27 лютого 2026 року стартує серія навчальних заходів за програмою «Цифрова трансформація в публічному врядуванні».
27 лютого 2026 року стартує серія навчальних заходів за програмою «Цифрова трансформація в публічному врядуванні».
Цей курс призначений для навчання держслужбовців та підвищення кваліфікації CDTO центральних органів виконавчої влади й обласних військових адміністрацій. Він надасть практичні інструменти управління змінами, командою, стратегією, даними та цифровими проєктами упродовж усього життєвого циклу – від ідеї до упровадження. Програма курсу забезпечить учасників практичними інструментами створення та реалізації проєктів цифрової трансформації у державних органах. Його слухачі навчаться аналізувати поточний стан процесів, формувати стратегії та дорожні карти, визначати пріоритети, формувати команди та механізми управління, а також розробляти й упроваджувати цифрові проєкти в органах влади; здійснювати стратегічне планування; керувати ІТ-командами; працювати з реєстрами та відкритими даними; дотримуватись правил кібербезпеки; працювати з інструментами штучного інтелекту. Організатор – CDTO Campus.
26 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Використання штучного інтелекту як партнера для співпраці в етичних дослідженнях та написанні робіт».
26 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Використання штучного інтелекту як партнера для співпраці в етичних дослідженнях та написанні робіт».
Захід покликаний поінформувати слухачів про практичні підходи до відповідального використання штучного інтелекту як інструменту для академічного письма та проведення наукових досліджень. Бібліотекарі Мічиганського та Кентуккійського університетів, які мають напрацьовані передові практики та розробили змістовні тактики відповідальної інтеграції штучного інтелекту в академічну діяльність, поділяться своїм досвідом, продемонструють цінність критичного мислення, способи перетворення інформації на нові знання, як подолати виклики упередженості ШІ, достовірності та етики, пов’язані зі штучним інтелектом, розвивати інформаційну грамотність. Організатори: Сhoice, Springer Nature.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».
Автор звертає увагу на те, як штучний інтелект змінює підходи студентів до навчання й виконання освітніх завдань, а також на те, як університетські викладачі мають забезпечити якість викладання. Активне упровадження ГШІ у навчання неминуче змінює роль викладача і логіку навчальної роботи. Інструменти штучного інтелекту дедалі частіше використовується для підготовки матеріалів, оцінювання, зворотного зв’язку і навіть формування завдань. Водночас така підвищена ефективність приховує небезпеку підміни навчального діалогу процедурною зручністю, коли рішення ухвалюються не на основі педагогічного судження, а за рекомендаціями алгоритмів. Ключова ідея статті полягає у необхідності збереження примату педагогіки в освітньому процесі: людяність у навчанні проявляється не лише у вигляді емоційної підтримки, а й у здатності враховувати контекст, оцінювати неоднозначні творчі відповіді, індивідуальне нестандартне мислення як невід’ємну частину загального процесу пізнання. Відповідальне використання ШІ в освіті передбачає чітке розмежування функцій: технології можуть підсилювати взаємодію, зменшувати рутинне навантаження і відкривати нові формати роботи, але не можуть і не мають права замінювати собою педагогічні рішення. ШІ не є «учасником навчального процесу», а є інструментом викладання. Майбутнє освіти залежить від того, чи зможуть університети використати цифрові інструменти для посилення людської взаємодії, а не для її витіснення, зберігаючи навчання як простір мислення, діалогу й відповідальності.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковані матеріали опитування EUA-CDE за 2025 рік «Політика у докторській освіті: геополітичні зміни, технологічне прискорення розвиток європейського суспільства та конкурентоспроможність».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковані матеріали опитування EUA-CDE за 2025 рік «Політика у докторській освіті: геополітичні зміни, технологічне прискорення розвиток європейського суспільства та конкурентоспроможність».
Увага зосереджена на тому, як керівництво університетів оцінює сучасні освітні виклики та можливості для розвитку докторантури. Представлено результати опитування EUA-CDE 2025 року, в якому взяли участь 217 університетів з 37 країн. Розглядається широкий спектр політик на інституційному та європейському рівнях, які важливі для докторської освіти в умовах зміни контексту безпеки та з огляду на зростання задіяння технологій штучного інтелекту. Досліджується, як університети сприяють розвитку європейського суспільства та конкурентоспроможності через співпрацю з соціальними групами. Пропонується по-новому поглянути на академічну свободу на докторському рівні та інституційні підходи до безпеки досліджень. Аналізується використання штучного інтелекту. Узагальнюються перспективи реформування оцінювання досліджень та кар’єри та їхній вплив на докторську освіту. Пропонується актуалізувати дискусію щодо європейської дослідницької політики, зокрема – перспектив та очікувань щодо наступного покоління європейських дослідницьких та інноваційних програм на період 2028-2034 років. Результати опитування будуть основою подальшої діяльності асоціації у галузі зміцнення потенціалу закладів вищої освіти в галузі підготовки та розвитку кар’єри докторантів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Витрати на дотримання нормативних вимог та продуктивність: нові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Витрати на дотримання нормативних вимог та продуктивність: нові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що за останні два десятиліття зростання продуктивності помітно сповільнилось у багатьох розвинених країнах на тлі загального зниження динаміки бізнесу (зменшення кількості стартапів, зниження частки молодих фірм та уповільнення перерозподілу ресурсів). Одним із чинників такої динаміки є кумулятивне ускладнення нормативно-правового середовища в країнах ОЕСР. Жорсткі правила регулювання можуть збільшувати витрати на дотримання нормативних вимог, що, у свою чергу, обтяжує молоді фірми, перешкоджаючи виходу на ринок та масштабуванню. Експерти проаналізували витрати на дотримання нормативних вимог у США, окремих європейських країнах та Австралії, для чого оцінювались трудові ресурси, що витрачаються на завдання, пов’язані з комплаєнсом. У Сполучених Штатах частка заробітної плати, що витрачається на завдання з дотримання нормативних вимог, збільшилась з 4,0% у 2012 році до 4,2% у 2024 році, тоді як в Австралії вона залишається стабільною на рівні близько 4,5%, а в Європі зріс з 3,7% у 2011 році до 3,9% у 2023 році. Отримані результати вказують на важливість більш ефективної регуляторної політики для управління існуючим обсягом нормативних актів, а також на цінність «розумного регулювання», що зберігає соціальні вигоди та обмежує непотрібний тягар дотримання вимог.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.
Відповідний наказ МОН від 19 січня 2026 року №56, зареєстрований у Міністерстві юстиції 28 січня 2026 року за № 129/45523 доступний на офіційному вебсайті МОН. Це рішення спрямоване на підвищення якості вітчизняних наукових видань, публікації у яких зараховуються при здобутті наукових ступенів, отриманні вчених звань, ліцензуванні освітніх програм. Нові правила ґрунтуються міжнародних стандартах публікаційної етики, прозорих і чітких критеріях оцінювання та принципах академічної доброчесності. Оновлення правил спричинене значним зниженням якості наукових публікацій та видань, поширенням недоброчесних видавничих практик (продаж авторства публікацій, недоброчесне примусове збільшення цитувань, маніпуляції з метриками, датами публікацій, імітації процесів рецензування) і відсутністю ефективних інструментів моніторингу та контролю. Ключові зміни полягають у цифровізації процесів, оновленні правил рейтингування, запровадженні кластерного підходу. Чинні наукові періодичні фахові видання категорії «Б» залишаються у «Переліку…» до 1 червня 2026 року. Засновники видань мають подати заявки до МОН через систему URIS до 30 квітня 2026 року, використовуючи інструкції, які будуть розміщені у відкритому доступі 2 лютого 2026 року. Заявки, подані для внесення наукового періодичного видання до категорії «Б» Переліку, перевірятимуться упродовж травня поточного року в системі URIS на відповідність формальним вимогам. Відбуватиметься експертне оцінювання заявок комісією з питань публікаційної етики, формування рейтингового списку наукових періодичних видань у межах кожного кластеру, а остаточне рішення про внесення наукових періодичних видань до Переліку та присвоєння категорії «Б» буде затверджуватись на термін три роки.
16 лютого 2026 року відбудеться заключний захід серії інформаційних днів проєкту Research Infrastructure for Future.
16 лютого 2026 року відбудеться заключний захід серії інформаційних днів проєкту Research Infrastructure for Future.
Він покликаний забезпечити обмін ідеями та досвідом розвитку дослідницьких інфраструктур ЄС та України. Планується обговорити навчальну програму для керівників і операторів українських дослідницьких інфраструктур; залучити наукову спільноту та суб’єктів дослідницьких інфраструктур до діяльності проєкту RIFF; розглянути ключові позиції проєкту дорожньої карти і плану розвитку дослідницьких інфраструктур для майбутнього України; концепцію дослідницьких інфраструктур України на засадах підходів Європейського Союзу. Організатор – проєкт RIFF.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бхавана Шрестха «Як технології можуть посилювати зв’язки в онлайн-аудиторіях».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бхавана Шрестха «Як технології можуть посилювати зв’язки в онлайн-аудиторіях».
У ній автор пропонує переосмислити роль цифрових технологій в онлайн-навчанні, розглядаючи їх не як інструмент доставки контенту, а як засіб формування соціальних і навчальних зв’язків між студентами та викладачами. Однією з ключових проблем дистанційної освіти є спосіб використання технологій, оскільки за формального підходу онлайн-курси можуть підсилювати відчуття ізольованості, тоді як продумане застосування цифрових рішень здатне, навпаки, створювати відчуття спільної присутності та залученості. Ефективні онлайн-аудиторії формуються тоді, коли технології підтримують регулярну взаємодію, спільну роботу і неформальне спілкування. Інтерактивні платформи, спільні цифрові простори для обговорень, синхронні й асинхронні формати взаємодії дозволяють студентам не лише споживати навчальний матеріал, а й брати участь у його осмисленні разом з іншими. Автор наголошує, що саме ці елементи сприяють формуванню довіри, академічної підтримки та відчуття належності до навчальної спільноти. Ролі викладача тут визначальна: він у цифровому середовищі виступає не лише джерелом знань, а й модератором взаємодії. Технології не замінюють педагогічну присутність, а розширюють її можливості: через продумані комунікаційні стратегії викладач може підтримувати контакт зі студентами, заохочувати активність і своєчасно реагувати на труднощі, які виникають при вивченні нового матеріалу. Вибір інструментів, які відповідають навчальним цілям, має бути усвідомленим, не механічним. Передові технології самі по собі не гарантують якісного онлайн-навчання, проте за умови педагогічно виваженого використання вони можуть суттєво посилювати людські зв’язки у дистанційних класах. Онлайн-аудиторія за такого підходу стає не компромісною заміною традиційного навчання, а повноцінним простором академічної взаємодії, здатним підтримувати співпрацю, залученість та спільну навчальну практику.
На сайті компанії Clarivate доступний для ознайомлення новий звіт «Дослідницькі офіси майбутнього».
На сайті компанії Clarivate доступний для ознайомлення новий звіт «Дослідницькі офіси майбутнього».
У ньому наголошується, що вимірювання суспільної цінності досліджень стає дедалі важливішим, тому університети та дослідницькі установи приділяють цьому питанню все більше уваги. Опублікований звіт присвячений проблемам, можливостям та перспективним напрямкам розвитку дослідницьких бюро й розкриває сутність стратегій академічних досліджень у всьому світі та їхні пріоритети. У ньому розглядаються ключові виклики, з якими стикаються дослідницькі інституції сьогодні; як штучний інтелект впливає на дослідницькі центри; як змінюються погляди на вплив досліджень тощо. Експерти зазначають, що в системі інституційних пріоритетів в числі перших – диверсифікація джерел фінансування, підвищення впізнаваності та репутації досліджень, отримання більшого фінансування для збільшення обсягу досліджень, а основними чинниками змін є тиск із боку витрат, використання програм штучного інтелекту та вплив внутрішньої політичної політики. Близько третини співробітників дослідних відділів використовують ШІ для пошуку можливостей фінансування та редагування заявок на гранти. Однак використання ШІ також виділяється як найбільша загроза для наукової сумлінності. Наслідки підходу уряду США до дослідницької політики відчуваються у всьому світі – опитані дослідники у багатьох регіонах світу повідомляють про втрату фінансування досліджень та скорочення співпраці з США.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертні огляди ОЕСР щодо співробітництва у галузі розвитку:
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертні огляди ОЕСР щодо співробітництва у галузі розвитку:
Європейський Союз 2025» із серії «Експертні огляди ОЕСР у сфері співробітництва в галузі розвитку». У ньому йдеться про наявні можливості та актуальні виклики, які стоять перед Європейським Союзом стосовно реалізації нової парадигми розвитку, зосередженого на взаємній вигоді та інвестиціях у якісну інфраструктуру задля скорочення бідності та нерівності. Європейський Союз – унікальна регіональна організація, що відіграє важливу роль у просуванні прав людини, верховенства права та екологічних норм, віддана принципам багатосторонності. ЄС доклав значних зусиль для інтеграції сталого розвитку в системи глобального економічного управління та відіграє провідну роль у просуванні відповідальної ділової поведінки через глобальні ланцюги поставок. Нинішній огляд спрямований на підтримку дій з покращення якості та ефективності співпраці держав у сфері розвитку, у ньому висвітлюється передовий досвід та містяться практичні рекомендації. Завдяки стратегії «Глобальний шлюз» та диверсифікованому інструментарію фінансування Європейський Союз використовує офіційну допомогу розвитку як каталізатор структурних реформ та інвестицій в інфраструктуру. Однак залишається ряд критичних питань: як підтримувати взаємодію з найменш розвиненими країнами в умовах високої нестабільності, як підтримувати лідерство у зміцненні інституцій та розвитку людського потенціалу, як ефективно мобілізувати досвід та ресурси приватного сектору, як збалансувати стратегічні інтереси з цілями розвитку?
