З 21 по 25 вересня 2020 року Європейська комісія у співпраці з FETFX та Total Tech організовує другий щорічний Future Tech Week, який відбудеться онлайн. Подія присвячена майбутнім новим технологіям. Будуть представлені проекти EIC Pathfinder, які задають нові тенденції у науковій, технологічній та діловій сферах, а також пропагують європейські дослідження.
З 21 по 25 вересня 2020 року Європейська комісія у співпраці з FETFX та Total Tech організовує другий щорічний Future Tech Week, який відбудеться онлайн. Подія присвячена майбутнім новим технологіям. Будуть представлені проекти EIC Pathfinder, які задають нові тенденції у науковій, технологічній та діловій сферах, а також пропагують європейські дослідження.
Відбудеться низка онлайн-сесій, орієнтованих на наукові дослідження та інновації, стабільність та цифрову політику Європейської Комісії.
Проекти охоплюватимуть наступну тематику: штучний інтелект та ІТ, здоров’я та біотехнологія, енергетика та довкілля, нанотехнології та наноматеріали, культура та суспільство.
Майбутній тиждень техніки є частиною флагманського дослідницького заходу Європейського Союзу «Дні досліджень та інновацій», який об’єднує політиків, дослідників, підприємців та громадян для обговорення й формування майбутнього досліджень та інновацій у Європі і за її межами.
У рамках ініціатив Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), спрямованих на розвиток глобальної інфраструктури інтелектуальної власності, зокрема – шляхом покращення доступу до інформації та сприяння її використанню, між ВОІВ та Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» започатковано співпрацю. Це стосується передусім проведення спільних заходів, спрямованих на удосконалення послуг у сфері інтелектуальної власності.
У рамках ініціатив Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), спрямованих на розвиток глобальної інфраструктури інтелектуальної власності, зокрема – шляхом покращення доступу до інформації та сприяння її використанню, між ВОІВ та Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» започатковано співпрацю. Це стосується передусім проведення спільних заходів, спрямованих на удосконалення послуг у сфері інтелектуальної власності.
Результатом співпраці стало приєднання України до проєктів з розвитку глобальних баз даних, що стосуються знаків для товарів і послуг (Global Brand Database) та промислових зразків (Global Design Database). За даними повідомлень, розміщених на вебсайті ВОІВ, з травня цього року у Global Brand Database наявний весь національний фонд знаків для товарів і послуг, а з червня у Global Design Database з’явився фонд промислових зразків.
Global Brand Database – база даних, що надає широкі можливості пошуку ідентичних знаків для товарів і послуг та порівняння графічних елементів. Широкий спектр фільтрів дозволяє проводити пошук та порівняння окремих елементів позначення. Пошук за знаками, що вже наявні, є першим необхідним кроком для процедури реєстрації.
Global Design Database – база даних, яка дозволяє без зайвих зусиль здійснювати пошук у численних джерелах спеціальної інформації та швидко отримувати необхідні дані для ефективного дослідження масиву зразків.
Україна вперше долучається до ініціативи «EUREKA Globalstars» у межах міжнародної інноваційної програми «EUREKA». Це дасть змогу командам українського бізнесу, наукових установ та закладів вищої освіти взяти участь у спільному конкурсі проєктів країн-членів «EUREKA» та Сінгапуру: «Call for Joint R&D Projects under EUREKA between Singapore and the EUREKA member countries».
Україна вперше долучається до ініціативи «EUREKA Globalstars» у межах міжнародної інноваційної програми «EUREKA». Це дасть змогу командам українського бізнесу, наукових установ та закладів вищої освіти взяти участь у спільному конкурсі проєктів країн-членів «EUREKA» та Сінгапуру: «Call for Joint R&D Projects under EUREKA between Singapore and the EUREKA member countries».
Офіційне оголошення про старт цього конкурсу та його умови оприлюднено 8 червня 2020 року на офіційному сайті «EUREKA». Наразі до конкурсу долучилися Сінгапур та 14 країн-членів програми: Австрія, Бельгія, Канада, Естонія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Південна Африка, Іспанія, Швейцарія, Туреччина, Велика Британія, Південна Корея.
Щоб українські учасники могли взяти участь у конкурсі, їм необхідно створити консорціум, до складу якого увійдуть щонайменше 2 країни (Україна та Сінгапур). Решта учасників зі згаданих вище країн можуть приєднатися до роботи консорціуму за бажанням. Проєкти, які матимуть позитивне рішення від усіх учасників узгоджувальної наради, будуть номіновані. Затвердження проєктів за результатами конкурсу заплановано на кінець січня 2021 року, початок фінансування фіналістів – на квітень 2021 року.
До національного відомства інтелектуальної власності – Укрпатенту – відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків надійшли Циркуляри ВОІВ С.Н 142 та С.Н 143.
До національного відомства інтелектуальної власності – Укрпатенту – відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків надійшли Циркуляри ВОІВ С.Н 142 та С.Н 143.
У документах міститься звернення до національних відомств інтелектуальної власності щодо проведення консультацій з користувачами Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків щодо пропозиції продовжити чинний 6-місячний стандартний період публікації міжнародних реєстрацій до 12 місяців.
У зв‘язку з цим Укрпатент звертається до зацікавлених організацій, які є користувачами Гаазької системи, з проханням взяти участь в опитуванні ВОІВ та заповнити анкету.
У 2020 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) внесла зміни та доповнення до тексту чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП (11-2020). Відповідно із 1 січня 2021 року запроваджується нова версія документу – МКТП (11-2021). Повідомлення про це, а також доступ до ранньої публікації МКТП (11-2021) англійською та французькою мовами надано на вебсайті ВОІВ.
У 2020 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) внесла зміни та доповнення до тексту чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП (11-2020). Відповідно із 1 січня 2021 року запроваджується нова версія документу – МКТП (11-2021). Повідомлення про це, а також доступ до ранньої публікації МКТП (11-2021) англійською та французькою мовами надано на вебсайті ВОІВ.
У зв’язку з цим в Укрпатенті, згідно прийнятої практики ВОІВ, у рамках виконання відповідного Плану заходів, проводяться роботи із забезпечення впровадження у державній системі правової охорони інтелектуальної власності з 1 січня 2021 року нової версії чинної, одинадцятої, редакції МКТП у перекладі українською мовою – МКТП (11-2021).
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент для відслідковування змін політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) в умовах COVID-19, а також заходів, які вживаються державами-членами організації у контексті боротьби з пандемією.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент для відслідковування змін політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) в умовах COVID-19, а також заходів, які вживаються державами-членами організації у контексті боротьби з пандемією.
Це – ще один крок, зроблений ВОІВ у напрямі збереження ефективної роботи, незважаючи на обставини, спричинені пандемією коронавірусної інфекції. Генеральний директор ВОІВ зазначив, що механізм моніторингу політики у сфері ІВ в умовах COVID-19 – це інформаційна база, за допомогою якої усі зацікавлені сторони зможуть знайти дані про заходи, що впроваджуються світовим співтовариством у контексті адаптації до реалій пандемії COVID-19.
Майже 1500 інноваторів з 44 країн, включаючи 27 держав-членів Європейського Союзу, подали заявку на «Ініціативу реагування на кризи», започатковану Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT).
Майже 1500 інноваторів з 44 країн, включаючи 27 держав-членів Європейського Союзу, подали заявку на «Ініціативу реагування на кризи», започатковану Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT).
Ініціатива виділяє 60 мільйонів євро для забезпечення інноваційних рішень з високим впливом для вирішення безпрецедентних проблем, пов’язаних з пандемією COVID-19.
Для нагородження кращих проектів оголошено гранти. Передбачається, що 60% коштів EIT щодо реагування на кризи будуть надані високоінноваційним стартапам, масштабним компаніям, малим та середнім підприємствам у рамках «Інструменту підтримки венчурного забезпечення». 40% коштів буде виділено на «Проекти пандемічного реагування». Усі заходи щодо реагування на кризу у сфері EIT будуть завершені до кінця 2020 року.
Генеральний Директорат Європейської Комісії повідомив перші новини про можливості міжнародного виміру потенційних конкурсів Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027 роки для країн-партнерів Програми.
Генеральний Директорат Європейської Комісії повідомив перші новини про можливості міжнародного виміру потенційних конкурсів Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027 роки для країн-партнерів Програми.
Для тих, хто плануєте брати участь у конкурсах вже цього року, пропонується звернути увагу на Funding&Tender Opportunities Portal (раніше відомий як Participant Portal), зокрема – на доступ до профілю організації, статус організації тощо.
Презентаційні матеріали, які стосуються реєстрації організації для новачків, зміни статусу для переможців конкурсу 2020-го року, а також про нововведення та Organization ID для всіх організацій (навіть для тих, хто має статус Validated на порталі), доступні для усіх бажаючих.
Підведено підсумки додаткового конкурсу з відбору представників та експертів України до Програмних комітетів «Горизонт 2020».
Підведено підсумки додаткового конкурсу з відбору представників та експертів України до Програмних комітетів «Горизонт 2020».
За підсумками конкурсу відібрано нових представників та експертів від України до 6 програмних комітетів «Горизонт 2020». Представники та експерти від України обрані до наступних Програмних комітетів:
– «Безпечні суспільства – захист свободи та безпеки Європи та її громадян»;
– «Європа у мінливому світі – інклюзивні, інноваційні та свідомі суспільства»;
– «Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марії Склодовської-Кюрі»;
– «Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів та сировини»;
– «Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків».
Відповідне рішення ухвалила Комісія під час свого засідання. Загалом на конкурс надійшло 26 заявок. Усі пакети документів пройшли перевірку на відповідність встановленим вимогам. Рішення про відбір експертів проводилося на основі наданих кандидатами пропозицій щодо пріоритетів діяльності як офіційного експерта з урахуванням досвіду участі й керівництва у міжнародних та європейських проєктах.
У Міністерстві освіти і науки, як і в інших міністерствах України, запроваджено Перехідну книгу (Transition book) для інформаційного забезпечення практики цивілізованої передачі влади та узагальнення ключових даних про стан справ у відповідних галузях.
У Міністерстві освіти і науки, як і в інших міністерствах України, запроваджено Перехідну книгу (Transition book) для інформаційного забезпечення практики цивілізованої передачі влади та узагальнення ключових даних про стан справ у відповідних галузях.
У перехідній книзі МОН міститься інформація про основні результати роботи Міністерства за період з вересня 2019 року по червень 2020 року, а також стратегічні пріоритети, середньострокові та короткострокові завдання державної політики.
Документ складається з таких елементів: загальна інформація про МОН; опис сфер політики та стан справ у них (проблеми, цілі, результати, середньострокові та короткострокові завдання державної політики); завдання європейської інтеграції; міжнародна співпраця.
Зокрема, у документі про політику та заходи щодо освітньої, наукової та інноваційної діяльності зазначається наступне.
В умовах карантину було організовано освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання для здобувачів загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; створено умови для дистанційного навчання учнів з ООП спеціальних закладів освіти та визначено особливості організації роботи закладів дошкільної освіти та інклюзивно-ресурсних центрів, надання (проведення) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).
У сфері науки та інновацій:
– розпочав роботу Національний фонд досліджень (НФД) щодо фінансової підтримки українських вчених;
– оголошено додатковий конкурс з відбору представників і експертів від України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»;
– у тестовому режимі запущено роботу вебплатформи «Science to Business Marketing Model» (S2BMM);
– забезпечено проведення державної атестації наукових установ.
Стосовно пріоритетних напрямів державної політики у Перехідній книзі зазначається наступне.
У вищій освіті та освіті дорослих:
– заклади будуть реалізувати усі види автономії, передусім – фінансову;
– ЗВО будуть фінансуватись за результатами їхньої освітньої, наукової та міжнародної діяльності;
– керівники ЗВО забезпечать ефективне управління закладами;
– науково-педагогічні працівники матимуть конкурентний рівень оплати праці та постійний професійний розвиток;
– система конкурсного вступу до ЗВО забезпечить відбір вмотивованих осіб, які спроможні здобувати вищу освіту;
– система забезпечення якості вищої освіти відповідатиме принципам стандартів та рекомендацій Європейського простору вищої освіти (ESG);
– вища освіта буде конкурентоспроможною на міжнародному ринку освітніх послуг;
– буде створена гнучка та ефективна система освіти дорослих (система навчання впродовж життя), яка відповідатиме потребам і запитам громадян, економіки та суспільства.
У науці важливими напрямами подальшого розвитку будуть:
– долучення України до міжнародних наукових програм та організацій, а також до міжнародних дослідницьких інфраструктур;
– запровадження державної підтримки права на академічну мобільність;
– впровадження нових підходів до формування оплати праці наукового працівника;
– запровадження пріоритетного розвитку матеріально-технічної бази дослідницької інфраструктури, що працює за принципом відкритого доступу;
– фінансування діяльності наукових установ та закладів вищої освіти за результатами державної атестації; запровадження грантового фінансування науки та низка інших напрямів.
У сфері інновацій та трансферу технологій у середньостроковій перспективі:
– держава надаватиме підтримку провадженню інноваційної діяльності та сприяє залученню приватних інвестицій у науку та інновації;
– інноватори будуть користуватись підтримкою у доступі до міжнародних грантових фондів;
– буде створено мережу структур, які забезпечують впровадження (комерціалізацію) розробок інноваторами;
– винахідники та інноватори отримають послуги з трансферу технологій, оцінки інновацій, оцінки прав інтелектуальної власності, прототипування та створення дослідних зразків на високому рівні.
З повним переліком напрямів державної політики у сфері освіти та науки можна ознайомитись у відкритій версії Перехідної книги на сайті МОН.
