Через спалах коронавірусної інфекції більшість закладів вищої освіти ОЕСР вирішили закрити свої студмістечка. У результаті навчання та оцінювання набутих знань проводилися дистанційно, як правило – онлайн.
Через спалах коронавірусної інфекції більшість закладів вищої освіти ОЕСР вирішили закрити свої студмістечка. У результаті навчання та оцінювання набутих знань проводилися дистанційно, як правило – онлайн.
Фахівці ОЕСР, ґрунтуючись на літературі та досвіді міжнародної мережі вищих навчальних закладів, що беруть участь у проекті з розвитку та оцінювання творчих здібностей і критичного мислення Центру досліджень і інновацій в галузі освіти (CERI), підготували огляд можливих короткострокових і довгострокових перспектив, а також необхідних управлінських рішень. Вони стосуються організації студентських іспитів у онлайн-режимі, а також реалізації заходів соціального дистанціювання.
В опублікованому на сайті ОЕСР документі розкриваються проблеми і рішення, які можуть бути використані під час онлайн-іспитів наприкінці семестру, а також нові форми перевірки знань, які можуть замінити або доповнити традиційні методи оцінювання.
Оподаткування цифрових послуг є реальною проблемою для міжнародного співтовариства. Деякі країни вводять податки на цифрові послуги в односторонньому порядку, ООН та ОЕСР намагаються домогтися прогресу у виробленні єдиного підходу до оподаткування доходів в умовах цифровізації.
Оподаткування цифрових послуг є реальною проблемою для міжнародного співтовариства. Деякі країни вводять податки на цифрові послуги в односторонньому порядку, ООН та ОЕСР намагаються домогтися прогресу у виробленні єдиного підходу до оподаткування доходів в умовах цифровізації.
Комітет експертів ООН з міжнародного співробітництва з податкових питань випустив проект нової статті Типової конвенції про уникнення подвійного оподаткування та коментарі щодо оподаткування автоматизованих цифрових послуг. Нові правила ООН встановлюють, що дохід від такого роду послуг, який виникає в одній державі та виплачується резиденту іншої, може обкладатися податком за місцем податкового резидентства компанії, яка такі послуги надає. Це, однак, не передбачає, що зазначений дохід підлягає оподаткуванню виключно державою, де компанія є резидентстом.
До кінця 2020 року країни-учасниці BEPS повинні узгодити рішення, яке буде працювати не лише по відношенню до автоматизованих цифрових послуг, але й щодо бізнесу, орієнтованого на споживача. Саме комплексне багатостороннє рішення на майданчику ОЕСР може виявитися найбільш ефективним.
Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».
Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».
У документі наводяться ризики, з якими стикаються технологічні компанії.
Нові технології можуть у багатьох відношеннях істотно вплинути на динаміку розвитку конфліктів, наприклад:
– використання технологій штучного інтелекту у збройних конфліктах;
– технології розпізнавання осіб можуть негативно вплинути на недоторканність приватного життя, безпеку і доступ до соціальних послуг;
– контроль за переміщенням в умовах COVID-19 для якого використовуються технології стеження тощо.
У зв’язку з цим JustPeace пропонує кілька можливих варіантів дій для технологічних компаній. Головна їх рекомендація – прийняти чутливість до конфліктів як один з головних принципів при розробці та випуску продукції компанії. Це означає застосування заходів, спрямованих на мінімізацію негативних впливів.
Використання підходу чутливості до конфліктів несе у собі ряд вигід, серед яких:
– зниження юридичної відповідальності;
– зниження репутаційних витрат і збитків ідентичності бренду;
– підвищення фінансової захищеності;
– підвищення впливовості компаній, які першими прийняли та застосували на практиці підхід чутливості до конфліктів.
Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
У ЄС 2,8 мільйона суб’єктів соціальної економіки, на які припадає 6,3% зайнятості. Однак вплив цих організацій виходить далеко за рамки згаданих цифр. Суб’єкти соціальної економіки присутні у більшості економічних секторів – від охорони здоров’я і освіти до банківської справи та комунальної сфери. Деякі з них є невеликими некомерційними організаціями, а інші – великими підприємствами з міжнародним охопленням.
Відмінною рисою соціальної економіки є: 1) задоволення соціальних або екологічних потреб; 2) організація економічної діяльності, що спирається на місцеві особливості, з великою залученістю зацікавлених сторін; 3) робота у тісній співпраці з іншими економічними суб’єктами та зацікавленими сторонами. Метою соціальної економіки традиційно вважалось «усунення» соціальних проблем (таких, як бездомність, ізоляція на ринку праці та інші форми соціальної ізоляції, з якими стикаються вразливі групи).
Соціальна економіка виявилася «першопрохідцем» у виявленні та впровадженні соціальних інновацій та альтернативних способів організації економічної діяльності. ОЕСР у своїй новій публікації надає рекомендації щодо заходів, які можуть бути спрямовані на підтримку й розвиток соціальної економіки.
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
У ньому представлений цілісний політичний підхід до проблеми дезінформації шляхом вивчення ряду заходів у відповідь, заснованих на принципах відкритого уряду, таких як прозорість, чесність, підзвітність і участь зацікавлених сторін.
Документ пропонує аналіз змін, які впливають на медіа та інформаційні екосистеми, головна з яких – зростання цифрових платформ, а також рекомендує кроки, які ОЕСР може зробити для підтримки політики у цій сфері.
Спираючись на наслідки цього мінливого ландшафту, автори дослідження основну увагу приділили чотирьом напрямкам політики:
– спілкуванню з громадськістю для поліпшення діалогу між урядом і громадянами;
– прямим заходам щодо виявлення дезінформації та боротьби з нею;
– нормативно-правовій політиці;
– засобам масової інформації і громадянським відповідям, які підтримують більш досконалі інформаційні екосистеми.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
Зокрема:
– «Реакція керівництва на дезінформацію» (11 серпня 2020; № 39);
– «Перевірка фактів: наскільки гарними є заходи реагування державного сектора та як їх поліпшити?» (12 травня 2020; № 38);
– «Життєвий цикл інновацій у державному секторі ОЕСР» (01 травня 2020; № 37);
– «Комплексне управління для послідовної реалізації ЦСР у Єгипті» (09 липня 2020; № 35).
На сайті ОЕСР для широкого ознайомлення опубліковані документи, які розкривають актуальні питання регулювання розвитку економіки та соціальної сфери під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19.
На сайті ОЕСР для широкого ознайомлення опубліковані документи, які розкривають актуальні питання регулювання розвитку економіки та соціальної сфери під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19.
Зокрема:
– звіт «Коли йти важко, сильні йдуть далі: як економічні регулятори підвищують стійкість інфраструктурної промисловості у відповідь на кризу COVID-19» (27 липня 2020 року);
– звіт «Відповідь податкових органів на COVID-19: допомога уряду» (30 липня 2020 року).
На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».
На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».
Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ.
Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.
Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.
Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:
«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);
«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);
«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);
«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);
«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);
«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Поширення мобільних пристроїв, експоненціальне зростання потужності обчислювальної техніки, різке зниження витрат на зберігання даних та зростаючі можливості доставляти більше даних з більшою швидкістю визначили стрімкий розвиток цифрової економіки. Змінилася конфігурація глобальних виробничо-збутових ланцюжків, утворилися нові інформаційні галузі, такі як хмарні обчислення, 3D-друк, інтернет речей, змінюється спосіб виробництва, надання послуг і торгівлі. Ці перетворення отримали своє відображення у правовому регулюванні персональних даних як базового компонента цифрової економіки.
Правове регулювання охоплює як традиційні питання конфіденційності та безпеки, так і питання захисту інтелектуальної власності, контролю за перетином потоку даних різних юрисдикцій. Ключовим питанням на порядку G20 з цифрової економіки саме стало регулювання потоків даних.
На основі аналізу національних практик ОЕСР виділяє чотири підходи до регулювання потоків даних за рівнем вимог і обмежень.
Перший і найпростіший – відсутність будь-якого регулювання цього питання, що найчастіше пов’язане з відсутністю законодавчо встановленого режиму персональних даних.
Другий підхід визначається як «ex post accountability» – держава не забороняє транскордонну передачу даних і не вимагає виконання будь-яких конкретних умов, але передбачає відповідальність експортера даних у разі порушення захисту відправлених за кордон даних.
Третій підхід обумовлює потік даних виконанням вимог безпеки (flows conditional on safeguards), тобто наданням гарантій захисту перадачі даних державним органом або приватними компаніями.
Четвертий, найбільш жорсткий підхід, встановлює порядок передачі даних, обумовлений отриманням санкції відповідного компетентного органу на індивідуальній основі (flows conditional on ad-hoc authorization).
Вимоги про локалізацію даних – окремий блок питань щодо обмежень потоків даних, оскільки їх виконання пов’язане з витратами на утримання локальних серверів. ОЕСР виділяє три види цієї вимоги. По-перше, може бути встановлена вимога зберігання копій конкретних даних, але не встановлюються обмеження з точки зору передачі або обробки копій даних за кордоном. По-друге, може бути встановлений порядок вільної передачі даних із забороною зберігання даних за кордоном. По-третє (найсуворіший варіант) має місце комбінація вимог про зберігання даних на території країни та умов передачі даних. ОЕСР відзначає, що застосування такого підходу може бути обумовлено цілями промислової політики, орієнтованої на розвиток секторів, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням.
Множинність правових режимів може створити невизначеність для урядів, підприємств та приватних осіб у розумінні, які саме правила керують ситуацією. Для подолання регуляторних відмінностей ОЕСР виділяє чотири інструменти: багатосторонні угоди і домовленості; торгові угоди; односторонні інструменти; угоди та ініціативи всередині приватного сектора. Дані інструменти не є винятковими: країни можуть використовувати різні підходи щодо різних партнерів, типів даних або у різних ситуаціях. Обсяг даних, які охоплюються кожним підходом, також варіюється.
