BIBLIOTHECA BALTICA

BIBLIOTHECA BALTICA

15-16 вересня 2022 р. у Любеку відбудеться традиційний симпозіум Bibliotheca Baltica ‒ асоціації бібліотек 10-ти країн Балтійського басейну: Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі та Швеції.

15-16 вересня 2022 р. у Любеку відбудеться традиційний симпозіум Bibliotheca Baltica ‒ асоціації бібліотек 10-ти країн Балтійського басейну: Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі та Швеції.

До участі цьогоріч запрошені представники українських бібліотек. Планується присудити грант на подорожі для молодих фахівців двом молодим українським бібліотекарам. Заявку на участь можна подати до 31 серпня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3CnVDso, https://bit.ly/3CuFh1n, https://bit.ly/3Cqjlo2

2022-08-23
Поширити
167
ПРОБЛЕМИ У ВІДНОСИНАХ АКАДЕМІЧНОЇ ТА ВИДАВНИЧОЇ СПІЛЬНОТ

ПРОБЛЕМИ У ВІДНОСИНАХ АКАДЕМІЧНОЇ ТА ВИДАВНИЧОЇ СПІЛЬНОТ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роберта М. Каплана «Давайте покінчимо з непростим шлюбом між академічними колами та комерційними видавцями».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роберта М. Каплана «Давайте покінчимо з непростим шлюбом між академічними колами та комерційними видавцями».

Наголошується, що високі витрати, непрозорі контракти й труднощі з пошуком рецензентів – все це вказує на необхідність зміни відносин між науковими колами та комерційними видавцями. Зважаючи на обставини, які склалися у цій сфері за останні півстоліття, автор називає три причини, через які ці стосунки у нинішньому вигляді мають бути остаточно розірвані. Перша причина – у недоліках системи рецензування, наявних складнощах з пошуком рецензентів. Друга – у надмірно високій платі за публікацію, адже це провокує видавців до наповнення журналів статтями авторів, які мають гроші, на противагу авторам, які фінансово обмежені, але мають гарні нові ідеї. Третя – опір видавців спробам університетів зробити свої контракти з ними максимально прозорими. Розмірковуючи над цими проблемами, автор статті пропонує замислитись над необхідність заміни дорогої та нефункціональної нинішньої систему, на національні та/або глобальні цифрові бібліотеки, де редагуватимуться й публікуватимуться рецензовані наукові статті. Роберт М. Каплан закликає усіх небайдужих долучитись до обговорення описаних проблем й разом шукати компромісні рішення щодо організації процесу рецензування, скорочення фінансового навантаження на авторів та університети, адже це в кінцевому рахунку зробить якісні дослідження доступними для більшої кількості читачів.

Детальніше: https://bit.ly/3BN6Sdv, https://bit.ly/3JFgRDF

2022-08-19
Поширити
175
ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ БІБЛІОТЕК

ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ БІБЛІОТЕК

На сайті Elsevier опублікована стаття Дебри Роу, Робін Кіар і Джеральда Р.Бізлі «7 способів, за допомогою яких бібліотеки можуть підтримувати та просувати ЦСР ООН у своїх установах».

На сайті Elsevier опублікована стаття Дебри Роу, Робін Кіар і Джеральда Р.Бізлі «7 способів, за допомогою яких бібліотеки можуть підтримувати та просувати ЦСР ООН у своїх установах».

Наголошується, що хоча ролі дослідників та їх установ завжди були відносно зрозумілі, залишається питання про те, як саме бібліотека може якнайкраще підтримати цілі сталого розвитку, а також чому саме вона повинна це робити. Американські експерти, які активно працюють у галузі сталого розвитку, пропонують ряд практичних дій, які можуть реалізувати бібліотеки. Рекомендації, зокрема, стосуються включення ЦСР у стратегічний план бібліотеки, а також заходів, які проводяться у кампусі, демонстрації цінностей ЦСР, підтримки колег та спільноти у їх роботі з ЦСР, розвитку відкритого доступу та відкритих освітніх ресурсів, підтримки програми профільного навчання та досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3QoRPee

2022-08-17
Поширити
211
CLARIVATE У РОЗБУДОВІ БІБЛІОТЕК МАЙБУТНЬОГО

CLARIVATE У РОЗБУДОВІ БІБЛІОТЕК МАЙБУТНЬОГО

Національна рада бібліотек Сингапуру (NLB) обрала Innovative, що є частиною Clarivate, для підтримки проекту NLB Libraries and Archives Blueprint 2025 (LAB25).

Національна рада бібліотек Сингапуру (NLB) обрала Innovative, що є частиною Clarivate, для підтримки проекту NLB Libraries and Archives Blueprint 2025 (LAB25).

Інтегрована бібліотечна система Polaris (ILS) та програми Vega Discover від Innovative будуть використовуватися NLB як рішення для автоматизації роботи бібліотечного персоналу та відвідувачів. Маючи багаторічний досвід, Innovative запровадила та підтримала ці системи в ряді найбільших публічних бібліотек різних країн світу. Цей досвід у поєднанні із загальним баченням персоналізованого бібліотечного досвіду довів NLB, що Innovative прагне визначати та розвивати стандарти автоматизації бібліотек та пошукові сервіси у довгостроковій перспективі, залишаючись у числі лідерів.

Детальніше: https://bit.ly/3ds2YwQ, https://bit.ly/3pbS3Ka, https://bit.ly/3pdmZcQ

2022-08-11
Поширити
169
КЛЮЧОВІ ТРЕНДИ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ

КЛЮЧОВІ ТРЕНДИ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ

На сайті Elsevier у спільноті Library Connect опублікована стаття Мерилін Ларкін «П’ять ключових трендів для бібліотекарів».

На сайті Elsevier у спільноті Library Connect опублікована стаття Мерилін Ларкін «П’ять ключових трендів для бібліотекарів».

Автор привертає увагу до дослідження «Research Futures 2.0», під час якого вивчалась сучасна дослідницька екосистема в умовах трансформаційних змін, прискорених пандемією COVID-19. Його результати базуються на матеріалах опитування понад 2 тис. дослідників з різних дисциплін та географічних регіонів. Наголошується на п’яти ключових тенденціях, які важливо брати до уваги бібліотекарям, щоб ефективно підтримувати своїх колег-дослідників. Вони стосуються препринтів та відкритої науки, співпраці у дослідженнях, технологій штучного інтелекту, змін у системі фінансування, а також підтримання балансу роботи та життя.

Детальніше: https://bit.ly/3Q3JyfX, https://bit.ly/3Sp2ZS2, https://bit.ly/3A8jCKR

2022-08-05
Поширити
192
Відкрито програму сонячних грантів EBSCO 2022 року

Відкрито програму сонячних грантів EBSCO 2022 року

Компанія EBSCO відкрила програму грантів для бібліотек з фінансування проєктів сонячної енергетики.

Компанія EBSCO відкрила програму грантів для бібліотек з фінансування проєктів сонячної енергетики.

Сонячна енергія є найбільш чистим і доступним відновлюваним джерелом енергії. Наразі EBSCO має понад 500 сонячних панелей, які можуть компенсувати «коричневу енергію», виробляючи чисту енергію, і тим самим зменшити шкідливий вплив на оточуюче середовище.

У 2022 році гранти надаватимуть 300 тис. доларів США академічним, шкільним і публічним бібліотекам, які є клієнтами EBSCO, і які мають намір профінансувати проєкт переходу на екологічно чисту сонячну енергію для компенсації витрат на електроенергію. Розмір грантів – 300 тис. дол. США. Переможці будуть оголошені у червні цього року.

Заявки на участь у конкурсі приймаються до 29 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rxkPq8

Фото: EBSCO

2022-04-18
Поширити
201
Консорціум доступних книг ВОІВ

Консорціум доступних книг ВОІВ

Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомляє, що  Консорціум доступних книг АВС запрошує представників організацій, зацікавлених у створені книг доступного формату для сліпих, людей із вадами зору чи ускладненим сприйняттям друкованого тексту, взяти участь у співпраці за цим напрямом.

Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомляє, що  Консорціум доступних книг АВС запрошує представників організацій, зацікавлених у створені книг доступного формату для сліпих, людей із вадами зору чи ускладненим сприйняттям друкованого тексту, взяти участь у співпраці за цим напрямом.

Організації, готові до співробітництва, повинні:
– мати досвід чи належну базу для випуску книг у доступному форматі;
– підтвердити, що книги, які будуть створені, стануть частиною національних освітніх програм або просуватимуть національні освітні цілі;
– продемонструвати можливості взаємодії з іншими зацікавленими сторонами, профільними неурядовими організаціями, відповідними бібліотеками, відділами освіти, інтелектуальної власності або авторського права для реалізації завдань Марракеського договору, забезпечення сталості діяльності з виробництва книг у доступному форматі тощо. 

Консорціум Accessible Books Consortium є державно-приватним партнерством, очолюваним ВОІВ, яке об’єднує організації, що представляють людей з обмеженими можливостями, видавництва, друкарні, бібліотеки, авторів, організації колективного управління, а також органи стандартизації.

Подати заявку на участь у проєктах можна до 15 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uo9r1F, https://bit.ly/3v25bUQ, https://bit.ly/3jqhvbK 

Фото: ВОІВ

2022-04-07
Поширити
187
Особливості реєстрації на платформі Research4Life

Особливості реєстрації на платформі Research4Life

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

Доступ до ресурсів надається закладам вищої освіти та науковим установам за умови інституційної реєстрації. Після цього необмежений доступ працівників здійснюється за підтвердженням логину і паролю.

Фахівці Research4Life підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо процедури отримання доступу, з якими можна ознайомитись на сайті проєкту.

Наразі подано понад 170 заявок від українських наукових та освітніх установ. Технічні проблеми, які виникають при заповненні форми на платформі Research4Life, врегульовуються фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Детальніше: https://bit.ly/3v3uSEk, https://bit.ly/3rcQ4Xi, https://www.research4life.org/faq/, https://bit.ly/3OiBEih 

Фото: МОН

2022-04-06
Поширити
383
Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

ЄАУ та інші асоціації, які представляють європейські університети, дослідницькі організації, дослідницькі бібліотеки, репозиторії, а також установи, що фінансують дослідження, оприлюднили спільну заяву в контексті тристоронніх перемовин щодо Закону «Про цифрові послуги» (DSA).

Запропонований Європейською комісією у 2020 році DSA покликаний забезпечити більш демократичний контроль та нагляд за цифровими платформами, знизити системні ризики, пов’язані з цифровою трансформацією, зокрема – маніпуляції чи дезінформацію.

Не зважаючи на свій амбіційний підхід до регулювання онлайн-платформ, Європейська комісія ніколи не встановлювала належну відмінність між громадським мандатом некомерційних наукових і освітніх репозиторіїв та архівів, що підтримують відкриту науку, і діяльністю комерційних онлайн-платформ. Таким чином, до системи репозиторіїв та архівів, які знаходяться у підпорядкуванні університетів, ймовірно, будуть застосовуватися різні фінансові та адміністративні вимоги для забезпечення вільного доступу, спільного та повторного використання даних і результатів досліджень.

З причин, які викладені у заяві організацій, що представляють наукову, освітню, бібліотечну спільноту ЄС та спонсорських організацій лунає заклик до виключення некомерційних репозиторіїв, цифрових архівів та бібліотек від зобов’язань Закону «Про цифрові послуги».

Детальніше: https://bit.ly/3x8WnyU, https://bit.ly/3LKLRlv

Фото: ЄАУ

2022-04-06
Поширити
266
Новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021

Новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021

1 квітня 2022 року набуває чинності новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021 «Кирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання».

1 квітня 2022 року набуває чинності новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021 «Кирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання».

Документ поширюється на всі українські тексти від X століття до наших днів, включаючи власні назви, а не лише на бібліографічні записи.

Стандарт дає законні підстави відтворювати літеру «ї» так, як це відповідає історії, фонетиці та граматиці української мови: Kyїv, Ukraїna (система А), Kyjiv, Ukrajina (система Б). Він забезпечує повну еквівалентність кириличного та латиничного записів відповідними транслітераційними правилами.

У цьому документі втілено рекомендації академічної Транслітераційної комісії і він повністю відповідає сучасним вимогам до подібних систем. Його застосовують для кирилично-латиничної транслітерації (латинізації) і ретранслітерації на кирилицю (зворотної транслітерації) українських текстів:
– у міжнародних інформаційних базах і багатомовних текстових корпусах;
– у міжнародних інформаційних системах;
– у наукометричних системах;
– у документах, які засвідчують фізичну чи юридичну особу;
– у друкованій продукції (географічні карти, монографії, довідники тощо);
– для реквізитів бланків офіційних документів (угод, листів, протоколів, актів тощо) та адрес на конверті, що містить офіційний документ;
– на вивісках і дорожніх щитах для позначення назв вулиць, закладів, організацій, установ і населених пунктів;
– у телекомунікаційних мережах;
– на транспортних засобах та інших об’єктах, які перебувають під юрисдикцією України;
– для товарних знаків і рекламних текстів;
– для назв клубів і спортивних команд;
– в інших випадках, коли виникає необхідність транслітерувати чи ретранслітерувати українські тексти.

Значення цього стандарту особливо зростає з огляду на недавні рішення Євросоюзу щодо України, відповідно до яких українська мова, нарівні з іншими європейськими мовами, займе гідне місце у сценаріях багатомовного опрацювання природної мови, зокрема машинного перекладу.

Документ розроблений фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України та Технічного комітету 144 «Інформація і документація».

Детальніше: https://bit.ly/3tTm1Wj

Фото: ДНТБ

2022-03-30
Поширити
1 408