Автор: admin

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джеймса Деруніана «Навіщо отримувати докторський ступінь за публікацією (та інші поради щодо кар’єри)».

У ній автор з власного досвіду наголошує, що знаходження «золотої нитки» на академічному шляху може дати вченим дорогоцінний шанс поміркувати, досягти успіху і вирости. Він розглядає два способи отримання докторського ступеня: дослідити питання і написати перспективну дисертацію, що дасть змогу продовжити дослідження і написати журнальні статті; попрацювати над ретроспективним докторським ступенем, визначивши «золоту нитку», через яку можна озирнутися назад і осмислити свою академічну кар’єру. Враховуючи поради вченої Сьюзан Сміт з цього питання, викладені у книзі «Доктор філософії в опублікованих роботах» та вимоги Британської агенції із забезпечення якості вищої освіти від 2011 року, Джеймс Деруніан пропонує власний варіант отримання докторського ступеня за опублікованою роботою, який включає: дев’ять наукових публікацій – розділ у відредагованій книжці, написаний одним автором; журнальні статті, написані одним автором; наукові статті, написані у співавторстві; звіти про проєкти, написані у співавторстві для Академії вищої освіти; 10 практичних публікацій, які підтримували аргументацію дослідження, але формально не були включені до переліку. Автор зазначає, що разом така робота зробила оригінальний, значний внесок у наукові та суспільні знання, за обсягом еквівалентна необхідної для традиційного докторського ступеня. Крім того, вона продемонструвала унікальний внесок у наукові дослідження в галузі педагогіки вищої освіти та розвитку суспільства, а також достатність і послідовність супутніх публікацій. На думку Джеймса, його «золота нитка» відобразила центральну тему попередніх публікацій, а саме дослідження та визначення характеру і ступеня зв’язку між викладанням і навчанням вищої освіти, а також теорією і практикою розвитку спільноти. Це виявило, що його більш ніж 40-річна академічна кар’єра дійсно мала певну послідовність. І процес озирання назад підтвердив думку данського філософа Серена К’єркегора (1843 рік) про те, що життя «можна зрозуміти тільки задом наперед; але потрібно жити вперед». Окрім власного досвіду та опитування інших, хто визначив кар’єру через вивчення власних опублікованих праць, автор пропоную ще чотири поради щодо кар’єри, які допомогли йому: дотримання своїх інтересів, знайти правильний баланс, бути хорошим колегою, ніколи не припиняти вчитися. Зазначивши, що в академічного життя є певні недоліки, Джеймс Деруніан стверджую, що академічне життя може дати стільки свободи, скільки можливість подорожувати, писати, викладати, публікувати результати досліджень, спрямованих на покращення життя.

Детальніше: https://is.gd/cziJuE, https://is.gd/Idkris

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Google спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Держспецзв’язку запустили в соціальних мережах медіакампанію «Поради з онлайн-безпеки».

Проєкт покликаний допомогти українцям бути кіберсвідомими й уникати онлайн-загроз. Медіакампанія – це частина програми «Безпечніше з Google», яка складається з чотирьох відеороликів, які розповідають про інструменти для підтримки кібербезпеки. Серед них: «Багатофакторна автентифікація» – про захист облікового запису; Програмне забезпечення» – про захист від вірусів та автоматичне оновлення програм; «Фішинг» – про інструменти виявлення шахрайства та протидії онлайн-фішингу; Менеджер паролів – про зберігання паролів. Кіберсвідомість – ключова навичка сучасних інтернет-користувачів. Щоб не натрапити на небезпеку в онлайні, важливо розуміти, як зберігати пильність у цифровому житті.

Детальніше: https://is.gd/PnUbRU, https://is.gd/zoVskf, https://is.gd/QMn0Dw, https://is.gd/xTNSKr, https://is.gd/upMY57, https://is.gd/jEzwfI

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Міністерства цифрової трансформації України опубліковано звіт «Оцінка рівня володіння іноземними мовами дорослого населення України.

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на запит Міністерства цифрової трансформації України. Соціологічне дослідження проведено в межах національної мовної програми Future Perfect, мета якої – популяризувати англійську мову в Україні. Дослідження показало, що за результатами опитування, щонайменше 40% українців знають принаймні одну іноземну мову, 23% – дві, 6% – три. Найпопулярнішою іноземною мовою серед українців є англійська, якою володіють 51% респондентів, 22% українців знають польську мову, 14% – німецьку, 7% – французьку. Більшість українців вважає, що вивчати іноземні мови потрібно в молодому віці, 19% – робити це варто до 5 років, 63% – у 5-7 років, 15% – у 8-10 років. Дослідження визначило головні фактори, які заважають українцям вивчати іноземну мову: брак часу – 38%, наявність важливих життєвих пріоритетів – 34%, брак фінансів -33% та відсутність належної мотивації – 31%. Водночас головними стимулами вивчення іноземної мови для українців є: більші можливості для подорожей -43%, бажання здобути нові знання про мову – 36%, різноманітніше дозвілля – 33% та можливість працювати в міжнародних компаніях – 31%.

Детальніше: https://is.gd/i8xc5f, https://is.gd/fIhLBx, https://is.gd/DjLGs3, https://is.gd/DW9Unl

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини