У 2019 році Міністерство освіти і науки України проведе державну атестацію закладів вищої освіти, які входять до сфери Міністерства освіти і науки.
У 2019 році Міністерство освіти і науки України проведе державну атестацію закладів вищої освіти, які входять до сфери Міністерства освіти і науки.
Підстава – Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 652 «Деякі питання державної атестації вищих навчальних закладів у частині їх наукової діяльності (Науково-технічна) діяльність.
Зважаючи на це, МОН оголошує додаткову
реєстрацію кандидатів на включення в якості майбутніх членів експертних груп
для оцінювання ефективності наукової діяльності ЗВО.
Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня 2019 року надає тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.
Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня 2019 року надає тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.
Ця компанія є
світовим інформаційним лідером та з 2001 р. зосередила свою діяльність виключно
на інтелектуальній власності. Її база даних містить більш понад 100 млн
документів (патенти, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки) та 54
млн патентних родин від різних патентних відомств з усього світу.
Особливості цієї бази є те, що вона має:
– потужну пошукову систему;
– широкий набір аналітичних інструментів, за допомогою яких можна порівнювати патенти, будувати та персоналізувати графіки;
– анотації англійською мовою з можливістю автоматичного перекладу на інші мови;
– детальну інформацію про патентні родини, включаючи список країн, де патент був виданий, юридичний статус, причини припинення чинності тощо.
У центрі колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО) Харківського національного університету ім. В. Каразіна з’явився унікальний прилад – флуоресцентний мікроскоп. Він коштує понад 1 млн. гривень, які були виділені в межах проєкту Міністерства освіти і науки зі створення мережі ЦККНО в різних регіонах країни.
У центрі колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО) Харківського
національного університету ім. В. Каразіна з’явився унікальний прилад – флуоресцентний
мікроскоп. Він коштує понад 1 млн. гривень, які були виділені в межах проєкту
Міністерства освіти і науки зі створення мережі ЦККНО в різних регіонах країни.
Два
роки поспіль МОН впроваджує цей проєкт на базі українських вишів за кошти
державного бюджету. Зараз все ж існує 14 таких центрів, кожен з яких
орієнтований на певний напрям досліджень. Центри оснащуються сучасним науковим
обладнанням, доступ до якого мають не лише дослідники одного вишу, а й інших
університетів та закладів.
Вже функціонують Центри колективного користування:
– ЦКК клітинної біології та біоенергетики
– ЦКК матеріалознавства інтерметалічних сполук
– ЦККНО «Інноваційна геоенергетика»
– ЦККНО «Лабораторія біобезпеки, якості харчової продукції та безпеки харчування»
– ЦККНО «Лабораторія екологічного землеробства та природокористування»
– ЦККНО «Лабораторія експерементальної та прикладної фізики»
– ЦККНО «Лабораторія матеріалознавства геліоенергетичних, сенсорних та наноелектронних систем»
– ЦККНО «Лабораторія мікро— і наносистем, новітніх матеріалів та технологій»
З метою виконання постанови Президії НАН України від 21 березня 2018 року № 103 «Про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біологічні ресурси і новітні технології біоенергоконверсії» оголошується конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і біоенергетика» на 2020–2022 рр.
З метою виконання постанови Президії
НАН України від 21 березня 2018 року № 103 «Про результати виконання цільової
комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біологічні ресурси і
новітні технології біоенергоконверсії» оголошується конкурс наукових проектів в
рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і
біоенергетика» на 2020–2022 рр.
Основною метою Програми є залучення
нових біологічних ресурсів для отримання різних видів біопалив, розроблення та
впровадження технологічних рішень щодо отримання рідких видів біопалив
(біоетанол другого покоління, біобутанол, біодизель, авіаційне біопаливо та
біонафта), біогазу, а також ефективного використання твердих видів палив за
рахунок практичного запровадження сучасних технологій біоенергоконверсії для
подолання енергозалежності України від третіх країн.
13 листопада 2019 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування пройшло виїзне засідання Міністерства освіти і науки України. Серед його учасників – заступники міністра Юрій Полюхович та Єгор Стадний, генеральний директор директорату науки Дмитро Чеберкус, проректори з наукової роботи та очільники наукових підрозділів з понад 40 провідних університетів України.
13 листопада 2019 року на базі Національного
університету біоресурсів і природокористування пройшло виїзне засідання
Міністерства освіти і науки України. Серед його учасників – заступники міністра Юрій
Полюхович та Єгор Стадний, генеральний директор директорату
науки Дмитро Чеберкус, проректори з наукової роботи та очільники наукових
підрозділів з понад 40 провідних університетів України.
Перший заступник міністра освіти і
науки Юрій Полюхович, звертаючись до учасників із вступним словом,
розповів про нову стратегію МОН щодо розвитку та підвищення ефективності
провадження наукової діяльності у ЗВО, стан імплементації нормативних актів
щодо формування європейського дослідницького простору.
На засіданні обговорювались питання
відкриття нових Центрів колективного користування науковим обладнанням, як
окремих структурних підрозділів закладів вищої освіти. Вони сформовані за
провідними науковими напрямами для великих наукових центрів та для обслуговування
наукової діяльності регіонального значення, на конкурс у 2019 році було подано 15 таких
проектів.
З виступів координаторів
діяльності Центрів колективного користування присутні отримали
інформацію про здобутки, завдання та проблеми, які слід спільно вирішувати.
19 грудня 2019 року у Національній акадеиії наук України відбудеться науковий семінар з нагоди 21-ї річниці заснування Міжнародного наукового журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic» (SPQEO).
19 грудня 2019 року у Національній акадеиії наук України відбудеться науковий семінар з нагоди 21-ї річниці заснування Міжнародного наукового журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic» (SPQEO).
На семінарі відбудеться обговорення сучасних світових трендів наукометрії та завдання, які постають перед науковим виданням.
Журнал Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics засновано у 1998 році. Він став одним з перших англомовних наукових видань у галузі фізики напівпровідників на теренах України. Журнал відкрив нові можливості для популяризації наукових досягнень українських вчених у світому науковому просторі.
Публікації журналу зосереджені на сучасних досягненнях фізики напівпровідників, нано- та гетероструктур, лінійній та нелінійній оптиці, квантовій електроніці, оптоелектроніці та сенсориці.
Оновлена науково-організаційна стратегія розвитку журналу допомогла йому у 2018 та 2019 роках увійти до міжнародних наукових реферативних баз даних Web of Science і Scopus, а також отримати категорію «А» фахового видання України.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б). Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти. Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.
“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець.
“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.
Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту. “Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це – міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”.
Робота по створенню Open Ukrainian Citation Index велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ.
“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота…”, – розтлумачив очільник директорату.
OUCI стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS (Ukrainian Research Information System). Її створення буде одним із пріоритетів МОН на 2020 рік.
8 листопада 2019 року у Великому конференц-зал НАН України відбувся семінар на тему «Наука України: стан, перспективи, виклики».
8 листопада 2019 року у Великому конференц-зал НАН України відбувся семінар на тему «Наука України: стан, перспективи, виклики».
З вітальним словом до присутніх звернувся перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.
З доповідями виступили:
Нік Тернер Голова ринків що розвиваються компанії Clarivate Analytics
– «Ресурси Clarivate Analytics для розвитку науки України»;
Богоров Валентин Григорович, голова відділення освітній програм ринків що розвиваються компанії Clarivate Analytics – «Web of Science: екосистема наукової інформації відкритого доступу»;
Колежук Олексій Костянтинович д.фіз-мат. наук голова наукового комітету України – «Ефективність української наукової системи у вітчизняному і міжнародному вимірах»;
Войтенко Нана Володимирівна, д.б.н., проф. науковий комітет України, Інститут фізіології ім.О.О. Богомольця – «Можливості грантової підтримки в Україні»;
Тихонкова Ірина Олександрівна, к.б.н., інформаційно-аналітичні ресурси та навчання Clarivate Analytics – «Наука України в дзеркалі Web of Science».
Після семінару відбулась урочиста церемонія нагородження лідерів науки України.
Уряд планує змінити систему фінансування вищої освіти. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, представляючи «To do list» змін, які плануються впровадити у сферах освіти та науки.
Уряд планує змінити систему фінансування вищої освіти. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, представляючи «To do list» змін, які плануються впровадити у сферах освіти та науки.
«Ми вважаємо, що зміна економічної логіки системи фінансування вищої освіти – це шлях до забезпечення якості», – зазначила урядовець і додала, що на заміну системі державного замовлення планується система фінансування вищої освіти, в основі якої результати діяльності.
«Наука має стати інтегральною частину вищої освіти. Хочемо зробити так, аби українські вчені мали належні умови для своїх досліджень і були інтегровані у міжнародний освітній простір», – зазначила Міністр. Вже до кінця року має запрацювати Національний фонд досліджень – це вперше створена установа, яка фінансуватиме наукові дослідження на грантових засадах. Також до кінця року планується внесення змін до законодавства щодо спрощення використання грантів.
Продовжиться інтеграція вітчизняної науки в європейську. Зокрема, протягом наступного року буде підписана Угода з ЄС про приєднання до рамкової програми Horizon Europe, яка дасть нашим науковцям можливість разом з європейськими колегами, брати участь в різноманітних проектах.
