29 квітня 2021 року Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти оголошено конкурс до галузевих експертних рад.
29 квітня 2021 року Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти оголошено конкурс до галузевих експертних рад.
Конкурс проводиться відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад. Він має забезпечити заповнення наступних вакантних посад: – 02 «Культура і мистецтво» за спеціальністю «024 Хореографія»; – 02 «Культура і мистецтво» за спеціальністю «026 Сценічне мистецтво»; – 04 «Богослов’я»; – 06 «Журналістика»; – 12 «Інформаційні технології»; – 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю «293 Міжнародне право».
Умови участі у конкурсі оприлюднені на сайті Національного агентства із забезпечення якості освіти.
19 травня 2021 року в межах Тижня Відкритого Уряду буде проведено вебінар та дискусію «Відкрита наука: план дій для України».
19 травня 2021 року в межах Тижня Відкритого Уряду буде проведено вебінар та дискусію «Відкрита наука: план дій для України».
Організатори: Міністерство освіти і науки, Рада молодих учених при МОН, ГО «Інноваційний університет», ГО «Міжнародна фундація розвитку», ГО «Асоціація докторів філософії України», ГО «Прогресильні», ВМГО «Національний студентський союз».
Під час заходу буде презентована концепція розвитку відкритої науки в Україні. Також планується обговорити актуальні європейські тенденції наукових комунікацій.
Основні теми вебінару та дискусії: – стан та перспективи відкритої науки в ЄС та Україні; – юридичні аспекти впровадження відкритої науки в Україні; – Національний план відкритої науки.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано актуальний огляд соціальних і економічних ризиків, з якими людство стикається у період пандемії COVID-19.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано актуальний огляд соціальних і економічних ризиків, з якими людство стикається у період пандемії COVID-19.
Документ підготовлений за результатами опитування «Ризики, що мають значення», яке було проведене у вересні-жовтні 2020 року та охопило відповіді 25 тис. респондентів у віці від 18 до 64 років із 25 країн ОЕСР.
У звіті наведено перелік ризиків, які мали місце у 2020 році, представлено результати дослідження щодо сприйняття людьми соціальних і економічних ризиків, а також загальне бачення того, як уряди усувають ці ризики.
Опитування показало, що в середньому 37% респондентів стикались хоча б з одним порушенням, пов’язаним з втратою роботи, звільненням з роботи, використанням схеми збереження робочих місць, скороченням роботи, годин і / або скорочення заробітної плати. Серед домогосподарств, у яких члени сім’ї втратили роботу під час пандемії, 68% мали проблеми з оплатою рахунків. Переважна більшість респондентів (81%) чиї домогосподарства втратили роботу, стурбовані загальним фінансовим, соціальним і економічним благополуччям своєї сім’ї у найближчі рік або два. Понад 60% людей, у чиїх домогосподарствах було втрачено роботу, повідомляють, що вони стурбовані наявністю необхідних навичок і знань для роботи на надійній і добре оплачуваній роботі через десять років. Домогосподарства, представники яких втратили роботу з початку кризи COVID 19, висловлюють більшу готовність до зростання податків, щоб в умовах кризи отримати кращій соціальний захист.
Опубліковано щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти закладів за показниками даних наукометричної бази Scopus від Освіта.ua.
Опубліковано щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти закладів за показниками даних наукометричної бази Scopus від Освіта.ua.
Матеріали рейтингу побудовані на показниках цитованості наукових статей, автори яких мають афіляцію до відповідних закладів вищої освіти, проіндексованих у базі даних Scopus. Як відомо, Scopu постійно індексує понад 20 тисяч наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук, зокрема – наукові журнали, матеріали конференцій та книжкові видання.
У рейтинговій таблиці Освіта.ua українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, в основі якого лежить інформація про кількість наукових публікацій та кількість їх цитувань.
Згідно з результатами нинішнього рейтингу, найвищі значення Гіршу серед ЗВО має Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
До першої десятки поряд із ним також увійшли: – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна; – Львівський національний університет ім. Івана Франка; – Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова; – Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»; – Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича; – Національний університет «Львівська політехніка»; – Сумський державний університет; – Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; – Донецький національний медичний університет.
28 квітня 2021 року Національний фонд досліджень України представив свій сайт, який було оновлено відповідно до результатів спеціально проведеного опитування.
28 квітня 2021 року Національний фонд досліджень України представив свій сайт, який було оновлено відповідно до результатів спеціально проведеного опитування.
Фахівцями НФДУ були ретельно вивчені та враховані відгуки і пропозиції користувачів, що дозволило внести зміни до його структури та зовнішнього вигляду. На оновленому сайті представлена наступна інформація, зведена до кількох розділів: – про НФДУ – нормативно-правова інформація про фонд, його структуру, етичні принципи, експертні процедури, міжнародну співпрацю тощо; – конкурси – статус конкурсів та їх напрями, джерела фінансування, правила участі для зацікавлених осіб, відомості про оголошені та завершені конкурси, звітність; – грантоутримувачам – порядок фінансування, правила підготовки документів для отримання грантів, результати конкурсного відбору, відповіді на найбільш поширені запитання; – інформаційні ресурси – публічна інформація, дані про державні закупівлі, протоколи засідань Наукової ради НФДУ, результати внутрішнього аудиту тощо; – новини; – контакти.
На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт міжнародної комісії щодо майбутнього освіти за березень 2021 року.
На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт міжнародної комісії щодо майбутнього освіти за березень 2021 року.
Ініціативі ЮНЕСКО «Майбутнє освіти» більше року. Її започаткування дало поштовх глобальній дискусії про зміст освіти, навчання і знання у світі, який стає все більш складним, невизначеним і крихким.
У новому звіті представлена довідкова інформація про ініціативу, її мету та задачі, план роботи, пояснення основних положень, наведена відповідна аргументація та висновки щодо кожного розділу документу.
Документ структурований за наступними актуальними питаннями: – переосмислення гуманізму для спільного майбутнього; – напрямки у розвитку освіти, які перетворюватимуть суспільство: біотехнології, нейронауки, демографія, мобільність, зайнятість, управління, демократія, інтелектуальна деколонізація, різноманіття; – освіта до 2050 року: місце освіти в суспільстві, зміцнення загальної освіти, управління освітою, побудова інклюзивних освітніх екосистем, зміст і методи викладання та навчання; ключові ролі вищої освіти, глобальна солідарність, міжнародне співробітництво; – маніфест громадських дій.
Міжнародна комісія очікує на коментарі та пропозиції до звіту, особливо в частині наступних питань: наведена аргументація; визначення позицій, які вимагають додаткової уваги; перспективи та чинники майбутнього розвитку освіти.
28 травня 2021 року в онлайн-форматі відбудеться V всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми інтелектуальної власності, інформаційного, ІТ / інтернет права».
28 травня 2021 року в онлайн-форматі відбудеться V всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми інтелектуальної власності, інформаційного, ІТ / інтернет права».
Організатори: Львівський національний університет імені Івана Франка, громадська організація «Центр дослідження інтелектуального права».
Захід покликаний акумулювати та пропагувати ідеї та концепції, спрямовані на удосконалення чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності, інформаційного права, ІТ та інтернет-права.
Під час конференції планується обговорити наступні питання: – ключові теоретичні й практичні аспекти регулювання правових відносин інтелектуальної власності, відносини в інформаційній сфері та у цифровому середовищі; – висвітлення найбільш актуальних проблем у зазначених сферах та обмін думками, пропозиціями щодо власних шляхів їх вирішення.
Верховна Рада України у першому читанні прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків».
Верховна Рада України у першому читанні прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків».
Прийняття змін у законодавстві покликане забезпечити: – спрощення процесу створення наукових парків (НП), який нині ускладнено бюрократичними заходами, пов’язаними з нечітко визначеним правовим статусом та організаційно-правовою формою НП; складним та довготривалим процесом створення НП; обмеженнями на внески до статутного капіталу НП; не конкретизованою участю НП у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок; складністю взаємодії між закладом вищої освіти/науковою установою та НП; відсутністю чіткого механізму виконання проєктів НП; обмеженістю джерел фінансування НП); – надання можливості закладу вищої освіти та науковій установі засновувати декілька наукових парків; – врегулювання фінансово-майнових відносин, пов’язаних з відсутністю у НП власної інфраструктури та необхідністю витрачання значного обсягу їх коштів на оренду приміщень та обладнання.
Законопроєкт розширює права закладів вищої освіти та наукових установ щодо створення та підтримання діяльності НП. Їм надається право: – створювати наукові парки без погодження із МОН та самостійно визначати напрями їх діяльності; – надавати в оренду приміщення для розміщення наукових парків на пільгових умовах (1 грн орендної плати за 1 метр квадратний орендованої площі).
Законопроєкт розроблено на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. №471 та Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. №534.
Вебінар присвячений діючій у закладах вищої освіти Європи процедурі визнання академічної кваліфікації, яка має бути справедливою, прозорою та ефективною.
На вебінарі розглядатимуться наступні питання: – досвід Німеччини та Іспанії щодо безперешкодного визнання академічних кваліфікацій закордонних закладів вищої освіти; – роль внутрішнього контролю якості освіти; – як забезпечити ефективність якості визнання академічної кваліфікації при зведенні до мінімуму адміністративної процедури.
Після презентацій основних доповідачів буде організована дискусія із учасниками вебінару.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі.
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі.
Прийняте рішення сприятиме розвитку сфери відкритих даних та доступності громадян України до понад 1000 наборів відкритих даних.
Серед нових наборів даних, обов’язкових для оприлюднення, є фінансова звітність компаній, відомості Державного земельного кадастру, база даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів тощо.
Постановою також передбачене створення Центру компетенцій у сфері відкритих даних — порталу «Дія. Відкриті дані». Центр компетенцій мітитиме інформацію про роботу з відкритими даними розпорядників, ІТ-спеціалістів і користувачів. Наразі сервісами на основі відкритих даних користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців.
Поряд з тим, постанова закріплює принципи Міжнародної хартії відкритих даних, зокрема відкритості за замовчуванням; оперативності; доступності використання; забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі та забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання; інтероперабельності; постійної застосовності; інклюзивності розвитку.
Вперше в Україні вводиться поняття «інформаційного аудиту», тобто аналізу розпорядником інформації щодо наявності, стану, форматів, процесів управління та використання усієї інформації, яка перебуває в його володінні. За розпорядниками закріплюється обов’язок проводити його щонайменше раз на рік з обов’язковою публікацією результатів на порталі відкритих даних. Це перший крок до побудови якісної системи управління даними в Україні.
Мінцифри поставило перед собою амбітну мету – забезпечити входження України упродовж найближчих трьох років до топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. У зв’язку з цим найближчим часом на розгляд Уряду буде винесена Стратегія розвитку сфери відкритих даних в Україні.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
