6 березня 2025 року відбудеться вебінар «Вплив штучного інтелекту в освіті: досвід і знання».
6 березня 2025 року відбудеться вебінар «Вплив штучного інтелекту в освіті: досвід і знання».
Він покликаний надати бібліотекарям інформацію, необхідну щоб допомогти студентам і викладачам більш ефективно використовувати генеративний штучний інтелект для покращення системи викладання та отримання кращих результатів навчання. Планується обговорити вирішальну роль академічних бібліотек в епоху швидкого розвитку технологій ШІ у спрямуванні студентів і викладачів, запропонувати способи обрання та інтеграції інноваційних інструментів в систему освіти. Оскільки викладачі та студенти впроваджують нову технологію ШІ різними способами та з різним ступенем успіху, вони потребують підтримки у вигляді порад та нових ідей і практичного досвіду використання штучного інтелекту для підвищення залученості здобувачів освіти та підвищення успішності навчання. Планується розглянути результати використання студентами ProQuest Research Assistant на основі штучного інтелекту; проаналізувати проблеми та перспективи розроблення надійних, відповідальних та ефективних інструментів ШІ для академічної сфери. Організатори: Сhoice, Clarivate.
З 24 по 28 березня 2025 року у змішаному форматі відбудеться «Школа з квантової сенсорики та метрології».
З 24 по 28 березня 2025 року у змішаному форматі відбудеться «Школа з квантової сенсорики та метрології».
Захід покликаний стати площадкою обговорення технологій, які дозволяють здійснювати навігацію без супутників, покладаючись лише на надточний контроль прискорення та ідеєю вимірювання гравітації з такою точністю, що можна виявити об’єкти на поверхні Землі або навіть під землею. Учасники розглянуть теоретичну та практичну можливість подолання обмеження Релея в оптичному зображенні (що ставить питання про те, що у найближчому майбутньому можна буде побачити з космосу); обговорять революційні досягнення, які стали можливими завдяки квантовій сенсориці та метрології (одній з найцікавіших галузей сучасних квантових технологій, яка вже має успіх у комерційному застосуванні); зануряться в актуальні проблеми квантової механіки, квантової оптики, теорії оцінювання параметрів та інших передових галузей фізики й математики; розглянуть основи квантової фізики та теорії оцінювання параметрів. Організатори: Київський академічний університет НАН України, Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України, American Physical Society та Alfred P. Sloan Foundation.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів».
Автор зазначає, що коректно інтегрований в освітню діяльність штучний інтелект забезпечує висококваліфіковану підтримку учнів, оскільки «розуміє» матеріали курсу, його цілі та здатний спрямовувати студентів до більш глибокого навчання, а не «просто надає потрібні відповіді». Використовуючи досвід компанії Syntea, Торстен описує метод Сократа, який фактично описує найкращий підхід до штучного інтелекту у вищій освіті: якщо його осмислено та ефективно упроваджувати, то буде відбуватись не лише надання інформації, а й покращиться увесь процес навчання. Необхідно розуміти силу цілеспрямованого дизайну при упровадженні ШІ у процес викладання. Перший підхід «загального штучного інтелекту», згідно з яким установи упроваджують інструменти ШІ несистемно, діючи за аналогією, «як усі» та сподіваючись на отримання позитивних результатів. Другий підхід є по суті «педагогічно інтегрованим штучним інтелектом», у рамках якого кожна взаємодія викладачів та студентів з ШІ є частиною ретельно спланованої навчальної подорожі, узгодженої з навчальною програмою та філософією викладання. Щодо архітектури підтримки здобувачів освіти, то за другого підходу необхідно ураховувати наступні ключові елементи, які здатні забезпечити щоб ШІ справді став ефективним інструментом. Потрібно змусити ШІ працювати на користь установ, які ставлять перед собою конкретні освітні цілі (перш, ніж заглиблюватися в можливості ШІ, такі цілі потрібно визначити на основі консенсусу та зафіксувати); потрібно витратити багато зусиль на те, щоб розробити навчальні шляхи та визначити основні діалоги; ідентифікувати проблеми упровадження ШІ (нерішучість учасників освітнього процесу, цифрова доступність, цифрова грамотність персоналу та здобувачів освіти; формування бази навчальних ресурсів; упровадження кращих інструментів інтеграції ШІ в освітній процес та навчання поводженню з ними викладачів тощо). ШІ насправді може стати невід’ємною частиною навчального процесу, підтримуючи студентів у спосіб, який доповнює традиційні методи навчання, реалізуючи завдання підтримки (наприклад, цілодобовий діалог – запитання/відповіді щодо матеріалів курсу або його окремих тем) та водночас дозволяючи викладачам зосередитися на більш складній взаємодії та персоналізованому керівництві. Коли ми говоримо про ШІ в університеті, – ми не маємо на увазі повну заміну людського викладання, а лише говоримо про розширення ефективної підтримки учнів на кожному етапі їхнього навчального шляху.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Мережа Землі: обмін інструментами для збереження біорізноманіття та сталого розвитку».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Мережа Землі: обмін інструментами для збереження біорізноманіття та сталого розвитку».
У ньому йдеться про інструментарій накопичення найкращих практик ЮНЕСКО для підтримки збереження біорізноманіття і сталого розвитку на об’єктах, визначених ЮНЕСКО, – біосферних заповідниках, глобальних геопарках та об’єктах Всесвітньої спадщини. Найкращі практики не лише підтримують вказані об’єкти ЮНЕСКО, але й сприяють виконанню «Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року», а саме – 17-ти ЦСР та цілей Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття, проголошених під час 15-ї Конференції Конвенції про біологічне різноманіття (COP 15). Інструментарій ЮНЕСКО дозволяє визначити ключові практики залучення молоді, розширення можливостей майбутніх поколінь на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. ЮНЕСКО спирається на мережу міжнародної міжуніверситетської співпраці й обміну знаннями, що складається з майже тисячі закладів з усього світу. Вони проводять дослідження, аналізують та готують проєкти міжнародних нормативних документів щодо реалізації політичних рекомендацій на національному рівні. Вони об’єднують партнерів з наукових кіл, громадянського суспільства, місцевих громад і політиків у спільному діалозі, поширюють гуманістичні цінності ЮНЕСКО у системі освіти. Під егідою ЮНЕСКО існують центри категорії C2C, які є фактично міжнародними або регіональними експертними центрами, що надають технічну допомогу та послуги зацікавленим державам-членам, хоча й не є юридично частиною організації, а пов’язані з нею через офіційні угоди між ЮНЕСКО та окремими державами. Кожен C2C центр спеціалізується на окремій сфері діяльності, щоб відстоювати важливість культурної та природної спадщини як глобального суспільного блага, зміцнювати відповідний потенціал і сприяти співпраці та розвитку глобальної мережі.
Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge Ukraine оголосила про старт конкурсу стартап-проєктів у сфері медичної інженерії та здоров’я людини.
Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge Ukraine оголосила про старт конкурсу стартап-проєктів у сфері медичної інженерії та здоров’я людини.
Його мета – пошук інноваційних рішень, які сприятимуть збереженню людського капіталу та зростанню різних галузей української економіки, пов’язаних з медициною та охороною здоров’я. Конкурс проводиться у рамках Міжнародного форуму «Інновації у медичній інженерії». Участь у ньому можуть взяти усі бажаючі, хто має інноваційні ідеї та розробки за наступними напрямами: штучний інтелект у медичній інженерії; інтелектуальні системи в медицині; клінічна інженерія, технології діагностики, медичне приладобудування та електроніка; реабілітаційна інженерія та технології ендо- та екзопротезування; фізична терапія; ерготерапія; тканинна та регенеративна інженерія, штучні органи та трансплантація. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 травня 2025 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Проблеми інтелектуальної власності у галузі штучного інтелекту, навченого на скопійованих даних» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Проблеми інтелектуальної власності у галузі штучного інтелекту, навченого на скопійованих даних» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Наголошується, що новітні технологічні досягнення у галузі розвитку штучного інтелекту, особливо – стрімке зростання моделей генеративного ШІ, призвели до появи проблем у сфері інтелектуальної власності. Розроблення, тестування та перевірка моделей ШІ значною мірою покладаються на доступ до великих масивів даних, що зумовлює різке зростання попиту на такі дані для навчання/тренування моделей. Широко використовувані методи збору таких даних викликають занепокоєння щодо захисту прав інтелектуальної власності. Оприлюднений звіт містить огляд ключових питань, що знаходяться на перетині технологій ШІ та прав інтелектуальної власності. Експерти аналізують процес збирання даних як основний метод отримання навчальних даних ШІ, необхідних для розробки великих мовних моделей. Зазначається, що діяльність з формування масивів даних може порушувати кілька видів прав інтелектуальної власності та суміжних прав, зокрема – авторське право, права на бази даних, торговельні марки, комерційну таємницю, право на публічність та особисті немайнові права. У документі аналізуються методи збирання даних, визначаються ключові зацікавлені сторони, а також пропонуються попередні міркування, надаються нормативні відповіді та формулюються потенційні політичні підходи, які допоможуть розробникам політики орієнтуватися у зазначених питаннях для найповнішого розкриття інноваційного потенціалу штучного інтелекту за умови належного захисту інтелектуальної власності та інших прав.
12 лютого 2025 року у змішаному форматі відбудеться тематичний науково-методичний семінар для бібліотекарів «Особові колекції у фондах академічних бібліотек: формування та збереження».
12 лютого 2025 року у змішаному форматі відбудеться тематичний науково-методичний семінар для бібліотекарів «Особові колекції у фондах академічних бібліотек: формування та збереження».
Він покликаний висвітлити питання формування та збереження цінних приватних книгозбірень українських вчених, які зберігаються у фондах наукових бібліотек мережі Національної академії наук України. Під час семінару планується обговорити наступеі питання. Планується обговорити наступні теми: особові бібліотеки у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: стан дослідження і форми популяризації; база даних «Історико-культурні фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського»; приватні колекції у складі фонду основного зберігання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; книжкові колекції українських діячів у фонді Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника; особова книжкова колекція Мар’яна Коця у фонді Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника; інститут починається з бібліотеки: вшанування пам’яті академіків О. О. Богомольця та Р. Є. Кавецького; походження та реконструкція книгозбірні Федора Вовка, яка зберігається у Науковій бібліотеці Інституту археології НАН України. Організатор -Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
25 лютого 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Цифровізація освіти: управління змінами».
25 лютого 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Цифровізація освіти: управління змінами».
Вона стане платформою для обговорення актуальних питань цифрової трансформації освіти, обміну досвідом та пошуку ефективних рішень для управління змінами в освітньому середовищі. Планується обговорити цифрові навички 2030, розвиток цифрових навичок для навчання та професійного успіху, Reskilling та upskilling; сучасні платформи та сервіси для навчання онлайн; системні рішення для цифровізації освіти; документообіг, контент, комунікація; робота і освіта в умовах поширення ШІ; інтернет речей, машинне навчання, штучний інтелект, віртуальна та доповнена реальність; Data science – виклики для освіти; від кібербезпеки до кіберетики; стартапи та їх внесок у розвиток цифрових технологій; якою бути українській ІТ-освіті; упровадження нового Державного стандарту базової загальної середньої освіти; цифрові технології для збереження культурної спадщини України. Організатор – Дніпровська академія неперервної освіти.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».
Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму. Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають під час їх виконання та завершення, – доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre). Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше.
Уряд Словацької Республіки оголосив про старт відбору заявок на отримання громадянами України стипендій на 2025/2026 навчальний рік.
Уряд Словацької Республіки оголосив про старт відбору заявок на отримання громадянами України стипендій на 2025/2026 навчальний рік.
Конкурс проводиться відповідно до Програми співробітництва між Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти Словацької Республіки у галузі освіти. Наразі на 2025/2026 навчальний рік доступні 15 стипендій для студентів на навчання за освітнім ступенем бакалавр/магістр (строк навчання від 1 до 10 місяців); 6 стипендій для студентів 5 курсу Ужгородського національного університету кафедри словацької філології, які навчаються на вчителів словацької мови та літератури (максимальний строк навчання 1 семестр або 5 місяців); 15 стипендій на навчання або проведення науково-дослідних робіт для аспірантів та на викладання лекцій або проведення наукових досліджень для викладачів ЗВО або дослідників (термін від 1 до 10 місяців для особи); 10 стипендій на навчання у літній школі з вивчення словацької мови та культури (період проведення — серпень 2025 року). Розмір щомісячної стипендії, якщо інше не зазначено у двосторонній угоді, становить для студентів (рівень бакалавр/магістр) – 620 євро; для аспірантів – 1025,50 євро; для викладачів університетів або дослідників (без ступеня доктора філософії або його еквівалента) – 1025,50 євро; для викладачів або дослідників (зі ступенем доктора філософії або еквівалентним) – 1420 євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 квітня 2025 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
