Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.
Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.
Опитування має встановити, які зміни відбулись у національній інноваційній екосистемі, а також у якості та конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва. Зокрема, учасникам дослідження пропонується оцінити діючу систему, назвати основні проблеми, визначити рівень сприятливості національного законодавства у галузі інновацій.
За результатами дослідження буде підготовлено аналітичну довідку, яка міститиме: основні характеристики інноваційної екосистеми України та рекомендації щодо налагодження міжрегіональних економічних зв’язків і взаємодії всіх суб’єктів інноваційної екосистеми.
До участі у опитуванні запрошуються всі суб’єкти інноваційного процесу ‒ студенти, підприємці, професіонали, інвестори, університети, організації, наукові центри, фонди та компанії.
Національний Еразмус+ Офіс в Україні представив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ Ag-Lab «Поліпшення навичок з лабораторної практики у фахівців агропродовольчого сектору в Східній Європі».
Національний Еразмус+ Офіс в Україніпредставив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ Ag-Lab «Поліпшення навичок з лабораторної практики у фахівців агропродовольчого сектору в Східній Європі».
Проєкт розпочато у листопаді 2017 року. Він націлений нарозроблення курсів, що відповідають потребам ринку праці та спрямовані на розвиток у студентів відповідних компетентностей, необхідних для професійних дій у реальних ситуаціях; актуалізацію знань працівників відповідно до потреб агро-продовольчого сектору; розбудову потенціалу викладачів; розроблення інноваційних інструментів співпраці між освітою та виробництвом.
Виконавці проєкту: Люблінський університет (Словенія), ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти», Сумський національний аграрний університет, Білоцерківський національний аграрний університет, Одеська національна академія харчових технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарної експертизи, ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції».
Під час виконання проєкту отримано наступні результати: – розроблено нові навчальні курси з агрономії, ветеринарії, харчових технологій, тваринництва; – створено електронну навчальну платформу проєкту; – розроблено посібник з лабораторної практики українською та англійською мовами; – розроблено навчальний посібник «Лабораторна справа в агрономії».
17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».
17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».
Дослідження виконано на замовлення Європейської Бізнес Асоціації в рамках проєкту з дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки відтворення творів у межах персонального використання.
Поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі. Принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту. Однак у законодавстві відсутнє пояснення поза встановленими розмірами зборів, які механізму їх розрахунку. Власне ця прогалина і була покладена в основу дослідження, яке має на меті оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів.
Застосований підхід розширює методологію завдяки врахуванню рівня доходів населення, звичок українських споживачів, доступних даних щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та даних проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом. Ураховано також особливості українського ринку техніки, що може використовуватися для приватного копіювання та репрографії, різницю у рівнях доходів різних країн при застосуванні середньосвітових ставок зборів з огляду на паритет доходів вітчизняних авторів та споживачів їх творів, чинник доступу до контенту осіб з низькими доходами для забезпечення їх особистісного розвитку, частка легально отриманого контенту.
Важливим моментом у встановленні зборів має стати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів. Пропонується забезпечити регулярний перегляд ставок з попереднім дослідженням основних параметрів ринку та план переходу до фіксованих ставок. Важливою частиною функціонування системи компенсації авторам експерти називають прозорість роботи організації колективного управління, що може бути одним з ключових факторів довіри до потреби існування зборів у цілому.
У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.
У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.
Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ).
Мета заходів – інформування користувачів з усього світу про останні досягнення, зміни й оновлення баз даних, їх функціональні можливості.
Заплановані наступні заходи: – вебінар відносно електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію (еРСТ), який допоможе підготувати, подати та працювати із міжнародними заявками РСТ в електронному вигляді (7 жовтня 2021 року); – вебінар «Огляд Глобальної бази даних промислових зразків» щодо Глобальної бази даних промислових зразків (Global Design Database), на якому буде представлено детальний огляд цієї бази, надані поради щодо її використання для пошуку промислових зразків, розглядатимуться конкретні приклади (13 жовтня); – вебінари «Хімічний пошук у PATENTSCOPE» щодо Глобальної патентної бази даних (PATENSCOPE), які ознайомлять із її призначенням, структурою, функціями, правилами доступу та прикладами використання (12 та 14 жовтня 2021 року).
Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку серії засідань було презентовано звіт про основні результати діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у 2020 році та першочергові завдання розвитку. Зазначалось, що визначальними у минулому році були процеси, пов’язані з боротьбою проти пандемії COVID-19. Мало місце прискорення зростання сфери ІВ, інноваційних та творчих процесів, незважаючи на кризові явища в економіці. Цей процес знайшов своє відображення у збільшенні кількість заявок на об’єкти ІВ, витрат на R&D та діяльність, пов’язану з венчурним капіталом, про що свідчать дані Global Innovation Index 2021.
Такі глобальні виклики та загрози для всього людства, як пандемія, зміна клімату, нерівномірність розвитку та інші змушують ВОІВ та всіх представників сфери ІВ використати свою енергію та досвід для допомогти у подоланні цих викликів. Акцентовано увагу на п’ятирічному стратегічному плані організації, який було прийнято у червні 2021 року, а також співпраці з ВООЗ та СОТ в рамках тристоронніх угод.
Основне завдання, яке ставить перед собою ВОІВ полягає у тому, щоб створити умови для використання ІВ як потужного інструменту економічного та соціального розвитку в першу чергу країнами що розвиваються та менш розвиненими країнами.
Генеральна Асамблея та Координаційний комітет є основними органами ВОІВ, що визначають її політику та приймають рішення. Керівництво держав-членів ВОІВ і Союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, традиційно збираються на чергові та позачергові осінні сесії, на яких оцінюються результати роботи та приймаються подальші напрями діяльності.
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
У документі зазначається, що в останнє десятиліття онлайн-платформи стали дуже розповсюдженими. Окремі люди та фірми використовують їх для багатьох цілей, таких як розваги, інформація, реклама, для купівлі та продажу товарів і послуг. Пандемія COVID-19 ще більше прискорила впровадження онлайн-платформ. Під час карантинів економічна активність змістилася в бік онлайн-ринків, принаймні у таких секторах, як роздрібні продажі, мобільні платежі та доставка їжі, допомагаючи країнам пережити економічний шок.
Швидке поширення онлайн-платформ пояснюється великими економічними вигодами та можливостями, які вони створюють. Значні мережеві ефекти та недорогі транзакції дозволяють онлайн-платформам об’єднувати більше приватних осіб і підприємств, ніж фізичні ринки, полегшувати ринкові обміни, а відкритість інтернету та глобальна торгівля дозволяють їм охоплювати користувачів з усьому світу.
За рахунок зниження транзакційних витрат, массовому залученню покупців і продавців, збільшенню потужностей платформ може бути підвищена ефективність ринку. Численні послуги, які онлайн-платформи надають своїм користувачам (наприклад, передові недорогі логістичні та платіжні послуги, спеціалізована реклама, поліпшення зв’язку з постачальниками і спрощення вирішення спорів), можуть бути особливо корисні для малих та середніх підприємств.
Використовуючи нещодавно створений узгоджений міжнародний набір даних про онлайн-платформи та їх використання у 43 країнах за період 2013-2018 рр. і 7 сфер діяльності, експерти роблять досліджують, чи призводить і за яких саме умов упровадження платформ до змін у продуктивності діючих фірм. Встановлено, що використання платформи збільшує продуктивність праці в компаніях і що це відбувається за рахунок збільшення зростання додаткової вартості, а не скорочення зайнятості. Більше того, приріст продуктивності є вищим для невеликих фірм. Отже, онлайн-платформи можуть відігравати важливу роль у вирівнюванні позицій МСП і крупних компаній та скороченні розриву продуктивності. Зростання продуктивності сильніше проявляється на більш динамічних ринках.
Публікація містить аналіз факторів, а також огляд тактичних і стратегічних рішень, які можна використовувати для заохочення розробки платформ таким чином, щоб це сприяло економічному зростанню.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів наукових робіт, науково-технічних розробок молодих вчених, які працюють у закладах вищої освіти та наукових установах, підпорядкованих МОН.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів наукових робіт, науково-технічних розробок молодих вчених, які працюють у закладах вищої освіти та наукових установах, підпорядкованих МОН.
Конкурсний відбір має на меті підтримати молодих вчених, створення ними дослідницьких груп для вирішення актуальних проблемних питань, формування творчого покоління молодих науковців у різних галузях науки, конкурентоспроможних на міжнародному ринку праці.
Заявки приймаються на конкурс за наступною тематикою: – безпечна, чиста та ефективна енергетика; – сучасне машинобудування, інтелектуальний, «зелений» та інтегрований транспорт; – розвиток галузі ядерної фізики, радіофізики, астрономії та ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, військової техніки; – нові матеріали та виробничі технології; – зміна клімату, довкілля, чисте будівництво та раціональне природокористування; – продовольча безпека, ресурсозберігаюче сільське та лісове господарство, дослідження морських, прибережних та внутрішніх вод, біоекономіка; – економічні перетворення, демографічні зміни та добробут; – Україна у мінливому світі: інклюзивне, інноваційне, мисляче суспільство; – безпечне суспільство: захист свободи, національної безпеки та культурної спадщини України та її громадян; – охорона здоров’я; нові речовини та матеріали для профілактики та лікування, розвиток біотехнологій та обладнання для якісного медичного обслуговування; – інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка.
Виконання проєктів розпочнеться у 2022 році й буде здійснюватись за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.
Конкурсний відбір і власне Конкурс відбуватимуться у декілька етапів. До 7 листопада 2021 року в рамках першого етапу заявки формуються та завантажуються до єдиної інформаційної системи «Наука в університетах». Експертиза конкурсних робіт буде проведена експертною радою МОН та секціями Ради за фаховими напрямами до 13 грудня 2021 року. Конкурсна комісія має здійснити аналіз результатів роботи ради та визначить проєкти робіт і розробок, які рекомендовані до виконання у термін не пізніше 17 грудня 2021 року. До 23 грудня 2021 року буде підготовлений і виданий наказ МОН про результати конкурсу.
Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про результати виконання проекту ЄС Еразмус+ MEDIATS «Медіація: підготовка та трансформація суспільства».
Національний Еразмус+ Офіс в Україніоприлюднив інформацію про результати виконання проекту ЄС Еразмус+ MEDIATS «Медіація: підготовка та трансформація суспільства».
Проєкт започатковано 15 листопада 2018 року, термін його дії закінчується 14 листопада 2021 року. Отримувач гранту – Нідерландська академія бізнесу (Нідерланди). Українськими партнерами проєкту були: Університет «КРОК», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна.
Проєкт мав на меті допомогти університетам стати ключовими гравцями у сприянні процесам медіації в Азербайджані, Грузії та Україні для посилення демократії та об’єктивного вирішення проблем шляхом набуття найкращих європейських практик.
Ключовими результатами проекту стали: – розроблена Магістерська програма з медіації, що реалізується в 7 вузах; – підготовка кваліфікованого персоналу; – федерація медіації створюється в кожній країні-партнері; – методи/план дій з просування цінностей медіації в суспільстві України, Грузії та Азербайджану; – підготовка кваліфікованих спеціалістів-посередників, здатних вирішувати суперечки мирним шляхом.
У рамках реалізації проекту бізнес-школа «Крок» відкрила магістерську програму «Медіація та менеджмент конфліктів», розпочала її реалізацію, встановила партнерські взаємини з організаціями, що розвивають медіацію в Казахстані, Киргизстані та Білорусі, виступила організатором онлайн-конференцій та інших заходів для розвитку культури медіації в Україна.
Створено громадську спілку «Федерація Медіації України» (ГС «ФМУ»), яка покликана сприяти створенню та підтримці функціонування ефективної системи медіації як інституту правової системи України, конкурентного державним судам; укорінення і розвиток культури медіації в Україні; забезпечення доступності послуг з медіації усім фізичним, юридичним особам або групам осіб.
За повідомленням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» станом на 30 вересня 2021 року оновлено «Перелік зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті» та «Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті».
За повідомленням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»станом на 30 вересня 2021 року оновлено «Перелік зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті» та «Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті».
Перший перелік містить 60 назв баз даних об’єктів промислової власності організацій та держав, опис змісту баз даних, а також посилання на доступ в інтернеті.
Другий перелік містить 80 назв веб-ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в інтернеті, опис змісту баз даних, а також посилання на доступ в інтернеті.
Вказані ресурси стосуються наступних напрямків: – політематичні бази даних та пошукові системи; – медицина, біологія; – хімія; – фізика; – науки про навколишнє середовище; – комп’ютерні технології; – сільське господарство; – інженерія.
Національний фонд досліджень України оголошує конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Передові дослідження в галузі математичних, природничих і технічних наук».
Національний фонд досліджень України оголошує конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Передові дослідження в галузі математичних, природничих і технічних наук».
Конкурс проводиться з метою фінансування найкращих наукових проєктів, спрямованих на вирішення фундаментальних та актуальних прикладних проблем. Проекти приймаються до розгляду за умови їх відповідності щонайменше одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та принаймні одному з тематичних напрямів конкурсу, за якими буде здійснюватися фінансування, а саме: – фундаментальні наукові дослідження у галузі математичних, природничих, технічних, біологічних, медичних і аграрних наук; – прикладні наукові дослідження і науково-технічні (експериментальні) розробки у галузі математичних, природничих, технічних, біологічних, медичних і аграрних наук.
Умови і порядок фінансування проєктів залежать від розміру бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для фінансування діяльності НФДУ.
Брати участь у конкурсі можуть заклади вищої освіти та наукові установи. Заявки на одержання грантової підтримки можуть подавати творчі колективи авторів чисельністю від 2 до 10 науковців. Участь молодих учених у складі колективу авторів обов’язкова.
Розгляд та експертне оцінювання проектів відбуватиметься за наступними основними принципами: – максимальна відкритість та прозорість; – незалежність і об’єктивність наукової і науково-технічної експертизи проєктів із виконання наукових досліджень і розробок; – компетентність і об’єктивність осіб, що проводять експертизу; – урахування світового рівня науково-технічного прогресу; – відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість рекомендацій експертизи; – повага до авторських та суміжних прав, а також дотримання принципів наукової етики; – дотримання засад доброчесної конкуренції; – запобігання конфлікту інтересів під час розгляду та експертизи проєктів із виконання наукових досліджень і розробок.
Підведення підсумків конкурсу відбудеться до 7 квітня 2022 року.
Заявки на участь у конкурсі можна подати до 16 листопада 2021 року.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
