Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:

– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;

– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;

– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;

– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;

– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;

– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;

– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;

– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;

– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;

– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.

Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.

Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:

пошук проєктів на «European Research Area corona platform» 
(завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);

– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);

– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).

Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими. 

Детальніше: https://bit.ly/2PWBYGI, https://bit.ly/2E8chA1, https://bit.ly/3fZr3GT, https://bit.ly/3iUTtnl, https://bit.ly/2FlNSaR, https://bit.ly/3iJF2Co, https://bit.ly/348rFay 

Фото: МОН

2020-08-15
Поширити
ООН: Десятиріччя науки про океан

ООН: Десятиріччя науки про океан

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.

Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.

У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.

Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:

– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;

– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;

– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;

– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;

– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;

– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.

Детальніше: https://www.oceandecade.org,   http://www.worldoceanassessment.org  

2020-08-14
Поширити
Українська наука 2019: Результати дослідження

Українська наука 2019: Результати дослідження

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На наукові дослідження і розробки у 2019 році в Україні з усіх джерел було витрачено 17,2 млрд грн. Основне джерело – державний бюджет (38,3%). Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10%, інших джерел – 1,3%.

Наукоємність ВВП залишається критично низькою: у 2019 році цей показник становив 0,43% (рекордний мінімум за останні 10 років), а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%.  Наукоємність ВВП країн ЄС-28 у 2018 році становила 2,12%.

З держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм, в рамках яких виділено 9,3 млрд грн, з яких понад 70% – це загальний фонд держбюджету. 

Понад 80% коштів загального фонду  були спрямовані на дослідження і розробки, 7,6% йшло на підтримку розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, 12,2% – на інші напрями.

Одним із найважливіших показників ефективності використання бюджетних коштів з фінансування досліджень і розробок є рівень впровадження наукової (науково-технічної) продукції. Так, з 19453 одиниць продукції, створеної за кошти держбюджету, впроваджено майже 76%. Але при цьому рівень впровадження продукції, створеної за рахунок загального фонду, становить 70,6%, а створеної за рахунок спецфонду – майже 90%. Така ж ситуація спостерігається і за всіма видами продукції. 

Детальніше: https://bit.ly/31OtKpzhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/nadnaukaza2019-stisnuto.pdf 

Фото: МОН

2020-08-13
Поширити
Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій  діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук. 

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій  діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук. 

Під час спілкування з керівництвом НААН обговорювались питання побудови роботи з підготовки стратегії розвитку аграрної науки та академії, а також плану реформування НААН. “Щоб зрозуміти, які потрібні зміни, спочатку треба визначити пріоритетні напрями розвитку цієї галузі та, відповідно, діяльності академії. Ці пріоритети мають базуватися на ґрунтовному форсайт-дослідженні. Саме тому одним із перших кроків ми пропонуємо створити робочу групу, яка зробить такий прогноз та підготує пропозиції щодо напрямів. МОН зі свого боку надасть усю необхідну методологічну підтримку”, – зазначив Микола Кизим.

Також планується створити робочу групу з реформування академії – за участі МОН, НААН, ЦОВВ, представників бізнесу та громадськості.

“Ми не повинні робити оптимізацію заради оптимізації. Ми маємо визначити, яка необхідна структура під ті пріоритети, що будуть напрацьовані. Що для цього вже є, чого навпаки – не вистачає, а що потрібно об’єднати, реорганізувати”, – пояснив перший заступник Міністра.

Найближчими тижнями також плануються зустрічі керівництва МОН з представниками інших галузевих академій – медичною, педагогічною, правовою та мистецькою.

Детальніше: https://bit.ly/33YvZcI 

Фото: МОН

2020-08-13
Поширити
Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ. 

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними  для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z,  https://bit.ly/3gKDVSn 

2020-08-13
Поширити
П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Конкурс проходить у кілька етапів: 

1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);

2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів); 

3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.

Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень. 

У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку  отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2XX63Kx 

Фото: МОН

2020-08-12
Поширити
Продовжено термін підтвердження документів наукових установ, що проходять державну атестацію

Продовжено термін підтвердження документів наукових установ, що проходять державну атестацію

Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.

Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.

Згідно чинного порядку для проходження атестації наукова установа має подати до МОН інформаційні матеріали в електронному та паперовому вигляді. В електронній формі інформацію потрібно заповнити через спеціальну систему. 

МОН продовжує термін, у який учасники атестації зможуть підтвердити можливість друку поданих матеріалів, до 28 серпня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/31Mkzpx 

Фото: МОН

2020-08-12
Поширити
Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.

Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:

«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);

«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);

«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);

«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);

«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);

«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gJ2Q8X

2020-08-12
Поширити
Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому. 

Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.

Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок. 

Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.

Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.

Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.

Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.

Детальніше: https://bit.ly/3inYO6a, https://bit.ly/3ksznST, https://bit.ly/2XGCahq, https://bit.ly/33MiEnw 

2020-08-10
Поширити
Оголошено результати державної атестації наукових установ НАН України у першому півріччі 2020 року

Оголошено результати державної атестації наукових установ НАН України у першому півріччі 2020 року

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщено результати державної атестації наукових установ, яка проходила у першому півріччі 2020 року. 

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщено результати державної атестації наукових установ, яка проходила у першому півріччі 2020 року. 

Відповідно до цих результатів 55 наукових установ НАН України успішно пройшли державну атестацію та включені до І-ї або ІІ-ї кваліфікаційних груп.

Також Міністерством освіти і науки України визначено строки заповнення та подання науковими установами заявок та інформаційних матеріалів для проведення державної атестації у другому півріччі 2020 року. Строк заповнення заявки та інформаційних матеріалів – 14 серпня 2020 р., а кінцевий термін їх подання – 28 серпня  2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/30Bcgh4, https://bit.ly/3gD81Hq

2020-08-07
Поширити