мінливого ландшафту, автори дослідження основну увагу приділили чотирьом напрямкам політики:
– спілкуванню з громадськістю для поліпшення діалогу між урядом і громадянами;
– прямим заходам щодо виявлення дезінформації та боротьби з нею;
– нормативно-правовій політиці;
– засобам масової інформації і громадянським відповідям, які підтримують більш досконалі інформаційні екосистеми.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
Зокрема:
– «Реакція керівництва на дезінформацію» (11 серпня 2020; № 39);
– «Перевірка фактів: наскільки гарними є заходи реагування державного сектора та як їх поліпшити?» (12 травня 2020; № 38);
– «Життєвий цикл інновацій у державному секторі ОЕСР» (01 травня 2020; № 37);
– «Комплексне управління для послідовної реалізації ЦСР у Єгипті» (09 липня 2020; № 35).
На сайті ОЕСР для широкого ознайомлення опубліковані документи, які розкривають актуальні питання регулювання розвитку економіки та соціальної сфери під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19.
На сайті ОЕСР для широкого ознайомлення опубліковані документи, які розкривають актуальні питання регулювання розвитку економіки та соціальної сфери під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19.
Зокрема:
– звіт «Коли йти важко, сильні йдуть далі: як економічні регулятори підвищують стійкість інфраструктурної промисловості у відповідь на кризу COVID-19» (27 липня 2020 року);
– звіт «Відповідь податкових органів на COVID-19: допомога уряду» (30 липня 2020 року).
На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».
На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».
Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ.
Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.