Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо запровадження експериментального проєкту зі створення мережі стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо запровадження експериментального проєкту зі створення мережі стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.
Відповідна постанова від 23.04.2024 № 430 оприлюднена на урядовому порталі. Передбачається, що прийняття документу посилить співпрацю університетів та науково-дослідних установ із бізнесом, дієво сприятиме збільшенню частки наукоємних стартапів та інноваційної продукції в Україні, особливо – за пріоритетними напрямками, допоможе у тестуванні наукових проєктів, сприятиме залученню інвесторів, отриманню фінансової підтримки на початковому етапі розвитку. Планується створити шість стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на конкурсних засадах. Відбір проєктів здійснюватиме Міністерство освіти і науки України на початку літа 2024 року. Основні критерії – комерційна ефективність; наявність інноваційної інфраструктури у ЗВО або НУ; досвід співпраці з приватним сектором; потенціал розвитку стартап-екосистеми з урахуванням пріоритетних державних потреб.
2 травня 2024 року відбудеться вебінар «Сервісна бібліотека. Як мрію зробити реальністю?».
2 травня 2024 року відбудеться вебінар «Сервісна бібліотека. Як мрію зробити реальністю?».
Захід покликаний надати бібліотекарям поради із залучення користувачів, стимулювання громад до відвідування бібліотек. Планується обговорити наступні питання: чому сучасна бібліотека має бути передусім клієнтоорієнтованою та сервісною; яким повинен бути клієнтський досвід та сервіс, отримуваний у бібліотеці; з чого складається бібліотечний сервіс; «сервісний бібліотекар» – це який; стандарти бібліотечного сервісу – як їх визначити та вимірювати. Організатори: ВГО Українська бібліотечна асоціація, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вплив штучного інтелекту на продуктивність, розподіл і зростання: ключові механізми, вихідні дані та політичні завдання» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вплив штучного інтелекту на продуктивність, розподіл і зростання: ключові механізми, вихідні дані та політичні завдання» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому розглядаються економічні аспекти застосування інструментів штучного інтелекту з акцентом на потенціал технології загального призначення, здатної істотно вплинути на економічну продуктивність і добробут суспільства. Зокрема, зосереджено увагу на унікальній здатності ШІ до автономії та удосконалення, яка здатна спричинити прискорення інновацій та пожвавити мляве зростання продуктивності у різних галузях економіки. Разом із тим визнається, що існує високий рівень невизначеності, пов’язаної з довгостроковим впливом ШІ на продуктивність. Концентрація розробок ШІ у великих технологічних компаніях є високою, а їх темпи впровадження – нерівномірні, поширюються ризики соціальних проблем (нерівність, дискримінація, небезпека). Системи ШІ поєднують нематеріальні ресурси (програмне забезпечення, навички, дані) зі значними обчислювальними потужностями та додатковими технологіями (робототехніка, біотехнології). Вони мають здатність генерувати різноманітні результати – від складних аналітичних завдань (прогнозування, рекомендації, оптимізація) і створення контенту, – до виконання фізичних завдань (керування автономними транспортними засобами). Ці функції створюють передумови для трансформаційної ролі ШІ, формуючи основу його економічного потенціалу. Автори документу закликають до вироблення комплексного політичного підходу для підтримки розвитку і поширення ШІ включно з заходами задля розвитку конкуренції, підвищення доступності, вирішення проблем витіснення робочих місць і нерівності.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».
Це короткий посібник для дослідників-початківців про ефективне управління даними та їх належне представлення. Наголошується, що значення інформаційної грамотності у нинішні часи неможливо переоцінити. Коли справа доходить до досліджень, це вже не просто зведення даних у таблиці чи складання діаграм. Досліднику доводиться працювати з великими наборами даних, опрацьовувати їх, фільтрувати й аналізувати із залученням спеціальних інструментів для виявлення цінних закономірностей і підготовки висновків чи узагальнень. Отже, відразу після збору інформації науковцю важливо представити її в ясній та ефективній формі, гарантуючи, що вона буде одночасно зрозумілою та корисною для роботи. Якщо дослідник лише починає свій науковий шлях, оволодіння цим мистецтвом може означати дуже багато для подальшого вільного плавання в академічних водах. Отже, для ефективного управління даними рекомендується дотримуватись наступних правил: чітко визначатись із типами і форматами даних, оскільки різні сценарії досліджень вимагають різних підходів, і вибір найбільш валідного може зробити роботу максимально ефективною та результативною; коректно здійснювати підготовку даних (дотримання угод про імена, структури папок і метаданих гарантує, що дані будуть добре організовані та їх буде легко знайти); використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення закономірностей і тенденцій під час проведення розширеного аналізу даних; розробити й дотримуватись чітких вимог до візуалізації даних (кругові діаграми – для відображення частки ринку, лінійні графіки – для відстеження змін з плином часу, карти для виокремлення регіональних відмінностей тощо). Важливою є співпраця з іншими науковцями, адже грамотність щодо даних означає не лише розуміння таких даних, а й використання платформ для спільної роботи, наприклад, GitHub (для спільних проєктів) або репозиторіїв даних. Підвищення навичок роботи з даними – безперервний шлях. Його важливо почати з опанування простого алгоритму, зосередившись на основоположних концепціях, перш ніж переходити на більш високий рівень. Для подальшого підвищення грамотності у сфері даних є сенс проходити онлайн-курси, брати участь у семінарах; бажано знайти наставника або приєднатись до профільної спільноти. Необхідно багато читати і практикувати у сфері даних. Адже академічний ландшафт стає дедалі більш орієнтованим на дані, тому важливість грамотності у галузі даних стає дедалі очевиднішою.
6 травня 2024 року відбудеться вебінар «Програма інституційної оцінки EUA: що це таке, як вона працює і чому вам слід її обрати?».
6 травня 2024 року відбудеться вебінар «Програма інституційної оцінки EUA: що це таке, як вона працює і чому вам слід її обрати?».
Захід покликаний стати площадкою для детального обговорення суті Програми інституційної оцінки. Планується за участі представників закладів вищої освіти, які нещодавно пройшли оцінювання, обговорити основні характеристики програми, її додаткову цінність, детально розглянути досвід участі у програмі. Організатор – Європейська асоціація університетів.
Верховна Рада України в другому читанні ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».
Верховна Рада України в другому читанні ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».
Закон є важливою складовою комплексної трансформації системи вищої освіти. Передбачається, що його прийняття надасть студентам закладів вищої освіти можливість індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм; скористатися гнучкішими темпами і зберегти строки навчання; визнати результати навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті. Університети отримають більшу автономію й зможуть самостійно визначати інструменти досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей, що наближає українську систему вищої освіти до європейських стандартів. Вибіркових дисциплін стане більше. Для таких регульованих спеціальностей, як право, медицина, правоохоронна діяльність тощо, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих спеціальностей передбачено державні кваліфікаційні іспити.
На порталі «ДіяОсвіта» опублікований новий освітній серіал «СhatGPT для підвищення власної ефективності: розкрийте потенціал штучного інтелекту у своєму житті».
На порталі «ДіяОсвіта» опублікований новий освітній серіал «СhatGPT для підвищення власної ефективності: розкрийте потенціал штучного інтелекту у своєму житті».
Він складається з 7-ми серій, які розкривають практичні питання використання штучного інтелекту та нейромереж, – їх побудови, можливостей застосування, етики, конфіденційності, трансформації процесу навчання, перекладу й аналізу текстів. Особлива увага у серіалі приділяється етичним питанням та конфіденційності при роботі з ChatGPT. Слухачі серіалу разом з теоретичними знаннями матимуть можливість розвинути свої практичні навички взаємодії з ГШІ, що дозволить у майбутньому максимально повно використовувати можливості цього інструменту для підвищення власної продуктивності. Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи «Дія.Освіта» за підтримки Київської школи економіки.
Члени Глобального форуму університетських асоціацій (GUAF) прийняли спільну заяву на тему Глобальної конвенції ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій вищої освіти.
Члени Глобального форуму університетських асоціацій (GUAF) прийняли спільну заяву на тему Глобальної конвенції ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій вищої освіти.
Вони цінують потенціал конвенції та визначені нею універсальні принципи справедливого та прозорого визнання кваліфікацій у сфері вищої освіти у глобальному масштабі. Також у заяві вказується на ключові дії, яких необхідно вжити для забезпечення адекватних інвестицій в інфраструктуру та ресурси визнання й покращення професійного розвитку персоналу. Члени GUAF зобов’язуються надавати підтримку закладам вищої освіти та усім зацікавленим сторонам у зміцненні їхніх систем і процедур визнання. GUAF заснований Європейською асоціацією університетів у 2021 році як платформа для діалогу, співпраці та спільних дій лідерів університетських асоціацій Африки, Америки, Арабського регіону, Азії та Європи. GUAF опікується питаннями міжнародної мобільності, міжнародної співпраці, інституційної автономії ЗВО та академічної свободи.
2 травня 2024 року відбудеться практикум із медіаграмотності, присвячений питанням розпізнавання дезінформації та протидії фейкам в мережі інтернет.
2 травня 2024 року відбудеться практикум із медіаграмотності, присвячений питанням розпізнавання дезінформації та протидії фейкам в мережі інтернет.
Захід покликаний навчити верифікувати візуальний контент і не відфільтровувати фейки, аналізувати новини та безпечно працювати з інформацією. У співпраці з фахівцями, які розробляють інструменти для визначення оригінальності контенту, учасники обговорять наступні питання: які є інструменти для розпізнавання фейків та як їх найкраще використовувати; які є навчальні програми із протидії дезінформації; як відрізнити контент, згенерований ШІ, від підготовленого людиною. Організатори: Adobe, Міністерство цифрової трансформації України.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірюйте, керуйте та максимізуйте свій вплив: посібник для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток і розвиток зайнятості».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірюйте, керуйте та максимізуйте свій вплив: посібник для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток і розвиток зайнятості».
У ньому наголошується, що вимірювання та управління соціальним впливом є корисною практикою для суб’єктів соціальної економіки, яка дозволяє зрозуміти внесок у суспільний розвиток та допомагає в реалізації місії. Сфери впливу, які є особливо важливими для соціальної економіки (економічне процвітання, зайнятість, соціальна інтеграція, добробут, благополуччя громади) найважче піддаються кількісному вимірюванню. Сучасні практики оцінювання й управління соціальним впливом значною мірою сформовані донорами та комерційними організаціями з обмеженим фокусом на соціальну економіку. Цей посібник пропонує просте і зрозуміле бачення вимірювання соціального впливу як трьохетапного циклу, що охоплює розробку, збір та аналіз даних. Суб’єктам соціальної економіки необхідна постійна інфраструктура підтримки процесу управління впливом, нарощування внутрішнього потенціалу, використання різних інструментів для збору даних та кращої візуалізації й передачі інформації.
