ОЕСР

Випуск присвячений впливу інфляції на оподаткування праці в ОЕСР та аналізу того, як саме країни коригують свої податкові системи у відповідь на цей виклик. Досліджувались податки на доходи фізичних осіб та внески на соціальне страхування, сплачені працівниками; внески на соціальне страхування та податки на фонд заробітної плати, сплачені роботодавцями; грошові виплати, які отримують працівники, а також вплив цих податків та пільг на доходи домогосподарств. Представлені результати порівняння вартості робочої сили та загальної податкової і пільгової політики у різних країнах та сім’ях з різними доходами. Середні податкові ставки вимірюють частину валової заробітної плати або витрат на оплату праці, взятих у вигляді податків та внесків на соціальне страхування, як до, так і після виплат, а граничні податкові ставки – частину валового заробітку або витрат на оплату праці, яка сплачується на ці збори. Наводяться середні та граничні ефективні ставки податку на оплату праці для вісьмох різних типів домогосподарств, що відрізняються за рівнем доходу та складом (одинокі особи, батьки-одинаки, пари з одним або двома працівниками з дітьми або без них).

Детальніше: https://bit.ly/42fyims, https://bit.ly/42gfPWS, https://doi.org/10.1787/8c99fa4d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Швидкі темпи технологічних змін у поєднанні з гострою потребою у рішеннях для подолання крупних суспільних проблем і глобальних криз посилюють завдання щодо розробки науково-технічної та інноваційної політики в умовах високої невизначеності. Оцінка технологій виконує різноманітні функції: висвітлює соціальні, економічні, екологічні та інші наслідки нових технологій; інформує громадськість; використовується для управління дослідженнями та розробками. У цьому звіті на базі дев’яти тематичних досліджень проаналізовано оцінку технологій, відповідні чинники, які на них впливають, систематизовано вимоги щодо політик підтримки нових технологій, а також визначено набір принципів, якими слід керуватися для реалізації передових практик. Визначено сім трендів в політиці, які включають: орієнтацію на виклики; швидке реагування на кризу; масштабування технологічних рішень; орієнтацію на цінності як ключовий рушій розвитку та впровадження технологій; максимальне задіяння інформації, зміцнення довіри та ефективного управління; зростання попиту на випереджувальне технологічне управління; урахування межі національних підходів.

Детальніше: https://bit.ly/429kucY, https://bit.ly/3HuY4ew, https://doi.org/10.1787/e738fcdf-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Пропонується як традиційний звіт, так і веб-формат, який забезпечує усім бажаючим інтерактивний онлайн-доступ у режимі реального часу до актуальних даних щодо навколишнього середовища країн ОЕСР. Представлені у ньому показники належать до основного набору екологічних індикаторів ОЕСР, – узгодженого інструменту для порівняння екологічної ефективності країн та відстеження процесу реалізації курсу на сталий розвиток. Веб-версія містить таблиці даних та інфографіку з основними екологічними тенденціями щодо зміни клімату, біорізноманіття, водних ресурсів, якості повітря, циркулярної економіки та ресурсів океану, а також профілі країн.

Детальніше: https://bit.ly/44eqItV, https://bit.ly/3ACv4O4, https://doi.org/10.1787/ac4b8b89-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У звіті зазначається, що країни ОЕСР намагаються зробити державну службу більш привабливою, незважаючи на те, що управління державною політикою стає дедалі складнішим і постійно вимагає опанування нових навичок. Автори звіту визначили та проаналізували чинники привабливості державної служби в регіонах Франції та в інших країнах Європейського Союзу; територіальні відмінності у привабливості державної служби (у регіонах Гранд-Ест, Верхня Франція, Оль-де-Франс, Нормандія, які стикаються з труднощами із залученням, наймом та утриманням державних службовців). В якості контексту вивчена державна зайнятість у ЄС та країнах-членах ОЕСР. Узагальнено наслідки, які тягне за собою низький рівень довіри населення до державної служби, а також заходи, вжиті адміністраціями та приватним сектором для розвитку й адаптації кадрової політики.

Детальніше: https://bit.ly/3V6kxE8, https://bit.ly/3oNYOET, https://doi.org/10.1787/ab9ebe85-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

 

Наголошується, що Литва з феноменальним успіхом діджиталізує свою економіку, але ще є багато можливостей для інтеграції передових технологій. Збільшення інвестицій в інновації має важливе значення для прискорення цифровізації. Проте незважаючи на відносно значні податкові стимули, рівень їх використання у сфері досліджень і розробок є низьким, а багато малих фірм не схильні до інновацій. Існує також необхідність сприяти переходу на цифрові технології, особливо серед невеликих компаній, які відстають. Покращення доступу до акціонерного фінансування для молодих інноваційних компаній, зменшення прогалин у цифровій інфраструктурі, а також краща інформація про цифрові інструменти та способи їх використання, може допомогти невеликим компаніям у цифровізації. Державний сектор також має стати більш цифровим. Усунення слабких місць у базових навичках за допомогою освітніх реформ і більш ефективне реагування на потреби ринку праці в цифрових навичках дасть змогу ширше запровадити передові технології у зростанні продуктивності, одночасно забезпечивши справедливий розподіл дивідендів цифровізації. Збільшення участі в навчанні дорослих, особливо серед менш освічених, є шляхом до адаптації до підвищеної автоматизації праці в цифрову еру.

Детальніше: https://bit.ly/3LoAdiU, https://bit.ly/43OZp9s, https://doi.org/10.1787/7965209f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Наголошується, що промислові субсидії набувають дедалі більшого значення. Проте оцінка масштабів державного втручання у виробництво залишається складною через нестачу надійних та порівняльних даних. Оскільки багато урядів не можуть надати достатньої інформації, увага все більше привертається до даних на рівні компаній як до можливої альтернативи для вимірювання промислових субсидій. Використовуючи цей підхід, у роботі ОЕСР визначено та кількісно оцінено державну підтримку ключових секторів промисловості та інструментів політики. Результати свідчать, що: тип підтримки, яку отримують фірмами, може різнитися залежно від сектора; державні підприємства отримують відносно велику підтримку та можуть надавати підтримку іншим фірмам; складність ланцюжків постачання означає, що може бути важко визначити кінцевих бенефіціарів державної підтримки. Ці висновки мають важливі наслідки для політики у контексті дискусій у СОТ та інших організаціях, оскільки вони вказують на можливий характер прогалин у торгових правилах.

Детальніше: https://bit.ly/41BnW04, https://bit.ly/3AfZYM2, https://doi.org/10.1787/1d28d299-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини