Міністерством освіти і науки України 18 жовтня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 18 жовтня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність».
Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність».
У них міститься актуальна інформація з запитань академічної етики та відповіді на питання, які зазвичай виникають в університетській спільноті. Випуски максимально лаконічні, прив’язані до вітчизняного контексту та ураховують зарубіжну практику.
Серпневий випуск «Якими бувають фальсифікації та фабрикації?» розкриває названі види порушень, які можуть виникати під час навчання та проведення досліджень.
Вересневий випуск «Що сприяє недоброчесності?» містить узагальнену характеристику чинників, що сприяють появі недоброчесних дій у вищій освіті: від вступу до ЗВО і до захисту кваліфікаційної роботи, а також пропонує короткий словник основних термінів.
Жовтневий випуск «Як рецензувати дипломну роботу?» присвячений темі рецензування, у ньому розглядаються ролі наукового керівника, зовнішнього рецензента, профільної кафедри.
Цьогорічні випуски продовжують традицію ознайомлення наукової громадськості з основами академічної етики, яка була започаткована «Проектом сприяння академічній доброчесності в Україні / SAIUP», продовжена проєктом «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти /AcademIQ» та наразі підтримується Аналітичним центром «ОсвітАналітика».
Департамент економіки ОЕСР опублікував дослідження «Ласкаво просимо до (цифрових) джунглів: вимір поширення онлайн-платформ».
Департамент економіки ОЕСР опублікував дослідження «Ласкаво просимо до (цифрових) джунглів: вимір поширення онлайн-платформ».
Незважаючи на зростаюче значення онлайн-платформ у сучасному світі та їх здатність акумулювати й використовувати величезну кількість інформації, наявні дані про їх функціонування, поширення та вплив на економіку і суспільство залишаються незначними та суперечливими. Недостатність співставних даних у розрізі країн утруднює розуміння структурних та політичних детермінант їх розповсюдження.
Це дослідження надає уявлення про онлайн-платформи за наступними трьома напрямками: – відомості про глобальні та локальні платформи і їх використання у 43 країнах ОЕСР та G-20 за період 2013-2019 років у дев’яти сферах діяльності; – основні тенденції використання платформ; – структурні та політичні детермінанти розповсюдження онлайн-платформ у контексті географії та хронології подій.
Все більша частка економічної активності зміщується у бік онлайн-платформ, отже вкрай важливо для директивних органів отримати точні дані щодо впливу політики на формування і розповсюдження платформ з різними характеристиками. Актуальність дослідження пов’язана також зі значним впливом онлайн-платформ (особливо тих, що не покладаються на фізичний контакт) на пом’якшення наслідків кризи COVID-19. У цьому відношенні вирішальне значення має продовження зусиль по збору більш якісних та порівнянних даних.
З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».
З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».
Тиждень відкритого доступу ставить покликаний об’єднати зусилля громадянського суспільства задля забезпечення вільного та рівного доступу до освітніх ресурсів і результатів наукових досліджень. Особливої ваги це завдання набуває в умовах пандемії та закритих кордонів між країнами, що актуалізує суспільну потребу у відкритій науці.
Тема цьогорічного тижня навмисно збігається з нещодавно опублікованою рекомендацією ЮНЕСКО з відкритої науки, найважливішим компонентом якої є відкритий доступ. Рекомендація, поширена у вигляді проекту, який обговорювався представниками 193 країн-членів ЮНЕСКО, чітко вказує на важливість справедливого рівного доступу до наукових знань як для творців, так і для споживачів знань.
Рекомендація ЮНЕСКО є першою глобальною системою стандартів у галузі відкритої науки, що стане важливим керівництвом для урядів усього світу в їх переході від прагнення до практичного впровадження відкритих досліджень.
Організатори закликають усіх небайдужих долучитись до тематичних дискусій та заходів, адаптуючи їх до місцевих умов. Різноманітність, рівність та інклюзивність повинні бути постійним пріоритетом.
Долучитись до тижня відкритого доступу можна наступним чином: – зареєструватися на сторінці Міжнародного тижня відкритого доступу; – приєднатися до спільноти Open Access Ukraine; – зареєструвати власний захід у глобальній програмі міжнародного тижня відкритого доступу.
Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR «Переосмислення регіональних досліджень: Балто-Чорноморський зв’язок».
Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR «Переосмислення регіональних досліджень: Балто-Чорноморський зв’язок».
Проєкт виконувався з жовтня 2017 року до жовтня 2021 року. Він був націлений нарозвиток регіональних досліджень в Україні за рахунок реалізації англомовної магістерської програми з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів і підвищення рейтингу українських університетів у сфері міжнародних відносин.
Виконавці проєкту: Тартуський університет, Інститут політичних досліджень імені Йохана Скітте, Естонія; Лундський університет, Швеція; університет імені Адама Міцкевича в Познані, Польща; Університет Вітауто Дідціойо, Литва; Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Під час реалізації проєкту отримано наступні результати: – розроблено та запроваджено нову дворічну магістерську програму з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів, яка реалізована на англійській мові в Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також модулі, реалізовані в Маріупольському державному університеті та Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова; – створено центри Балто-Чорноморських регіональних досліджень в університетах партнерах – Маріупольському державному університеті та Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Програма та модулі орієнтовані як на українських, так і на іноземних студентів, чиї академічні інтереси та практична діяльність тісно пов’язані з Балтійським і Чорноморським регіонами.
Реалізація проєкту сприяла співпраці ЗВО України та країн регіону Балтійського моря, розвитку комплексних досліджень, регіональному співробітництву.
12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».
12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».
Підписання відбулось на 23-му саміті Україна-Європейський Союз. Україна стала першою серед асоційованих країн, що не входять до Європейської економічної зони, але вже долучились до цих програм і стало результатом продуктивної співпраці у рамках тривалого переговорного процесу з ЄС.
Участь у програмах «Горизонт Європа» (2021-2027 рр.) і «Євроатом» (2021-2025 рр.) створить підґрунтя для співпраці між Україною та ЄС у галузі науки, науково-технічних розробок та інновацій шляхом розширення міжнародного партнерства, забезпечить необхідні кроки для інтеграції України до Європейського дослідницького простору.
Таким чином започатковано новий семирічний період спільної діяльності представників наукової, науково-технічної, інноваційної спільноти та підприємців із європейськими партнерами. Очікується, що реалізація програм розширить міжнародне науково-технічне співробітництво, створить сприятливі умови для здійснення для комерціалізації розробок, розбудови національної інноваційної сфери та розвитку співробітництва у питаннях визначення актуальних напрямів досліджень.
Після завершення процедур, необхідних для ратифікації Угоди, українські вчені, інноватори та підприємці отримають можливість залучати грантові кошти для реалізації спільних міжнародних проектів програм «Горизонт Європа» та «Євратом».
27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 28 нових видань (наказ МОН від 27.09.2020 № 1017).
Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600.
Актуальний перелік розміщено на сайті МОН і наразі містить 113 традиційних та 5 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1218 та 77 категорії «Б».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.
У публікації, яка виходить двічі на рік, у табличній формі представлений набір показників, які відображують рівень і структуру зусиль країн-членів ОЕСР і семи країн, які не входять до складу ОЕСР (Аргентина, Китайська Народна Республіка, Румунія, Російська Федерація, Сінгапур, Південна Африка, Китайський Тайбей), у розвиток науки і технологій.
Ці данні містять кінцеві та попередні результати, а також прогнози, встановлені державними органами. 73 індикатори, за якими відслідковується основні тренди науково-технічного розвитку, охоплюють витрати на дослідження та розробки, патентну діяльність, а також міжнародну торгівлю у галузях, які інтенсивно використовують науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.
У публікації також представлені базові економічні дані, використані для розрахунку цих індикаторів за останні шість років.
Організація економічного співробітництва та розвитку – міжнародна економічна організація розвинених країн, яка визнає принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки. До складу ОЕСР входять 38 держав, більшість з яких є членами Європейського Союзу.
Американськими Радами з міжнародної освіти в Україні відкрито прийом заявок на літню програму 2022 року «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям і підприємництву».
Американськими Радами з міжнародної освіти в Україні відкрито прийом заявок на літню програму 2022 року «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям і підприємництву».
Метою програми є розширення можливостей підприємців, новаторів і бізнесменів з усієї України з навичками для розробки інноваційних економічних, політичних і бізнес-рішень.
Програми бізнес-стажування пропонує: – покращити знання та можливості молодих підприємців, інноваторів і експертів у сфері бізнесу з різних спільнот і громад України, щоб утілити в життя їхній потенціал, як лідерів і рушіїв економічного розвитку та інновацій у регіонах України; – створити динамічну, ініціативну та міцну спільноту українських підприємців, інноваторів і експертів у сфері бізнесу; – утворити партнерства між американськими та українськими компаніями, підприємствами та бізнесами; – сприяти взаєморозумінню та стійким зв’язкам між громадянами України та США.
Підбір структури для проходження стажування відбуватиметься з урахуванням професійних інтересів і досвіду учасників. Це може бути приватний бізнес, корпорація, неприбуткова чи міжнародна організація підтримки бізнесу, центр розвитку бізнесу при університеті, бізнес-акселератор або інкубатор, урядовий офіс економічного розвитку тощо.
Учасники матимуть можливість ознайомитися з сучасними бізнес-інструментами, концептами та принципами, котрі зміцнять їхні лідерські та технічні можливості за допомогою інтерактивних і персоналізованих проєктів, а також допоможуть побудувати тривалі професійні відносини між американцями та українцями, що поділяють спільний інтерес у сприянні економічному розвитку. Програмою також передбачаються воркшопи, лекції, ознайомчі візити.
Завдяки практичному стажуванню у США учасники познайомляться з передовою діловою практикою та отримають можливість налагодити контакти, які дозволять їм внести зміни до свого бізнесу, стати лідерами.
Взяти участь у програмі можуть громадяни України у віці до 21 року, які вільно володіють англійською мовою, мають відповідний досвід роботи та націленість на продовження кар’єри у сферах бізнесу, соціального підприємництва, інновацій, соціальних мереж, регіонального економічного розвитку та технологій.
8 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання Центрів колективного користування науковим обладнанням».
8 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання Центрів колективного користування науковим обладнанням».
Необхідність внесення змін пов’язана з удосконаленням нормативно-правової бази в частині утворення та функціонування Центрів колективного користування науковим обладнанням як осередків надання доступу до наукового обладнання для проведення наукових досліджень, науково-технічних і експериментальних розробок суб’єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Запропонований до обговорення документ забезпечує імплементацію норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII з питань центрів колективного користування науковим обладнанням.
Ним затверджується Положення про діяльність Центрів колективного користування науковим обладнанням, яким визначаються: – особливості утворення та діяльності Центрів; – завдання Центрів; – передача, придбання та обмін наукового обладнання; – порядок надання Центрами послуг з користування науковим обладнанням та послуг із проведення наукових досліджень на науковому обладнанні; – деякі питання фінансування, звітування та припинення діяльності Центрів.
Також проєкт постанови розширює права Центрів, утворених бюджетними науковими установами, закладами вищої освіти державної та комунальної форми власності надавати платні послуги.
Зауваження та пропозиції можна подати до 22 жовтня 2021 року.
