19–20 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться щорічний всеукраїнський освітній форум «Розвиток людського капіталу в контексті ринку праці: аналіз, допомога, адаптація».
19–20 травня 2025 року у змішаному форматі відбудеться щорічний всеукраїнський освітній форум «Розвиток людського капіталу в контексті ринку праці: аналіз, допомога, адаптація».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення представниками українських закладів вищої освіти, експертами, підприємцями та студентами актуальних викликів, що постали перед українським суспільством. Будуть розглядатись наступні питання: як підтримати людей у новій реальності та допомогти їм знайти своє місце на зміненому ринку праці; працевлаштування як спільна відповідальність держави, університетів і роботодавців; вплив штучного інтелекту на освітній процес; розрив між освітою та реальними потребами ринку праці; як професійна освіта та мікрокредитні програми можуть допомогти залишатися конкурентоспроможними. Організатори: Альянс українських університетів, Київська школа економіки , Університет імені Альфреда Нобеля.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
У ній наголошується, що докторанти звертаються до генеративного штучного інтелекту у своїх дослідженнях щоб отримати відповіді на питання, які раніше задавали б науковим керівникам. Вони використовують ГШІ як простий, доступний у будь-який час інструмент, якому вони довіряють. Отже, науковим керівникам та здобувачам освіти нагально необхідно почати відверту розмову про межі та етичні норми роботи з ГШІ, відповідальне використання цього інструменту який не можу бути заміною живій людині. Сьогодні аспіранти й докторанти звертаються до ГШІ, щоб генерувати дослідницькі ідеї, знайти необхідну наукову літературу, генерувати текст, редагувати його або викласти у певному стилі, щоб він виглядав «більш академічно». Автори статті провели опитування 75-ти аспірантів з 19-ти установ Великої Британії, щоб зрозуміти, чому і як вони використовують ГШІ у своїх дослідженнях. Опитування надає уявлення про їхнє сприйняття ГШІ, цілі та способи його використання. Більше половини опитаних респондентів (52 %) використовують ГШІ у своїх дослідженнях та/або написанні наукових робіт, причому ChatGPT виявився основним серед різних подібних інструментів. Дехто зазначив, що включив текст, згенерований штучним інтелектом, до своїх робіт (12 %), а 9% залучали ГШІ під час проходження оцінювання, – і все це без відповідних прозорих заяви про залучення ГШІ. Частина респондентів вважає, що за певних умов «ГШІ можна використовувати для будь-яких цілей», оскільки він є цінним зручним інструментом, навіть «людиноподібним», майже колегою, який насправді допомагає пришвидшити прогрес у роботі. Разом з тим дехто висловився, що «ГШІ досить дурний, але завжди доступний партнер для мозкового штурму» і багато підтвердив, що є підстави для стурбованості щодо використання ГШІ у докторських дослідженнях. Існує проблема етики та відповідального використання, безпеки даних, потенційної упередженості, властивої алгоритмам, що лежать в основі ГШІ. Наукові керівники та докторанти повинні відкрито і відверто обговорювати використання ГШІ в освітньому та науковому процесі.
На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
Це – міжнародний юридично обов’язковий договір у галузі ШІ, який з 5 вересня 2024 року відкритий для підписання усіма країнами світу. Документ має на меті забезпечити відповідність ШІ упродовж усього життєвого циклу цієї технології правам людини, демократії та верховенству права не перешкоджаючи при цьому розвитку технологічного прогресу та інновацій. Він містить принципи формування законодавства та застосування ШІ-продуктів у публічному секторі, серед яких повага до людської гідності, прозорість, недискримінація, захист приватності, надійність, безпека. Очікується, що названих принципів буде дотримуватись і бізнес, оскільки держава буде просувати його ініціативи з адаптації принципів етичного використання ШІ у розробку власних продуктів. При цьому Конвенція не поширюється на використання ШІ в обороні. Конвенцію вже підписали п’ятнадцять країн, серед яких Велика Британія, США, Канада, ЄС, Ізраїль, Японія.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління для «зеленого» переходу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління для «зеленого» переходу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».
У ньому зазначається, що 2024 рік став найтеплішим за всю історію кліматичних спостережень і першим, коли середня глобальна температура перевищила на 1,5°C доіндустріальний рівень. Нагальна потреба в ефективних кліматичних діях зрозуміла: більше десяти років країни світу колективно зобов’язуються використовувати всі наявні у них важелі для обмеження глобального потепління. Проте, навіть якби цілі зі скорочення викидів були досягнуті 195-ма країнами, які взяли на себе відповідні зобов’язання, цих зусиль все одно було б недостатньо для досягнення температурних цілей Паризької угоди. Адже розрив між амбіціями становить близько 22 гігатонн еквівалентів вуглекислого газу. Окрім шкоди навколишньому середовищу зміна клімату становить загрозу глобальній економічній і соціальній стабільності. Експерти ОЕСР аналізують варіанти управлінських дій для забезпечення ефективної підтримки рішучих дій у сфері клімату, пропонують рамки для розвитку інновацій. У документі увагу зосереджено на трьох сферах, важливих для подолання наявних бар’єрів та прискорення кліматичних дій: посилення зобов’язань шляхом чітких інституційних домовленостей; упровадження ефективної «зеленої» політики; досягнення консенсусу шляхом залучення зацікавлених сторін та лідерства в управлінні кліматом.
12 червня 2025 року відбудеться вебінар «Підтримка академічної доброчесності: як бібліотеки очолюють дискусію про штучний інтелект».
12 червня 2025 року відбудеться вебінар «Підтримка академічної доброчесності: як бібліотеки очолюють дискусію про штучний інтелект».
Захід покликаний поінформувати слухачів про те, як саме академічні бібліотеки можуть збільшити свою участь у розвитку академічної доброчесності в епоху штучного інтелекту. Адже академічна етика є наріжним каменем вищої освіти, яку забезпечують усі інституції кампусу, включно з академічними бібліотеками. Останні повинні швидко розвиватись, щоб відповідати сучасним викликам, серед яких найбільш актуальний – поширення інструментів генеративного штучного інтелекту. Під час вебінару планується обговорити, як саме бібліотеки можуть брати участь у проактивному сприянні академічній доброчесності й підтримці своїх ЗВО; як трансформується роль академічних бібліотек; які стратегії розвитку культури доброчесності серед студентів та викладачів найбільш ефективні; які найкращі практики слід брати до уваги керівництву університетів і бібліотек під час розроблення відповідної політики; як генеративний штучний інтелект впливає на освіту у контексті питань академічної доброчесності; які інституційні ініціативи академічних бібліотек стануть у нагоді. Організатори: Сhoice, Springer Nature.
20 травня 2025 року відбудеться вебінар «Чому найбільше у світі глобальне опитування викликає серйозне занепокоєння?».
20 травня 2025 року відбудеться вебінар «Чому найбільше у світі глобальне опитування викликає серйозне занепокоєння?».
Він стане площадкою для обговорення нових даних про те, яку роботу бажають отримати молоді люди та як ці прагнення співвідносяться з реаліями ринку праці. Результати найбільшого в історії дослідження ОЕСР опитування про прагнення 15-річних учнів щодо майбутнього працевлаштування, в якому взяли участь 700 тис. людей у 80 країнах та економіках, будуть обговорюватись експертами. Очікується, що дискусія охопить наступні питання: способи подолання розриву в прагненнях молодих людей щодо освіти та ринків праці; як забезпечити розширення їхнього доступу до реального професійного досвіду (особливо – учням з малозабезпечених сімей). В основу обговорення буде покладено звіт ОЕСР «Стан глобальної підготовки підлітків до кар’єри», підготовлений за підтримки благодійної організації «Освіта та роботодавці» та компанії Амазон. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».
У ній зазначається, що коли технології використовуються для розширення можливостей людей, вони зберігають силу впливати на соціальні та політичні результати. З часу запуску ChatGPT у листопаді 2022 року більшість науковців намагаються забезпечити цілісність навчання та оцінювання. Однак керівники університетів зосереджуються на передбаченні та пом’якшенні екзистенційних ризиків, що виникають у їхніх закладах через поширення інструментів штучного інтелекту. Такі загрози пов’язані зі зміною очікувань студентів, реструктуризацією робочої сили та зміною урядових пріоритетів. Раніше уряд Великої Британії підтвердив свої амбіції зробити країну надпотужною у сфері штучного інтелекту та з цією метою інтегрувати штучний інтелект в освіту. Ерік Бріньйольфсон, директор Лабораторії цифрової економіки Стенфордського інституту штучного інтелекту, орієнтованого на людину, стверджує, що насправді економічне зростання пов’язане з тим, чи технології доповнюють людську працю, чи автоматизують її. Автор аналізує приклади, коли технології використовуються лише для автоматизації та заміни людей, а люди відповідно втрачають як дохід, так і політичну стабільність. Тоді ж, коли технології використовуються для розширення можливостей людей, останні не лише отримують контроль над безпосередніми результатами, але й зберігають владу формувати бажані соціальні та політичні результати. Університети повинні забезпечувати, щоб студенти ставали кращими юристами, дослідниками, письменниками, інженерами, стратегами та підприємцями, використовуючи штучний інтелект. Академічний персонал повинен відповідно змінити й покращити викладання за допомогою нових інструментів освітніх технологій, сприяти глибшому навчанню. ШІ – це і стимул, і додатковий функціонал і одночасно – велика відповідальність не замінити людський внесок та інтелект, а розширити індивідуальні та колективні можливості. Стійкість закладів вищої освіти зрештою залежатиме від узгодження поточних амбіцій з можливостями ШІ: спільне економічне процвітання, покращення державних послуг та розширення особистих можливостей.
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis опубліковано матеріал «Переконливі презентації та публічні виступи — алгоритм від соціального психолога Іллі Бачуріна».
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis опубліковано матеріал «Переконливі презентації та публічні виступи — алгоритм від соціального психолога Іллі Бачуріна».
Наголошується, що публічні виступи є невід’ємною складовою навчального процесу для викладачів та студентів, тому вони мають бути комфортними, переконливими та легкими для розуміння. Наводяться поради щодо підготовки та проведення презентацій. Зокрема, пропонується на початку підготовки до виступу чітко визначити головну ідею, суть доповіді і ключові тези, які розкривають заявлену тему. Оскільки більша частина (понад 70% інформації) забувається за декілька днів, головну думку бажано періодично повторювати у процесі виступу у різних варіаціях. Також важливо під час виступу постійно спостерігати за аудиторією, реакцією учасників заходу – слухачів, студентів, колег. Обов’язково передбачити сесію запитань-відповідей, під час якої намагатись коротко і переконливо відповідати на запитання присутніх. Стиль промови має значення. Тому фрази мають бути доволі короткими, речення тривати не більше 4-5 секунд та закінчуватися паузою. Не слід поспішати, разом із тим не можна бути занадто повільним. Дуже доречно використовувати під час виступу метафори та конкретні приклади. І обов’язково слід намагатись встановити атмосферу довіри, для чого бажано продемонструвати, що виступ ґрунтується на фактах та якісній експертизі. Ключові думки презентації потрібно розподілити на весь її час та акцентувати на них увагу, повертаючись періодично до головної ідеї, підсумовуючи сказане, роблячи висновки разом з аудиторією. Отже: говорить зрозуміло, пояснюйте, структуруйте виступ перерахуванням та словами «впевненості» («дійсно», «важливо», «думаю», «впевнений», «хочу підкреслити» тощо). Використовуйте такі інструменти: динаміка (змінюйте гучність голосу, вчасно перемикайте слайди); інтеракція (запитання та звернення до аудиторії), дистанція (переміщуйтеся сценою або нахиляйтеся ближче \ далі від камери, якщо виступаєте в онлайні); нагадування (говоріть про користь інформації, чому це важливо знати); емоції (гумор, приклади, особистий досвід); експресія (візуальний контакт, кивання, усмішки, жестикуляція). І пам’ятайте, що успішність виступу визначається тим, чи зміг спікер передати слухачам своє бачення світу та з якими знаннями залишиться аудиторія після лекції.
Міністерство освіти і науки України опублікувало роз’яснення щодо власних функцій у частині присвоєння вчених звань.
Міністерство освіти і науки України опублікувало роз’яснення щодо власних функцій у частині присвоєння вчених звань.
Наголошується, що це питання регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 656 «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту» та наказом Міністерства освіти і науки України від 14 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». Згідно з названими документами рішення про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника (науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та наукових установ) ухвалюють вчені ради. Рішення вчених рад затверджує Атестаційна колегія МОН на своїх засіданнях. Атестаційна колегія МОН не розглядає і не ухвалює індивідуальні рішення щодо кожного кандидата окремо, а працює зі зведеним переліком, поданим закладами освіти. Якщо на момент ухвалення остаточного рішення Колегією в Міністерстві освіти і науки України відсутні документи, які можуть слугувати законною підставою для відхилення такого роду рішень, то воно затверджується. Водночас, якщо стосовно будь-якого кандидата виникають обґрунтовані сумніви, надходить інформація про задокументовані обставини, які можуть впливати на можливість присвоєння вченого звання, МОН залишає за собою право ініціювати службову перевірку та скасувати відповідне рішення. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності Міністерство освіти і науки України розгляне питання позбавлення вченого звання доцента в установленому законодавством порядку, як це передбачено пунктом 1 шостого розділу згаданої вище урядової постанови. МОН посідає принципову позицію в питаннях академічної доброчесності та етики і надалі працюватиме над удосконаленням механізмів контролю та реагування на будь-які порушення.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Кароліни Паунови та Сандри Планес Саторри «Що рухає «зеленими» інноваціями в енергетиці, на транспорті та у промисловості?».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Кароліни Паунови та Сандри Планес Саторри «Що рухає «зеленими» інноваціями в енергетиці, на транспорті та у промисловості?».
У ній наголошується, що інновації, які допомагають зменшити викиди парникових газів, мінімізувати забруднення навколишнього природного середовища та зберегти екологію й біорізноманіття, надзвичайно важливі для сталого майбутнього. Вони зосереджують увагу на питанні, чим саме «зелені» інновації відрізняються від інших видів інновацій та яким наразі є поточний стан «зелених» інновацій. Країни прагнуть скоротити викиди вуглецю та перейти до економіки, в якій екоінновації стануть одним із ключових чинників формування кліматичного порядку денного. Новітні технології – від «зелених» водню та сталі до «зелених» акумуляторів та електромобілів допоможуть декарбонізувати енергетичні, транспортні та промислові системи. Вони вже розробляються та упроваджуються, але відбувається це з різною швидкістю: у деяких сферах такі інновації швидко призвели до появи більш сталих рішень, тоді як в інших вони знаходяться лише на ранніх стадіях розвитку. Автори публікації намагаються дати відповідь на питання, які країни є лідерами цього процесу і що потрібно зробити для прискорення «зеленого» переходу; розглядають стан «зелених» інновацій у різних секторах та аналізують перешкоди на цьому шляху. Амбітні цілі та екологічні зобов’язання, дотримання міжнародних угод і стандартів мають забезпечити стимулювання інвестицій у «зелені» інновації, підтримати формування ринків для цих інновацій та забезпечити докорінні зміни у поведінці споживачів.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
