Академічна доброчесність

Доповідь під назвою «Іноземні журнали у Scopus і WoS: плагіат за перекладом та недоброчесні автори» була підготовлена у рамках  політики підтримки наукової етики. У ній проаналізовано 94 зарубіжних журнали, які входять до баз даних Web of Science Core Collection або Scopus. Знайдено 174 статті з плагіатом, перекладених автоматично, а також 85 статей з приписним співавторством.

У плагіаті за перекладом брало участь понад 1100 авторів. Усього у вивчених «хижацьких» журналах опубліковано близько 23700 «сміттєвих» публікацій. Дев’ять журналів прийняли до публікації свідомо псевдонаукові статті, перекладені комп’ютерними програмами. З урахуванням премій авторам «сміттєвих» публікацій збиток бюджету може перевищувати мільярд рублів.

Детальніше: https://bit.ly/2YkTdWG

У 2020 році ряд українських шкіл із Харківської, Кіровоградської, Херсонської та Івано-Франківських областей візьме участь у проєкті розвитку суспільної доброчесності.

Вони:

– отримають напрацьовані експертною групою матеріали для розвитку суспільної доброчесності (методичні рекомендації, плани уроків, матеріали для учнів тощо);

– пройдуть повноцінне навчання з теми суспільної доброчесності та принципів інтеграції;

– отримають знання про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку та практичні поради, як працювати з дітьми на тему цінностей та “суспільної доброчесності”;

– здобудуть тренерські навички та стануть учасниками подальших національних подій та конференцій;

– отримають комплект книг для розвитку та навчання;

– стануть хабами з розвитку суспільної доброчесності.

Детальніше: https://bit.ly/3giTrDZ, https://bit.ly/32bpUqH, https://bit.ly/3gitVhU 

На сайті Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні (Strengthening Academic Integrity in Ukraine Project — SAIUP) розміщено практичні поради щодо формування культури академічної доброчесності у студентів. 

Основна ідея – «не карати, а навчати». 

Матеріал містить відповіді на наступні питання: 

– якою є академічна доброчесність сьогодні;

– що таке нова академічна культура;

– Кодекс честі; 

– робота з першокурсниками; 

– покарання, суди честі;

– як  уникнути плагіату та розвивати навички академічного письма;

– перешкоди на шляху до доброчесності.

Детальніше: https://bit.ly/3kYgWFR, http://idgu.edu.ua/saiup

Фото: SAIUP

Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У десятому випуску на тему «Як формулювати результати навчання?» йдеться про те, як надати результатам навчання реальної ваги, а також як впровадити модель «зворотного дизайну» змісту навчального предмета.

Детальніше: https://bit.ly/2W3ONT0, https://saiup.org.ua/wp-content/uploads/2020/07/Integrity-bulletin-101.pdf

Фото: SAIUP

Щоб  запобігти цьому явищу і щоб Unicheck розпізнав список літератури, фахівці рекомендують правильно і чітко позначити його.

Для цього необхідно виокремити початок списку, використовуючи типові фрази для таких випадків. Додатки, доповнення або примітки теж мають бути названі відповідно. Що допоможе системі визначити початок та кінець списку літератури:

– переконатись, що після типової фрази стоїть пробіл або кілька пробілів, нумерований список, пункти починаються з великої літери, а рік у даті публікації 4-х значний;

– не копіювати назви джерел (оскільки разом з текстом копіюється його форматування, що може створювати перешкоди для розпізнавання), а вводити текст вручну;

– постійно використовувати однакові текстові редактори, формати, шрифти тощо;

– впевнитися, що модуль визначення списку літератури увімкнений.

Unicheck пропонує перелік знайомих фраз, якими можна позначати:

– список літератури: «Список використаної літератури», «Список літератури», «Джерела», «Список джерел», «Список використаних джерел», «Бібліографія», «Використана література», «Бібліографічний список літератури», «Бібліографічний список», «Бібліографічний список джерел», «Список посилань», «Список опублікованих праць за темою дисертації», «Перелік використаних джерел», «Список використаних джерел та літератури», «Список використаних джерел та літератури архіви», «Перелік посилань», «Перелік джерел посилань»; 

– частини тексту, який може бути після літератури: «Додавання», «Додатки», «Доповнення», «Долучення», «Примітки», «Глосарій».

Детальніше: https://bit.ly/38oB4uV  

Фото: Unicheck

Turnitin надає інструкторам інструменти для залучення учнів до процесу письма, надання персоналізованого зворотного зв’язку та оцінки успішності студентів у часі, використовується понад 30 мільйонами студентів у 15 тис. установах у 140 країнах. 

Unicheck повідомляє про своє приєднання до Turnitin. Таке приєднання має на меті системну підтримку та просування академічної доброчесності й забезпечення якісної освіти в Україні та інших державах світу.

Разом із тим, Unicheck буде і надалі працювати як окремий сервіс з пошуку плагіату для закладів освіти в Україні та по всьому світу. Користувачі Unicheck – як нинішні, так і майбутні, отримуватимуть такі ж послуги та підтримку, які вони зазвичай отримували під час користування продуктом Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/2NJrcSO

Фото: Unicheck