ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Експерименти у сфері регулювання: гнучке просування вперед» із серії «Керівні документи ОЕСР з державного управління».

У ньому йдеться про те, що тестування нових продуктів, послуг або регуляторних підходів, тобто  експерименти з регулювання є надзвичайно цінними.  На цьому наголошують Рекомендації ОЕСР щодо гнучкого регуляторного управління для використання інновацій, видані у 2021 році. За умови належного використання та у поєднанні з іншими підходами та забезпеченням регуляторного співробітництва, регуляторні експерименти можуть покращити адаптивне навчання, узгодженість політики та доказову базу для регуляторної діяльності, упровадження та адаптації відповідних заходів, що призведе до більш ефективної та результативної державної політики у цій сфері. Документ допомагає урядовим інституціям конструктивно експериментувати у сфері регулювання. У ньому представлені ключові концепції, надане визначення та описані складові елементи експериментування, його чинники, вимоги до ефективного управління.

Детальніше: http://surl.li/sshvi, http://surl.li/sshvn, https://doi.org/10.1787/f193910c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Збірник передового досвіду у галузі якісної інфраструктури 2024: підвищення стійкості до стихійних лих».

У ньому зазначається, що у період гострої кліматичної кризи, непередбачуваних погодних умов і дедалі більш частими стихійними лихами, забезпечення стійкості інфраструктури має першорядне значення. Експерти розглядають способи підвищення потенціалу урядів щодо запобігання, реагування на стихійні лиха та відновлення після них, що дозволить мінімізувати негативний вплив на інфраструктурні активи та операції. Дані, співробітництво й технології вони називають рушійними силами підвищення стійкості, а фінансові ресурси, технічні навички та нормативно-правову базу – ключовими чинниками. У збірнику описано сім принципів забезпечення стійкості інфраструктури, що випливають з досвіду реалізації інфраструктурних проєктів у США, Японії, Індії, Індонезії, Колумбії, Мозамбіку, Гані. Йдеться про використання підходу життєвого циклу проектів (від планування та проектування до експлуатації та обслуговування); поєднання інтересів шляхом співпраці між зацікавленими сторонами для забезпечення колективних дій щодо стійкості; проведення комплексної оцінки ризиків для виявлення вразливих місць; прогнозування та оцінювання наслідків стихійних лих для ефективного управління та прийняття зважених рішень; інвестування у розвиток потенціалу та управління знаннями, щоб надати людям та інституціям навички та інформацію, необхідні для планування, впровадження й експлуатації стійкої інфраструктури; проводьте стратегічне профілактичне обслуговування, щоб збільшити термін служби інфраструктурних активів і забезпечити стійкість; застосування передових технологій та інновацій для підвищення стійкості інфраструктури і адаптації до мінливих умов навколишнього середовища.

Детальніше: http://surl.li/sqrgz, http://surl.li/sqrxa, https://doi.org/10.1787/54d26e88-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Оподаткування заробітної плати 2024: податки через призму доходу» із серії «Оподаткування заробітної плати».

У цій щорічній публікації представлена детальна інформація про податки, що сплачуються із заробітної плати у країнах ОЕСР. Цьогоріч основну увагу приділено податковим стимулам для тих, хто отримує другий дохід; отриманню працівниками грошової допомоги; відрахуванням на соціальне забезпечення, що сплачуються працівниками і роботодавцями. Показано, як відповідні податки, відрахування та пільги визначаються у кожній країні ОЕСР та як вони впливають на доходи домогосподарств. Наведені результати кількісного міжкраїнного порівняння витрат на робочу силу; пільг для самотніх осіб і сімей з різним рівнем доходів; податкового навантаження; середніх ставок податку на витрати на робочу силу для восьми типів домогосподарств як частини валового доходу до та після грошових допомог, а також та граничних ефективних ставок податку як частки збільшення валового доходу або витрат на робочу силу.

Детальніше: http://surl.li/tqmuw, http://surl.li/tqmxf, https://doi.org/10.1787/dbcbac85-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила матеріал «Центри управління у скрутні часи: збірник практик». 

У ньому наголошується, що центри управління відіграють важливу роль у досягненні урядових цілей: від керування процесом ухвалення рішень до реалізації наскрізної політики та поширення передової практики у сфері державного управління. Останнім часом центри управління опинились під тиском необхідності допомагати в розв’язанні дедалі складніших політичних завдань в умовах численних криз та зниження довіри до державних інститутів. У звіті представлено огляд практик діяльності центрів управління та описані механізми політико-адміністративної взаємодії, керування реформами державного управління, організації взаємодії з громадянами та іншими зацікавленими сторонами. Документ орієнтований на керівників центрів управління та урядовців, які прагнуть поліпшити результати діяльності задля блага суспільства.

Детальніше: http://surl.li/tqefg, http://surl.li/tqefs, https://doi.org/10.1787/69b1f129-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Заблукали у «зеленому переході»? Вимірювання та факти» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». 

Наголошується, що «озеленення» економіки тягне за собою скорочення робочих місць у високозабруднюючих видах економічної діяльності та розширення робочих місць в екологічно чистих видах діяльності. Мінімізація відповідних витрат під час «зеленого переходу» має вирішальне значення для прискорення процесу декарбонізації. Дані про зайнятість і робочі місця європейських країн засвідчцють, що частка «зелених» і високозабруднювальних робочих місць залишалась стабільною у період з 2009 до 2019 року і вказують на те, що поки не відбувся «зелений перехід» на ринку праці. Разом із тим, «зелені» та високозабруднювальні робочі місця нерівномірно розподілені за соціально-економічними групами: «зелені» робочі місця пов’язані з вищим рівнем освіти, а робочі місця з високим рівнем забруднення довкілля зосереджені у сільській місцевості. Отже, для підтримки ефективного та інклюзивного «зеленого переходу» на ринку праці в умовах екологізації економіки необхідна добре продумана та цілеспрямована політика. Вона має передбачати мінімізацію наслідків для переміщених працівників, допомогу у підвищенні кваліфікації та перекваліфікації, підтримку відповідності між працівниками й робочими місцями, що користуються підвищеним попитом.

Детальніше: http://surl.li/topby, http://surl.li/topci, https://doi.org/10.1787/dce1d5fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Новий підхід до вимірювання робочих місць із високим рівнем забруднення довкілля в європейських країнах» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому представлена нова класифікація професій з високим рівнем забруднення довкілля. На відміну від попередніх досліджень у новій класифікації використовуються дані про інтенсивність викидів забруднювальних речовин в атмосферу за галузями (на рівні країн). Це дозволяє визначити важливі відмінності між державами, зумовлені різним рівнем технологій та виробничої структури. Встановлено, що у середньому по країнах ОЕСР близько 4% працівників зайняті на робочих місцях з високим рівнем забруднення: від 9% у Чехії та Словаччині, – до 2% в Австрії. Причому аналіз даних за останнє десятиліття засвідчує відсутність чіткої тенденції до зниження цього показника. Робочі місця з високим рівнем забруднення довкілля розподілені нерівномірно, вони більшою мірою представлені зайнятістю чоловіків, працівників з низьким і середнім рівнем освіти та жителів сільських районів.

Детальніше: http://surl.li/tmpyc, http://surl.li/tmpys, https://doi.org/10.1787/f5127e4c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Розв’язання демографічних проблем у Японії: довгострокова перспектива» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». 

У ньому зазначається, що Японія стикається із серйозними демографічними проблемами: при збереженні нинішніх трендів щодо народжуваності, зайнятості та імміграції очікується, що до 2100 року чисельність населення скоротиться на 45 %, а зайнятість – на 52 %. З огляду на скорочення і старіння населення уряд прийняв рішення «будувати економічне суспільство, орієнтоване на дітей, щоб повернути у зворотному напрямку ситуацію з народжуваністю». Одним із пріоритетів стає зміцнення слабкого фінансового становища молоді, через яке багато хто відкладає або зовсім відмовляється від шлюбу і дітей. Також буде надаватись підтримка поєднанню оплачуваної роботи і сім’ї, щоб жінки не були змушені обирати між кар’єрою і дітьми; будуть скорочуватись витрати на виховання дітей. Для вирішення проблеми народжуваності Японія буде намагатись підвищувати продуктивність та зайнятість серед жінок і літніх людей. Планується скасувати право компаній встановлювати обов’язковий вік виходу на пенсію (зазвичай 60 років) і підвищувати пенсійний вік. Поряд із цим стимулюватиметься залучення іноземної робочої сили.

Детальніше: http://surl.li/tlzho, http://surl.li/tlzid, https://doi.org/10.1787/96648955-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD